Ухвала

від 24.06.2020 по справі 640/19862/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/19862/18 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/1138/20 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

- головуючого судді ОСОБА_2 ,

- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

- секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15.05.2020,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12017220540000596 від 06.03.2017 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а саме заборонено підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, строком на 1 місяць 27 днів, тобто до 12.07.2020 включно.

Покладено на ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою; не залишати місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд, про зміну місця свого проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. (а.с. 133-134).

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі, 13.05.2020 року до Київського районногосуду м.Харкованадійшло клопотання прокурора відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_7 , за матеріалами досудового розслідування №12017220540000596 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.119, ч.4 ст.27, ч.2 ст.275, ч.2 ст.367 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1-3)

В обґрунтування клопотання слідчий вказував, що прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_7 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017220540000596 від 06.03.2017.

12.05.2020 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України (а.с. 83-90).

Задовольняючи клопотання прокурора слідчий суддя послався на те, що вважає встановленими існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районногосуду м.Харкова від15.05.2020,ухвалити нову,якоювідмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Учасники кримінального провадження повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляції підозрюваного, до суду апеляційної інстанції не прибули.

За наведених вище обставин враховуючи стислі строки регламентовані ч.2 ст.422 КПК України судова колегія вважає можливим розглянути апеляцію по суті, без участі захисника, підозрюваного та прокурора, належним чином повідомлених про час та місце проведення апеляційного розгляду, так як в силу вимог ч.4 ст.405 КПК України дані обставини не є перепоною для апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України та наявності ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Між тим, відповідно до позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому, в контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.

Згідно з уставленою практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення від 24.07.2003 у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).

Більш того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахла проти Сполученого Королівства», «будь-яке позбавлення волі має здійснюватися не тільки відповідно до основних процесуальних норм національного права, а також відповідати меті ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі змінами, внесеними Протоколом №11, тобто захищати людину від свавільного позбавлення волі».

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу в цілому відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчий суддя постановив ухвалу у відповідності з вимогами ч.4 ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В ч.5 ст.132 КПК України зазначено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Доводи підозрюваного щодо невідповідності ухвали слідчого судді вимогам КПК України не підтверджуються дослідженими матеріалами кримінального провадження.

Суд, обираючи запобіжний захід, оцінив у сукупності те, що вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, у вчиненні якого він підозрюється, а саме до 5 років позбавлення волі, враховував, що ОСОБА_6 одружений, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює на посаді директора КП «Харківспецбуд» Харківської міської ради, є депутатом Харківської міської ради 7 скликання, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем роботи та за місцем реєстрації характеризується позитивно, а тому слідчий суддя вважав за можливе застосувати відносно ОСОБА_9 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Враховуючи особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого злочину та стадію досудового розслідування, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України продовжують існувати, а більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд, оскільки саме запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до ОСОБА_6 є недостатнім.

Посилання підозрюваного на необхідність застосування при розгляді апеляційної скарги Рішень ЄСПЛ «Харченко проти України», «Мамедова проти Росії», «Летельє проти Франції», «Томазі проти Франції», «Мансур проти Туреччини», заслуговує на увагу, натомість колегія суддів вважає, що прийняте судом рішення цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у зазначеному рішенні.

Таким чином розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178, 181, 184, 193, 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином мотивував своє рішення.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Тому, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, а доводи апеляційної скарги підозрюваного правильності цього висновку не спростовують.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції підозрюваного апеляційний суд не вбачає.

У випадку недотримання ОСОБА_6 умов запобіжного заходу визначеного ухвалою слідчого судді, то судова колегія зазначає, що слідчий та прокурор не позбавлені права звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді в порядку визначеному КПК України щодо зміни запобіжного заходу.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляції підозрюваного апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районногосуду м.Харкова від15.05.2020щодо застосування у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді