Ухвала

від 22.06.2020 по справі 947/31697/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1031/20

Номер справи місцевого суду: 947/31697/19 1-кс/947/7665/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2020 року про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42019161010000095 від 14.03.2019 року, -

встановив:

оскаржуваною ухвалою слідчого судді частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_10 та змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, на запобіжний захід виді цілодобового домашнього арешту, строком до 22.06.2020 року, щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Веселе, Харківського району, Харківської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, директора та засновника ТОВ «Компанія «Актив центр», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

підозрюваного у кримінальному провадженні №42019161010000095 від 14.03.2019 року у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.

Як убачаєтьсяз представленихв апеляційнийсуд матеріалів,в провадженніСУ ГУНПв Одеськійобласті перебувають матеріали кримінального провадження №42019161010000095 від 14.03.2019 року за підозрою у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, за таких обставин.

У період часу з лютого по жовтень 2018 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у місті Києві та місті Миколаєві ОСОБА_8 організував привласнення коштів представником ТОВ «БК «Вестбуд Плюс» ОСОБА_11 , яке виразилося у підшуканні ТОВ «БК «Вестбуд Плюс», яке на законних підставах отримало у своє розпорядження бюджетні кошти від Південного ТерКЕУ, а також у підшуканні та залученні виконавця злочину, а саме ОСОБА_11 та подальше керування діями останньої, яка у період часу з 03.07.2018 по 30.10.2018, а саме: 03.07.2018, 08.07.2018, 03.08.2018, 16.08.2018, 22.09.2018, 02.10.2018, 04.10.2018, 09.10.2018, 11.10.2018, 26.10.2018, 30.10.2018, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, діючи на підставі довіреності від 26.05.2018 та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи за попередньою змовою групою осіб з організатором громадянином ОСОБА_8 , з корисливих мотивів та метою протиправного збагачення за рахунок бюджетних коштів, попередньо отримавши у своє відання шляхом зарахування на належні їй, ОСОБА_8 та не залученого до вчинення злочину громадянина ОСОБА_12 карткові рахунки в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відповідно, а також особисто через ОСОБА_8 чуже майно - грошові кошти від Південного ТерКЕУ як авансову плату за належне виконання умов договору від 04.06.2018 № 100/18 у загальній сумі 3 млн. 172 тис. 662 гривні 95 коп., не використала їх для придбання будівельних матеріалів та виконання означених вказаним договором робіт та привласнила чуже майно - грошові кошти Південного ТерКЕУ у загальній сумі 3 млн. 172 тис. 662 гривні 95 коп., що згідно Примітки 4 до ст. 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великому розмірі, розпорядившись ним на власний розсуд спільно зі ОСОБА_8 , чим спричинила майнову шкоду державі в особі Південного ТерКЕУ, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України організації привласнення чужого майна, яке було ввірено особі, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

14.03.2019 року відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019161010000095.

10.03.2020 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

29.05.2020року ОСОБА_8 повідомлено прозміну ранішеповідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

01.06.2020 року старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_10 про зміну обраного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2020 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_10 та змінено запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби, на запобіжний захід виді цілодобового домашнього арешту, із зобов`язанням підозрюваного цілодобово не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , строком до 22.06.2020 року, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді підозрюваний ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу. Підозрюваний посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, стверджує про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, відсутність ризиків та суворість застосованого відносно нього запобіжного заходу.

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження та докази надані підозрюваним апеляційному суду; обговоривши доводи апеляційної скарги та провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Частина перша ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим єрішення,ухвалене судомна підставіоб`єктивно з`ясованихобставин,які підтвердженідоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду таоціненими судомвідповідно дост.94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 181 КПК України.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до приписів ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Статтею 194КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

За змістом ст.ст.179, 194 КПК України підозрюваний, обвинувачений в разі застосування відносно нього запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, зобов`язаний дотримуватись встановлених відносно нього обов`язків, а в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Положеннями ст.200КПК Українипрокурору,слідчому запогодженням зпрокурором наданоправо звернутисяв порядку,передбаченомустаттею 184цього Кодексу,до слідчогосудді,суду ізклопотанням прозміну запобіжногозаходу,в томучислі проскасування,зміну абопокладення додатковихобов`язків,передбачених частиноюп`ятою статті194цього Кодексу,чи прозміну способуїх виконання. Уклопотанні прозміну запобіжногозаходу обов`язковозазначаються обставини,які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.04.2020 року, ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.03.2020 року, скасовано та постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_10 про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Цією ж ухвалою апеляційного суду відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, з забороною залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22:00 год до 06:00 год наступного дня та покладено обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.04.2020 року продовжено строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.04.2020 року та покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України.

02.06.2020 року старший слідчий СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 за погодженням прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Київського районного суду м. Одеси з клопотанням про зміну запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, на запобіжний захід виді тримання під вартою. Клопотання слідчого мотивоване тим, що підозрюваним ОСОБА_8 порушуються обов`язки, покладені на нього судовим рішення про застосування запобіжного заходу, що є підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, дійсно свідчать про недотримання підозрюваним ОСОБА_8 , оскільки в судовому засіданні було доведено, що підозрюваний ОСОБА_8 порушує покладені на нього обов`язки, зокрема зобов`язання прибувати за кожним викликом слідчого та утримуватися від спілкування особисто з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні. Оскаржуване рішенняслідчий суддямотивував необхідністюзабезпечення належноїпроцесуальної поведінкипідозрюваного тапослався наіснування ризиків,передбачених ст.177КПК України:можливих спробпереховування підозрюваноговід органудосудового розслідуваннята суду.Одночасно слідчийсуддя зазначив,що прокурором в судовому засіданні не було доведено, що виключно винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою буде необхідним для забезпечення досягнення мети виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим слідчий суддя прийшов висновку, що досягнення мети застосування запобіжного заходу та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може бути забезпечено шляхом застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя прийшов до вірного висновку про часткове задоволення клопотання слідчого, вірно встановив наявність обставин, які виникли післяприйняття попередньогорішення прозастосування запобіжногозаходу таякі свідчатьпро порушенняпідозрюваним встановленихвідносно ньогообов`язків, що дає обґрунтовані підстави вважати, про слушність висновків слідчого судді про наявність підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 на більш суворий у виді цілодобового домашнього арешту.

Матеріали справи не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під домашнім арештом, а сторона захисту не надала доказів, що обраний запобіжний захід не може бути застосований до підозрюваного.

Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи сторони захисту, що ОСОБА_8 не був повідомлений про заміну слідчого, а тому на виклики слідчого ОСОБА_9 він не відповідав, з огляду на те, що судовим рішенням, яким до підозрюваного було застосовано запобіжний у виді домашнього арешту не було зазначено конкретної особи слідчого або прокурора за викликом яких мав з`являтись підозрюваний ОСОБА_8 . Крім того, підозрюваний фактично не заперечував, що отримуючи повідомлення про виклик до Слідчого управління ГУНП в Одеській області, він особисто не вживав жодних заходів щодо з`ясування причини надходження таких повідомлень від слідчого ОСОБА_9 . За таких обставин, доводи сторони захисту щодо виконання підозрюваним покладеного на нього обов`язку з`являтися на виклики слідчого є необґрунтованими.

Будь-яких інших та вагомих доводів щодо незаконності та необґрунтованості зміни стосовно підозрюваного запобіжного заходу ОСОБА_8 та його захисником наведено не було.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність зміни стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби на цілодобовий домашній арешт відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують перебування підозрюваного під домашнім арештом в нічний час доби.

Будь-яких порушень норм КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею, які могли б стати підставою для скасуванняоскаржуваної ухвали, не встановлено.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону, та винесене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 376, 405,419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 05.06.2020 року, якою відносно підозрюваного ОСОБА_8 змінено запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт у кримінальному провадженні №42019161010000095 від 14.03.2019 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4