Постанова

від 24.06.2020 по справі 617/1344/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

24 червня 2020 року

м. Київ

справа № 617/1344/15-ц

провадження № 61-14869св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А .Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - прокурор Вовчанського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства Вовчанське лісове господарство ,

відповідачі: Вовчанська районна державна адміністрація Харківської області, ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2017 року в складі колегії суддів: Довгаль А. П., Коваленко І. П., Бездітко В. М.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року прокурор Вовчанського району Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства Вовчанське лісове господарство (далі - ДП Вовчанське лісове господарство ) звернувся до суду з позовом до Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними розпоряджень.

Позовна заява мотивована тим, що в ході перевірки правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок, розташованих на землях ДП Вовчанське лісове господарство на території Вовчанського району Харківської області встановлено, що розпорядженням голови Вовчанської РДА від 19 травня 2008 року № 458 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва відповідачу ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району для передачі її у власність для індивідуального дачного будівництва.

Розпорядженням голови Вовчанської РДА від 15 червня 2012 року № 316 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу рекреаційного призначення для будівництва індивідуального дачного будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 по АДРЕСА_9, ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 по АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 по АДРЕСА_5 , ОСОБА_8 по АДРЕСА_6 , ОСОБА_1 по АДРЕСА_7 , ОСОБА_9 по АДРЕСА_8 , за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку (кадастровий номер 6321655800:02:002:0010), загальною площею 0,10га, із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, для індивідуального дачного будівництва.

Прокурор вважав, що вказані розпорядження прийняті всупереч вимогам діючого законодавства, а саме з порушеннями цільового призначення земель. Також зазначав, що оскільки спірна земельна ділянка вибула з володіння держави всупереч вимогам законодавства, тому незаконне відчужене майно підлягає поверненню його власнику.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської РДА від 19 травня 2008 року № 458 Про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для будівництва індивідуального дачного будинку на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області ; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Вовчанської РДА від 15 червня 2012 року № 316 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу рекреаційного призначення для будівництва індивідуального дачного будинку ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 по АДРЕСА_9, ОСОБА_5 по АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 по АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 по АДРЕСА_5 , ОСОБА_8 по АДРЕСА_6 , ОСОБА_1 по АДРЕСА_7 , ОСОБА_9 по АДРЕСА_8 , за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:02:002:0010), загальної площею 0,10га, для індивідуального дачного будівництва; зобов`язати ОСОБА_1 передати, а позивача ДП Вовчанське лісове господарство прийняти спірну земельну ділянку, площею 0,10га (кадастровий номер 6321655800:02:002:0010), про що скласти акт прийому-передачі.

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 22 червня 2016 року позов прокурора задоволено.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської РДА від 19 травня 2008 року № 458 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Вовчанської РДА від 15 червня 2012 року № 316 Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі у власність 88 громадянам для індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області в частині передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки (кадастровий номер 6321655800:02:002:0010), загальною площею 0,10 га, для індивідуального дачного будівництва.

Зобов`язано ОСОБА_1 передати, а ДП Вовчанське лісове господарство прийняти земельну ділянку, площею 0,10га (кадастровий номер 6321655800:02:002:0010), про що скласти акт прийому-передачі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельна ділянка, належна ОСОБА_1 , була відведена у приватну власність із земель лісового фонду, що суперечило на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень Вовчанської районної державної адміністрації пункту 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками .

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 22 червня 2016 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, виходив із того, що при зверненні до суду прокурором пропущено строк позовної давності, про застосування наслідку спливу якого просив відповідач, що є підставою для відмови у позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У січні 2017 року заступник прокурора Харківської області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосовано до спірних правовідносин вимоги Цивільного кодексу України щодо застосування строку позовної давності, що обмежило право ДП Вовчанське лісове господарство , в інтересах якої прокурор звернувся з позовом на захист права власності на землю як учасника цивільних правовідносин, порушеного незаконним вибуттям земельної ділянки без згоди ДП Вовчанське лісове господарство , з її володіння та набуттям відповідачем права власності на спірну земельну ділянку.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10 подав до Верховного Суду заперечення на касаційну скаргу, у якому зазначив, що рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року цивільну справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що розпорядженням голови Вовчанської районної державної адміністрації від 19 травня 2008 року № 458 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для передачі їх у власність для індивідуального дачного будівництва відповідно до пункту 12 Перехідних положень, статей 17, 19, 51, 52, 184 ЗК України, статті 21 ЗК Про місцеві державні адміністрації, статей 25, 30 ЗК Про землеустрій , постанови КМУ від 26 травня 2004 року № 677 Про порядок роздроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та на підставі заяви ОСОБА_1 , останньому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області.

У подальшому, на підставі положень статей 6, 21, 41 ЗУ Про місцеві державні адміністрації , статей 25, 30 ЗУ Про землеустрій , статей 17, 118, 121, 186 та пункту 12 Перехідних положень ЗК України, розпорядженням голови Вовчанської РДА від 15 червня 2012 року № 316 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу рекреаційного призначення для будівництва індивідуального дачного будинку , декільком громадянам, в тому числі відповідачу ОСОБА_1 у власність передано земельну ділянку по АДРЕСА_7 , за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області (кадастровий номер 6321655800:02:002:0010), загальною площею 0,10га, для індивідуального дачного будівництва, з подальшою видачею Державних актів на право власності на земельну ділянку.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII , що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Пред`являючи позов, прокурор посилався на те, що міська рада, приймаючи оскаржені рішення, розпорядилася землями, які є землями лісового фонду, а відтак, не можуть бути передані у власність фізичним особам.

Ліси та землі лісового фонду України є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 ЛК України).

Частина друга статті 3 ЗК України визначає, що відносини, що виникають при використанні, зокрема, лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

За основним цільовим призначенням ЗК України передбачає виділення

в окрему категорію земель лісогосподарського призначення (пункт е частини першої статті 19 ЗК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів

з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

Відповідно до статті 48 ЛК України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються

і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель (стаття 21 ЗК України).

Згідно зі статтею 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, суд зберігає об`єктивність і неупередженість. На суд також, серед іншого, покладено обов`язок встановити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; існування інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Докази у справі, надані сторонами, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав доведеним, що спірна земельна ділянка, виділена ОСОБА_1 належить до земель лісового фонду.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення виходив із того, що прокурором пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Колегія суддів з висновком апеляційного суду про пропуск прокурором строку позовної давності погоджується з огляду на наступне.

Тлумачення частини першої статті 261 ЦК України свідчить про те, що строком позовної давності є термін, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до суду за захистом своїх порушених прав у цивільних правовідносинах або ж для реалізації владних повноважень.

При цьому початок перебігу строку позовної давності для звернення до суду пов`язується як з об`єктивним моментом - наявністю порушення прав особи, так і з суб`єктивним, коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Ураховуючи викладене, при вирішенні питання про дотримання строку позовної давності для звернення до суду у цивільному судочинстві суди мають установити дату, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, установити дату, коли особа звернулася до суду, з`ясувати, чи у межах передбаченого законодавством строку особа звернулася до суду.

Закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах: від 20 серпня 2013 року № 3-18гс13 та ухвалі від 25 квітня 2012 року № 615350вов10.

У пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) зазначено, що і в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17).

До таких висновків дійшов і Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року № 391/1217/14-ц (провадження № 61-11197сво18).

Отже, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, апеляційний суд, враховуючи те, що земельна ділянка, належна ОСОБА_1 , була відведена у приватну власність із земель лісового фонду, що суперечило на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень Вовчанської районної державної адміністрації пункту 5 прикінцевих положень Лісового кодексу України та розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2008 року № 610-р Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками , дійшов обґрунтованого висновку про те, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з пропуском строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого просив ОСОБА_1 у суді першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун