Постанова

від 24.06.2020 по справі 914/529/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р. Справа №914/529/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Мирутенка О.Л.

Секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій", б/н від 27.12.2019 (вх. №01-05/26/20 від 02.01.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 (повне рішення складено 11.10.2019)

у справі №914/529/19 (суддя Морозюк А.Я.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій", м. Моршин Львівської області

про стягнення 53 351,22 грн.

За участю представників від:

позивача: Кухар Н.В. - адвокат;

відповідача: Ільків Р.М. - представник;

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство Львівобленерго звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека-Обрій 53 351 грн. 22 коп., з яких: 49 472 грн. 45 коп. - борг за спожиту активну електричну енергію, 3 064 грн. 95 коп. - пеня, 292 грн. 18 коп. - 3% річних, 521 грн. 64 коп. - інфляційні нарахування.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 43095 від 18.12.2017 не здійснив повної оплати вартості спожитої активної електричної енергії за період лютий-квітень 2018 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 у справі №914/529/19 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій" на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" 49 472,45 грн. - заборгованості за спожиту електричну енергію, 3 064,95 грн. - пені, 292,18 грн. - 3% річних, 521, 64 грн. - інфляційних нарахувань, 1921 грн. - судового збору та 2 000 грн. - судових витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено наявність заявленої позивачем до стягнення з відповідача заборгованість, а відповідачем доказів сплати вказаної заборгованості суду не подано.

При цьому суд першої інстанції відхилив покликання відповідача на неправильне зазначення позивачем початкових показів приладів обліку станом на момент укладення між сторонами договору (134 947 кВт замість 146 634, 4 к Вт) з огляду на те, зокрема, що зазначені у поданих відповідачем актах №263234 від 11.12.2017, № 579106 від 11.12.2017 року та № 579105 від 11.12.2017 показники не спростовують показників, які підтверджені рядом документів (а саме, актом про використану електричну енергію від 08.02.2018; актами про проведені роботи в колах обліку електроенергії № 2230 та № 2231 від 11.12.2017; актами про закриття точок обліку від 11.12.2017 № 2232 та 2233, складеними за участю попереднього споживача ТзОВ Голдвей ).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій" оскаржило вказане рішення місцевого господарського суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу відповідач зазначає, що:

- укладенню між сторонами у справі договору про постачання електричної енергії №43095 від 18.12.2017 передували проведення технічної перевірки розрахункових засобів обліку заводський номер 6166792, про що складено акт №263234 від 11.12.2017, а також пломбування та встановлення індикаторів лічильника №49246055 з показом 146 634,4, про що складено акт №579105 від 11.12.2017 та лічильника №6166792 з показником 22 982,4, про що складено акт №579106 від 11.12.2017;

- обгрунтовуючи наявність у відповідача заборгованості позивач покликається на акти №2232 та №2233 від 11.12.2017 про закриття точки доступу споживача ТОВ Голдвей , в яких вказані номери лічильників та їх показники, а саме: лічильник №49246655 з показником 134 947 та №6168792 з показником 23 012:

- усі зазначені вище акти складені одного дня та суперечать один одному, проте судом трактуються виключно на користь позивача:

- неозброєним оком помітна відмінність у стилях виконання підпису та написання прізвищ та ініціалів у актах поданих позивачем та відповідачем і без проведення судової почеркознавчої експертизи суд не міг встановити дійсність зазначених документів.

25.02.2020 до суду від Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості.

При цьому, позивачем заявлено попередній ( орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу під час провадження в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 грн., які він просить покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/529/19 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів - Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій" на рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 у справі №914/529/19 залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій" на рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 у справі №914/529/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 02.03.2020.

02.03.2020 до суду від відповідача поступило клопотання про витребування у позивача для огляду оригіналів актів №263234, №579105, №579106, №2230, №2231 від 11.12.2017.

Окрім того, 02.03.2020 до суду від відповідача поступило клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи актів №2230 та №2231 від 11.12.2017, на вирішення якої поставити питання ким виконані рукописні тексти, а також підписи від імені гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 на вказаних актах.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 відкладено розгляд справи на 30.03.2020 та зобов`язано позивача подати суду для огляду в судовому засіданні оригінали усіх актів, доданих до позовної заяви у даній справі.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 на клопотання позивача розгляд апеляційної скарги відкладено на 04.05.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 на клопотання позивача розгляд справи відкладено на 25.05.2020.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 на клопотання позивача розгляд справи відкладено на 24.06.2020.

В судове засідання 24.06.2020 прибули представники сторін.

Представником позивача, на виконання вимог ухвал суду, надано суду для огляду в судовому засіданні оригінали витребуваних судом документів.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, оглянувши надані позивачем оригінали документів, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності дозволяють вирішити спір без проведення вказаної експертизи, а для з`ясування обставин, що мають значення для справи, спеціальні знання не потрібні.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 18.12.2017 між Приватним акціонерним товариством Львівобленерго (Постачальник та позивач у справі ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аптека-Обрій (Споживач та відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії №43095 (далі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що Споживач зобов`язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 Порядок розрахунків та № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії .

Відповідно до п. 5 Додатку № 2 Порядок розрахунків до Договору остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ.

Згідно з пунктом 7 Додатку № 2 Порядок розрахунків до Договору рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором, виписуються Постачальником та надаються Споживачу. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунків, крім рахунків для проведення попередньої оплати, термін оплати яких передбачено у п. 4. даного Додатку.

Відповідно до п.1 Додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії до Договору покази розрахункових приладів обліку Споживача знімаються (фіксуються) візуально або за допомогою електронних багатофункціональних розрахункових засобів обліку, які фіксують та зберігають інформацію про величину споживання електричної енергії та споживання електричної потужності, 07 числа кожного місяця о 24 годині представником Споживача. Належно оформлений Акт про використану електричну енергію Споживач не пізніше першої половини наступного робочого дня наручно у двох примірниках надає в розрахункову групу електропостачальної організації.

На підставі актів про використану електричну енергію за лютий та березень 2018 року, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, Постачальником виставлено Споживачу рахунок № 322502/273497-1 за лютий 2018 року на суму 17 866, 04 грн. та № 322503/277034-1 за березень 2018 року на суму 32 042, 01 грн.

Окрім того, на підставі акту контрольного огляду засобів обліку№757328 від 12.04.2018 Постачальником виставлено Споживачу рахунок №322504/280450-1 за квітень 2018 року на суму 49 472, 45 грн.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку боргу по активній елекроенергії та не заперечується відповідачем, ТОВ Аптека Обрій було лише частково сплачено за електроенергію за лютий 2018 року в сумі 1 366,04 грн. та за березень 2018 року в сумі 7 542,01 грн.

Вказані обставини слугували підставою для звернення Приватного акціонерного товариства Львівобленерго до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Аптека-Обрій 53 351 грн. 22 коп., з яких: 49 472 грн. 45 коп. - борг за спожиту активну електричну енергію, 3 064 грн. 95 коп. - пеня, 292 грн. 18 коп. - 3% річних, 521 грн. 64 коп. - інфляційні нарахування.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, які містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ч. 1 ст.714 ЦК України).

Як вбачається з викладених вище умов укладеного між сторонами Договору, відповідач зобов`язався слачувати позивачу вартість електричної енергії на підставі виставленого позивачем рахунку відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються представником відповідача щомісячно у Акті про використану електричну енергію та подаються останнім позивачу.

Позивачем додано до позовної заяви копії актів про використану електричну енергію за лютий та березень 2018 року, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, у яких зазначено попередні та поточні прокази приладів обліку №6168792 та №49246055 відповідача за вказані місяці.

Окрім того, позивачем додано до позовної заяви копію акту контрольного огляду засобів обліку №757328 від 12.04.2018, в якому зафіксовані покази вказаних приладів обліку.

На підставі вказаних актів позивачем було виставлено відповідачу до оплати рахунки за лютий - квітень 2018 року.

Відповідачем не заперечуються кінцеві покази приладів обліку по зазначених вище актах.

Разом з тим, спір у даній справі виник у зв`язку із запереченням відповідачем зазначеного у акті про використану електричну енергію за лютий 2018 року попереднього показника приладу обліку №49246055 - 134 947. Зокрема, апелент покликається на те, що укладенню між сторонами у справі Договору передувало пломбування та встановлення індикаторів лічильника №49246055 з показом 146 634,4, а не 134 947, про що складено акт №579105 від 11.12.2017. Відтак, апелянт вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості за використану електричну енергію за лютий - квітень 2018 року.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що за умовами Договору, нарахування позивачем плати за використану відповідачем електричну енергію здійснюється на підставі показів приладів обліку, які подаються самим відповідачем щомісячно та фіксуються у Акті про використану електричну енергію.

В акті про використану електричну енергію за лютий 2018 року відповідачем вказано попередній показник приладу обліку №49246055 - 134 947. Даний акт складений у відповідності до вимог Додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії до Договору, підписаний представником відповідача - директором ТОВ Аптека Обрій Рем С.І. та скріплений печаткою товариства.

Відповідач у поданому до суду першої інстанції відзиві на позов підтвердив, що акт про використану електричну енергію за лютий 2018 року був дійсно підписаний представником ТОВ Аптека-Обрій - директором Рем С.І., однак такий підпис був проставлений на пустому бланку акта.

Вказані твердження відповідача судом відхиляються, як такі, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Окрім того, відповідно до п.1 Додатку № 9 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії до Договору, саме відповідач зобов`язаний надати належно оформлений акт про використану електричну енергію у двох примірниках в розрахункову групу електропостачальної організації.

Окрім того, показник приладу обліку №49246055 - 134 947 станом на час укладення Договору зафіксований також у акті про закриття точки обліку від 11.12.2017 № 2232, складеному позивачем та попереднім споживачем ТОВ Голдвей , а також в акті про проведені роботи в колах обліку електроенергії № 2230 від 11.12.2017, який підписаний представником відповідача - директором ТОВ Аптека Обрій Рем С.І. та скріплені печаткою товариства.

Покликання апелянта на помітну відмінність у стилях виконання підпису та написання прізвищ та ініціалів директора ТОВ Аптека Обрій , зокрема, у актах № 2230, №2231 та №579105, № 579106 від 11.12.2017, які подані сторонами, складені одного дня та фіксують відмінні показники одного і того ж приладу обліку, судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки відтиск печатки ТОВ Аптека Обрій на актах № 2230 та №2231 від 11.12.2017 є свідченням участі товариства у складенні вказаних актів.

В судовому засіданні 24.06.2020 судом та представником відповідача оглянуто, зокрема, оригінал акту про проведені роботи в колах обліку електроенергії № 2230 від 11.12.2017 і представником відповідача не заперечено проставлення на вказаному акті відтиску печатки саме ТОВ Аптека Обрій . Відповідачем не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само як і не надано доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки. Натомість, в судовому засіданні 24.06.2020 представник відповідача підтвердив, що печатка ТОВ Аптека Обрій не була втрачена та використовується директором товариства ОСОБА_2 .

До того ж, зафіксовані в актах про проведені роботи в колах обліку електроенергії №2230 та №2231 від 11.12.2017 покази приладів обліку значаться також у актах про закриття точки обліку від 11.12.2017 № 2232 та №2233, складених позивачем та попереднім споживачем ТОВ Голдвей , а також у поданому відповідачем акті про використану електричну енергію за лютий 2018 року, який і є підставою для нарахування позивачем та оплати відповідачем вартості використаної електричної енергії.

З огляду на наведені, вище обставини в їх сукупності суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, зокрема, для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи актів №2230 та №2231 та відхиляє покликання апелянта на невірне зазначення позивачем початкового показника приладу обліку №49246055 - 134 947.

Відтак, позивачем правомірно виставлено до оплати відповідачу рахунки: № 322502/273497-1 за лютий 2018 року на суму 17 866, 04 грн. , № 322503/277034-1 за березень 2018 року на суму 32 042, 01 грн. та за квітень 2018 року на суму 49 472, 45 грн.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку боргу по активній елекроенергії та не заперечується відповідачем, ТОВ Аптека Обрій було лише частково сплачено за електроенергію за лютий 2018 року в сумі 1 366,04 грн. та за березень 2018 року в сумі 7 542,01 грн.

Відтак, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за використану електричну енергію у розмірі 49 472 грн.45 коп. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем не подано, а тому судом першої інстанції підставно та обгрунтовано задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача 49 472 грн.45 коп.

Разом з тим, предметом позову у даній справі є також стягнення з відповідача 3 064,95 грн. - пені, 292,18 грн. - 3% річних, 521, 64 грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлений обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 8 додатку № 2 до Договору Порядок розрахунків , у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовленими Договором, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені, суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Окрім того, ч.1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України, ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" за прострочення платежу, платник сплачує на користь отримувача коштів пеню в розмірі, який встановлюється за угодою сторін (обчислюється від суми простроченого платежу), але не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач оплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день оплати.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3 064,95 грн. - пені, 292,18 грн. - 3% річних, 521, 64 грн. - інфляційних нарахувань.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не можуть слугувати підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на скаржника в порядку ст.ст.129, 282 ГПК України.

Разом з тим, статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як зазначалось вище, у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено попередній ( орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу під час провадження в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 грн., які він просить покласти на відповідача.

До відзиву на апеляційну скаргу позивачем додано копії:

- договору №20/1-11 від 29.01.2020 про надання правничої допомоги, укладеного між Адвокатським об`єднанням Юріс Консультус та Приватним акціонерним товариством Львівобленерго , за умовами якого Адвокатське об`єднання зобов`язується забезпечувати представництво Клієнта в суді та надавати інші види правничої допомоги у Західному апеляційному господарському суді по справі № 914/529/19 за позовом ПАТ Львівобленерго до ТОВ Аптека-Обрій про стягнення 53 351,22 грн.(п.1.1,1.2 Договору). Вартість правничої допомоги становить: авансова оплата - 5 000 грн.(п.4.1 договору);

- рахунку на оплату №20/014 від 29.01.2020, виставленого АО Юріс Консультус до оплати ПрАТ Львівобленерго на підставі договору №20/1-11 від 29.01.2020 про надання правничої допомоги, в якому зазначено перелік наданих адвокатським об`єднанням послуг та їх вартість;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Кухар Н.В. серія ЛВ №000461 від 29.09.2016.

Окрім того, в матеріалах справи наявний ордер серія ВС №1016756 від 29.01.2020, виданий АО Юріс Консультус на надання правової допомоги ПАТ Львівобленерго по справі №914/529/19 у Західному апеляційному господарському суді адвокатом Кухар Н.В.

Матеріалами справи підтверджено, що при розгляді справи №914/529/19 інтереси Приватного акціонерного товариства Львівобленерго в апеляційному суді представляла адвокат Кухар Н.В.

Окрім того, 24.06.2020 позивачем подано суду платіжне доручення №5324 від 11.03.2020 , яким підтверджується факт оплати позивачем АО Юріс Консультус 5 00 грн. за правничу допомогу згідно рахунку №20/014 від 29.01.2020.

Відтак, позивачем доведено факт понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 грн.

Відповідно до ч.ч.4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.11.2019 у справі №902/347/18.

Від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із апеляційним розглядом справи не надходило. Окрім того, в судовому засіданні 24.06.2020 представником відповідача не заявлено усного клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на все викладене вище в сукупності, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 5 000 грн. судових витрат на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 01.10.2019 у справі №914/529/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій" - без задоволення.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека-Обрій" (82482, Львівська область, м. Моршин, вул. І.Франка, буд. 47, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22415475) на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00131587) 5 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Місцевому господарському суду видати наказ.

3. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття. Порядок та строк оскарження встановлені ст. ст.288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.06.2020