Ухвала

від 30.06.2020 по справі 12/138

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"30" червня 2020 р. Справа № 12/138

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Желіка М.Б.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 25.06.2020 (вх. №01-05/1877/20 від 25.06.2020)

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2009 (суддя Запотічняк О.Д.)

у справі № 12/138

за позовом: Відкритого акціонерного товариства комерційного банку Надра , м. Львів

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства Львівська макаронна фабрика , м. Львів

про стягнення заборгованості у сумі 16 191 051,51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.10.2009 у справі №12/138 позов задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства Львівська макаронна фабрика на користь Відкритого акціонерного товариства Львівська макаронна фабрика 16 191 051,51 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, поновити пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2009 у справі №12/138, скасувати оскаржене рішення в частині, в якій задоволено позов ВАТ КБ Надра та стягнуто з ВАТ Львівська макаронна фабрика заборгованість за нараховані відсотки за період з 01.04.2008 по 27.07.2009 у розмірі 1737092,28 грн., заборгованість за донараховані відсотки за період з 01.07.2009 по 27.07.2019 у розмірі 102661,05 грн., та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у позовних вимогах ВАТ КБ Надра .

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2020 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії - Орищин Г.В., Галушко Н.А.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Суддя-доповідач звертає увагу, що апеляційна скарга, подана на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2009, надійшла на адресу суду 25.06.2020, тобто після спливу більш, ніж десяти років з дня постановлення оскарженого рішення.

Щодо обґрунтування права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2009 скаржник зазначає, що в період з 19.10.2005 по 21.02.2009 працював у ВАТ Львівська макаронна фабрика . 28.05.2010 Господарський суд Львівської області порушив справу про банкрутство ВАТ Львівська макаронна фабрика . До моменту порушення справи про банкрутство товариство мало заборгованість із виплати скаржнику заробітної плати. В ухвалі Господарського суду Львівської області від 08.06.2010 у справі №8/29 зазначено, що безспірна заборгованість ініціюючого кредитора - ВАТ КБ Надра виникла із рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2009 у справі №12/138. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2011 у справі №8/29 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ Львівська макаронна фабрика , відповідно до якої до вимог другої черги було включено заборгованість по заробітній платі за період до 01.03.2010 на загальну суму 101 032,53 грн., з яких 260,64 грн. заборгованість перед скаржником, що підтверджується відомістю по рахунку заробітної плати до 3-х місяців до порушення справи про банкрутство. Також цією ухвалою було включено до вимог першої черги зарплату працівникам за період з 01.03.2010 по 31.05.2010 на суму 40 003,31 грн., з яких скаржнику не виплачено 260,24 грн. Таким чином скаржник вважає, що є конкурсним кредитором ВАТ Львівська макаронна фабрика і має право оскаржити рішення у справі, у якій він не є учасником, у разі впливу цього рішення на наповнення конкурсної маси боржника, розподілення її між кредиторами та формування вимог кредиторів. Оскільки до реєстру вимог кредитора також було включено вимоги ПАТ КБ Надра , право вимоги якого виникло на підставі оскаржуваного рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2009 у справі 12/138, вказане рішення призводить до збільшення боргових зобов`язань боржника та як наслідок впливає на зменшення конкурсної маси боржника.

На думку скаржника, як кредитор, який має непогашені вимоги, він має право оскаржити рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2009 у справі 12/138.

Скаржник покликається на правову позицію, викладену у постановах Верховного суду від 02.10.2019 у справі №910/9535/18 та від 29.10.2019 у справі 914/24/21/17.

Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що про зазначені вище обставини він дізнався в кінці квітня 2020 року від колишнього працівника ВАТ Львівська макаронна фабрика ОСОБА_2, а після цього ознайомився із змістом згаданих ухвал у справі 8/29 та рішення у справі 12/138 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, копії яких долучено до апеляційної скарги. Також скаржник зазначає, що довідався про відступлення права вимоги за кредитною угодою Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інтерес Груп , нова назва - ТзОВ Фінансова компанія Українська фінансова об`єднана група . Окрім цього, апелянт покликається на п.4 Прикінцевих та перехідних положень ГПК України щодо продовження процесуальних строків на строк дії карантину, встановленого Кабінетом міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19/

Апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , в редакції чинній станом на день постановлення ухвали Господарського суду Львівської області у справі 8/29 про затвердження реєстру вимог кредиторів ВАТ Львівська макаронна фабрика , учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю; сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Відповідно до цієї ж статті закону, представником працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю - особа, уповноважена загальними зборами, на яких присутні не менш як три чверті від штатної чисельності працівників боржника або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника, представляти їх інтереси при проведенні процедур банкрутства з правом дорадчого голосу.

Натомість конкурсні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ст.14 вказаної редакції Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.

Відповідно до ч.2 ст.15 вказаного закону у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями чи зобов`язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати, податків і зборів (обов`язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Із наведених норм слідує, що конкурсним кредитором, в тому числі із заборгованістю щодо заробітної плати, є особа, яка звернулась до суду і розпорядника майна із письмовою заявою про визнання вимог до боржника, її вимоги було розглянуто та визнано розпорядником майна, внесено до реєстру вимог кредиторів та затверджено господарським судом в ухвалі, постановленій за результатами попереднього засідання.

Водночас, якщо заборгованість по заробітній платі було включено до реєстру вимог кредиторів за даними обліку боржника у загальному розмірі, працівники мають право брати участь у справі про банкрутство через свого представника, уповноваженого загальними зборами, на яких присутні не менш як три чверті від штатної чисельності працівників боржника або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника, представляти їх інтереси при проведенні процедур банкрутства з правом дорадчого голосу.

Таким чином, наведене в апеляційній скарзі обґрунтування права на апеляційне оскарження судового рішення, не доводить факту набуття скаржником статусу конкурсного кредитора у справі про банкрутство ВАТ Львівська макаронна фабрика .

Також варто зазначити, що у постанові Верховного суду у справі №910/9535/18 від 02.10.2019, викладено правову позицію щодо права оскарження забезпеченим кредитором рішення у спорі, що підлягав розгляду в межах справи про банкрутство, а у постанові Верховного суду у справі №914/2471/17 від 29.10.2019 викладено правову позицію щодо необхідності встановлення порушення оскаржуваним рішенням прав чи інтересів особи, яка не брала участі у справі, після відкриття апеляційного провадження.

Окрім того, не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне провадження зазначення апелянтом про те, що про існування та зміст оскарженого рішення у справі №12/138, а також про визнання його кредитором у справі №8/29, він дізнався у квітні 2020 року від колишнього працівника ВАТ Львівська макаронна фабрика ОСОБА_2 , оскільки таке твердження, як і факт необізнаності щодо існування таких обставин колишнього працівника ВАТ Львівська макаронна фабрика ОСОБА_1 протягом десяти років, не підтверджується жодними доказами.

Слід зазначити, що у випадку подання апеляційної скарги особою, не залученою до участі у справі, така особа має обов`язок обґрунтувати в чому полягає порушення її прав, інтересів та (або) обов`язків, а також поважність пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.3 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, зважаючи на те, що скаржник не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне провадження, суддя-доповідач вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху для надання скаржнику можливості надати додаткове обґрунтування або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також, у відповідності до вимог п.3 ч.3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Відповідно до ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

У вихідних даних апеляційної скарги зазначено позивача - Публічне акціонерне товариство Надра , а також його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Українська фінансова об`єднана група , а також відповідача - ВАТ Львівська макаронна фабрика .

Однак, в якості доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів, окрім описів вкладення в цінний лист, додано поштові накладні №7902401359990, №7902401359973, №7902401359965, у яких в графі Одержувач замість адреси місцезнаходження адресатів зазначено до відділення , а також фізична особа , номер телефону контактної особи зазначено такий же як і номер телефону відправника - ОСОБА_1 .

Відповідно до п.91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009 №270 інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.

Враховуючи наведене, подані скаржником докази надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи не є належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні статей 76, 77, 78 ГПК України.

Щодо поданої заяви про звільнення скаржника від сплати судового збору суддя-доповідач зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України Про судовий збір .

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.2.4. ч.2 ст.4 закону).

Відповідно до п. а ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України Про державне мито від 21.11.1993 №7-93, чинного на момент звернення позивача до господарського суду у 2009 році, із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справлялось у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.4 ст.6 вказаного закону якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Таким чином, враховуючи, що скаржник оскаржує рішення в частині стягнення заборгованості за нараховані відсотки за період з 01.04.2008 по 27.07.2009 та за період з 01.07.2009 по 27.07.2019 в загальному розмірі 1 839 753,33 грн., за подання апеляційної скарги сплаті підлягає судовий збір в розмірі 27 596,29 грн. ((1839753,33х1%)х150%)

Скаржник в апеляційній скарзі просив звільнити його від сплати судового збору у зв`язку із скрутним фінансовим станом та відсутністю належного рівня доходів та зважаючи на те, що сума судового збору, яка підлягає сплаті багатократно перевищує 5 відсотків річного заробітку за 2019 рік та заробітку за 5 місяців 2020 рік, що підтверджується копією індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір визначено можливість суду відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Так, частиною 2 зазначеної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Як вбачається із індивідуальних відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України форми ОК-5 щодо ОСОБА_1 , копію якого додано до апеляційної скарги, розмір доходу за 2019 рік становить 65 594,25 грн.

Відтак, подане скаржником клопотання про звільнення від сплати судового збору є обґрунтованим, і є наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2009 у справі №12/138.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст.174 ГПК України ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Відповідно п.4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України, в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 на усій території України діє режим карантину до 31.07.2020.

Відтак, суд апеляційної інстанції встановлює скаржнику строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або протягом 10 днів після закінчення терміну дії карантину на усунення встановлених недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 174, 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 25.06.2020 (вх. №01-05/1877/20 від 25.06.2020) на рішення Господарського суду Львівської області від 12.10.2009 у справі №12/138 - залишити без руху.

2. Апелянту - ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху або протягом 10 днів після закінчення терміну дії карантину усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:

- надати (надіслати) суду заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших належно обґрунтованих поважних причин його пропуску із додаванням відповідних доказів;

- надати суду належні докази надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи листом з описом вкладення;

- при усуненні недоліків апеляційної скарги врахувати вимоги ч.9 ст.80 ГПК України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий (суддя-доповідач) Желік М.Б.