Постанова
від 01.07.2020 по справі 905/161/20
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2020 р. Справа №905/161/20

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго в особі відокремленого підрозділу Курахівська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго , м.Курахове, Донецька область, (вх.№1131Д/1-40) на рішення Господарського суду Донецької області від 12.03.2020 року по справі №905/161/20,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Вест Трейдінг , м.Курахове, Донецька область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго в особі відокремленого підрозділу Курахівська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго , м.Курахове, Донецька область,

про стягнення 156939,97 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Буд Вест Трейдінг звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго про стягнення 156939,97 грн., у тому числі: 138640,55 грн. - основної заборгованості за виконані у липні 2019 року будівельні роботи; 15022,56 грн. - пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 09.09.2019 по 15.01.2020; 1806,89 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання за період вересень 2019 - грудень 2019 року; 1469,97 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 09.09.2019 року по 15.01.2020 року.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.03.2020 року у справі №905/161/20 (суддя Матюхін В.І., повний текст складено 13.03.2020 року) позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Буд Вест Трейдінг 138640,55 грн. - основної заборгованості, 15022,56 грн. - пені, 1806,89 грн. - інфляційних втрат, 1469,97 грн. - 3% річних, 2354,10 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго в особі відокремленого підрозділу Курахівська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилося та звернулося до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 12.03.2020 року та прийняти нове судове рішення, яким у позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що договір згідно якого ініційовано стягнення підписаний Валантір С.М. на підставі довіреності №132/ВЭ/2019 від 01.02.2019 року, яка вчинена генеральним директором ТОВ ДТЕК Східенерго Шувар А.Й. під впливом помилки, адже генеральний директор не мав права доручати сторонній особі підписувати правочин щодо закупівлі товару. На думку скаржника, допущені порушення при укладені договору свідчать, що сторони спірного договору не відповідають вимогам ст. 203 Цивільного кодексу України, а отже такий правочин є фіктивним.

Апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції при прийнятті рішення допустив порушення вимог ч.7 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, оскільки виніс рішення у спрощеному провадженні, чим позбавив права участі відповідача у судовому засіданні; безпідставно повернув зустрічний позов, не дослідивши той факт, що зустрічний позов взаємопов`язаний з первісним позовом і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача, встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановлено учасникам справи строк на протязі якого вони мають право подати до суду клопотання, заяви та документи в обґрунтування своїх вимог і заперечень по справі. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судом було попереджено сторони, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи - за відсутності клопотань учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом).

Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи повідомлень відділення зв`язку, копію ухвали суду від 04.05.2020 року отримано позивачем - 11.05.2020 року та відповідачем - 11.05.2020 року.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням не надійшло.

За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.

19.05.2020 року на електронну пошту суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4789), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Згідно ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Так, 23.04.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго в особі директора відокремленого підрозділу Курахівська теплова електрична станція ТОВ ДТЕК Східенерго , який діяв на підставі довіреності №132/ВЭ/2019 від 01.02.2019 року (замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Буд Вест Трейдінг в особі директора, який діяв на підставі статуту (підрядник, позивач у справі) укладено договір №5929-ВЭ-КуТЭС.

Укладений між сторонами договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфу 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п.1.1 договору в порядку і на умовах, передбачених цим договором підрядник зобов`язується своїми силами і на свій ризик виконати, а замовник зобов`язується прийняти і оплати наступні роботи: ремонт покрівлі будівель насосних освітленої води відвалів попелу ДТЕК Курахівська ТЕС (інв.№010000000395/0000), (інв.№010000000645/0000), який виконується у 2019 році на ДТЕК Курахівська ТЕС у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до ч.1 ст.843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як зазначено в п.5.1 договору, вартість робіт за договором узгоджується сторонами в договірній ціні, яка є невід`ємною частиною цього договору і складає 198640,55 грн. без ПДВ. Вартість робіт визначається у відповідності до ДСТУ Б Д 1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва .

У пункті 10.1 договору сторони визначили, що він набуває чинності в день його підписання сторонами і діє до 31.08.2019 року, а в разі неналежного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання.

Так, договір №5929-ВЭ-КуТЭС від 23.04.2019 року підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Отже, оскільки сторони досягнули згоди щодо усіх істотних умов договору, договір №5929-ВЭ-КуТЭС від 23.04.2019 року вважається укладеним.

Як зазначено в ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно п.3.1 договору строки виконання всіх робіт за договором: початок робіт - 01.06.2019 року; закінчення виконання робіт - не пізніше 31.07.2019 року.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

У пункті 5.4 договору сторони передбачили, що оплата виконаних і прийнятих робіт здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 5 робочих днів з 30 календарного дня з дати підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт і видатків (Форма КБ-3) на підставі виставленого рахунку підрядником або іншим, не забороненим законодавством України шляхом. До початку виконання робіт замовник здійснює передоплату на закупівлю матеріалів в розмірі 60000,00 грн. без ПДВ.

На виконання умов п.5.4 договору замовник перерахував підряднику (позивачу) 60000,00 грн. у якості передоплати, що підтверджено платіжним дорученням №114501 від 21.06.2019 року.

Як зазначено в п.4.1 договору приймання виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно за актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт і видатків (форма КБ-3), які підписуються уповноваженими представниками обох сторін. Датою закінчення етапу виконаних робіт, передбаченого в графіку виконання робіт, є дата, зазначена в останньому акті приймання виконаних будівельних робіт за даним етапом (форма КБ-2в).

Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідку про вартість виконаних будівельних робіт і видатків (форма Кб-3) підрядник надає замовнику не пізніше 01 числа місяця наступного за місяцем, в якому виконувались роботи. Останній акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і довідка про вартість виконаних будівельних робіт і видатків (форма Кб-3) за відповідним етапом надається підрядником протягом двох робочих днів після завершення кожного етапу виконаних робіт, передбаченого графіком виконання робіт.

На виконання умов договору підрядник виконав будівельні роботи, обумовлені договором, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 31.07.2019 року за липень 2019 року на загальну суму 198640,55 грн. Вказані документи складені та підписані без будь-яких зауважень.

Таким чином, з урахуванням п.5.4 договору, останнім днем сплати за виконані будівельні роботи за актом приймання виконаних будівельних робіт від 31.07.2019 року є 06.09.2019 року.

Проте, в обумовлені п.5.4 договору строки відповідач залишок суми у розмірі 138640,55 грн. не сплатив, у зв`язку з чим позивач направив на адресу останнього претензію №184 від 20.11.2019 з вимогою сплатити вказану заборгованість. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді, кошти не перераховано.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що договір №5929-ВЭ-КуТЭС від 23.04.2019 року підписаний неповноважною особою та є фіктивним.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Однак у випадку із договором №5929-ВЭ-КуТЗС від 23.04.2019 року позивачем було виконано всі зобов`язання, а саме проведено обумовлений обсяг робіт, що підтверджується актами приймання-передачі, які складені та підписані представниками обох сторін. При цьому, відповідач вчинив дії направлені на виконання такого договору, зокрема, здійснив передплату.

Посилання відповідача на відсутність необхідних повноважень у підписанта з його боку для укладання договору підряду, не вказують на фіктивність такого правочину. При цьому, згідно абз.2 ч.3 ст. 92 Цивільного кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Наразі відповідачем не доведено, що позивач був поінформований про наявність у посадової особи відповідача будь-яких обмежень на укладання правочинів.

Крім того, слід відзначити, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положення статті 525 Цивільного кодексу України визначають, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося вище, відповідно до п. 2.2 договору замовник здійснює оплату згідно з актами виконаних робіт. Матеріалами справи підтверджується, що позивач надсилав відповідачу претензії від 28.12.2017 року та 26.09.2018 року. Відтак строк оплати виконаних позивачем робіт настав, але відповідач не оплатив їх.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем прийнятого на себе зобов`язання по сплаті у належні строки та розмірі за договором підряду №5929-ВЭ-КуТЗС від 23.04.2019 року. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про стягнення 138640,55 грн. заборгованості за договором підряду №5929-ВЭ-КуТЗС від 23.04.2019 року є обґрунтованими, матеріалами справи підтвердженими, підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Як вже зазначалося, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищевказаної норми Закону за прострочення виконання зобов`язання позивачем розраховано та заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 1469,97 грн. за період з 09.09.2019 року по 15.01.2020 року та інфляційні втрати у розмірі 1806,89 грн. за період з вересня по грудень включно 2019 року.

Суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, перевіривши розрахунок позивача згідно п. 1.9. та п. 3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 року, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1469,97 грн. 3% річних та 1806,89 грн. інфляційних втрат.

Щодо посилань скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то колегія суддів їх відхиляє.

Відповідно до ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів відмічає, що дана справа відповідає вищевказаним критеріям, а отже суд першої інстанції мав всі підстави розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що місцевий господарський суд ухвалою від 24.02.2020 року задовольнив клопотання відповідача та призначив судове засідання про яке відповідач належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення і на яке представник відповідача не з`явився.

Щодо повернення зустрічної позовної заяви, то колегія суддів зазначає, що її повернуто на підставі ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, однак не у зв`язку з порушенням частини 2 вказаної статті, а у зв`язку з порушенням частини першої - пропущено строк на подання. При цьому, Східним апеляційним судом надано оцінку щодо правомірності повернення зустрічної позовної заяви, яка викладена в постанові суду від 11.06.2020 року.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом по даній справі всупереч приписів ст. 73, 74, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своєї позиції по справі і належного виконання умов договору підряду щодо своєчасного розрахунку у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго в особі відокремленого підрозділу Курахівська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго , не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 12.03.2020 року по справі №905/161/20 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго в особі відокремленого підрозділу Курахівська теплова електрична станція Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Східенерго залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 12.03.2020 року по справі №905/161/20 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

СудСхідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення01.07.2020
Оприлюднено02.07.2020
Номер документу90113712
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/161/20

Ухвала від 01.02.2021

Господарське

Господарський суд Донецької області

Матюхін Володимир Іванович

Ухвала від 19.08.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Матюхін Володимир Іванович

Ухвала від 28.07.2020

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Случ О.В.

Ухвала від 16.07.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Матюхін Володимир Іванович

Постанова від 01.07.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Хачатрян Вікторія Сергіївна

Постанова від 11.06.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 12.05.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Пуль Олена Анатоліївна

Ухвала від 04.05.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Хачатрян Вікторія Сергіївна

Ухвала від 13.04.2020

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Хачатрян Вікторія Сергіївна

Рішення від 02.04.2020

Господарське

Господарський суд Донецької області

Матюхін Володимир Іванович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні