Ухвала

від 26.06.2020 по справі 911/1752/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" червня 2020 р. Справа № 911/1752/20

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви Приватного підприємства Агрофірма Данилівська

до Прокуратури Київської області

про зняття арешту з майна

встановив:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Агрофірма Данилівська до Прокуратури Київської області про зняття арешту (реєстраційний номер: 9334786), накладеного постановою Васильківської міськрайонної прокуратури Київської від 30.11.2009 на домоволодіння (реєстраційний номер майна: 5740085), що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, вул. Лесі Українки, 38, та належить на праві власності Приватному підприємству Агрофірма Данилівська .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що накладений арешт на належне позивачу майно позбавляє його права розпоряджатися таким майном, оскільки арешт на майно був накладений згідно постанови Васильківської міськрайонної прокуратури Київської області від 30.11.2009, тоді як згідно наданих Васильківським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури відомостей у провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області, як і у Васильківському відділі Києво-Святошинської місцевої прокуратури, не перебуває кримінальних проваджень, у яких накладено арешт на нерухоме майно позивача.

Водночас, позивач вказав, що у нього відсутня як постанова Васильківської міськрайонної прокуратури Київської області від 30.11.2009, так і її копія.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

У відповідності до пп. 4 та 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

В розрізі зазначеного вище суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 4, ч. 1 ст. 45 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Статтею 15 Цивільного кодексуУкраїни передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, при цьому об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позовом у процессуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушенного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які сааме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Відповідна правова позиція викладена постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18.

Однак, позовна заява Приватного підприємства Агрофірма Данилівська не містить змісту позовних вимог до Прокуратури Київської області, у тому числі стосовно наявності підстав набуття вказаною особою правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідача.

Також, всупереч п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява Приватного підприємства Агрофірма Данилівська не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, стосовно доводів позивача про відсутність у нього постанови Васильківської міськрайонної прокуратури Київської області від 30.11.2009 та її копії, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. ст. 73 та 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 80 та 81 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

Приписами ст. 9, 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить, зокрема, забезпечення формування та зберігання реєстраційних справ.

Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна.

Реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта. Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику.

Витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

Суб`єкт державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, зобов`язаний зробити опис вилучених документів, забезпечити виготовлення копій документів, що вилучаються з реєстраційної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх печаткою.

Згідно п. 1 розділу VI та п. 1 розділу VIII Порядку формування та зберігання реєстраційних справ, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 №3267/5, передача у випадках, передбачених законом, реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи суб`єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, здійснюється державним реєстратором, нотаріусом або уповноваженою особою фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, протягом трьох робочих днів з дати проведення відповідної державної реєстрації поштовим відправленням за описом або нарочно за описом.

Доступ до документів реєстраційної справи відповідно до статті 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та статті 30 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань забезпечує посадова особа із зберігання реєстраційних справ відповідного суб`єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ.

Суд звертає увагу позивача на приписи ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість вжиття передбачених процесуальним законом дій щодо їх отримання та надання до суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні третьої особи до суду із самостійними вимогами, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Приватного підприємства Агрофірма Данилівська без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків- десять днів з дня вручення зазначеної хвали.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 172,174, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Позовну заяву Приватного підприємства Агрофірма Данилівська залишити без руху.

2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду письмових пояснень із зазначенням:

1) змісту позовних вимог до Прокуратури Київської області, у тому числі стосовно наявності підстав набуття вказаною особою правового статусу сторони у судовому процесі у якості відповідача;

2) відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.

Суддя В.А. Ярема