Рішення

від 20.10.2020 по справі 911/1752/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.uа

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2020 р. Справа № 911/1752/20

Господарський суд Київської області у складі суддіЯреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська"

до Прокуратури Київської області

про зняття арешту з майна

за участю представників:

від позивача: Габрієль Я.В. (ордер серії КС №387128 від 11.06.2020)

від прокуратури: Галась О.М. (посвідчення № 055447 від 21.02.2020)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Агрофірма Данилівська (далі - ПП Агрофірма Данилівська /позивач) до Прокуратури Київської області(далі - Прокуратура Київської області/відповідач) про зняття арешту (реєстраційний номер: 9334786), накладеного постановою Васильківської міськрайонної прокуратури Київської від 30.11.2009 на домоволодіння (реєстраційний номер майна: 5740085), що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, вул. Лесі Українки, 38, та належить на праві власності Приватному підприємству Агрофірма Данилівська .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що накладений арешт на належне позивачу майно позбавляє його права розпоряджатися таким майном, оскільки арешт на майно був накладений згідно постанови Васильківської міськрайонної прокуратури Київської області від 30.11.2009, тоді як згідно наданих Васильківським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури відомостей у провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області, як і у Васильківському відділі Києво-Святошинської місцевої прокуратури, не перебуває кримінальних проваджень, у яких накладено арешт на нерухоме майно позивача.

Водночас, позивач вказав, що у нього відсутня як постанова Васильківської міськрайонної прокуратури Київської області від 30.11.2009, так і її копія.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2020 у справі №911/1752/20 позовну заяву Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

09.07.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська" надійшли письмові пояснення щодо недоліків позовної заяви з метою їх усунення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2020 у справі №911/1752/20 прийнято позовну заяву ПП Агрофірма Данилівська`до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.08.2020, а також встановлено сторонам строк для вчинення процесуальних дій, у тому числі подання відповідачем відзиву - до 11.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2020, занесеною до протоколу судового засідання від 11.08.2020, у справі №911/1752/20 відкладено підготовче засідання на 25.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.08.2020, занесеною до протоколу судового засідання від 25.08.2020, у справі №911/1752/20 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті на 08.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.09.2020, занесеною до протоколу судового засідання від 08.09.2020, у справі №911/1752/20 оголошено перерву в судовому засіданні до 29.09.2020.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.09.2020 у справі №911/1752/20 оголошено перерву до 20.10.2020.

29.09.2020, після судового засідання, через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю представника ПП Агрофірма Данилівська прибути у судове засідання.

19.10.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від Київської обласної прокуратури надійшли пояснення, відповідно до яких остання зазначила про зміну власного найменування з Прокуратури Київської області на Київську обласну прокуратуру, а також надала пояснення стосовно заявлених ПП Агрофірма Данилівська вимог разом із відповідним доказами.

Поряд з тим згідно ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Однак прокурором не наведено та необґрунтовано поважність причин пропуску відповідного процесуального строку для подання вказаних вище пояснень у справі разом із відповідним доказами, а також об`єктивну неможливість подати вказані вище пояснення і докази до суду заздалегідь, в підготовчому провадженні.

З огляду на вказане вище та приписи процесуального законодавства, суд дійшов висновку про залишення без розгляду пояснень прокурора разом з доданими до них документами.

У судовому засіданні 20.10.2020 після закінчення з`ясування обставин та дослідження доказів судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

З викладених у позові обставин та доданих до них доказів слідує, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.05.2004 серії САА №283511 за Приватним підприємством Агрофірма Данилівська зареєстровано право власності на нерухоме майно - домоволодіння житловою площею 45,0 кв.м. що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, вул. Лесі Українки, 38, (реєстраційний номер майна5740085). Копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.05.2004 серії САА №283511 наявна в матеріалах справи.

Як зауважив позивач, 10.12.2009 на вказане вище майно реєстратором Васильківської районної державної нотаріальної контори накладено арешт (реєстраційний номер обтяження 9334786), а підставою вказаного обтяження вказано постанову Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області від 30.11.2009.

В підтвердження відповідних обставин накладення арешту на майно позивачем надано копію Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №197920170 від 28.01.2020.

Водночас позивач вказав, що постанова Васильківської міськрайонної прокуратури Київської області від 30.11.2009у нього відсутня, тоді як на звернення позивача до Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області останній листом від 31.01. 2020 №281вих20 вказав, що у провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській областіне перебуває кримінальних проваджень, у яких накладено арешт на нерухоме майно позивача, як і у Васильківському відділі Києво-Святошинської місцевої прокуратури відсутні кримінальні справи, у яких би накладався арешт на вказане майно.

Також, за доводами позивача, Васильківський відділ Києво-Святошинської місцевої прокуратури повідомив про відсутність необхідності у арешті нерухомого майна за 9334786 на підставі постанови Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області від 30.11.2009. Копія листа Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області останній листом від 31.01. 2020 №281вих20 наявна в матеріалах справи.

З огляду вказаного вище позовні вимоги ПП Агрофірма Данилівська обґрунтовано тим, що накладений арешт на належне на праві власності майно позбавляє його права розпоряджатися таким майном, оскільки вирішити питання про зняття вказаного арешту шляхом звернення до слідчого або прокурора на підставі приписів КПК України 1960 року наразі є неможливим.

Поряд з тим позивач вказав, що на сьогодні Васильківська міжрайонна прокуратура Київської області ліквідована, а замість неї утворено Васильківський відділ Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, який не є юридичною особою, як наслідок позовні вимоги ПП Агрофірма Данилівська спрямовано до Прокуратури Київської області, як органу прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих в межах адміністративно-територіальної одиниці.

З огляду на вказане, оскільки оскаржуваний арешт був накладений органом прокуратури, позивач вважає Прокуратуру Київської області суб`єктом охоронних відносин, які виникли з позивачем внаслідок протиправного обмеження його права власності, а тому позивач, посилаючись на ст. ст. 321, 391 Цивільного кодексу України, просить суд зняти арешт (реєстраційний номер: 9334786), накладений постановою Васильківської міськрайонної прокуратури Київської області від 30.11.2009 на домоволодіння (реєстраційний номер майна: 5740085), що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, вул. Лесі Українки, 38, та належить на праві власності Приватному підприємству "Агрофірма "Данилівська".

Згідно вказаних прокурором у судових засіданнях пояснень арешт на майно позивача був накладений згідно постанови Васильківської міськрайонної прокуратури Київської від 30.11.2009 в межах кримінальної справи за №1-390/11 за фактом ухилення від сплати податків та здійснення службового підроблення службовими особами ПП Агрофірма Данилівська .

Надалі, за викладеними у судовому засіданні доводами прокурора, постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2011 у справі №1-390/11 вказану кримінальну справу відносно директора ПП Агрофірма Данилівська закрито та прийнято рішення про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Як зауважено прокурором, згідно отриманої ним інформації від Васильківського міськрайонного суду Київської області, матеріали справи №1-390/11 знищено відповідно до акту №1 від 21.08.2019.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Стаття 41 Конституції України презюмує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Приписами статтей 316, 328 ЦК України унормовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321, ст. 391 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами оспорюваний арешт накладено на майно позивача у межах кримінальної справи постановою від 30.11.2009.

Відповідно до статтей 126, 214, 404 Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.1960, чинного на час накладення арешту на майно позивача, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Слідчий закриває справу мотивованою постановою, в якій, крім даних, передбачених у статті 130 цього Кодексу, зазначає: відомості про особу обвинуваченого, суть справи, підстави для закриття справи, рішення про скасування запобіжного заходу і заходів по забезпеченню цивільного позову та можливої конфіскації майна, а також рішення в питанні про речові докази відповідно до статті 81 цього Кодексу.

Якщо у виправданого або у особи, щодо якої справа закрита, були вилучені документи, цінності та інші предмети чи був накладений арешт на майно, копія вироку, що набрав законної сили, або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції направляються відповідним органам для повернення вилучених документів, цінностей та інших предметів, а також для зняття арешту з майна.

Отже, вказаними вищепроцесуальними нормами передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства лише в межах провадження у кримінальній справі - або одночасно з винесенням постанови про її закриття, або раніше, якщо в застосуванні відповідного заходу відпаде потреба, а власник майна, який не набував процесуального становища підозрюваного, обвинуваченого, не був наділений процесуальним правом ініціювати питання про звільнення майна з-під арешту.

19.11.2012 набрав чинності Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 №4651-VI, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень якого визначено, що з дня набрання чинності цим Кодексом втрачають чинність, зокрема, Кримінально-процесуальний кодекс України із наступними змінами.

Відповідно до пункту 9 Перехідних положеньКримінального процесуального кодексу України запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, а також втрати чинності КПК України 1960 року, тривалого часу, що минув після накладення арешту, істотних організаційних і кадрових змін, що в подальшому відбулися у правоохоронних органах, вирішення питання про припинення втручання у право власності шляхом звернення до слідчого або прокурора на підставі КПК України 1960 року не буде ефективним способом захисту порушеного права, тоді як нормативна неврегульованість порядку захисту права, яке очевидно безпідставно обмежується, не може виправдовувати відмову в його захисті.

Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції. З урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 21.08.2019 у сраві №911/1247/18 (провадження №12-99гс19).

З огляду вказаного вище, враховуючи закриття кримінальної справи, в межах якої на майно позивача накладено арешт згідно постанови Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області від 30.11.2009 та нескасування відповідно накладеного арешту у передбаченому чинним на той час процесуальним законодавством порядку, що призвело до вичерпання усіх можливих способів захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зняття арешту з належного на праві власності позивачу майна.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зняття арешту (реєстраційний номер: 9334786), накладеного постановою Васильківської міськрайонної прокуратури Київської від 30.11.2009 на домоволодіння (реєстраційний номер майна: 5740085), що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, вул. Лесі Українки, 38, та належить на праві власності Приватному підприємству "Агрофірма "Данилівська", підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зняти арешт (реєстраційний номер: 9334786), накладений постановою Васильківської міськрайонної прокуратури Київської від 30.11.2009 на домоволодіння (реєстраційний номер майна: 5740085), що знаходиться за адресою: Київська обл., Васильківський р-н, с. Данилівка, вул. Лесі Українки, 38, та належить на праві власності Приватному підприємству "Агрофірма "Данилівська" (с. Данилівка, Васильківський р-н, Київська обл., 08621, ідентифікаційний код 19415169).

3. Стягнути з Прокуратури Київської області (б-р Лесі Українки, 27/2, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 02909996) на користь Приватного підприємства "Агрофірма "Данилівська" (с. Данилівка, Васильківський р-н, Київська обл., 08621, ідентифікаційний код 19415169) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.11.2020.

Суддя В.А. Ярема