Рішення

від 23.06.2020 по справі 916/1134/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1134/20

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача1 : не з`явився.

Від відповідача2 : не з`явився.

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "АГРІМАТКО-УКРАЇНА" до відповідачів: Селянського (фермерського) господарства "Агро-Віта" та ОСОБА_1 про стягнення 220 885,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2020 року позивач - Приватне акціонерне товариство "АГРІМАТКО-УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №1173/20) до відповідачів - Селянського (фермерського) господарства "Агро-Віта" та ОСОБА_1 про стягнення 220 885,64 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.04.2020р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначення до розгляду по суті на "26" травня 2020 р. о 10:20 год.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2020р. №239 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено з 12.03.2020р. до 24.04.2020р. на усій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 11.05.2020р. на усій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 22.05.2020р. на усій території України, підпункт 5 і 6 виключено та підпункт 7 викладено у новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням внесенням змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2020р. "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено термін дії карантину до 22.06.2020р. на усій території України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020р. №540-IХ розділ Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено п. 4 такого змісту: "Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2020р. було відкладено судове засідання на "23" червня 2020 р. о 11:30 год.

Представники відповідачів Селянського (фермерського) господарства "Агро-Віта" та ОСОБА_1 в судові засідання по справі не з`явились, правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористались. Ухвали господарського суду Одеської області були направлені за належною адресою відповідача, а тому за приписами ч.7 ст.120ГПК України відповідач вважається повідомленим належним чином про відкриття провадження у справі.

З огляду на наведене, господарський суд вважає, що ним було вжито усіх необхідних заходів щодо належного повідомлення Селянського (фермерського) господарства "Агро-Віта" та ОСОБА_1 про місце, дату та час судового засідання.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідачі так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що відповідачами не було надано жодного клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", з метою запобігання поширенню захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, що також не позбавляє суд можливості прийняти рішення за наявними матеріалами справи.

В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

23.06.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Між позивачем Приватним акціонерним товариством "АГРІМАТКО-УКРАЇНА" та відповідачем Селянським (фермерським) господарством "Агро-Віта" в особі ОСОБА_1 14.05.2018р. був укладений договір поставки № КМП-261000001, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві на умовах EXW, згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010р. товари, за номенклатурою та строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього Договору та його невід`ємними частинами, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до Договору вартість в строки та в порядку, передбаченому Договором та специфікаціями до нього. (п. 1.1. Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору, ціни товарів визначаються сторонами як договірні. Кількість та ціни товарів указуються в специфікаціях до Договору, які є його невід`ємними частинами. Загальна сума Договору визначається шляхом складання підсумкових сум по специфікаціям до цього Договору.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору, постачальник зобов`язаний передати покупцю товар у строки, визначені п. 1.1. Договору. Товар постачається централізовано-кільцевими завезеннями повністю або частинами за попередніми заявками покупця, узгодженими з постачальником в будь-якій формі ( в т. ч. усно).

Пунктами 3.4., 3.5. Договору, покупець зобов`язаний прийняти товар, вказаний у п. 1.1. цього Договору, в погоджені сторонами строки. Здійснити оплату за придбаний товар згідно умов статті 4 даного Договору.

Вказані зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, на адресу Селянського (фермерського) господарства "Агро-Віта" був поставлений обумовлений Договором товар за видатковою накладною №531031 від 31.05.2018р. на суму 242 046,62 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору визначено, що покупець здійснює обов`язкову часткову попередню оплату у розмірі 20% від суми Договору, яка розраховується згідно п. 2.1. Сума та строки попередньої оплати указуються у специфікації.

Пунктом 4.2. Договору, на решту суми постачальник надає покупцеві відстрочку по оплаті. Покупець сплачує решту суми згідно строків, які відображено у специфікації.

Селянське (фермерське) господарство "Агро-Віта" розрахувалось частково за поставлений товар, сплативши 38 348,28грн., відповідно до платіжних доручень №360 від 25.05.2018р. на суму 23 673,37грн. та №360 від 25.05.2018р. на суму 14 674,91грн.

В результаті не здійснення повного розрахунку за поставлений товар за Селянським (фермерським) господарством "Агро-Віта" рахується заборгованість у розмірі 203 698,34грн.

28.11.2018р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору №КМП-261000001 від 14.05.2018р. про продовження терміну дії Договору та розрахунків за Договором у зв`язку із важким фінансовим становищем Покупця до 03.12.2019р.

Факт наявності заборгованості підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019р.

Також, з метою досудового врегулювання правовідносин, Селянському (фермерському) господарству "Агро-Віта" 10.03.2020р. було направлено лист вимогу №298 з пропозицією погасити заборгованість, однак вказаний лист вимога була залишена без відповіді.

Далі, між позивачем та відповідачами 08.07.2019р. було укладено Договір поруки б/н, відповідно до умов якого (п.1.1) відповідач 2 ...зобов`язується перед Постачальником відповідати по зобов`язаннях Боржника, що витікають з Договору поставки № КМП- 261000001 від 14.05.2018р. зі всіма змінами та доповненнями до нього на суму 203 698,34грн.... .

Керуючись вимогами п.4 Договору поруки, Приватним акціонерним товариством "АГРІМАТКО-УКРАЇНА" 28.03.2020р. було відправлено на адресу ОСОБА_1 вимогу №306 про сплату заборгованості, яка утворилась в зв`язку з не виконанням Селянським (фермерським) господарством "Агро-Віта" своїх зобов`язань за договором поставки № КМП-261000001.

Однак вказана вимога залишена ОСОБА_1 без відповіді.

Відповідно до умов п. 6.2. Договору, у випадку затримки оплати з вини Покупця, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідачів солідарно суму 3% річних у розмірі - 2 138,44 грн. та суму пені у розмірі - 17 187,30грн.

Неналежне виконання Селянським (фермерським) господарством "Агро-Віта" та ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Договором поставки №КМП-261000001 від 14.05.2018р. та Договору поруки б/н від 08.07.2019р. перед Приватним акціонерним товариством "АГРІМАТКО-УКРАЇНА" і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. При цьому, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Між позивачем Приватним акціонерним товариством "АГРІМАТКО-УКРАЇНА" та відповідачем Селянським (фермерським) господарством "Агро-Віта" в особі ОСОБА_1 14.05.2018р. був укладений договір поставки № КМП-261000001, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві на умовах EXW, згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010р. товари, за номенклатурою та строки відповідно до специфікацій, які є додатками до цього Договору та його невід`ємними частинами, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в специфікаціях до Договору вартість в строки та в порядку, передбаченому Договором та специфікаціями до нього. (п. 1.1. Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору, ціни товарів визначаються сторонами як договірні. Кількість та ціни товарів указуються в специфікаціях до Договору, які є його невід`ємними частинами. Загальна сума Договору визначається шляхом складання підсумкових сум по специфікаціям до цього Договору.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору, постачальник зобов`язаний передати покупцю товар у строки, визначені п. 1.1. Договору. Товар постачається централізовано-кільцевими завезеннями повністю або частинами за попередніми заявками покупця, узгодженими з постачальником в будь-якій формі ( в т. ч. усно).

Пунктами 3.4., 3.5. Договору, покупець зобов`язаний прийняти товар, вказаний у п. 1.1. цього Договору, в погоджені сторонами строки. Здійснити оплату за придбаний товар згідно умов статті 4 даного Договору.

Вказані зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, на адресу Селянського (фермерського) господарства "Агро-Віта" був поставлений обумовлений Договором товар за видатковою накладною №531031 від 31.05.2018р. на суму 242 046,62 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору визначено, що покупець здійснює обов`язкову часткову попередню оплату у розмірі 20% від суми Договору, яка розраховується згідно п. 2.1. Сума та строки попередньої оплати указуються у специфікації.

Пунктом 4.2. Договору, на решту суми постачальник надає покупцеві відстрочку по оплаті. Покупець сплачує решту суми згідно строків, які відображено у специфікації.

Селянське (фермерське) господарство "Агро-Віта" розрахувалось частково за поставлений товар, сплативши 38 348,28грн., відповідно до платіжних доручень №360 від 25.05.2018р. на суму 23 673,37грн. та №360 від 25.05.2018р. на суму 14 674,91грн.

В результаті не здійснення повного розрахунку за поставлений товар за Селянським (фермерським) господарством "Агро-Віта" рахується заборгованість у розмірі 203 698,34грн.

28.11.2018р. між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору №КМП-261000001 від 14.05.2018р. про продовження терміну дії Договору та розрахунків за Договором у зв`язку із важким фінансовим становищем Покупця до 03.12.2019р.

Факт наявності заборгованості підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019р.

Також, з метою досудового врегулювання правовідносин, Селянському (фермерському) господарству "Агро-Віта" 10.03.2020р. було направлено лист вимогу №298 з пропозицією погасити заборгованість, однак вказаний лист вимога була залишена без відповіді.

Далі, між позивачем та відповідачами 08.07.2019р. було укладено Договір поруки б/н, відповідно до умов якого (п.1.1) відповідач 2 ...зобов`язується перед Постачальником відповідати по зобов`язаннях Боржника, що витікають з Договору поставки № КМП- 261000001 від 14.05.2018р. зі всіма змінами та доповненнями до нього на суму 203 698,34грн.... .

Керуючись вимогами п.4 Договору поруки, Приватним акціонерним товариством "АГРІМАТКО-УКРАЇНА" 28.03.2020р. було відправлено на адресу ОСОБА_1 вимогу №306 про сплату заборгованості, яка утворилась в зв`язку з не виконанням Селянським (фермерським) господарством "Агро-Віта" своїх зобов`язань за договором поставки № КМП-261000001.

Однак вказана вимога залишена ОСОБА_1 без відповіді.

Відповідачами грошові зобов`язання щодо оплати за поставлений товар виконано не було.

За таких обставин, господарський суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів оплату за поставлений товар у розмірі 203 698,34грн.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до умов п. 6.2. Договору, у випадку затримки оплати з вини Покупця, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (Постанова Вищого господарського суду України від 21 червня 2016 року по справі N° 916/4281/15).

Перевіривши розрахунок суми 3% річних та пені наданий позивачем, господарський суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном власність розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті за поставлений товар.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, в судові засідання відповідач не з`являвся хоча заздалегідь був повідомлений про дату час та місце судового засідання.

На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного акціонерного товариства "АГРІМАТКО-УКРАЇНА" до відповідачів: Селянського (фермерського) господарства "Агро-Віта" та ОСОБА_1 про стягнення 220 885,64 грн. - задовольнити.

2.Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства "Агро-Віта" (67752, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Випасне, Комплекс Будівель та Споруд №17; Код ЄДРПОУ 21033311) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "АГРІМАТКО-УКРАЇНА" (01001, м. Київ, вул. Малопідвальна, будинок 12/10; Код ЄДРПОУ 30725226) суму боргу у розмірі 203 698 /двісті три тисячі шістсот дев`яносто вісім/ грн. 34 коп., пеню у розмірі 17 187 / сімнадцять тисяч сто вісімдесят сім/ грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 2 138 /дві тисячі сто тридцять вісім/ грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 313 /три тисячі триста тринадцять / грн. 28 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст складено 30 червня 2020 р.

Суддя С.Ф. Гут