Рішення

від 15.06.2020 по справі 922/3951/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3951/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Київ про стягнення 271114,88 грн. за участю представників сторін:

позивача - Міхно Л.О., посв., № 3566

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада, м. Харків звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Київ про стягнення з відповідача 271114,88 грн. безпідставно збережених коштів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 08 січня 2020 року на 11:00 годин.

26 грудня 2019 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", подано відзив (вхідний № 31580) на позовну заяву, який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 08 січня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 20 січня 2020 року на 11:40 годин.

10 січня 2020 року, через канцелярію суду Харківською міською радою подано відповідь (вхідний № 464) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

16 січня 2020 року, через канцелярію суду Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", подано пояснення (вхідний № 1096), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 січня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 10 березня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 20 січня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 11 лютого 2020 року на 11:40 годин.

11 лютого 2020 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", подано заперечення (вхідний № 3435) на відповідь позивача, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

11 лютого 2020 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", подано заяву (вхідний № 3433) про застосування строків позовної давності, яку суд долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 11 лютого 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 18 лютого 2020 року на 12:40 годин.

18 лютого 2020 року, через канцелярію суду Харківською міською радою подано заперечення (вхідний № 4201) на заяву відповідача про застосування строків позовної давності, які суд долучає до матеріалів справи.

18 лютого 2020 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", подано заяву (вхідний № 4191) про відкладення підготовчого засідання, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 18 лютого 2020 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 10 березня 2020 року на 11:30 годин.

05 березня 2020 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", подано пояснення (вхідний № 5814) з окремого питання, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 10 березня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 березня 2020 року на 12:30 годин.

19 березня 2020 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", подано клопотання (вхідний № 7055) про відкладення судового засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

23 березня 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою, подано клопотання (вхідний № 7243) про відкладення судового засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 23 березня 2020 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 15 квітня 2020 року до 11:40 годин.

13 квітня 2020 року електронною поштою Харківською міською радою, подано клопотання (вхідний № 1134) про відкладення судового засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

13 квітня 2020 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", подано клопотання (вхідний № 8951) про відкладення судового засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 квітня 2020 року продовжено строк розгляду справи № 922/3951/19 по суті на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19); клопотання позивача та відповідача про відкладення судового засідання задоволено та відкладено розгляд справи по суті на 18 травня 2020 року на 11:20 годин.

06 травня 2020 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", подано клопотання (вхідний № 10345) про відкладення судового засідання, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 18 травня 2020 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 15 червня 2020 року до 11:40 годин.

27 травня 2020 року через канцелярію суду, Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ", подано клопотання (вхідний № 11904) про відкладення судового засідання.

Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

З 12 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин за для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Дію карантину було продовжено урядом до 22 червня 2020 року, проте, з численними послабленнями, зокрема, з 22 травня 2020 року дозволено регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, міжміському внутрішньообласному сполученні. З 25 травня 2020 року відновлено роботу метрополітену.

Водночас, судочинство в господарських судах здійснюється і в умовах карантину.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами надані всі необхідні для повного та всебічного розгляду справи документи: відзив відповідача, відповідь на відзив, заперечення відповідача на відповідь, крім того за клопотаннями відповідача суд вже двічі відкладав розгляд справи по суті.

Крім того, суд бере до уваги, що усі клопотання про відкладення розгляду справи були подані до канцелярії суду представником відповідача, а не надіслані поштою чи електронною поштою, тобто представник відповідача мав час та можливість з`явитись у приміщення суду.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Також, суд зазначає, що до клопотання відповідача не надано жодного доказу на підтвердження неможливості з`явитися в судове засідання, того, що підприємство відповідача не працює, тощо.

З огляду на викладене, враховуючи, що з моменту відкриття провадження у справі сплив значний час (6 місяців), суд з метою дотримання розумних строків розгляду справи та надання учасникам справи можливості реалізації своїх прав у судовому процесі, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні та у відповіді на відзив підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні, у відзиві на позовну заяву, у письмових поясненнях та у запереченнях на відповідь позивача на відзив проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 30 жовтня 2019 року здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по вул. Сумгаїтській, 9-А у м. Харкові, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Геодезично-вишукувальний центр" та витягу з Державного земельного кадастру від 17 вересня 2019 року № НВ-0003747572019.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 17 вересня 2019 року № НВ-0003747572019 про земельну ділянку по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові (кадастровий номер 6310136300:10:005:0504) площа вказаної земельної ділянки складає 0,1859 га.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,1859 га (кадастровий номер 6310136300:10:005:0504) по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові розташовані нежитлові будівлі літ."А-4" та літ. "В-1", право власності на які зареєстроване за Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ".

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові від 30 жовтня 2019 року.

Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ", набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку.

Свої позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування саттей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30 жовтня 2019 року №186901670 право власності на нежитлові будівлі літ. "А-4" загальною площею 2850,2 кв.м. та літ. "В-1" загальною площею 12,9 кв.м. по вул. Сумгаїтській, 9-А у м. Харкові, з 19 лютого 2016 року зареєстроване за Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" на підставі наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27 грудня 1999 року № 155, наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України з додатковм № 2 від 25 листопада 2003 року № 227, акту приймання-передачі від 25 листопада 2003 року.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 вересня 2019 року № НВ-000374752019 датою державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1859 га. з кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові є 14 листопада 2016 року. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання - для експлуатації та обслуговування АТС 33 та допоміжних будівель та споруд.

Відповідно до інформації Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09 жовтня 2018 року №3150/116-18 на земельну ділянку по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові правовстановлюючі документи на право власності або користування не обліковуються.

Згідно інформації Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 19 жовтня 2018 року № 7172/0/225-18 рішень Харківської міської ради щодо надання у користування (продажу), надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" на земельну ділянку по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові.

Договір оренди землі за вказаною вище адресою Департаментом не готувався.

Звернень до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" щодо викупу, продажу, надання у користування або у власність земельної ділянки по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові з 10 липня 2013 року не надходило

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" використовує земельну ділянку без виникнення права власності або користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статтей 125, 126 Земельного кодексу України.

Розмір безпідставно збережених Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові (кадастровий номер 6310136300:10:005:0504) від 02 липня 2019 року № 1108/0/45-19, виданий Відділом у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи вищенаведене, Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" у період з 01 грудня 2016 року по 31 вересня 2019 року не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло, за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Харківської міської радидо суду із цим позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Сумгаїтській, 9-А у м. Харкові.

Статтею 7 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно статті 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" одним з основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Відповідач вказує, що Харківська міська рада здійснюючи розрахунок безпідставно збережених коштів надала до суду витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку землі лише на 2019 рік та вважає, що ця обставина не підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами, у зв`язку з чим просить відмовити в позові.

Суд не погоджується з цим твердженням відповідача, з огляду на наступне.

Харківська міська рада при здійсненні розрахунків керується в першу чергу Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітки від 25 листопада 2016 року № 489 "Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", наказом Мінагрополітики від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11, рішеннями Харківської міської ради від 27 лютого 2008 року № 41/08 та від 03 липня 2013 року № 1209/13.

Нормативно грошова оцінка тієї чи іншої земельної ділянки отримується шляхом застосування відповідної формули, яка затверджена Наказом Мінагрополітики № 489 від 25 листопада 2016 року.

Так, листом Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22 листопада 2019 року № 2999/116-19 повідомляється наступне.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03 липня 2013 року № 1209/13 була затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року, яка застосовується з 01 квітня 2014 року і по теперішній час. Базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 291.18 грн.

Згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 нормативну грошову оцінку земель міста Харкова станом на 01 січня 2019 року необхідно індексувати на коефіцієнт 1.8920602. який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2014 рік - 1,249, 2015 - 1,433, 2016 - 1,06, 2017 - 1,0 та 2018 рік - 1,0.

Наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури та УААН від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 було затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2006 року за № 388/12262, згідно якого коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) визначається відповідно до Додатку 1, Таблиці 1.1 цього Порядку. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням проводилась згідно Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05 листопада 1998 року № 377, зареєстрованою в Мін`юсті України 14 грудня 1998 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначаних у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25 листопада 2016 року затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777, який застосовується з 01 січня 2017 року.

Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1 Порядку).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 162 від 27 березня 2018 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2018 року за № 432/31884, що набрав чинності з 17 липня 2018 року, було внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489. а саме: в примітках 1 додатку Порядку цифри "2,0" замінити цифрами "3,0".

В примітках Додатку 1 цього Порядку визначено застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 3.0, у разі: якщо інформація про земельні ділянки не внесена до відомостей Державного земельного кадастру (земельні ділянки, на які обліковуються правовстановлюючі документи до 2004 року, але не пройшли державну реєстрацію в державному земельному кадастрі) та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель (згідно наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопаду 2010 року за № 1011/18306.

Відділ у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремо земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством тільки на час звернення заявників.

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки відомості про які на момент видачі такого витягу внесені до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу" і програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на певну дату (яка вже минула), що підтверджується листом Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22 листопада 2019 року №2999/116-19.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин 1,2 статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічним чином встановлено перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на будівлі або споруди, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права користування на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном. Цього обов`язку відповідач не виконав, а отже, без законних підстав зберігає у себе майно - кошти за оренду землі за спірний період. Вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок у себе за рахунок іншої особи (потерпілого власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту «а» статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Згідно частин 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Матеріали даної справи не містять доказів державної реєстрації права користування або оренди відповідачем спірної земельної ділянки за спірний період, відповідач використовує її для розміщення власних об`єктів нерухомого майна без оформлених у встановленому порядку правовстановлюючих документів.

Отже, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини не мають договірний характер.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Як зазначено вище, відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.

При цьому, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною у спірний період.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Вищезазначене підтверджується постановами Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справах 922/3780/17 та №922/536/18, від 11 лютого 2019 року у справі № 922/391/18, від 12 квітня 2019 року у справі № 922/981/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 922/902/18, у яких Верховний Суд застосував положення частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", відповідно до якої дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду України.

Отже, дослідивши перелічені вище докази, надані позивачем в обґрунтування позову, суд вважає їх достовірними та більш вірогідними, ніж надані відповідачем на спростування позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Відповідач на підставі частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України просить суд застосувати до заявлених вимог позивача позовну давність.

Відповідач зазначає, що Харківською міською радою при здійсненні розрахунку безпідставно збережених коштів в період з 01 грудня 2016 року по 31 вересня 2019 року пропущено строк позовної давності розрахований за користування земельною ділянкою за період 01 грудня 2016 року.

Дослідивши заяву позивача про застосування строку позовної давності, суд зазначає, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Однак, відповідач, набувши право власності на нежитлову будівлю, належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розташована зазначена будівля, та не уклав з Харківською міською радою відповідного договору оренди.

Крім того, за змістом саттей 256, 257, 261, 262, 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в 3 роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Розрахунок Харківською міською радою безпідставно збережених Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" коштів здійснюється в період з 01 грудня 2016 року по 31 вересня 2019 рокуза користування земельною ділянкою по вул. Сумгаїтській, 9-А у м. Харкові протягом 3 років до моменту подання позовної заяви до суду. Позовна заява щодо безпідставно збережених Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" коштів у розмірі орендної плати подана Харківською міською радою в грудні 2019 року, що цілком правомірно охоплює строк та період стягнення коштів у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права чи інтересу.

Враховуючи вищевикладене, суд відмововляє у задоволенні заяви відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4066,72 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) - UA158999980000031419611020002, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м. Харкова) безпедставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 271114,88 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; розрахунковий рахунок 35413087032986, Бпнк: ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 4066,72 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Відповідно до статті 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено "25" червня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець