Постанова

від 12.10.2020 по справі 922/3951/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2020 р. Справа № 922/3951/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Шутенко І.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

Харківської міської ради - Міхно М.О., посвідчення №3566, довіреність №08-21/4481/2-19 від 27 грудня 2019 року;

Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" - Шостак А.Ю., довіреність №5080 від 20 січня 2020 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (вх. №1815 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 15 червня 2020 року у справі № 922/3951/19

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Київ

про стягнення 271114,88 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Харківська міська рада, м. Харків звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Київ про стягнення з відповідача 271114,88 грн безпідставно збережених коштів.

Позов обґрунтовано несплатою відповідачем плати за землю у період з 01 грудня 2016 року по 31 вересня 2019 року за користування за відсутності правовстановлювальних документів земельною ділянкою за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові, на якій розташовано належне відповідачу на праві власності нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15 червня 2020 року у справі №922/3951/19 позов задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 271 114,88 грн; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" на користь Харківської міської ради 4066,72 грн судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що внаслідок безоплатного використання відповідачем у період з з 01 грудня 2016 року по 31 вересня 2019 року земельної ділянки комунальної власності по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 без оформлення у встановленому порядку права користування зазначеною земельною ділянкою, він, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач з відповідним рішенням суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на порушення судом першої інстанції правил територіальної юрисдикції (підсудності), встановленої ч. 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом, в той час як місцезнаходженням відповідача є м. Київ, а тому дана справа підсудна господарському суду міста Києва.

Також відповідач зазначає про прийняття судом першої інстанції в порушення статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України для визначення базової вартості одного кв.м. землі та нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, неналежного та недопустимого доказу листа Відділу у м. Харкові ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 22 листопада 2019 року № 2999/116-19, який містить інформацію лише щодо вартості земельної ділянки станом на час звернення позивача та цей лист і матеріали справи не містять відомостей щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як основи для визначення розміру орендної плати за її користування у спірний період, за який позивач просить суд стягнути безпідставно збережені грошові кошти. Апелянт звертає увагу на наявність лише Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 02 липня 2019, а не за попередні роки.

Крім цього, скаржник посилається на безпідставність висновку суду першої інстанції щодо сформованості спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, в обґрунтування якого суд послався на норми Земельного кодексу України та інші нормативно-правові акти, відповідно до яких земельна ділянка в разі відсутності державної реєстрації за суб`єктами приватного права та державою може вважатися власністю територіальної громади, оскільки це суперечить вимогам ч. 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, якою встановлено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї, в той час як державна реєстрація права власності на спірну ділянку відсутня.

Також Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" вказує про помилкове неврахування Харківською міською радою при розрахунку вартості безпідставно одержаних коштів суми земельного податку, сплаченого за користування земельною ділянкою по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504, площею 0,1859 га за період січень-вересень 2019 року, в розмірі 44 653,58 грн.

06 серпня 2020 року від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.7345), в якому позивач просить суд апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 15 червня 2020 року у справі № 922/3951/19 без змін.

21 серпня 2020 року від Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" надійшли пояснення щодо аргументів відзиву Харківської міської ради (вх.№7833).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16 вересня 2020 року повторно зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська пл., буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) надати Східному апеляційному господарському суду інформацію щодо суми земельного податку, сплаченого Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) за користування земельною ділянкою площею 0,1859 га за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року; розгляд справи відкладено на 12 жовтня 2020 року о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132.

25 вересня 2020 року та 28 вересня 2020 року від Державної податкової служби України надійшла відповідь стосовно суми земельного податку, сплаченого Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) за користування земельною ділянкою площею 0,1859 га за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року (вх.№9126, вх.№9213).

12 жовтня 2020 року повторним автоматизованим розподілом справи №922/3951/19, у зв`язку з відпусткою судді Ільїна О.В., сформовано склад колегії суддів: Россолов В.В., суддя Шутенко І.А., суддя Хачатрян В.С.

У судове засідання, яке відбулось 12 жовтня 2020 року, з`явились належні представники сторін, які підтримали правові позиції по справі.

Колегія суддів, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 30 жовтня 2019 року здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по вул. Сумгаїтській, 9-А у м. Харкові, розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Геодезично-вишукувальний центр" та витягу з Державного земельного кадастру від 17 вересня 2019 року № НВ-0003747572019.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 17 вересня 2019 року № НВ-0003747572019 про земельну ділянку по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові (кадастровий номер 6310136300:10:005:0504) площа вказаної земельної ділянки складає 0,1859 га.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,1859 га (кадастровий номер 6310136300:10:005:0504) по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові розташовані нежитлові будівлі літ."А-4" та літ. "В-1", право власності на які зареєстроване за Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ".

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові від 30 жовтня 2019 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30 жовтня 2019 року №186901670 право власності на нежитлові будівлі літ. "А-4" загальною площею 2850,2 кв.м. та літ. "В-1" загальною площею 12,9 кв.м. по вул. Сумгаїтській, 9-А у м. Харкові, з 19 лютого 2016 року зареєстроване за Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" на підставі наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України від 27 грудня 1999 року № 155, наказу Державного комітету зв`язку та інформатизації України з додатковим № 2 від 25 листопада 2003 року № 227, акту приймання-передачі від 25 листопада 2003 року.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 вересня 2019 року № НВ-000374752019 датою державної реєстрації земельної ділянки площею 0,1859 га. з кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові є 14 листопада 2016 року. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання - для експлуатації та обслуговування АТС 33 та допоміжних будівель та споруд.

Відповідно до інформації Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 09 жовтня 2018 року №3150/116-18 на земельну ділянку по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові правовстановлюючі документи на право власності або користування не обліковуються.

Згідно інформації Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 19 жовтня 2018 року № 7172/0/225-18 рішень Харківської міської ради щодо надання у користування (продажу), надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" на земельну ділянку по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові.

Договір оренди землі за вказаною вище адресою Департаментом не готувався.

Звернень до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" щодо викупу, продажу, надання у користування або у власність земельної ділянки по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові з 10 липня 2013 року не надходило

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" використовує земельну ділянку без виникнення права власності або користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статтей 125, 126 Земельного кодексу України.

Розмір безпідставно збережених Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові (кадастровий номер 6310136300:10:005:0504) від 02 липня 2019 року № 1108/0/45-19, виданий Відділом у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи вищенаведене, Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ" у період з 01 грудня 2016 року по 31 вересня 2019 року не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло, за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою, майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Зазначені обставини стали підставою для звернення Харківської міської ради до суду із цим позовом до Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Сумгаїтській, 9-А у м. Харкові.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з 19 лютого 2016 року є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 2850,2 кв.м та літ. "В-1" загальною площею 12,9 кв.м по вул. Сумгаїтській, 9-А у м. Харкові.

Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Отже, з 19 лютого 2016 року до відповідача перейшло право користування спірною земельною ділянкою.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України власності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата" за земельні ділянки державної і комунальної власності.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Згідно із статтею 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

Натомість предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

З урахуванням положень статей 120, 125 Земельного кодексу України та статті 1212 Цивільного кодексу України до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі №922/4073/19.

Згідно з частинами 1, 3,4 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно до статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селиш, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Зазначене додатково підтверджується положеннями статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою встановлено особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частини першої цієї статті рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Частиною другою цієї статті передбачено, що під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту саме присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування статті 79- 1 ЗК України та положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати неодноразово зазначалося Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 січня 2019 року у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11 лютого 2019 року у справі № 922/391/18, від 12 квітня 2019 року у справі № 922/981/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 922/902/18, у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: Сумгаїтській, 9-А у м. Харкові, та якою користується відповідач, зареєстрована як об`єкт цивільного права з присвоєнням їй кадастрового номеру 6310136300:10:005:0504, про що свідчить Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 вересня 2019 року № НВ-000374752019.

Зазначеним спростовуються доводи скаржника щодо несформованості спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та недоведеності того, що земельна ділянка є комунальною власністю та належить на праві власності територіальній громаді міста Харкова, уповноваженим органом якої є позивач.

Вказане свідчить про наявність підстав для стягнення з Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" на користь Харківської міської ради безпідставно збережених коштів.

Верховний Суд у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 922/902/18, від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2082/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель.

Перевіряючи розрахунок суми безпідставно збережених коштів колегія суддів зазначає, що останній проведено на підставі даних з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 вересня 2019 року № НВ-000374752019.

Отже, з урахуванням положень статті 79- 1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" місцевий господарський суд правомірно виходив з правильності визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі належного і допустимого доказу - Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 вересня 2019 року № НВ-000374752019, та обґрунтовано погодився методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи скаржника про безпідставне застосування позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної станом на 02 липня 2019, до періоду заборгованості - грудень 2016 року-грудень 2018 року, оскільки вимогами чинного законодавства не встановлено обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік, а згідно листа ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 22 листопада 2019 року інформація про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством надається лише на час звернення заявника.

Нормативно грошова оцінка тієї чи іншої земельної ділянки отримується шляхом застосування відповідної формули, яка затверджена Наказом Мінагрополітики № 489 від 25 листопада 2016 року.

Так, листом Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22 листопада 2019 року № 2999/116-19 повідомляється наступне.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03 липня 2013 року № 1209/13 була затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 року, яка застосовується з 01 квітня 2014 року і по теперішній час. Базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 291,18 грн.

Згідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04 січня 2019 року № 22-28-0.22-125/2-19 нормативну грошову оцінку земель міста Харкова станом на 01 січня 2019 року необхідно індексувати на коефіцієнт 1.8920602. який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2014 рік - 1,249, 2015 - 1,433, 2016 - 1,06, 2017 - 1,0 та 2018 рік - 1,0.

Наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури та УААН від 27 січня 2006 року № 18/15/21/11 було затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2006 року за № 388/12262, згідно якого коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) визначається відповідно до Додатку 1, Таблиці 1.1 цього Порядку. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням проводилась згідно Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05 листопада 1998 року № 377, зареєстрованою в Мін`юсті України 14 грудня 1998 за № 788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначаних у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25 листопада 2016 року затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777, який застосовується з 01 січня 2017 року.

Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1 Порядку).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 162 від 27 березня 2018 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2018 року за № 432/31884, що набрав чинності з 17 липня 2018 року, було внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489. а саме: в примітках 1 додатку Порядку цифри "2,0" замінити цифрами "3,0".

В примітках Додатку 1 цього Порядку визначено застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 3.0, у разі: якщо інформація про земельні ділянки не внесена до відомостей Державного земельного кадастру (земельні ділянки, на які обліковуються правовстановлюючі документи до 2004 року, але не пройшли державну реєстрацію в державному земельному кадастрі) та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель (згідно наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопаду 2010 року за № 1011/18306.

Відділ у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремо земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством тільки на час звернення заявників.

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки відомості про які на момент видачі такого витягу внесені до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу" і програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки на певну дату (яка вже минула), що підтверджується листом Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22 листопада 2019 року №2999/116-19.

Також, слід зазначити, що у п.51 постанови Верховного Суду від 29 травня 2020 року у справі №922/2843/19 зазначено, що чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України "Про оцінку земель", не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про необхідність фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі; витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, а формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично в режимі "реального часу", тобто на час звернення заявників, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула.

В той же час колегія суддів приймає до уваги, що при розрахунку розміру нормативно-грошової оцінки за період - грудень 2016 року-грудень 2018 року використано належні коефіцієнти та відомості відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17 вересня 2019 року № НВ-000374752019, що свідчить про належний розрахунок вартості орендної плати за відповідний період.

Також Харківською міською радою враховано суму земельного податку, сплаченого Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" за користування земельною ділянкою за період з грудня 2016 року по вересень 2019 року, а саме:

-у 2016 році -2860,28 грн;

-у 2017 році -39692,07 грн;

-у 2018 році-23153,60 грн.

З приводу аргументів Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" щодо неврахування Харківською міською радою суми земельного податку, сплаченого за період січень-вересень 2019 року, колегія суддів зазначає про таке.

За твердженням Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", за період січень-вересень 2019 року підприємством сплачено земельний податок за користування земельною ділянкою по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504, площею 0,1859 га, 44 653,58 грн.

Відповідна обставина підтверджується відповідачем інформацією, наявній в податковій декларації з плати за землю (Том 1, а.с.69-72) та копіями платіжних доручень про сплату земельного податку за січень-вересень 2019 року (Том 1, а.с.73-81).

В той же час колегія суддів зазначає, що відомості, наявні в податковій декларації з плати за землю(Том 1, а.с.69-72), є самостійного визначеними відповідачем даними, які відображають суму земельного податку, що підлягає сплаті з боку Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ". Тобто, вказана інформація містить відомості про розмір земельного податку, який підлягає сплаті у майбутньому.

Натомість платіжні доручення (Том 1, а.с.73-81) у призначенні платежу містять лише загальну інформацію про сплату земельного податку за січень-вересень 2019 року без ідентифікації земельної ділянки за користування якою здійснена відповідна плата.

Слід зауважити, що згідно з інформацією, наявній в податковій декларації з плати за землю (Том 1, а.с.69-72) у фактичному користуванні Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" у місті Харкові перебувають двадцять земельних ділянок.

Вказане унеможливлює встановлення земельної ділянки за користування якою здійснена відповідачем плата на підставі платіжних доручень (Том 1, а.с.73-81).

З метою з`ясування відповідної інформації ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31 серпня 2020 року, від 16 вересня 2020 року у справі №922/3951/19 зобов`язано Державну податкову службу України надати Східному апеляційному господарському суду відомості про суми земельного податку, сплаченого Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 21560766) за користування земельною ділянкою площею 0,1859 га за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року.

На виконання вимог вказаних ухвал Державною податковою службою України надано відповідь (вх.№9126) про неможливість виокремлення з загальних надходжень земельного податку суми податку, сплаченого Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" за користування земельною ділянкою площею 0,1859 га за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504.

Відтак, Державна податкова служба України вказала про неможливість встановлення наразі суми податку, сплаченого Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" саме за користування земельною ділянкою площею 0,1859 га за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504.

Таким чином, з боку суду апеляційної інстанції вжито усі залежні від нього заходи задля з`ясування обставини сплати відповідачем суми земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,1859 га за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові з 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року.

Між тим згідно із статтею 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При цьому, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, з боку Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" повинні бути надані належні докази, з яких безпосередньо вбачалась б сплата земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,1859 га за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504.

Оскільки з наданих Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" доказів не вбачається безпосередньо сплата земельного податку за користування земельною ділянкою площею 0,1859 га за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504, відповідна обставина вважається недоведеною з боку відповідача.

Ураховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з позицією суду про правомірність розрахунку Харківською міською радою розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 6310136300:10:005:0504 по вул. Сумгаїтській, 9-А у м.Харкові у період з 01 грудня 2016 року по 31 вересня 2019 року, як підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Одночасно колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про застосування наслідків спливу позовної давності.

За змістом статей 256, 257, 261, 262, 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю в 3 роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Розрахунок Харківською міською радою безпідставно збережених Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" коштів здійснюється в період з 01 грудня 2016 року по 31 вересня 2019 рокуза користування земельною ділянкою по вул. Сумгаїтській, 9-А у м. Харкові протягом 3 років до моменту подання позовної заяви до суду. Позовна заява щодо безпідставно збережених Публічним акціонерним товариством "УКРТЕЛЕКОМ" коштів у розмірі орендної плати подана Харківською міською радою в грудні 2019 року, що цілком правомірно охоплює строк та період стягнення коштів у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права чи інтересу.

З огляду на викладене Харківською міською радою не пропущено строк позовної давності на звернення до суду з відповідним позовом.

Стосовно доводів скаржника про порушення судом першої інстанції правил територіальної юрисдикції (підсудності), встановленої ч. 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає таке.

У частині 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У відповідності до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (ст. ст. 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

При цьому, виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.

Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у справі № 638/1988/17 року від 10 квітня 2019 року.

Верховний Суд у своїй постанові від 20 червня 2019 року у справі № 626/47/19 дійшов висновку про те, що оскільки позовні вимоги виникли з приводу нерухомого майна, а саме плати за користування землею (безпідставно збережених коштів), то підсудність за цим позовом має визначатися відповідно до правил виключної підсудності.

У постанові від 28 серпня 2019 року у справі № 415/4214/15-ц Верховний Суд дійшов аналогічних висновків про те, що спір виник з приводу нерухомого майна, а саме відшкодування збитків, заподіяних безоплатним користуванням земельною ділянкою, то підсудність такої справи має визначатись за правилами виключної підсудності.

Оскільки в даному випадку спір виник у зв`язку з обставиною неотримання Харківською міською радою орендної плати, тобто пов`язаний з правом особи на нерухоме майно, позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності в порядку частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, позовні вимоги підсудні Господарському суду Харківської області.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду постановлена з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 15 червня 2020 року у справі № 922/3951/19.

В силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги позивача, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15 червня 2020 року у справі № 922/3951/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 15 жовтня 2020 року.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя І.А. Шутенко