Постанова

від 24.06.2020 по справі 910/10339/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

?

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/10339/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

представники учасників справи:

позивача - Забашта В.О.,

відповідача - Бондаренко М.Г.,

третьої особи, на стороні позивача - не з`явився,

третьої особи, на стороні відповідача - Гудова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020

(головуючий суддя Куксов В.В., судді Яковлєв М.Л., Шаптала Є.Ю.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019

(суддя Мудрий С.М.)

у справі №910/10339/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс"

до Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" Грошової Світлани Василівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Компанія Діві",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс" (далі - ТОВ "МК-Фінанс") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (далі - ПАТ "УПБ" в особі Уповноваженої особи Фонду) про зобов`язання вчинити дії, а саме: зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" включити майнові праві у сумі 4 339 188,00 доларів США, що є предметом застави за договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015, який укладений між Публічним акціонерним товариства "Діві Банк" (правонаступником якого є ТОВ "МК-Фінанс") та ПАТ "Український професійний банк", до складу ліквідаційної маси, з використанням таких майнових прав виключно для позачергового задоволення вимог ТОВ "МК-Фінанс" за договором №1 та договором №2 про надання міжбанківського кредиту, якими продовжено подальше кредитування ПАТ "УПБ" на загальну суму 90 000 000,00 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "МК-Фінанс" вказує, що позивач є кредитором ПАТ "УПБ" за договором №1 та договором №2 від 30.04.2015 про надання міжбанківського кредиту, вимоги якого забезпечуються заставою за договором №68 від 30.04.2015.

Оскільки ТОВ "МК-Фінанс" є забезпеченим кредитором ПАТ "УПБ" за договором №1 та договором №2 від 30.04.2015 про надання міжбанківського кредиту, то позивач вважає, що він має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави, переважно перед іншими кредиторами ПАТ "УПБ".

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 28.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Діві Банк" (кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (позичальник) укладений генеральний договір про порядок проведення міжбанківських операцій №2812.

2.2. 27.04.2015 ПАТ "Діві Банк" надано ПАТ "УПБ" двома траншами по 48 000 000,00 грн та 52 000 000,00 грн міжбанківський кредит строком на 1 день на умовах "овернайт" шляхом перерахування коштів на кореспондентський рахунок ПАТ "УПБ" в ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках". Факт перерахування вказаних коштів підтверджується копіями виписок по рахунку, та не заперечувався відповідачем під час розгляду справи №826/23187/15.

2.3. Станом на 28.04.2015 ПАТ "УПБ" отримані грошові кошти ПАТ "Діві Банк" не повернув.

2.4. У зв`язку з невиконанням ПАТ "УПБ" взятих на себе зобов`язань відповідно до звернень позичальника про перенесення строків погашення кредиту, термін повернення грошових коштів було неодноразово пролонговано, про що між сторонами 28.04.2015, 29.04.2015, 30.04.2015, 05.05.2015, 06.05.2015 укладались відповідні угоди на підставі проведених по системі REUTERS DEALING переговорів/повідомлень по системі SWIFT.

2.5. 30.04.2015 шляхом укладення між ПАТ "Діві Банк" та ПАТ "УПБ" договору №1 та договору №2 про надання міжбанківського кредиту продовжено подальше кредитування ПАТ "УПБ" на загальну суму 90 000 000,00 грн зі строком користування кредитом та сплатою процентів - до 05.05.2015 (включно), а також укладено договір застави майнових прав на грошові кошти №68 (далі - договір застави).

2.6. Відповідно до умов договору застави предметом застави є майнові права ПАТ "УПБ" за контрактом (договір про надання кредиту №729 від 26.12.2006), які полягають у праві отримати від контрагента (ТОВ "Київський гуртовий ринок") грошові кошти в сумі 4 339 188,00 доларів США, в тому числі і ті, які ПАТ "УПБ" набуде у разі зміни умов контракту. Предмет застави є власністю ПАТ "УПБ" на підставі контракту, і немає жодних договірних змін строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких ПАТ "УПБ" набув право власності на предмет застави; ПАТ "УПБ" свідчить, що контракт укладений відповідно до законодавства, і вищевказані майнові права за ним є дійсними та підлягають примусовій реалізації. Заставою за таким договором застави забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов`язань ПАТ "УПБ" за кредитними договорами, укладеними між ПАТ "Діві Банк" (кредитором) та ПАТ "УПБ" (позичальником), що існують на теперішній час і ті, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з п. 2.4 договору застави заставою за цим договором забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов`язань ПАТ "УПБ" за договорами про надання міжбанківського кредиту в національній валюті №1 та №2 від 30.04.2015.

Відповідно до п. 2.7 та п. 3.4.11 договору застави заставодавець має право виключно на підставі та умовах попередньої письмової згоди заставодержателя: розривати та/або вносити зміни до контракту, якщо такі зміни стосуються порядку та строків розрахунків та інші зміни, що можуть вплинути на зміст та об`єм прав, які складають предмет застави та/або впливають на права та інтереси заставодержателя; передавати предмет застави у власність, заставу тощо іншим особам, а також здійснювати будь-які інші дії, що можуть призвести до виникнення в інших осіб будь-яких прав та/або обтяжень на предмет застави та/або обмеження або припинення прав заставодавця та/або заставодержателя на предмет застави; здійснювати дії, що призведуть до зміни документів на предмет застави, даних у відповідних органах та/або реєстрах; вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до зменшення вартості, ускладнення реалізації предмета застави, неможливості чи утруднення виконання умов договору тощо. Обов`язки заставодавця забезпечити спрямування грошових коштів, отриманих за контрактом, на відповідні рахунки заставодавця, відкриті у заставодержателя.

2.7. ПАТ "Діві Банк" є кредитором ПАТ "УПБ" за договором №1 та договором №2 ?від 30.04.2015 про надання міжбанківського кредиту, вимоги якого забезпечуються заставою.

2.8. Правлінням Національного банку України ухвалено постанову від 30.04.2015 №293/БТ "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку".

2.9. На підставі постанови Правління Національного банку України від 28.05.2015 №348 "Про віднесення ПАТ "УПБ" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 прийнято рішення №107 про запровадження з 29.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "УПБ".

2.10. Відповідно до постанови Правління НБУ від 28.08.2015 №562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "УПБ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.08.2015 №158 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "УПБ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з даним рішенням з 31.08.2015 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "УПБ".

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18.08.2016 №1556, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "УПБ" на один рік до 30.08.2017 включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.08.2018 №2306 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "УПБ" строком на один рік з 31.08.2018 до 30.08.2019 включно.

На підставі пункту 2 частини п`ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п`ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 01.07.2019 №1640 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "УПБ" строком на один рік з 31.08.2019 до 30.08.2020 включно.

2.11. 23.05.2017 між ПАТ "Діві Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "УНО Капітал" укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ПАТ "Діві Банк" відступив належні йому права вимоги за генеральним договором про порядок проведення міжбанківських операцій №2812 від 28.12.2011 (з усіма змінами та доповненнями до нього), договором про надання міжбанківського кредиту в національній валюті №1 від 30.04.2017 (з усіма змінами та доповненнями до нього) та договором про надання міжбанківського кредиту в національній валюті №2 від 30.04.2017 (з усіма змінами та доповненнями до нього); договором забезпечення -договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015.

23.05.2017 між ПАТ "Діві Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "УНО Капітал" підписано акт приймання-передачі документів за договором відступлення права вимоги від 23.05.2017, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв документи у складі оригіналів наступних документів:

- генеральний договір №2812 про порядок проведення міжбанківських операцій, укладений 28.12.2011 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ" з усіма змінами та доповненнями до нього;

- договір №1 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті, укладений 30.04.2015 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ" з усіма змінами та доповненнями до нього;

- договір №2 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті, укладений 30.04.2015 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ";

- договір застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015, укладений між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ";

- розрахунок заборгованості за кредитними договорами (додаток 2 до договору).

2.12. 03.07.2017 ТОВ "Фінансова компанія "УНО Капітал" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Траст Кепітал" право вимоги за генеральним договором про порядок проведення міжбанківських операцій №2812 від 28.12.2011, договором про надання міжбанківського кредиту в національній валюті №1 від 30.04.2017 та договором про надання міжбанківського кредиту в національній валюті №2 від 30.04.2017.

Відповідно до п. 2.1 договору від 03.07.2017 первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону кредитора у кредитних договорах та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитними договорами, новий кредитор сплачує первісному кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до договору від 03.07.2017 права вимоги - означає всі права вимоги первісного кредитора до боржника за кредитним договором 1, кредитним договором 2, кредитним договором 3, на дату відступлення прав вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору як кредитору, щодо виплати суми боргу.

03.07.2017 між ТОВ "Фінансова компанія "УНО Капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Траст Кепітал" (новий кредитор) складено та підписано акт приймання-передачі документів за договором відступлення права вимоги від 03.07.2017, відповідно до якого новий кредитор прийняв документи у складі оригіналів наступних документів:

- генеральний договір №2812 про порядок проведення міжбанківських операцій, укладений 28.12.2011 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ" з усіма змінами та доповненнями до нього;

- договір №1 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті, укладений 30.04.2015 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ" з усіма змінами та доповненнями до нього;

- договір №2 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті, укладений 30.04.2015 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ";

- договір відступлення права вимоги укладений 23.05.2017 між ПАТ "Діві Банк" та ТОВ "ФК "УНО капітал" з додатками.

2.13. В подальшому, 31.07.2017 між ТОВ "Фінансова компанія "Траст Кепітал" (первісний кредитор) та ТОВ "МК-Фінанс" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 2.1 якого, в порядку та на умовах, визначених договором первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону кредитора у кредитних договорах та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитними договорами, новий кредитор сплачує первісному кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до договору від 31.07.2017 права вимоги - означає всі права вимоги первісного кредитора до боржника за кредитним договором 1, кредитним договором 2, кредитним договором 3, на дату відступлення прав вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору як кредитору, щодо виплати суми боргу.

31.07.2017 між ТОВ "Фінансова компанія "Траст Кепітал" (первісний кредитор) та ТОВ "МК-Фінанс" (новий кредитор) складено та підписано акт приймання-передачі документів за договором відступлення права вимоги від 31.07.2017, відповідно до якого новий кредитор прийняв документи у складі оригіналів наступних документів:

- генеральний договір №2812 про порядок проведення міжбанківських операцій, укладений 28.12.2011 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ" з усіма змінами та доповненнями до нього,

- договір №1 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті, укладений 30.04.2015 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ" з усіма змінами та доповненнями до нього;

- договір №2 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті, укладений 30.04.2015 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ";

- договір відступлення права вимоги, укладений 23.05.2017 між ПАТ "Діві Банк" та ТОВ "ФК "УНО капітал" з додатками.

2.14. На думку позивача, він є кредитором ПАТ "УПБ" за договором №1 та договором №2 від 30.04.2015 про надання міжбанківського кредиту, вимоги якого забезпечуються заставою за договором застави №68.

3. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 29 жовтня 2019 року рішенням Господарського суду міста Києва в позові відмовлено повністю.

3.2. 26 лютого 2020 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 залишено без змін.

3.3. Судові рішення мотивовані тим, що позивачу було відступлено право вимоги лише за генеральним договором №2812 про порядок проведення міжбанківських операцій, який укладений 28.12.2011 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ" з усіма змінами та доповненнями до нього; договором №1 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті, який укладений 30.04.2015 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ" з усіма змінами та доповненнями до нього; договором №2 про надання міжбанківського кредиту в національній валюті, який укладений 30.04.2015 між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ" з усіма змінами та доповненнями до нього.

Суди дійшли висновку, що факт передачі ТОВ "Фінансова компанія "Траст Кепітал", а в подальшому ТОВ "МК-Фінанс" оригіналу договору про відступлення права вимоги від 23.05.2017 та оригіналів кредитних договорів, не є беззаперечним доказом передачі прав заставодержателя за договором застави №68 від 30.04.2015, оскільки факт передачі оригіналу договору про відступлення права вимоги від 23.05.2017 не підтверджує передачі оригіналу договору застави майнових прав на грошові кошти від 30.04.2015 №68 та більш того не підтверджує наявності права вимоги за договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015, укладеного між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ".

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. ТОВ "МК-Фінанс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020, рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

4.2. Касаційну скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема ст.ст. 2, 4, 5, 11, 15, 236-238, 269 ГПК України та ст.ст. 213, 512-514, 517, 520, 525, 575, 585, 589, 637 ЦК України. Підставою касаційного оскарження згідно з положеннями п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України зазначає відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4.3. На думку скаржника, рішеннями судів попередніх інстанцій легалізуються незаконні дії (бездіяльність) посадових осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якими ТОВ "МК-Фінанс" як кредитор позбавлене права на позачергове задоволення вимог заставодержателя за рахунок майна банку, що є предметом застави.

Договір застави майнових прав на грошові кошти та договори про надання міжбанківського кредиту в національній валюті, виконання яких забезпечене заставою, укладені в один день та нерозривно пов`язані один з одним.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

4.4. Листом від 24.09.2015 за №01-10/4997 за підписом відповідача було повідомлено позивача про нікчемність договору застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015, які полягають у праві отримати від ТОВ "Київській гуртовий ринок" грошові кошти в сумі 4 339 188,00 доларів США.

Вважаючи такі дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "УПБ" протиправними, ПАТ "Діві Банк" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва.

За результатами розгляду адміністративної справи №826/23187/15 за позовом ПАТ "Діві Банк" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "УПБ", третя особа: ТОВ "МК-Фінанс" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, Верховний Суд зробив висновок, що за результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону №4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення, оформленого повідомленням про нікчемність правочину, уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "УПБ" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.

Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, №910/24198/16 від 16 травня 2018 року, №819/353/16 від 04 липня 2018 року, №802/8351/16-а від 31 жовтня 2018 року.

Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено "спеціальних" чи "окремих" заяв для включення забезпечених вимог кредиторів до реєстру акцептованих вимог кредиторів неплатоспроможного банку, а отже такі вимоги мають бути виявлені Уповноваженою особою Фонду в ході проведення інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

З огляду на вищевикладене, оскільки договір застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015 є дійсним, ТОВ "МК-Фінанс" як кредитор за договором №1 та договором №2 від 30.04.2015 про надання міжбанківського кредиту має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета застави в позачерговому порядку, а кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог ТОВ "МК-Фінанс".

4.5. Скаржник вважає, що зазначені вище обставини не були досліджені судами попередніх інстанцій та їм не було надано належної правової оцінки. Внаслідок формального та поверхневого висновку судів попередніх інстанцій, що позивачу було відступлено право вимоги лише за кредитними договорами, заставодержатель позбавляється права на позачергове задоволення цих вимог за рахунок цього майна у встановленому чинним законодавством порядку. При цьому суди попередніх інстанцій ігнорують об`єктивні обставини справи щодо наявності факту заміни сторони у зобов`язанні та виконання первісними кредиторами вимог ч. 1 ст. 517 ЦК України в частині передачі всіх оригіналів документів, необхідних для реалізації та захисту ТОВ "МК-Фінанс" прав як забезпеченого кредитора ПАТ "УПБ".

4.6. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити в повному обсязі в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 29.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020.

4.7. Відзив мотивовано тим, що саме ПАТ "Діві Банк" є кредитором ПАТ "УПБ".

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" задоволення вимог кредиторів банку здійснюється за рахунок одержаних від реалізації майна банківської установи грошових коштів. Вказаною статтею також визначено черговість задоволення кредиторських вимог, зі змісту якої вбачається, що грошові вимоги ПАТ "Діві Банк" підлягають задоволенню у сьому чергу.

Договір застави майнових прав було укладено з плином значного проміжку часу після надання кредиту і укладення такого договору відбулося у зв`язку з пролонгацією кредитних правовідносин, що було обумовлено саме відсутністю коштів та неможливістю вчасного повернення кредиту. Враховуючи відсутність коштів та віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних (в день укладення договору застави майнових прав) укладення такого нікчемного правочину було направлено виключно на позачергове задоволення кредиторських вимог позивача в процедурі ліквідації.

Оскільки укладення договору застави відбулося саме у день віднесення ПАТ "УПБ" до категорії проблемних, це свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між цими подіями.

Тобто укладення договору застави відбувалося виключно з метою надання ПАТ "Діві Банк" можливості позачергово задовольнити свої грошові вимоги, що зумовлює зміну черговості задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, що виникли до дня запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "УПБ".

Так, ПАТ "УПБ", дієздатність якого була обмежена постановою Правління Національного банку України №293/БТ від 30.04.2015, незаконно передав ПАТ "Діві Банк" в заставу власні ліквідні активи, що в подальшому зумовило зміну черговості задоволення кредиторських вимог до неплатоспроможного банку, оскільки договір застави (зокрема в укладеній редакції) надавав ПАТ "Діві Банк" безперешкодне право задовольнити свої вимоги до неплатоспроможного банку переважно перед іншими кредиторами, що свідчить про нікчемність цього правочину.

4.8. Також Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважає, що заявлена позовна заява є неефективним способом захисту в розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Імперативними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" чітко встановлений строк пред`явлення кредиторських вимог до банку, що ліквідується, не підлягає продовженню чи поновленню, а вимоги, заявлені після спливу такого строку, вважаються погашеними в будь-якому випадку, незалежно від існування поважності причин такого пропуску. Тобто строк пред`явлення кредиторських вимог до банку, що ліквідується, є присічним.

4.9. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

4.10. Склад суду змінено у зв`язку з відпусткою судді Губенко Н.М., що підтверджується наявним у справі Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.06.2020.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням статті 300 Господарського процесуального кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на час подання касаційної скарги), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується наявності підстав для зобов`язання Уповноваженої особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "УПБ" включити майнові права у сумі 4 339 188,00 доларів США, що є предметом застави за договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015 до складу ліквідаційної маси, з використанням таких майнових прав виключно для позачергового задоволення вимог ТОВ "МК-Фінанс".

5.2.2. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.2.3. Суди попередніх інстанцій врахували наведені вимоги закону та встановили, що позивачу не було відступлене право вимоги за договором застави, а було відступлене лише право вимоги за трьома кредитними договорами.

Отже, господарські суди на підставі оцінки доказів у справі встановили, що у позивача відсутнє право вимоги за договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015, укладеного між ПАТ "Діві Банк" і ПАТ "УПБ", що виключає можливість задоволення його позовних вимог.

5.2.4. Також господарські суди правильно зауважили, що відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки суди встановили, що до позивача не перейшло право вимоги за договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015, то у цьому випадку відсутнє порушене право позивача.

5.2.5. Верховний Суд вважає неспроможними доводи скаржника про порушення господарськими судами попередніх інстанцій вимог ст. 27 Закону України "Про заставу".

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги.

Отже, відповідно до наведеної норми, застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи, водночас в даному випадку суди встановили, що до позивача у справі не перейшло право вимоги за договором застави, а лише перейшло право вимоги за кредитними договорами.

При цьому зауваження скаржника на тому, що застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі також відхиляються Верховним Судом, оскільки в даному випадку йдеться про дійсність забезпеченою заставою вимоги для заставодержателя, тоді як господарські суди встановили, що позивач не є заставодержателем майнової вимоги за договором застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015.

5.2.6. Зважаючи на викладене вище, доводи, викладені в касаційній скарзі, Верховним Судом відхиляються, оскільки є такими, що не спростовують висновку судів першої та апеляційної інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу ч. 2 ст. 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2.7. Також Верховним Судом відхиляються доводи, викладені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на касаційну скаргу щодо нікчемності договору застави майнових прав на грошові кошти №68 від 30.04.2015, оскільки ці твердження не впливають на правильність вирішення цього спору і не було предметом оцінки судами попередніх інстанцій.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог правильним.

6.2. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст. 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс" без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

8. Висновки Верховного Суду щодо застосування норми права

8.1. Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У випадку встановлення судами, що до позивача не перейшло право вимоги за відповідним договором, такі обставини свідчать про відсутність порушеного права позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Фінанс" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 у справі №910/10339/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Баранець

Л. Стратієнко