Рішення

від 25.06.2020 по справі 260/1888/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2020 року м. Ужгород№ 260/1888/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання - Попович М.М.,

за участі:

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Аквамінерал (89454, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Андріївка, вул. Гагаріна, 26, код ЄДРПОУ 38581415) до Державної служби геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аквамінерал (далі - позивач, Товариство), в особі представника адвоката Олійника Р.Б. звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України та просило: 1) Визнати протиправним та скасувати пункт 19 Додатку 1 до наказу Державної служби геології та надр України №92 від 13 березня 2020 р. яким Товариству відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область. 2) Зобов`язати Державну службу геології та надр України прийняти рішення у формі наказу про надання Товариству спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, придатного для виробництва каменю бутового, щебеню будівельного, строком на 20 (двадцять) років, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область, Ужгородський район, в 1,5 км на північний схід с. Гайдош, в адміністративних межах Киблярівської сільської ради. 3) Зобов`язати Державну службу геології та надр України надати Товариству спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, придатного для виробництва каменю бутового, щебеню будівельного, строком на 20 (двадцять) років, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область, Ужгородський район, в 1,5 км на північний схід с. Гайдош, в адміністративних межах Киблярівської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач подав до Держгеонадра заяву про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів ділянки №№ 1, 2 Гайдоського родовища у Закарпатській області разом із необхідними документами, зазначеними у додатку 1 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 р. (надалі по тексту - Порядок №615), підстава надання дозволу: абзац перший підпункт 1 пункту 8 Порядку №615 (у редакції чинні станом на момент виникнення спірних правовідносин), а саме у зв`язку із тим, що позивач за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку. Відповідач на протязі тривалого часу (більше ніж 6 місяців ) не приймав рішення про надання чи відмову у видачі дозволу. Лише у квітні 2020 року позивачем було отримано лист відповідача у якому повідомлялося, що наказом Держгеонадр від 13.03.2020 № 92 відмовлено у наданні позивачеві спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування андезитів ділянки №№ 1, 2 Гайдоського родовища у Закарпатській області. Однак, на переконання позивача, відповідачем, протиправно відмовлено у видачі спеціального дозволу на користування надрами з посиланням на пункту 8 Порядку № 615 у редакції яка не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, і відповідно пункт 19 Додатку 1 до наказу Державної служби геології та надр України №92 від 13 березня 2020 р., яким позивачеві було відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування андезитів ділянки №№ 1, 2 Гайдоського родовища у Закарпатській області, підлягає скасуванню. Також на думку позивача, суд повинен зобов`язати відповідача видати наказ про надання позивачеві спеціального дозволу на користування надрами, а також зобов`язати відповідача надати позивачеві спеціальний дозвіл на користування надрами.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі та призначення справи до судового розгляду. Правом на подання відзиву не скористався.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак 25 червня 2020 року надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення справи не подавав.

Таким чином неподання відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не є перешкодою для розгляду даної справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі сторін.

З`ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд приходить до наступних висновків.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 19 Додатку 1 до наказу Державної служби геології та надр України №92 від 13 березня 2020 р. яким позивачеві відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, АДРЕСА_1 область, суд зазначає наступне.

Наявні у справі докази підтверджують, що з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами позивач за власні кошти провів апробацію та організував затвердження підрахунку запасів корисних копалин, що підтверджується протоколом ДКЗ України № 4799 від 06.06.2019 про затвердження (апробацію) Гайдоського родовища андезитів. У зв`язку із чим Позивач набув право отримати спеціальний дозвіл на користування надрами у відповідності до підпункту 1 пункту 8 Порядку №615.

В подальшому, Позивач, на підставі положень Порядку №615, супровідним листом (вих. №09 від 14 серпня 2019 року) подав відповідачеві заяву про отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, придатного для виробництва каменю бутового, щебеню будівельного, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2. Вказаний супровідний лист із заявою був зареєстрований відповідачем за вхідним номером 16326/02/12-19 від 15 серпня 2019 року.

Підставою для видачі спеціального дозволу позивач вказав підпункт 1 пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України №615 (у редакції чинній на момент подання відповідної заяви) - якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку.

До вказаної заяви позивач додав наступні документи: пояснювальна записка, з характеристикою об`єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства; протокол № 4799 від 06.06.2019 ДКЗ України про затвердження (апробацію) запасів; каталог географічних координат кутових точок ділянки 1 та ділянки 2 надр (похибка - менш як 1 секунда) із зазначенням її площі; програма робіт із введення родовища в експлуатацію із зазначенням окремих етапів та строку їх проведення, джерел фінансування до досягнення підприємством проектної потужності; висновок з оцінки впливу на довкілля від 29.07.2019 № 1199/02-02; звіт про громадське обговорення від 29.07.2019 № 1196/02-02; повідомлення про планову діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля; звіт з оцінки впливу на довкілля (№ 20194243518); оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля; оглядова карта (масштаб 1:200000); ситуаційний план з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (похибка - менш як 1 секунда); план підрахунку запасів корисної копалини на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр (похибка - менш як 1 секунда), а також з лініями геологічних розрізів; характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками; матеріали для отримання спеціального дозволу на електронних носіях (диск).

Суд звертає увагу, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які б вказували на невідповідність поданих позивачем документів разом із заявою на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону, а також доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови у наданні такого дозволу.

Відповідно до положень п.8 Порядку №615, рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається органом з питань надання дозволу відповідно до даних, зазначених у заяві про отримання дозволу, та документів, зазначених у додатку 1, протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 цього Порядку, та пропозицій Мінекоенерго, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

Однак, на протязі більш як 6 місяців позивач рішення про надання дозволу без проведення аукціону або про відмову у наданні дозволу не приймав.

У квітні 2020 року Позивачем було отримано лист Відповідача №4809/01/11-20 від 23.03.2020 р., у якому було вказано, що у зв`язку із невідповідністю документів, поданих суб`єктами господарювання, вимогам пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124) (далі - Порядок), підпункт 1 якого викладено у новій редакції, а саме: Видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів , керуючись пунктом 19 Порядку та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол Робочої групи з питань надрокористування від 28.02.2020 № 2-РГ/2020), наказом Держгеонадр від 13.03.2020 № 92 відмовлено у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю АКВАМІНЕРАЛ спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування андезитів ділянки №№ 1, 2 Гайдоського родовища у Закарпатській області.

При цьому суд констатує, що у вказаному листі не вказані конкретні підстави для відмови у наданні Позивачеві спеціального дозволу на користування надрами, а лише здійснене загальне посилання на зміст пункту 8 Порядку № 615 який був викладений у новій редакції у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124.

17 квітня 2020 року представником позивача було подано адвокатський запит до відповідача із проханням надати детальне пояснення щодо підстав відмови у наданні Позивачеві спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування андезитів ділянки №№ 1, 2 Гайдоського родовища у Закарпатській області (з посиланням на конкретні недоліки і норми чинного законодавства); надати належним чином завірену копію протоколу Робочої групи з питань надрокористування від 28.02.2020 № 2-РГ/2020; надати належним чином завірену копію наказу Держгеонадр від 13.03.2020 № 92 з додатками.

Водночас, у відповідь на цей адвокатський запит відповідач листом №6541/01/11-20 від 30.04.2020 р. надав лише копію протоколу Робочої групи з питань надрокористування від 28.02.2020 № 2-РГ/2020, копію наказу Держгеонадр від 13.03.2020 № 92 та копію листа Відповідача №4809/01/11-20 від 23.03.2020 р, але при цьому конкретних пояснень (мотивів) щодо причин відмови у наданні дозволу не навів, зауважень до поданих позивачем для отримання спеціального дозволу документів не вказав.

Відповідно до ст. 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи. Користувачами надр на умовах угод про розподіл продукції можуть бути громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об`єднання юридичних осіб, створені в Україні чи за межами України (інвестори), що відповідають вимогам законодавства України.

Статтею 14 Кодексу України Про надра встановлено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, процедура продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін - регулюється Порядком №615. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , відповідно до положень ст. 3 якого, основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є:

- захист прав, законних інтересів суспільства, територіальних громад та громадян, життя громадян, охорона навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- розвиток конкуренції;

- прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру;

- додержання рівності прав суб`єктів господарювання під час видачі документів дозвільного характеру;

- відповідальність посадових осіб дозвільних органів, адміністраторів та суб`єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;

- зменшення рівня державного регулювання господарської діяльності;

- установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Згідно з п.2 Порядку №615 спеціальні дозволи на користування надрами надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку.

Рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 30 календарних днів після отримання всіх погоджень, передбачених пунктом 9 Порядку №615, та пропозицій Мінприроди, передбачених пунктом 25 Порядку №615.

Пунктом 19 Порядку №615 встановлено вичерпний перелік підстав для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу:

- подання заявником документів не в повному обсязі;

- виявлення у поданих документах недостовірних даних;

- невідповідність документів, поданих заявником, вимогам пункту 8 цього Порядку;

- наявність інформації від правоохоронних органів та суб`єктів фінансового моніторингу, що заявник здійснює фінансування тероризму в Україні;

- відмова органів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 9 цього Порядку, у погодженні надання надр у користування;

- наявність зауважень Мінприроди щодо надання дозволу відповідно до природоохоронного законодавства, передбачених пунктом 25 цього Порядку.

Відповідно до положень п. 19 та п. 25 Порядку N 615, рішення про відмову у наданні дозволу має бути оформлене у вигляді наказу, який має бути оприлюднений на офіційному веб-порталі Держгеонадр протягом 5 днів з моменту прийняття такого рішення.

Однак, як було встановлено судом, відповідачем за заявою позивача протягом більш як 6 місяців не приймалося рішення щодо надання чи відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами.

Лише 13 березня 2020 року Відповідачем було прийнято наказ № 92 у відповідності до пункту 19 Додатку 1 до якого Позивачеві було відмовлено у видачі спеціального дозволу на користування надрами з посиланням на нібито невідповідність поданих документів, вимогам пункту 8 Порядку № 615 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124), підпункт 1 якого викладено у новій редакції.

Водночас, відповідачем при цьому не враховано, що позивач подав заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами ще 15 серпня 2019 року коли діяла інша редакція підпункту 1 пункту 8 Порядку №615.

Зокрема, відповідно до підпункту 1 п. 8 Порядку №615 у редакції станом на 15 серпня 2019 р. (дату подання заяви позивачем), без проведення аукціону дозвіл надається у разі, зокрема, видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку.

Тобто, на момент подання заяви про видачу спеціального дозволу на користування надрами (15.08.2019 р.) чинним законодавством було передбачено можливість отримати дозвіл без проведення аукціону у разі якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку, що і було зроблено позивачем, а підтверджуючі документи були надані разом із заявкою на отримання дозволу.

Водночас, підпункт 1 п. 8 Порядку №615 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 124 не може застосовуватись до спірних правовідносин, які виникли до набрання чинності вказаними змінами до Порядку №615.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, до спірних правовідносин має застосовуватися саме той нормативний акт, який був чинним на момент їх виникнення.

Аналогічна позиція щодо застосування нормативно-правових актів у часі неодноразово висловлювалася Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 24.03.2015 у справі №21-83а15, від 31.03.2015 у справі №21-55а15, від 21.04.2015 у справі №21-154а15, від 03.11.2015 у справі №808/2503/14.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що виходячи із положень ч. 3 ст. 2 КАС України, одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Аналогічної позиції дотримується Касаційний адміністративний суд у складі ВС у постанові від 14.05.20 р. по справі № 826/64/17.

Отже, оскільки рішення відповідача про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами (пункт 19 Додатку 1 до наказу Державної служби геології та надр України №92 від 13 березня 2020 р.) не мотивовано, воно є необґрунтованим, і відповідно протиправним.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення.

Враховуючи вищевказане, зокрема, безпідставність (необґрунтованість) відмови у видачі спеціального дозволу на користування надрами, а також помилкового застосування відповідачем до спірних правовідносин норми нової редакції пункту 8 Правил №615, яка не має зворотної дії в часі, суд приходить до висновку, що пункт 19 Додатку 1 до наказу Державної служби геології та надр України №92 від 13 березня 2020 р., яким Позивачеві було відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення у формі наказу про надання позивачеві спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону та про зобов`язання відповідача надати позивачеві спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 5 статті 4-1 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Відповідно до спеціального нормативно-правового акта, що регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами, Держгеонадра не володіє правом вільного розсуду, а має прийняти єдине можливе у даному випадку рішення - видати наказ надання спеціального дозволу на користування надрами.

Ця позиція, зокрема, узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 січня 2018 року у справі №208/8402/14-а та від 27 лютого 2018 року у справі №816/591/15-а.

Відповідно до правових висновків, що викладені у Постанові Верховного суду від 06 березня 2019 року у справі №1640/2594/18, судом зазначено наступне: Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку .

Відповідно до пунктів 2, 4 та 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; визначити інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Проте, надання спеціального дозволу на користування надрами є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого спеціального дозволу без необхідних дій суб`єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.

Так, у даній справі, за наявності достатніх та належним чином поданих позивачем документів у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням позиції суду про необґрунтованість причин відмови у наданні спеціального дозволу, є підстави вважати, що у суб`єкта владних повноважень, у даному випадку, відсутні повноваження діяти на власний розсуд, а отже і відсутні перешкоди у наданні дозволу за заявою позивача.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може . У такому випадку, дійсно, суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Таким чином, дискреційні повноваження будь-якого суб`єкта владних повноважень завжди мають межі, встановлені законом.

Натомість, у даній справі, повноваження відповідача не є дискреційними. Відповідно, зважаючи на те, що документи позивачем були надані в повному складі, згідно Додатку № 1 Порядку № 615, у відповідача не було альтернативних правомірних управлінських рішень та не було можливості обирати спосіб правомірної поведінки. Натомість, відповідач мав лише один варіант правомірної поведінки - видати спеціальний дозвіл на користування надрами.

Відповідно до пункту 7 Порядку №615 дозвіл надається на строк, визначений заявником, але не більш як на 20 років - на видобування корисних копалин.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача прийняти рішення у формі наказу про надання позивачеві спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, придатних для виробництва каменю бутового, щебеню будівельного, строком на 20 (двадцять) років, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область, Ужгородський район, в 1,5 км на північний схід с. Гайдош, в адміністративних межах Киблярівської сільської ради, а також про зобов`язання відповідача надати позивачеві спеціальний дозвіл на користування надрами відповідного родовища підлягають до задоволення.

При цьому, обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження, а також такий спосіб захисту забезпечує позитивне вирішення питання позивача без невиправданих зволікань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно, враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження законності своїх дій та рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов позивача підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Держгеонадра.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Аквамінерал (89454, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Андріївка, вул. Гагаріна, 26, код ЄДРПОУ 38581415) до Державної служби геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 19 Додатку 1 до наказу Державної служби геології та надр України №92 від 13 березня 2020 р. яким товариству з обмеженою відповідальністю Аквамінерал (код ЄДРПОУ 38581415) відмовлено у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область.

3. Зобов`язати Державну службу геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) прийняти рішення у формі наказу про надання товариству з обмеженою відповідальністю Аквамінерал (89454, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Андріївка, вул. Гагаріна, 26, код ЄДРПОУ 38581415) спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, придатних для виробництва каменю бутового, щебеню будівельного, строком на 20 (двадцять) років, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область, Ужгородський район, в 1,5 км на північний схід с. Гайдош, в адміністративних межах Киблярівської сільської ради.

4. Зобов`язати Державну службу геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031) надати товариству з обмеженою відповідальністю Аквамінерал (89454, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Андріївка, вул. Гагаріна, 26, код ЄДРПОУ 38581415) спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування андезитів, придатних для виробництва каменю бутового, щебеню будівельного, строком на 20 (двадцять) років, родовища Гайдоське ділянка №1, ділянка №2, Закарпатська область, Ужгородський район, в 1,5 км на північний схід с. Гайдош, в адміністративних межах Киблярівської сільської ради.

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Аквамінерал (89454, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Андріївка, вул. Гагаріна, 26, код ЄДРПОУ 38581415) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 306,00 грн. (шість тисяч триста шість гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, код ЄДРПОУ 37536031).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30 червня 2020 року.

СуддяЯ. М. Калинич