Рішення

від 22.06.2020 по справі 282/1680/19

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/1680/19

Провадження № 2/282/95/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого-судді: П.І. Гуцала

за участю секретаря судового засідання: Г.М. Войтович

позивача: М.В. Симона

представника позивача: В ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2 Симона

представника відповідача: ОСОБА_3

третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , інтереси якого представляє адвокат Пасенко Валентин Петрович до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Любарська селищна рада, ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_8 сином якого є ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_8 залишилась земельна ділянка площею 4,4239 га, кадастровий номер 1823184300:04:000:0068, розташована на території Меленецької сільської ради Любарського району Житомирської області, яка належала померлому, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 036946.

В подальшому право власності на вищевказану земельну ділянку було зареєстроване за ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1702, виданого 07.07.2017 року приватним нотаріусом Любарського районного нотаріального округу Соляром В.М.

ОСОБА_6 набув у спадщину земельну ділянку площею 4,4239 га, кадастровий номер 1823184300:04:000:0068 після смерті свого батька ОСОБА_9 , який в свою чергу успадкував її на підставі заповіту після смерті ОСОБА_8 .

Обставини щодо набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_6 досліджувалися Любарським районним судом Житомирської області під час розгляду справи № 282/691/17 за позовом ОСОБА_5 до Любарської селищної ради, треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання заповітів недійсними.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2018 року по справі № 282/691/17 визнано недійсним заповіт ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_9 , посвідчений 26 лютого 2008 року секретарем Меленецької сільської ради Любарського району Сергійчук Л.Г. та зареєстрований у реєстрі за №187. Визнано недійсним заповіт ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_9 , посвідчений 26 лютого 2008 року секретарем Меленецької сільської ради Любарського району Сергійчук Л.Г., та зареєстрований у реєстрі за №189.

У зв`язку із визнанням недійсними заповітів, які були складені ОСОБА_8 , майно, яке залишилося після смерті останнього повинно успадковуватися за законом.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України ОСОБА_5 , як син ОСОБА_8 , відноситься до першої черги спадкоємців і має право на частку у спадковому майні, яке залишилося після смерті ОСОБА_8 .

З метою оформлення спадкових прав ОСОБА_5 звертався до приватного нотаріуса Любарського районного нотаріального округу, але не зміг реалізувати своє право на спадщину у зв`язку із наявністю заповітів, складених на користь ОСОБА_9 , тому він був змушений звернутися до суду із позовною заявою про визнання заповітів недійсними.

22 листопада 2019 року ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Любарського районного нотаріального округу Соляра В.М., із заявою про прийняття спадщини, так як, після визнання недійсними заповітів, складених на користь ОСОБА_9 , він набув права на часту у спадковому майні ОСОБА_8 .

22 листопада 2019 року приватним нотаріусом Лимарського районного нотаріального округу Соляром В.М. відмовлено у прийняття заяви про прийняття спадщини, так як він не прийняв спадщину у строки, встановлені ст. 1270 Цивільного кодексу України, рекомендовано звернутися до суду з метою встановлення додаткового строку на вступ у спадщину.

ОСОБА_5 не звернувся із зайвою про прийняття спадщині до нотаріальної контори, так як він тривалий час проживав за межами України на території Республіки Молдова, надавав допомогу своїй сестрі по догляду за хворим чоловіком. Також він сам має проблеми зі здоров`ям.

Перешкодою для прийняття спадщини ОСОБА_5 також була наявність заповіту складеного на користь його брата ОСОБА_9 , тільки після визнання якого судом недійсним, він набув права на свою частку у спадковому майні.

Також необхідно врахувати, що ОСОБА_5 разом із дружиною виховують двох малолітніх дітей, онука ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (батько і матір якого є військовослужбовцями, батько перебуває в зоні операції об`єднаних сил) і ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , над яким оформила опікунство його дружина. Дана обставина;також вплинула на неможливість своєчасного звернення до нотаріуса, так як догляд за дітьми забирає багато часу.

Позивач вважає, що дані причини є поважними, так як унеможливлювали подання ОСОБА_5 своєчасно відповідної заяви.

На даний час в ОСОБА_5 наявна інформація про інших спадкоємців спадкоємців - ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , про інших спадкоємців інформація відсутня.

ОСОБА_6 , який також є спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 відмовляється надати письмову згоду на вступ у спадщину ОСОБА_5 .

Враховуючи наведене, позивач просить суд визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк терміном 60 (шістдесят) днів з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити на підставі доданих до позовної заяви доказів та обставин, які викладені у позовній заяві.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити у їх задоволенні.

Третя особа ОСОБА_7 , у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Любарської селищної ради у судове засідання на розгляд справи не з`явився та не повідомив про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши та дослідивши наявні матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_5 , свідоцтво серії НОМЕР_2 . Його батьками записані: ОСОБА_8 та ОСОБА_12 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Меленці, Любарського району, Житомирської області помер ОСОБА_8 , свідоцтво серії НОМЕР_3 , актовий запис № 15.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відтак, після смерті ОСОБА_8 , відкрилась спадщина на належне їй майно.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Рішенням Любарського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2018 року по справі № 282/691/17, визнано недійсним заповіт ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Меленці, Любарського району Житомирської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_9 , посвідчений 26 лютого 2008 року секретарем Меленецької сільської ради Любарського району Сергійчук Л.Г., та зареєстрований у реєстрі за № 187. Визнано недійсним заповіт ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Меленці, Любарського району Житомирської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_9 , посвідчений 26 лютого 2008 року секретарем Меленецької сільської ради Любарського району Сергійчук Л.Г., та зареєстрований у реєстрі за №189.

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Любарського районного нотаріального округу Соляра В.М., № 474/02-14 від 22.11.2019 року, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 спадкова справа № 147/2013. Відповідно до матеріалів спадкової справи разом із ОСОБА_8 , проживали та входили до складу його сім`ї дружина ОСОБА_12 та син ОСОБА_9 . ОСОБА_5 роз`яснено, що він постійно не проживав із ОСОБА_8 на час відкриття спадщини, не був малолітнім, неповнолітнім, недієздатною особою, а також особою, цивільна дієздатність якої обмежена, а тому спадщину не прийняв.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 036946, виданого 07 квітня 2003 року, власником земельної ділянки з кадастровим номером № 1823184300:04:000:0068 являється ОСОБА_8 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 190947345 від 29.11.2019 року, власником земельної ділянки з кадастровим номером № 1823184300:04:000:0068 являється ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1702 від 07.07.2017 року.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до довідки Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області № 427 від 29.11.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_5 - уповноважений власник, ОСОБА_13 - опікун, ОСОБА_14 - дочка, ОСОБА_11 - онук, підопічний.

Згідно довідки Меленецької філії опорної Липненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 47 від 29 листопада 2019 року, ОСОБА_11 , 2009 року народження навчається у п`ятому класі. Має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, опікуном являється ОСОБА_13 .

Згідно довідки Меленецької філії опорної Липненської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 48 від 29 листопада 2019 року, ОСОБА_10 , 2011 року народження навчається у третьому класі. Проживає в сім`ї ОСОБА_13 (бабуся).

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Як зазначено у ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 132, 133 Конституції України, територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

Відтак, суд не бере до уваги та не приймає в якості належного та допустимого доказу додану до позовної заяви довідку № 04-10/146 від 19 серпня 2019 року, яка видана Председатель сонета-глава администрации с. Малый Молокиш Рыбницкого района МССР оскільки така довідка видана органом (посадовою особою), яка діє не у відповідності до Конституції України.

Як вбачається із постановою ПВС України № 7 від 30 травня 2008 року, Про судову практику у справах про спадкування , поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи вищенаведене, у відповідності до норм цивільного законодавства України, з урахуванням правової позиції Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховного суду України, суд вважає, що причини пропуску позивачем ОСОБА_5 , строку для прийняття спадщини по смерті матері ОСОБА_8 , не можуть бути прийняті судом як поважні, оскільки позивачем надані докази, які у своїй сукупності не дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні позові слід відмовити.

На підставі ст. 1220, 1220, 1272 ЦК України, керуючись ст. 76, 81, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 , інтереси якого представляє адвокат Пасенко Валентин Петрович до ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Любарська селищна рада, ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити в повному обсязі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Любарський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, але не пізніше закінчення строку карантину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду виготовлено 01 липня 2020 року.

Суддя П.І. Гуцал