Рішення

від 30.06.2020 по справі 826/3012/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 826/3012/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Імпреза Полісервіс до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Імпреза Полісервіс (далі також - позивач, ТОВ Імпреза Полісервіс , Товариство) з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2015 №0006452207 і №0006462207.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю та необґрунтованістю висновків акта ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві від 02.09.2015 №583/1-26-50-22-07-23395931 про результати проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Імпреза полісервіс (код ЄДРПОУ 23395931) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Компанія Лакшері Стайл (код ЄДРПОУ 38517554) за період з 01.07.2014 по 30.11.2014, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень. Позивач стверджує, що між ТОВ Компанія Лакшері Стайл і контрагентом-постачальником фарб та інших супутніх товарів - ТОВ Компанія Лакшері Стайл були вчинені реальні господарські операції, які оформлені всіма необхідними та належним чином складеними первинними та розрахунковими документами, а їх результати відображені у бухгалтерському обліку. Крім того, придбані у названого контрагента товари були реалізовані позивачем третім особам, що відповідає виду та меті господарської діяльності ТОВ Імпреза полісервіс . З огляду на наведене позивач вважає, що у нього наявні законні підстави для формування показників податкового кредиту та валових витрат за рахунок господарських операцій з ТОВ Компанія Лакшері Стайл .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2016 по справі №826/3012/16 у задоволенні позовних вимог Товариства було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2016 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.

В подальшому постановою Верховного Суду від 02.04.2019 (номер провадження №К/9901/36335/18) всі вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції було скасовано, а матеріали справи скеровано до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, у мотивувальній частині вказаної постанови Верховного Суду зазначено про те, що суди попередніх інстанцій: не надали належної оцінки обставинам справи щодо реальності вчинення спірних господарських операцій позивача з ТОВ Компанія Лакшері Стайл , зокрема, не дослідили відповідність первинних документів вимогам податкового законодавства; не з`ясували умови відповідних договорів та специфіки господарських операцій позивача з контрагентом; не дослідили умови придбання товару; не перевірили фактичне придбання спірного товару (документальне оформлення, зміст та порядок виконання) саме у ТОВ Компанія Лакшері Стайл ; не дослідили факт проведення оплати за отриманий від контрагента товар; не дослідили питання цільового використання придбаного товару в межах господарської діяльності позивача та не перевірили їх зв`язок з такою господарською діяльністю; не з`ясували питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірного договору; не з?ясували наявність чи відсутність у позивача необхідності придбавати спірні товари у ТОВ Компанія Лакшері Стайл ; не дослідили обставини щодо того: чи контрагент позивача був спроможними виконати умови договірних зобов`язань, чи міг він реалізувати обсяг спірних товарів в обумовлені сторонами строки, чи мав контрагент позивача виробничий, технологічний й кадровий потенціал для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. Крім того, суди не надали не перевірили дані щодо наявності кримінальної справи, порушеної відносно контрагента позивача - ТОВ Компанія Лакшері Стайл за фактом фіктивного підприємництва, не з`ясовано її стан та не перевірено наявність/відсутність вироку.

На підставі викладеного, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2019 адміністративну справу №826/3012/16 прийнято до свого провадження суддею Скочок Т.О. та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено особам, які беруть участь у справі, строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву (з урахуванням висновків постанови Верховного Суду від 02.04.2019) та додаткові матеріали до суду не подав.

Натомість від представника позивача 18.06.2019 через канцелярію суду на виконання вимог ухвали від 27.05.2019 надійшли письмові пояснення та копії документів. Враховуючи зміст норми ч. 9 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України та надмірний обсяг наданих до суду документів, суд дійшов висновку про можливість залучення таких матеріалів до справи.

В подальшому, суд своєю ухвалою від 30.06.2020 здійснив заміну відповідача - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Упродовж періоду з 19.08.2015р. по 26.08.2015 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Імпреза полісервіс з питань дотримання ним законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Компанія Лакшері Стайл (ідентифікаційний код 38517554) за період з 01.07.2014 по 30.11.2014, за результатами якої складено акт від 02.09.2015 №583/1-26-50-22-07-23395931 (далі також - акт перевірки).

Згідно розд. 4 Висновок цього акта перевірки перевіряючими встановлено порушення ТОВ Імпреза полісервіс наступних норм податкового законодавства:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на додану вартість в загальній сумі 358 972 грн., в т.ч. за липень 2014 року на суму 7 795 грн., за серпень 2014 року на суму 46 296 грн., за вересень 2014 року на суму 13 489 грн., за жовтень 2014 року на суму 50 267 грн., за листопад 2014 року на суму 241 125 грн.;

- п.п. 139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток за 2014 рік на суму 323 075 грн.

За змістом розд. ІІІ Описова частина акта перевірки такі висновки контролюючого органу були мотивовані наступним: згідно наданих до перевірки документів (перелік таких наведений у п. 10 розд. 1 Вступна частина акта перевірки) перевіряючий встановив факт укладення між ТОВ Імпреза полісервіс і ТОВ Компанія Лакшері Стайл договору купівлі-продажу №22/04/14 від 22.04.2014.

На виконання умов цього договору ТОВ Компанія Лакшері Стайл склало на адресу Товариства видаткові накладні та податкові накладні (переліки яких наведені в тексті акта перевірки), всього на загальну суму 2 153 832,16 грн. (в т.ч. ПДВ - 358 972,03 грн.). Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту за липень - листопад 2014 року.

Транспортування товару отриманого від контрагента було здійснено власним транспортом ТОВ Імпреза полісервіс , що підтверджується товарно-транспортними накладними на склад Товариства за адресою: м. Київ, пр-т Науки 46 (дане приміщення складу загальною площею 350 кв.м. ТОВ Імпреза полісервіс орендувало у НАН Інститут фізики НАН України згідно типового договору оренди №о-10/12 від 01.05.2012).

Станом на 30.11.2014 кредиторська заборгованість ТОВ Імпреза полісервіс перед названим постачальником складала 488 401,03 грн., а станом на 27.08.2015 така заборгованість вже була відсутня.

Разом з тим, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність зафіксованих у податковій звітності позивача господарських операцій з ТОВ Компанія Лакшері Стайл , посилаючись на отриману податкову інформацію з інформаційної системи Податковий блок та від інших органів ДФС. Так, згідно податкової інформації від 20.03.2015 №2487/7/26-50-22-08 по ТОВ Компанія Лакшері Стайл за червень-грудень 2014 року встановлено наступне: на податкову адресу Товариства був надісланий запит від 14.01.2015 №91/26-50-15-01- 10 та станом на 20.05.2015 відповідь на нього не отримано.

Натомість отримано висновок від СУ ФР ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва від 22.09.2014 №819/3-2650-0703, за змістом якої з?ясовано, що опитати керівника та головного бухгалтера ТОВ Компанія Лакшері Стайл не виявилося за можливе, оскільки останні зареєстровані на тимчасово окупованій території (Донецькій області).

Відповідно до інтегрованої автоматизованої інформаційної системи ДФС України Податковий блок підсистема Реєстрація ПП встановлено історію зміни стану платника (ТОВ Компанія Лакшері Стайл ), а саме: з моменту реєстрації (08.01.2013) до 28.02.2013 перебувало на обліку в ДПІ Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві, з 28.02.2010 до 27.08.2014 - в ДПІ у Оболонському р-ні ГУ ДФС у м. Києві, з 28.08.2014 до 28.02.2015 - в ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві, з 01.03.0015 обліковується в ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві.

При цьому, у період до листопада 2014 року (включно) декларації з податку на додану вартість Товариством подавалися до ДПІ Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві.

За результатами аналізу даних податкової звітності, яку ТОВ Компанія Лакшері Стайл подало до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, встановлено, що: кількість працюючих за 4-й квартал 2014 року становила 11 осіб із середньою заробітною платою - 1 088,08 грн.; станом на 31.12.2014 за даними КОР по особовому рахунку з єдиного соціального внеску рахується недоїмка у сумі 13 258,01 грн.; транспортні засоби - відсутні; обліковуються основні фонди вартістю 400 тис. грн.

Поряд з цим, в ході проведення аналізу даних з Єдиного реєстру податкових накладних (періоди з липня по листопад 2014 року) виявлено невідповідність між номенклатурою придбаних ТОВ Компанія Лакшері Стайл товарів та реалізованих товарів ТОВ Імпреза полісервіс .

З огляду на наведене перевіряючий дійшов висновку про неправомірність відображення ТОВ Імпреза полісервіс сум податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з ТОВ Компанія Лакшері Стайл .

Не погоджуючись із такими висновками акта перевірки ТОВ Імпреза полісервіс подало до канцелярії податкової інспекції письмові заперечення вих.№77 від 07.09.2015.

Своїм листом від 15.09.2015 №16735/10/26-50-22-07 ДПІ повідомило позивача про залишення його заперечень без задоволення, а висновків акта перевірки - без змін.

18.09.2015 ДПІ у Голосіївському р-ні ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло наступні оспорювані податкові повідомлення-рішення форми Р :

- за №0006452207, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 448 715 грн., з яких 358 972 грн. - за основним платежем та 89 743 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за №0006462207, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 403 843,75 грн., з яких 323 075 грн. - за основним платежем та 80 768, 75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Товариство оскаржили вказані податкові повідомлення-рішення у в досудовому порядку. За наслідками розгляду скарг платника ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України були прийнятті рішення, якими скарги залишенні без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Зокрема, в тексті рішення ДФС України від 11.02.2016 №2845/6/99-99-10-01-04-25 зафіксовано, що під час розгляду скарги було встановлено, що на момент здійснення господарських операцій у провадженні слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області знаходилось кримінальне провадження №220141011100000126, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України. В ході такого досудового розслідування встановлено, що у період 2013 - 2014 років невстановлені особи, діючи умисно, з метою прикриття незаконної діяльності із мінімізації податкових зобов?язань, без мети фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності, на ім?я підставних осіб з числа громадян України, зареєстрували та придбали низку суб?єктів підприємницької діяльності, серед яких ТОВ Компанія Лакшері Стайл . Також встанволено, що ці підприємства пов?язані між собою особами, як фактично використовують їх реквізити для формування незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість.

В подальшому, вважаючи податкові повідомлення-рішення від 18.09.2015 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно пп. 134.1.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств визначено прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, загальне поняття витрат закріплене у пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 ПК України. Зокрема, за змістом норми пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Абзацом 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, за змістом норм п.п. 200.1, 200.4 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, абз. б п. 185.1 ст. 185, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Водночас в силу норм п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХIV (далі - Закон №996-ХIV).

Відповідно до ст. 1 цього Закону в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У свою чергу, згідно ч. 3 ст. 9 цього Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на рахунках бухгалтерського обліку.

Крім того, суд враховує наявне у пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначення терміну господарська діяльність - діяльності особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Зі змісту наведених норм права можна дійти висновків про те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

При цьому, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Дані висновки суду не суперечать правовій позиції Верховного Суду, що була сформована ним у тексті постанов від 19.03.2019 у справі №826/9534/17, від 26.02.2019 у справі №826/1536/18, від 11.12.2018 у справі №804/6942/16 за наслідками проведення правового аналізу норм ПК України та Закону №996-ХIV. Зокрема, Верховний Суд відзначив те, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Оглянувши наявні у справі матеріали суд встановив, що 22.04.2014 між ТОВ Імпреза Полісервіс (як покупцем), в особі директора Сечкова І.В. , та ТОВ Компанія Лакшері Стайл (як постачальником), в особі директора Чорного Р.В. , укладено договір купівлі-продажу №22/04/14. За умовами цього договору постачальник зобов`язується на постійній основі передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати його в порядку та на умовах, визначених договором.

Товар передається покупцю окремими партіями, які оформлюються згідно специфікації. Прийняття товару здійснюється шляхом підписання покупцем особисто чи через уповноваженого представника видаткових накладних. Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та/або пошкодження товару, переходять до покупця у момент підписання ним видаткової накладної.

Поставка товару здійснюється транспортом постачальника, перевізника або покупця за його рахунок. Місце доставки товару узгоджується сторонами при прийнятті замовлення.

Покупець зобов?язується оплатити поставлений партію товару протягом 180 банківських днів з моменту переходу права власності на товар або на умовах попередньої оплати

Форма розрахунків - безготівкова, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

В подальшому сторонами були підписані додаткові угоди до цього договору купівлі-продажу від 22.04.2014: №1 від 27.05.2014, №2 від 19.06.2014, №3 від 19.08.2014 і №4 від 29.09.2014, №5 від 11.11.2014, №6 від 02.12.2014 - у зв?язку зі зміною відомостей про керівника товариства-постачальника та/або зміною реквізитів сторони-постачальника.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаним договором позивач надав суду копії наступних документів: специфікацій, видаткових накладних (за змістом яких, предметом поставок були фарби і лакофарбові вироби в асортименті, змиваючі речовини для фарб), товарно-транспортних накладних, податкових накладних разом з витягми з Єдиного реєстру податкових накладних з відомостями про реєстрацію таких податкових накладних постачальника, оборотно-сальдових відомостей по рахунку бухгалтерського обліку 281 Товари на складі ; платіжних доручень ТОВ Імпреза Полісервіс за період з 23.07.2014 по 03.12.2014, з відомостями про перерахування ТОВ Компанія Лакшері Стайл в якості оплати за товар за відповідним договором; роздруківок електронних банківських виписок з розрахункового рахунку ТОВ Імпреза Полісервіс за аналогічні періоди.

Крім того, у текстах поданих до суду письмових пояснень представник позивача повідомив, що основним видом господарської діяльності ТОВ Імпреза Полісервіс є оптова та роздрібна торгівля господарчими товарами. Для здійснення такої господарської діяльності ТОВ Імпреза Полісервіс користується орендованим складським приміщенням за адресою: м. Київ, просп. Наукт, 46, має свій транспортний засіб. Відповідно до договору купівлі-продажу від 22.04.2014 №22/04/14 позивач закопував у ТОВ Компанія Лакшері Стайл товари (фарби, лакофарбові вироби), що їх в подальшому реалізовував у роздріб чи оптом третім особам (суб?єктам господарської діяльності). Транспортування придбаного товару здійснювалося ТОВ Імпреза Полісервіс власними силами та за свій кошт, з використанням автомобіля ГАЗ моделі 330202 та праці штатного водія - ОСОБА_3 .

Також представник позивача пояснив суду, що сертифікати якості та інші подібні документи Товариством від ТОВ Компанія Лакшері Стайл не витребовувалися у зв?язку з наявністю у ТОВ Імпреза Полісервіс можливості проведення тестових випробувань для встановлення якості продукції на власному обладнанні. А саме тестові випробування проводилися за допомогою спеціального обладнання для печатного друку.

Додатково на підтвердження наведених обставин позивач подав до суду наступні матеріали: копію типового договору оренди нерухомого майна №О-10/12 від 01.05.2012, укладеного між ТОВ Імпреза Полісервіс (як орендарем) та Інститутом фізики НАН України (як орендодавцем), та додаткової угоди до такого договору оренди з відомостями про продовження його строку; копії документів (наказів про прийняття на роботу та припинення трудового договору, табелів робочого часу, відомостей про виплату заробітної плати), на підтвердження існування трудових відносин з ОСОБА_3 ; оборотно-сальдової відомості по рахунку бухгалтерського обліку 105 Необоротні активи та копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копії первинних документів (видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, податкових накладних, експрес-накладних на відправку) - по операціях з контрагентами-покупцями товарів; реєстрів первинних документів, оформлених за наслідками реалізації (відвантаження) товарів, отриманих від ТОВ Компанія Лакшері Стайл за період з 01.07.2014 по 30.11.2014, звіту про партії товарів, сформованих по постачальнику - ТОВ Компанія Лакшері Стайл .

Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем документи суд встановив, що договори, додатки, додаткові угоди та специфікації до договорів, видаткові та податкові накладні товарно-транспортні накладні від імені постачальника підписували керівники ТОВ Компанія Лакшері Стайл , а саме: Чорний Р.В. - у період до 27.05.2014, Денисов Ю.М. - у період з 27.05.2014 до 11.11.2014, починаючи з 11.11.2014- Любченко Р.В. , а від імені покупця - директором ТОВ Імпреза Полісервіс Сечковим І. В.

Суд вважає, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, засвідчують рух активів (коштів і товарно-матеріальних цінностей).

З наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв`язку між витратами ТОВ Імпреза Полісервіс на придбання специфічних товарів і здійснюваними ним видами господарської діяльності (а саме, за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань такими є, зокрема: неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, роздрібна торгівлі газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах, друкування газет, виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua), та з тексту акта перевірки позивача суд встановив, що станом момент укладення договору купівлі-продажу від 22.04.2011 та виписки податкових накладних за липень-листопад 2014 року, контрагент позивача (ТОВ Компанія Лакшері Стайл ) був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість. Також згідно даних з Єдиного державного реєстру, одним із видів діяльності ТОВ Компанія Лакшері Стайл у період спірних правовідносин були неспеціалізована оптова торгівля, а також діяльність з виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг.

Таким чином, суд вважає, що наявними у матеріалах справи первинними та іншими документами підтверджується реальність здійснення позивачем господарської операції з названим постачальником, яка спричинила реальну зміну в його майновому стані, та ті обставини, що спірна господарська операція здійснена позивачем з метою подальшого використання результатів такої операції в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.

Суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійсненої позивачем господарської операції, та/або свідчили б про невідповідність цієї операції дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту за наслідками спірної господарської операції, з наступних мотивів.

Так, наведені у тексті акта перевірки відомості про показники податкової та фінансової звітності ТОВ Компанія Лакшері Стайл навпаки свідчать про декларування контрагентом позивача станом на 4-ий квартал 2014 року наявності у нього достатньої кількості трудових ресурсів, а також наявність основних фондів. Це, у свою чергу, дає суду підстави для висновку про безпідставність посилання контролюючого органу на відсутність ТОВ Компанія Лакшері Стайл реальної можливості здійснити поставки товарів на адресу позивача.

Що стосується посилання відповідача на обставину відсутності за даними Єдиного реєстру податкових накладних інформації про придбання ТОВ Компанія Лакшері Стайл упродовж липня-листопада 2014 року товарів за аналогічними номенклатурами, то суд його відхиляє як документально необгрунтоване. Також, зі змісту акта перевірки суд встановив, що контролюючим органом взагалі не з?ясовувалося питання щодо можливості придбання ТОВ Компанія Лакшері Стайл тих чи інших товарів, у період до виписки першої видаткової накладної згідно договору купівлі-продажу від 22.04.2014.

Надаючи оцінку аргументу відповідача про існування кримінального провадження, в якому фігурує ТОВ Компанія Лакшері Стайл , як суб?єкт фіктивного підприємництва учасник незаконних схем з тримання податкової вигоди для третіх осіб, суд зазначає наступне.

У тексті рішення ДФС України від 11.02.2016 №2845/6/99-99-10-01-04-25 про результати розгляду скарги було зазначено, що в провадженні слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області знаходилось кримінальне провадження №220141011100000126, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

В ході судового розгляду цієї справи сторони не подали до суду жодних документальних доказів на підтвердження/спростування цієї інформації.

У контексті з цим суд зважає на норми ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї ж статті Кодексу).

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Також ч. 1 і 2 ст. 73 та ч. 2 ст. 74 зазначеного Кодексу визначено, що належними є саме докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У свою чергу ч. 2 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В ході розгляду даної справи в суді відповідач не подав до суду документальні докази та не повідомив суд про факт існування вироків (ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності) районного суду, винесеного відносно керівників ТОВ Компанія Лакшері Стайл та/або ТОВ Імпреза Полісервіс (а саме - осіб, які підписували договори та первинні документи за перевіряємими господарськими операціями), та яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб (зокрема, вчинення фіктивних господарських операцій з метою надання (отримання) податкової вигоди при взаємовідносинах між позивачем і ТОВ Компанія Лакшері Стайл , фіктивність створення та діяльності останнього, ухилення від сплати податків внаслідок вчинення безтоварних операцій).

Як наслідок, з метою з?ясування обставин щодо існування кримінального провадження та встановлення взаємозв?язку такого з ТОВ Компанія Лакшері Стайл , суд своєю ухвалою від 21.11.2019 витребував у Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області письмові відомості та засвідчені копії документів, що стосуються обставин відкриття та розслідування вказаного кримінального провадження в частині, що стосується саме контрагента позивача.

У відповідь надійшов лист Головного управління від 13.12.2019 вих. №51/12-10888, за змістом якого матеріали кримінального провадження №220141011100000126 відсутні в органі Служби безпеки України, оскільки такі разом з обвинувальним актом були направлені до Прокуратури м. Києва для скерування до Печерського районного суду м. Києва.

За наслідками моніторингу даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд виявив наявність лише одного вироку, ухваленого Печерським районним судом м. Києва за наслідками розгляду матеріалів кримінального провадження №220141011100000126 - вироку від 09.06.2015 у справі №757/14319/15-к. Ознайомившись зі змістом такого вироку районного суду від 09.06.2015, суд встановив, що він не стосується ТОВ Компанія Лакшері Стайл та його посадових осіб.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладеного договору купівлі-продажу, суд приходить до висновку, що позивач надав суду відповідні належно оформлені первинні та розрахункові документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентом - ТОВ Компанія Лакшері Стайл , натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Як наслідок суд приходить до висновку про необгрунтованість висновків акта перевірки про заниження позивачем за перевіряємий період сум податку на додану вартість і податку на прибуток за результатами здійснених господарських операцій з названим контрагентом-постачальником.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 24.02.2016 №122 підтверджено, що ТОВ Імпреза Полісервіс під час звернення до суду з вказаними позовом сплатило судовий збір у розмірі 12 788,38 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у вказаній сумі повністю за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Імпреза Полісервіс (ідентифікаційний код 23395931, адреса: 03028, м. Київ, просп. Науки, 17/15) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 18.09.2015 №0006452207 і №0006462207.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Імпреза Полісервіс (ідентифікаційний код 23395931, адреса: 03028, м. Київ, просп. Науки, 17/15) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 788,38 грн. (дванадцять тисяч тисячі сімсот вісімдесят вісім гривень 38 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок