Рішення

від 30.06.2020 по справі 640/541/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/541/19

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СІЕС-ЛАЙН" до Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2018 року Суддя О . В.Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЕС-ЛАЙН" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 12.10.2018 року № 0052121404, № 0052131404.

Ухвалою суду від 18.01.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

14.02.2019 р. до суду надійшов відзив на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЕС-ЛАЙН" (04112, м. Київ, вул. Академіка Грекова, 3, код 37460544) зареєстроване в якості юридичної особи 20.01.2011р.; перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Шевченківському районі; Код КВЕД 61.10 Діяльність у сфері проводового електрозв`язку.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу від 13.09.2018 р. №13862 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзна перевірку ТОВ "СІЕС-ЛАЙН" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ФАРАОН БУД" за листопад 2016 р., про що складено акт від 28.09.2018 р. №940/26-15-14-04-02/37460544.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ "СІЕС-ЛАЙН" п.44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації) за листопад 2016 р. на загальну суму 35 970 грн. та встановлено заниження податку на додану вартість (р. 18 Декларації) за листопад 2016 року на загальну суму 105 524 грн.

До вказаних висновків контролюючий орган дійшов з огляду на наступне.

За листопад 2016 р. ТОВ "СІЕС-ЛАЙН" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 327 345 грн.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за листопад 2016 р. встановлено його завищення в сумі 141 494 грн.

ТОВ "СІЕС-ЛАЙН" та ТОВ "ФАРАОН БУД" укладено договір поставки від 30.11.2016 р. №30/11, предметом якого є поставка товару в асортименті на підставі замовлень ТОВ "СІЕС-ЛАЙН" як покупця.

На виконання умов договору ТОВ "СІЕС-ЛАЙН" оформлено заявку від 30.11.2016р. на поставку товару, проте, під час оформлення заявки порушено п. 5.1 договору та не визначено умови та місце поставки.

На підставі договору ТОВ "ФАРАОН БУД" оформлено рахунок на оплату №843011, видаткову накладну №843011 та податкову накладну №843011 на загальну суму 848964, 48 грн., в т.ч., сума ПДВ 141 494, 18 грн.

До перевірки не додано документів, що підтверджують транспортування придбаного товару, розрахунки між сторонами у листопаді 2016 р. не проводились.

Під час перевірки враховано інформацію по контрагенту ТОВ "ФАРАОН БУД", зокрема: баланс за 2016 р., іншу звітність - не подано, остання звітність з ПДВ подана за вересень 2017 р. з "нульовими" показниками.

Встановлені факти свідчать про неможливість виконання ТОВ "ФАРАОН БУД" господарських операцій у задокументованих обсягах з урахуванням наявних на підприємстві трудових ресурсів та основних засобів. Отже, вбачається надання можливості формування штучного схемного кредиту без реального здійснення господарських операцій в подальшому по ланцюгу постачання товарів/робіт (послуг).

Згідно з інформації ЄРПН встановлено документальне оформлення руху товару до ТОВ "СІЕС-ЛАЙН" за наступним ланцюгом: ТОВ "БК "ДЕЛІВЕРІАН" (код 40611401) - ТОВ "ФАРАОН БУД" - ТОВ "СІЕС-ЛАЙН".

Наявна інформація про ТОВ "БК "ДЕЛІВЕРІАН" свідчить про те, що посадові особи вказаного підприємства не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Протягом періоду, за який ТОВ "БК "ДЕЛІВЕРІАН" документально оформлено поставку для ТОВ "ФАРАОН БУД" товарів, пізніше поставлених ТОВ "СІЕС-ЛАЙН", підприємство не звітувало про наявність трудових ресурсів, залучення стороннього трудового ресурсу; не встановлено походження товарів (конвекторів, патч кордів симплекс, оптичних модулів, мультиплексорів, анкерних затискачів, серверної пам`яті, мультиплексорів).

ТОВ "ФАРАОН БУД" є фігурантом кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №42017000000001801 як підприємство з ознаками фіктивності, що використовувалось для переводу безготівкових коштів у готівку та виведення грошових коштів у тіньовий сектор економіки.

Враховуючи викладене, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій ТОВ "ФАРАОН БУД" та ТОВ "БК "ДЕЛІВЕРІАН" згідно з оформленими документами з контрагентами-постачальниками та покупцями.

Отже, ТОВ "ФАРАОН БУД" створено штучну видимість здійснення господарських операцій з ТОВ "СІЕС-ЛАЙН" шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувались дійсним рухом активів у процесі виконання операцій.

За наслідками перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення- рішення від 12.10.2018 року -

№ 0052121404, згідно з яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 35 970 грн. за листопад 2016 р.;

№ 0052131404, яким за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на суму 105 524 грн. та нараховано 26 381 грн. штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень рішенням ДФС України від 19.12.2018 р. вони залишені без змін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЕС-ЛАЙН" - вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що ним погоджено з ТОВ "ФАРАОН БУД" всі умови договору поставки від 30.11.2016 р. №30/11, і він вважається укладеним; виконання договору оформлено передбаченими законодавством первинними документами, а саме - замовленням, рахунком, видатковою та податковою накладною на 42 найменування товару.

Щодо місяця приймання товару, позивач зазначає, що ним є м. Київ, вул. Академіка Грекова, 3, де позивач орендує приміщення, яке використовується для ведення господарської діяльності.

Щодо використання поставленої ТОВ "ФАРАОН БУД" продукції позивач зазначає, що вона була реалізована покупцям згідно з переліком, що підтверджується наданими копіями договорів.

Також позивач посилається на ту обставину, що кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №42017000000001801, відкрито не стосовно ТОВ "ФАРАОН БУД", а стосовно інших юридичних осіб.

Інформація щодо ТОВ "ФАРАОН БУД" та ТОВ "БК "ДЕЛІВЕРІАН" сама по собі не свідчить про нереальність господарської операції згідно з укладеного договору поставки від 30.11.2016 р. №30/11.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (в редакції станом на 28.09.2018 р.) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В даному випадку документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "СІЕС-ЛАЙН" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ФАРАОН БУД" за листопад 2016 р., про що складено акт від 28.09.2018 р. №940/26-15-14-04-02/37460544, проведена на підставі попередньо скерованого запиту про надання інформації від 19.05.2017 р. №13467/10/26-15-14-05-14, відповіді від 14.06.2017 р. №209.

Тобто, перевірка проведена з передбачених законодавством підстав.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (в редакції станом на листопад 2016р.) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В даному випадку згідно зі змісту акту перевірки підставою для висновку про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 Декларації) за листопад 2016 р. на загальну суму 35 970 грн. та встановлено заниження податку на додану вартість (р. 18 Декларації) за листопад 2016 року на загальну суму 105 524 грн., стали взаємовідносини позивача з ТОВ "ФАРАОН БУД" (код 4038950), а також взаємовідносини вказаного контрагента з ТОВ "БК "ДЕЛІВЕРІАН" (код 40611401) по ланцюгу постачання, кваліфіковані відповідачем як нереальні.

З вказаного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов`язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до аб. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

П. 2.4 вказаного Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

З наведеного вбачається, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з актом перевірки при її проведенні використано первинні документи щодо визначення зобов`язань з ПДВ, формування податкового кредиту по ПДВ з ТОВ "ФАРАОН БУД" за листопад 2016 р. (укладений договір, заявка, рахунок, видаткова та податкова накладна), що, також надані позивачем під час проведення перевірки та містяться в матеріалах справи.

Вказані документи містять найменування учасників господарських операцій, обсяг поставлених товарів, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, скільки товару реалізовано, за якою ціною, між якими контрагентами.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано.

Щодо посилань в акті перевірки на наявність кримінального провадження щодо можливих ознак фіктивності ТОВ "ФАРАОН БУД", то наявність вказаного кримінального провадження сама по собі ніякої доказової сили не має, тоді як належним доказом в даному випадку могли би бути виключно вирок суду щодо посадової особи товариства, що набув законної сили, щодо вчинення ним кримінального правопорушення, пов`язаних з фіктивним підприємництвом чи ухиленням від сплати податків, тощо.

За відсутності відповідного вироку суду, де визнані встановленими факти, зібрані під час розслідування кримінальних справ, будь-яка зібрана під час розслідування інформація не може бути належним доказом, оскільки вона може не знайти підтвердження за результатами судового розгляду відповідної кримінальної справи.

Зокрема, саме за наявності відповідного вироку суду була визнана обґрунтованою позиція контролюючого органу у справі №К/9901/1478/18 (2а-7075/12/2670) Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 16.01.18р.) http://reyestr.court.gov.ua/Review/71630425

Станом на час провадження господарської діяльності з позивачем вказане товариство мало статус платника ПДВ.

Щодо відсутності документів на транспортування товарів суд зазначає, що з огляду на їх перелік (патч корд симплекс, оптичні модулі, медіаконвектор, анкерний затискач, серверна пам`ять, мильтиплексор) це є запчастини (складові) комп`ютерного устаткування, є невеликими за розміром, і їх транспортування не потребує залучення спеціального вантажного транспорту, а могло здійснюватися на приватному транспорті.

З огляду на вказану специфіку товару та його кількість суд не може погодитися в даному випадку з посиланням відповідача на відсутність документів щодо транспортування товару як на одну з підстав для висновку про його фактичну непоставку.

Також позивачем долучено до матеріалів справи докази подальшого руху придбаного товару шляхом його відчуження на користь третіх осіб (копії договорів, рахунків-фактур, видаткових накладних на поставку вищевказаного переліку придбаних товарів, датованих пізніше, ніж 30.11.2016 р.).

В той же час, встановлення контролюючим органом порушень податкового законодавства у діях інших суб`єктів господарювання, ніж позивач, в будь-якому випадку не може бути підставою для висновку про наявність порушень податкового законодавства у господарській діяльності всіх контрагентів порушника. Для такого висновку контролюючим органом має бути доведено обізнаність позивача з порушенням його контрагентами вимог податкового законодавства на час господарських відносин з ними, в тому числі, недотримання "належної обачності" під час вибору контрагентів, неврахування загальнодоступної інформації про них.

З врахуванням приписів ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Позивачем, натомість, надано суду копії всіх наявних у нього документів, якими оформлено правовідносини зі своїми контрагентами.

Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі "Інтерсплав проти України" суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-78872; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 241-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.10.2018 року № 0052121404, № 0052131404.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, будинок 33/19, код 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЕС-ЛАЙН" (04112, м. Київ, вул. Академіка Грекова, 3, код 37460544) сплачений судовий збір в розмірі 2 518, 14 грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 30.06.20 р.