Рішення

від 30.06.2020 по справі 640/10747/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Київ № 640/10747/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Київське науково-виробниче підприємство Комета простягнення податкової заборгованості представники сторін: позивача - Крижевська Я.В. , відповідача - Семененко Є.М. , ВСТАНОВИВ:

10.06.2019 Головне управління ДФС у м. Києві (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київське науково-виробниче підприємство Комета (надалі - відповідач, ТОВ КНВП Комета ), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 2 627 532,07 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на прибуток підприємств в розмірі 1 413 189,78 грн. та податку на додану вартість в розмірі 1 074 700,06 грн.; сума податкового боргу виникла на підставі самостійно узгоджених платником податку зобов`язань та на підставі зобов`язань, визначених контролюючим органом; згідно із ст. 59 ПК України відповідачу було винесено податкову вимогу № 108570-17 від 22.11.2017 на суму 2 900 649,61 грн., яку направлену відповідачу в визначений законом спосіб; відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючими органами, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

25.06.2019 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/10747/19 призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 15.08.2019.

В судовому засіданні 15.08.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання.

Ухвалою від 15.08.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні було оголошено перерву до 29.08.2019.

21.08.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що ТОВ КНВП Комета згідно із регістрами бухгалтерського обліку не має поточних зобов`язань (сум не сплачених податків та зборів) за останні три роки; із змісту позовної заяви та доданих до неї документів неможливо беззаперечно встановити факт наявності податкового боргу; податкова вимога № 108570-17 від 22.11.2017 відповідачем не отримувалась, а отже вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України позивачем не дотримані; позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 29.08.2019 суд, заслухавши пояснення представника позивача, оголосив перерву до 24.10.2019.

24.10.2019, зважаючи на неявку представників сторін, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, розгляд справи відкладено на 28.11.2019.

28.11.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що детальний розрахунок податкового боргу був доданий до позовної заяви; відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДФС за відповідачем обліковується податкова заборгованість в розмірі 2 394 959,73 грн., яка складається із: податку на прибуток підприємств в розмірі 1 378 003,70 грн. та податку на додану вартість в розмірі 1 016 956,03 грн.; така інформація підтверджується службовою запискою № 1575/26-15-10-07-07 від 28.10.2019; податковий борг відповідача складається із сум самостійно узгоджених грошових зобов`язань та податкових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень: № 0054091206 від 29.11.2017, № 0186801201 від 28.11.2017, № 0187171201 від 28.11.2017, № 0083311206 від 28.12.2017, № 0008872207 від 19.10.2015, № 0008862207 від 19.10.2015; постановою Київського апеляційного адміністративного суду податкові повідомлення-рішення № 0008872207 від 19.10.2015, № 0008862207 від 19.10.2015 визнані правомірними; податкова вимога № 108570-17 від 22.11.2017 була надіслана відповідачу та отримана представником Крисовим за довіреністю 12.12.2017; право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, встановлено п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Також 28.11.2019 позивач звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 2 394 959,73 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В судовому засіданні 28.11.2019 суд заслухав пояснення представників сторін, ухвалив прийняти позовну заяву про зменшення позовних вимог та відклав розгляд справи до 19.12.2019.

В судовому засіданні 19.12.2019 суд, заслухавши пояснення представників сторін, закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду на 06.02.2020.

У судовому засіданні 06.02.2020 суд заслухав пояснення представників сторін та, дослідивши докази по справі, поставив на обговорення питання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представники сторін не заперечували проти розгляду справи в порядку письмового провадження. Суд ухвалив відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ КНВП Комета з 22.03.2007 перебуває на податковому обліку як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

На підставі Акту камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ КНВП Комета за жовтень-грудень 2015 року № 17425/26-15-12-06-20/35031624 від 10.11.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0054091206 від 29.11.2017, яким відповідачу нараховано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в розмірі 13 419,68 грн.

На підставі Акту камеральної перевірки з питань своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ КНВП Комета №17337/26-15-12-00-20/01-35031624 від 10.11.2017 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0186801201 від 28.11.2017, яким відповідачу за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість нараховано штраф в розмірі 131,65 грн.;

- № 0187171201 від 28.11.2017, яким відповідачу за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість нараховано штраф в розмірі 2 970,13 грн.

На підставі Акту камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ КНВП Комета за січень-листопад 2017 року № 23827/26-15-12-06-20/35031624 від 14.12.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0083311207 від 28.12.2017, яким відповідачу нараховано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в розмірі 251,26 грн.

Також ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві 19.10.2015 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0008872207 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1 413 254,00 грн., з яких: 1 130 603,00 грн. - за основним платежем та 282 651,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0008862207 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 427 773,00 грн., з яких: 1 142 218,00 грн. - за основним платежем та 285 555,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 у справі № 826/487/16 податкові повідомлення-рішення № 0008872207 від 19.10.2015 та № 0008862207 від 19.10.2015 визнано протиправними та скасовано.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі № 826/487/16 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 у справі № 826/487/16 скасована, в задоволенні адміністративного позову ТОВ КНВП Комета до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0008872207 від 19.10.2015 та № 0008862207 від 19.10.2015 відмовлено.

22.11.2017 позивачем оформлено податкову вимогу форми Ю № 108570-17, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків станом на 21.11.2017 становить 2 900 649,61 грн.

Вказана податкова вимога була надіслана на адресу відповідача та була отримана представником ТОВ КНВП Комета за довіреністю Крисовим 12.12.2017.

Відповідач податковий борг не сплатив, відтак позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Строки сплати податкового зобов`язання встановлені ст. 57 ПК України, відповідно до п. 57.1 якої платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абзаці четвертому п. 56.18 ст. 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, такі податкові зобов`язання вважаються узгодженими.

Матеріали справи підтверджують, що Головним управлінням ГУ ДФС у м. Києві були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0054091206 від 29.11.2017, яким відповідачу нараховано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в розмірі 13 419,68 грн.;

- № 0186801201 від 28.11.2017, яким відповідачу за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість нараховано штраф в розмірі 131,65 грн.;

- № 0187171201 від 28.11.2017, яким відповідачу за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість нараховано штраф в розмірі 2 970,13 грн.;

- № 0083311207 від 28.12.2017, яким відповідачу нараховано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в розмірі 251,26 грн.

Факт отримання вказаних повідомлень-рішень підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень про вручення поштових відправлень; докази оскарження та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем не надані.

Відтак податкові зобов`язання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаються узгодженими.

Також ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві 19.10.2015 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0008872207 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 1 413 254,00 грн., з яких: 1 130 603,00 грн. - за основним платежем та 282 651,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0008862207 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1 427 773,00 грн., з яких: 1 142 218,00 грн. - за основним платежем та 285 555,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 у справі № 826/487/16 податкові повідомлення-рішення № 0008872207 від 19.10.2015 та № 0008862207 від 19.10.2015 визнано протиправними та скасовано.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі № 826/487/16 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.03.2016 у справі № 826/487/16 скасована, в задоволенні адміністративного позову ТОВ КНВП Комета до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0008872207 від 19.10.2015 та № 0008862207 від 19.10.2015 відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 826/487/16 касаційну скаргу ТОВ КНВП Комета залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі №826/487/16 - без змін.

Отже податкові зобов`язання, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаються узгодженими.

Крім того, із наявних в матеріалах справи копій податкових декларацій з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств, поданих відповідачем до фіскального органу, а також із інтегрованої картки платника податків по ПДВ та інтегрованої картки платника податків з податку на прибуток приватних підприємств вбачається, що податковий борг відповідача становить 2 394 959,73 грн., з яких: 1 016 956,03 грн. - з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); 1 378 003,70 грн. - із податку на прибуток приватних підприємств.

Належних доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

Отже, станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду та станом на момент розгляду даної справи, спірні грошові зобов`язання вважаються узгодженими.

У той же час, зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Слід зазначити, що позивачем виставлено відповідачу податкову вимогу № 108570-17 від 22.11.2017. Вказана податкова вимога була надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та вручена представнику відповідача за довіреністю Крисову 12.12.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано.

Згідно із п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено ст. 95 ПК України. Зокрема, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

У п. 95.3 ст. 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Таким чином, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Отже з наведеного вбачається, що, по-перше, позивачем дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 ПК України, а відтак і дотримана встановлена ПК України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу; по-друге, вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків відповідають приписам чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Принагідно суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість відповідач по справі не надав належних доказів на спростування позовних вимог.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Київське науково-виробниче підприємство Комета - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київське науково-виробниче підприємство Комета (код ЄДРПОУ: 35031624, адреса: 04107, м. Київ, вул. Нагірна, 25/27, офіс 620) кошти з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, що належать такому платнику, на суму податкового боргу у розмірі 2 394 959 (два мільйони триста дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн. 73 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко