Постанова

від 30.06.2020 по справі 160/498/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/498/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №277 Комбінованого типу Дніпровської міської ради

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.) у справі №160/498/20 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №277 Комбінованого типу Дніпровської міської ради про застосування заходів реагування,-

в с т а н о в и В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Енергетична, 10-а Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №277 Комбінованого типу Дніпровської міської ради, до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобовязання зупинити експлуатацію (роботу) об`єкта, а саме: будівлі за адресою Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Енергетична, 10-а Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №277 Комбінованого типу Дніпровської міської ради, до повного усунення порушень.

Заявлений позов обґрунтовувався тим, що в ході перевірки відповідача встановлено порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, у зв`язку з чим експлуатація об`єкту створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року позов задоволено. Рішення суду мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про доведеність позивачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, які допущені відповідачем та які створюють загрозу для життя та здоров`я людей, і вказані порушення, у повному обсязі, не були усунуті на час розгляду справи, що є підставою для вжиття заходів реагування.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно розглянуто справу за правилами спрощеного провадження, не

прийнявши до увагу позицію відповідача щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження. З цього приводу відповідач посилається на те, що суд позбавив можливості сторону надати докази усунення виявлених порушень в судове засідання. Крім цього скаржник вказує на те, що суд першої інстанції самостійно змінив предмет позову та зобов`язав відповідача зупинити експлуатацію закладу, хоча позовна заява таких вимог і не містила. Також скаржник зазначає те, що безумовною підставою для скасування рішення суду є прийняття судом рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі. З цього приводу скаржник вказує на те, що до участі у справі не була залучена Дніпровська міська рада, як власник Комунального підприємства, а отже судом прийнято рішення, яке стосується прав, свобод та інтересів Дніпровської міської ради.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явились.

Від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване запровадженням на території України карантину. Також відповідач повідомляє суд про усунення на теперішній час ряду порушень, які зазначені позивачем в акті перевірки, що підтверджується актом позапланової перевірки, який складено органом ДСНС.

Вивчивши подане клопотання суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.1, 2 ст.313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, підставою для відкладення розгляду справи, зокрема, є повідомлені стороною причини неможливості явки, які визнані судом поважними. Обгрунтовуючи подане клопотання відповідач не зазначив, які саме обмежувальні заходи, що введені у зв`язку з запровадженням на території України карантину, створюють об`єктивну перешкоду для прибуття представника у судове засідання. При цьому суд враховує, що сам факт запровадженого карантину та ті види обмежувальних заходів, які існують на теперішній час, жодним чином не свідчать про об`єктивну неможливість прибуття представника сторони у судове засідання. Отже наведені в клопотанні про відкладення справи причини, суд апеляційної інстанції не може визнати поважними. Посилання відповідача на те, що на теперішній час ним усунуто ряд порушень, які зазначені в акті перевірки та які стали підставою для задоволення судом першої інстанції позову, також не можуть бути обґрунтованою підставою для відкладення розгляду справи, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає справу та надає оцінку рішенню суду першої інстанції, на предмет його законності та обґрунтованості, враховуючи ті обставини, які існували на час його ухвалення. Тобто ті обставини, які виникли після ухвалення судом першої інстанції рішення, не можуть мати вплив на висновки щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.

З цих підстав справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області №128 від 13.12.2019 року затверджено перелік закладів для проведення позапланових перевірок.

На підставі зазначеного наказу, в період з 17.12.2019 року по 18.12.2019 року, відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №277 комбінованого типу Дніпровської міської ради.

За результатами перевірки складено акт №1341 від 18.12.2019р., в якому зроблено висновки про виявлення порушень в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, а саме:

- будинки, приміщення та споруди не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5- 56:2014 Системи протипожежного захисту , а саме: не обладнано системою пожежної сигналізації;

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

- двері електрощитової не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатами відповідності;

- допущено, опорядження (облицювання) стін та стель з матеріалів, пожежна небезпека яких нижча ніж: Г2, В2, Д2, Т2.(центральний вхід та стеля другого поверху);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійсненні за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (підвальне приміщення, пральня та комора на першому поверсі);

- на території об`єкта освітлення зовнішніх пожежних драбин другого поверху до будівлі не забезпечено;

- керівник не пройшов навчання з питань пожежної безпеки;

- працівників об`єкта не забезпечено засобами колективного та індивідуального захисту;

- інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії не розміщено;

- евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій не організовано та здійснюються;

- навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, не здійснено;

- об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту не проведено.

Виявлення за результатами перевірки вказаних порушень, які, за позицією органу державного контролю, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою звернення з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, з огляду на положення Кодексу цивільного захисту України, суд першої інстанції правильно виходив з того, що підставою застосування за рішенням суду заходів реагування у виглядів повного або часткового зупинення роботи (експлуатації) підприємства (установи), його окремих об`єктів, є виявлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що законодавство не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей , а отже, воно є оціночним.

Разом з цим, як вірно зазначив суд першої інстанції, зазначені порушення протипожежних норм у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо.

У спірному випадку за результатами проведеної перевірки були виявленні порушення в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Надаючи оцінку виявленим порушенням, а також вжитим відповідачем заходів щодо усунення таких порушень, суд першої інстанції встановив те, що надані відповідачем докази свідчать про часткове усунення наступних порушень: облицювання стін та стель пластиком; скрутки жил проводів та кабелів; проведено навчання керівника з питань пожежної безпеки; розміщено інформацію про заходи безпеки та поведінку населення в разі виникнення аварії; проведено евакуаційні заходи щодо працівників та майна господарювання в разі виникнення пожежі; проведені об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту. Також, частково виконана робота стосовно забезпечення працівників ДНЗ засобами колективного та індивідуального захисту.

В той же час інші порушення, які виявлені під час проведення перевірки, відповідачем усунуто не було.

Оцінюючи ризики не усунутих порушень, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з позицією відповідача, який вважав відсутність системи пожежної безпеки та інших не усунутих недоліків формальною обставиною, оскільки:

- відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- при відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювапьної спроможності даної перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів ^ горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- при порушенні виконання монтажу проводів і кабелів, тобто не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо), призводить до аварійної експлуатації освітлювальної та силової електромережі та зниження її технічних . характеристик, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур),та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння;

- при оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.

Наявність не усунутих відповідачем порушень та ризики, які такі порушення несуть, стало підставою для задоволення судом першої інстанції заявленого позову.

Як вбачається з апеляційної скарги відповідачем не заперечуються висновки суду першої інстанції щодо тих ризиків, які несуть не усунуті порушення в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Аргументи відповідача, які наведені в апеляційній скарзі, стосуються порушень процесуального закону, які на його думку, допустив суд першої інстанції.

Так, за позицією відповідача, суд першої інстанції безпідставно розглянув справу за правилами спрощеного провадження.

З приводу таких аргументів відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із ч.1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

У відповідності із ч.3, 4 ст.12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" ;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже оскільки спір у цій справі не відноситься до переліку спорів, які наведені в ч.4 ст.12 КАС України, то суд першої інстанції мав повноваження розглянути цю справу за правилами спрощеного провадження.

Аргументи відповідача про те, що розгляд справи за правилами спрощеного провадження позбавив сторону можливості подати докази усунення вказаних порушень, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відповідачем надано суду відзив на заявлений позов, в якому наведена його позиція та надані докази щодо усунення частини виявлених перевіркою порушень. При цьому як позиції, яка наведена відповідачем у відзиві щодо формальності не усунутих недоліків, так і надані докази щодо усунення частини порушень, було досліджено судом першої інстанції та цьому надано належну оцінку, про що зазначено вище.

Щодо аргументів відповідача про те, що судом першої інстанції самостійно змінено предмет позову та зобов`язано відповідача зупинити експлуатацію закладу, хоча позовна заява таких вимог і не містила, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так предметом спору у цій справі є наявність чи відсутність підстав для застосування до відповідача заходів реагування, і саме виходячи із такого предмету судом першої інстанції вирішено зазначену справу. При цьому покладення на відповідача обов`язку щодо зупинення експлуатації об`єкта є способом виконання судового рішення, яким застосовано заходи реагування, і саме про такий спосіб виконання судового рішення просив позивач у поданій заяві.

Аргументи відповідача про ухвалення судом першої інстанції рішення, яке стосується прав, свобод та інтересів Дніпровської міської ради, суд апеляційної інстанції також визнає безпідставними, оскільки рішення суду першої інстанції, яким застосовано заходи реагування у вигляді заборони експлуатації об`єкта - Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №277 Комбінованого типу Дніпровської міської ради, не вливає на права, свободи та інтереси Дніпровської міської ради, як власника комунального підприємства, оскільки сам факт того, що власником комунального підприємства є міська рада не означає того, що ухвалене рішення стосується її прав, свобод та інтересів. Комунальне підприємство є самостійною юридичною особою і ухвалене рішення стосується виключно його прав та обов`язків, до яких, зокрема, і входить дотримання вимог законодавства в сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту.

Таким чином, дослідивши зазначені обставини справи, аргументи відповідача, з яким останній пов`язував незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №277 Комбінованого типу Дніпровської міської ради залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №160/498/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст..329 КАС України

Повне судове рішення складено 30.06.2020р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк