Постанова

від 30.06.2020 по справі 1.380.2019.004529

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004529 пров. № А/857/3675/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Запотічного І.І.,

з участю секретаря судового засідання - Хомича О.Р.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Чорненький В.І.;

від відповідача - Дорош А.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2020р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Факро-ТЛ до Головного управління ДПС у Львівській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (суддя суду І інстанції: Кравців О.Р., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 09 хв. 05.02.2020р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 14.02.2020р.),-

В С Т А Н О В И В:

04.09.2019р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ Факро-ТЛ звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення, які винесені відповідачем Головним управлінням /ГУ/ ДФС у Львівській обл.:

№ 0008111401 від 14.05.2018р. (частково) в частині зменшення від`ємного значення суми з податку на додану вартість /ПДВ/, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 218409 грн. та штрафних санкцій в розмірі 21840 грн. 90 коп.;

№ 0008101401 від 14.05.2018р. (частково) в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 16757 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 4189 грн. 25 коп.;

№ 0008121401 від 14.05.2018р. (повністю) про застосування штрафних санкцій з ПДВ на суму 106467 грн. 50 коп.;

судові витрати покласти на відповідача (Т.1, а.с.6-8).

Протокольною ухвалою суду від 02.10.2019р. допущено заміну в порядку ст.52 КАС України відповідача ГУ ДФС у Львівській обл. його правонаступником - ГУ ДПС у Львівській обл. (Т.1, а.с.163-164).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2020р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані наступні податкові повідомлення-рішення, які винесені відповідачем ГУ ДПС у Львівській обл.:

№ 0008111401 від 14.05.2018р. (частково) в частині зменшення від`ємного значення суми з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 218409 грн. та штрафних санкцій в розмірі 21840 грн. 90 коп.;

№ 0008101401 від 14.05.2018р. (частково) в частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 16757 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 4189 грн. 25 коп.;

№ 0008121401 від 14.05.2018р. (повністю) про застосування штрафних санкцій з ПДВ на суму 106467 грн. 50 коп.;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 5514 грн. 97 коп. сплаченого судового збору (Т.1, а.с.221-233).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС у Львівській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.2-5).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом надано невірну правову оцінку Акту інвентаризації № Ф-00000004 від 22.03.2018р., через що зроблено хибний висновок про наявність товарно-матеріальних цінностей /ТМЦ/. Разом з тим, за результатами проведеної інвентаризації встановлено відсутність ТМЦ в кількості 318 одиниць на загальну суму 10646722 грн. 67 коп. не лише у 2018 році, а й станом на 01.04.2014р., 01.01.2015р., 01.01.2016р., 01.01.2017р. та 30.09.2017р.

Разом з тим, факт заниження податкових зобов`язань по операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, може бути оцінений судом тільки як кожен доказ окремо: щодо відображення в оборотно-сальдових відомостях ТМЦ в сумі 1064672 грн. 64 коп., щодо непідтвердження інвентаризацією наявності ТМЦ, які відображені у даних бухгалтерського обліку на суму 1064672 грн. 67 коп., причому за наслідками як 2015, 2016, 2017, 2018 років, ненадання доказів щодо реалізації, тобто, використання у господарській діяльності підприємства, та зв`язок таких доказів у їх сукупності.

Відтак, факт заниження податкових зобов`язань по операціях, що не є господарською діяльністю підприємства, судом не підтверджено жодними доказами.

Оскільки податковим органом встановлено саме нестачу ТМЦ, а не наявність таких, що за прямою нормою є використанням не у господарській діяльності та підставою для нарахування податкових зобов`язань, та відповідно реєстрації податкової накладної, відсутність такої реєстрації має наслідком застосування відповідних штрафних санкцій.

Під час вирішення справи судом неправильно застосовані норми Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затв. наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016р., щодо подання уточнюючого розрахунку виключно за звітний період, у якому подається такий розрахунок, в разі виправлення рядка 21 декларації, яке в майбутніх періодах не вплинуло на значення рядка 18 (сплата ПДВ) чи рядка 20.2 (відшкодування ПДВ), передбачені п.5 розділу VI Порядку.

Проте, застосовуючи дане положення щодо подання тільки один раз уточнюючого розрахунку, а не за кожний звітний період, судом не перевірено вплив цього показника у майбутніх періодах на значення рядка 18 чи рядка 20.2. Водночас, рядок 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Згідно декларації з ПДВ (з врахуванням уточнень) за серпень 2017 року рядок 21 становить 1510323 грн. Позивачем подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року (вх.9011325062 від 03.02.2018р.), відповідно до якого рядок 16.1 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду становить 1515797 грн. Тобто, рядок 16.1 декларації за вересень 2017 року має дублювати показник р.21 декларації за серпень 2017 року. У даному випадку рядок 16.1 декларації за вересень 2017 року (показник 1515797 грн.) перевищує рядок 20.1 декларації за серпень 2017 року (показник 1510323 грн.) на 5474 грн. Таким чином, перевищення рядка 16 в декларації за вересень 2017 року становить 5474 грн., що зафіксовано в Акті перевірки.

Тобто, суд прийшов до помилкового висновку про відсутність необхідності подання уточнюючих розрахунків з ПДВ за наступні після подання уточнень місяців (з серпня 2017 року по лютий 2018 року), оскільки перевищення показника, по-перше, мало місце у вересні 2017 року, по-друге, судом встановлено та не заперечується позивачем уточнюючий розрахунок поданий за вересень 2017 року.

Судом не взято до уваги висновки відповідача за результатами проведеної перевірки про те, що на повноту декларування ПДВ, правомірність декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню, мали вплив порушення в частині бюджетного відшкодування з ПДВ за липень-вересень 2017 року, подання уточнюючих розрахунків та їх перевірка за наслідками камеральної перевірки. Крім того, у відзиві на позовну заяву вказано, що на нарахування вплинули висновки щодо від`ємного значення рядка 21 декларації за вересень 2017 року.

Проте, жодних доводів податкового органу суд до уваги не взяв, обмежившись розбіжностями у сумах, що не знайшли свого підтвердження.

Уточнюючим розрахунком № 9011325062 від 03.02.2018р. підприємством збільшено податкові зобов`язання за вересень 2017 року на суму ПДВ 16757 грн. за рахунок виписаної податкової накладної № 24 від 18.09.2017р. (з датою реєстрації із запізненням 03.02.2018р.) на ТзОВ Факро Львів , що призвело до зменшення від`ємного значення на суму 16757 грн. та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн., яку 10.11.2017р. відшкодовано на поточний рахунок ТзОВ Факро-TЛ за вересень 2017 року.

Таким чином, в порушення вимог п.п.200.1, 200.2, 200.4, 200.14 ст.200 Податкового кодексу /ПК/ України позивачем за вересень 2017 року завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн.

Позивачем ТзОВ Факро-ТЛ скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства, ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.2, а.с.33-36).

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Під час судового розгляду встановлено, що впродовж 13.02.2018р. - 13.03.2018р. (із врахуванням продовження терміну проведення перевірки на 10 робочих днів) відповідачем ГУ ДФС у Львівській обл. проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ Факро-ТЛ з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 30.09.2017р.

За результатами проведеної перевірки складено Акт перевірки № 861/13-01-14-01/32126566 від 03.04.2018р. (Т.1, а.с.9-76).

Проведеною перевіркою виявлено ряд допущених та оспорюваних позивачем порушення норм податкового законодавства, зокрема, які стосуються оподаткування ПДВ, формування звітності з цього податку та реєстрації податкових накладних:

* п.189.1 ст.189, п.198.5 г ст.198, п.п.200.1, 200.2, 200.4, 200.14 ст.200 ПК України, в результаті чого підприємством:

завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації), за вересень 2017 року у сумі 618305 грн.;

завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн., яку 10.11.2017р. відшкодовано на поточний рахунок ТзОВ Факро-ТЛ за вересень 2017 року;

завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн. (від`ємне значення за липень 2017 року у сумі 16757 грн., відображене в уточнюючому розрахунку за вересень 2017 року (№ 9011325062 від 03.02.2018р.));

занижено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації), за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн. (від`ємне значення за липень 2017 року в сумі 16757 грн. відображене в уточнюючому розрахунку за вересень 2017 року (№ 9011325062 від 03.02.2018р.));

* п.120-1.2 ст.120-1, ст.201 ПК України: підприємством в Єдиному реєстрі податкових накладних /ЄРПН/ не зареєстровано податкову накладну (за рахунок встановленої Актом інвентаризації № Ф-00000004 від 22.03.2018р. відсутності у підприємства залишків ТМЦ) за червень 2017 року в сумі ПДВ 212935 грн.

В частині наведених результатів перевірки податковим органом прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

№ 0008121401 від 14.05.2018р., згідно якого через відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПК України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 212935 грн., на підставі ст.120-1 ПК України застосовано штраф у розмірі 50 % в сумі 106467 грн. 50 коп. (Т.1, а.с.96-97);

№ 0008111401 від 14.05.2018р., відповідно до якого через встановлення порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 г ст.198, п.п.200.1, 200.2, 200.4, 200.14 ст.200 ПК України, зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ за вересень 2017 року на 618305 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 61830 грн. 50 коп. (Т.1, а.с.98);

№ 0008701401 від 14.05.2018, на підставі якого по причині встановлення порушення приписів п.189.1 ст.189, п.198.5 г ст.198, п.п.200.1, 200.2, 200.4, 200.14 ст.200 ПК України, зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 33514 грн., в тому числі відшкодовано 16757 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8378 грн. 50 коп. (Т.1, а.с.100).

Висновки контролюючого органу обґрунтовані наступними обставинами.

Відповідно до представленої ТзОВ Факро-ТЛ оборотно-сальдової відомості по бухгалтерському рахунку 205 Будівельні матеріали станом на 01.01.2014р. та 30.09.2017р. обліковується залишок ТМЦ (318 найменувань) на загальну суму 1064672 грн. 64 коп. (склад Факро-Роланд, м.Новоград- Волинський).

В ході проведення перевірки посадовій особі ТзОВ Факро-TЛ надано лист ГУ ДФС у Львівській обл. № 2022/7/13-01-14-01-16 від 12.03.2018р. Про проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо .

На підставі наказу директора ТзОВ Факро-ТЛ № 33 від 21.03.2018р. комісією у складі голови комісії (виконавчий директор - Висоцький С.А ОСОБА_1 ) та членів комісії (головний бухгалтер - Зінчук ОСОБА_2 , головний механік - Кутковець О.В ОСОБА_1 ) проведена вибіркова інвентаризація основних засобів, ТМЦ, в т.ч. зняття залишків ТМЦ станом на 22.03.2018р., за результатами якої складено Акт інвентаризації № Ф-00000004 від 22.03.2018р.

Вказаною інвентаризацією встановлено відсутність 318 найменувань ТМЦ (вентилятор, зворотній клапан, шафа електрична, шафа вентиляційна та інше) на загальну суму 1064672 грн. 64 коп.

В ході проведення перевірки позивачем представлено накази керівника підприємства № 118 від 18.11.2016р. Про проведення щорічної інвентаризації в 2016 році , № 5-2 від 23.11.2017р. Про проведення щорічної інвентаризації в 2017 році та акти інвентаризації основних засобів, ТМЦ, нематеріальних активів, грошових коштів і документів та розрахунків станом на 31.12.2016р. та 31.12.2017р.

Проте, в наданих актах інвентаризації не зазначено ТМЦ в кількості 318 найменувань на загальну суму 1064672 грн. 64 коп., які відображені (обліковуються) в оборотно-сальдових відомостях по бухгалтерському рахунку 205 Будівельні матеріали станом на 01.01.2014р., 01.01.2015р., 01.01.2016р., 01.01.2017р. та 30.09.2017р.

Перевіркою встановлено, що ТзОВ Факро-ТЛ не відображено списання (реалізації) вищезазначених ТМЦ у складі витрат та податкових зобов`язань, отже дані ТМЦ не використовувалися у господарській діяльності підприємства.

ТзОВ Факро-ТЛ до перевірки не представлено наступних підтверджуючих документів: договорів, видаткових накладних, рахунків-фактур, довіреностей на отримання ТМЦ, договорів на перевезення ТМЦ, товарно-транспортних накладних (подорожніх листів), актів прийому-передачі ТМЦ, актів списання, які підтверджували списання (реалізацію) даних ТМЦ.

Відповідно до ЄРПН станом на 03.04.2018р. є відсутніми зареєстровані ТзОВ Факро-ТЛ податкові накладні на реалізацію даних ТМЦ на загальну суму 1064672 грн. 64 коп. (сума ПДВ 212935 грн).

Таким чином, в порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 г ст.198 ПК України позивачем внаслідок ненарахування податкових зобов`язань по операціях, що не є господарською діяльністю підприємства (за рахунок встановленої Актом інвентаризації № Ф-00000004 від 22.03.2018р. відсутності у підприємства залишків ТМЦ), занижено податкові зобов`язання з ПДВ за червень 2017 року на суму 212935 грн.

Також згідно ЄРПН за період з 01.01.2014р. по 30.03.2018р. є відсутніми зареєстровані ТзОВ Факро-TЛ податкові накладні на реалізацію даних ТМЦ (відсутність яких виявлена інвентаризацією) в сумі ПДВ 212935 грн.

В порушення ст.201 ПК України позивачем не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну (за рахунок встановленої Актом інвентаризації № Ф-00000004 від 22.03.2018р. відсутності у підприємства залишків ТМЦ) за червень 2017 року в сумі ПДВ 212935 грн.

Згідно представлених Декларацій з податку на додану вартість (з врахуванням уточнень), встановлено, що рядок 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) Декларації з податку на додану вартість (з врахуванням уточнень) за серпень 2017 року становить 1510323 грн.

Позивачем подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року (вх.9011325062 від 03.02.2018), відповідно до якого рядок 16.1 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду становить 1515797 грн., що призвело до завищення задекларованих ТзОВ Факро-ТЛ показників у рядку 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду Декларацій з податку на додану вартість за вересень 2017 року в сумі 5474 грн.

Відповідно до пп.5 п.4 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затв. наказом Міністерства фінансів України № 21 від 28.01.2016р., у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Враховуючи вищезазначене, перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 г ст.198, п.п.200.1, 200.4 ст.200 ПК України підприємством завищено показники у рядку 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду Декларацій з податку на додану вартість за вересень 2017 року в сумі 5474 грн.

Уточнюючим розрахунком № 9011325062 від 03.02.2018р. підприємством збільшено податкові зобов`язання за вересень 2017 року на суму ПДВ 16757 грн. за рахунок виписаної накладної № 24 від 18.09.2017р. (з датою реєстрації із запізненням 03.02.2018р.) на ТзОВ Факро Львів , що призвело до зменшення від`ємного значення на суму 16757 грн. та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн., яку 10.11.2017р. відшкодовано на поточний рахунок позивача за вересень 2017 року.

Відповідно до поданих ТзОВ Факро-ТЛ Додатків 2 Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (з урахуванням уточнюючих розрахунків), позивачем відображено наступні показники:

дані Додатку 2 Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (Звітний (податковий) період, що уточнюється, - липень 2017 року), згідно з уточнюючим розрахунком № 9228488867 від 02.11.2017р.;

сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), - 1482732 грн.

дані Додатку 2 Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) , згідно з уточнюючим розрахунком № 9011325062 від 03.02.2018р. (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) - 16757 грн.)

Згідно з поданими Додатками 3 (ДЗ) до даного уточнюючого розрахунку (№ 9011325062 від 03.02.2018), ТзОВ Факро-ТЛ у Таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України встановлено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування уточнено, зокрема, по контрагенту ТзОВ Галицька гуртівня (2771859) - за вересень 2017 року було змінусовано (сторновано) суму ПДВ 16757 грн., та сторновано за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями з контрагентами за липень 2017 року.

Таким чином, в порушення вимог п.п.200.1, 200.2, 200.4, 200.14 ст.200 ПК України позивачем за вересень 2017 року завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що результати проведеної у березні 2018 року не можуть бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку операцій в червні 2017 року та як наслідок - зменшення від`ємного значення за вересень 2017 року.

По причині наведеного, в червні 2017 року в позивача також не виникало обов`язку з реєстрації податкової накладної в ЄРПН за наслідками проведення інвентаризації.

ТзОВ Факро-TЛ подано в лютому 2018 року уточнюючий розрахунок за серпень 2017 року (№ 9011323571 від 03.02.2018р.) на зменшення рядка 21 декларації. Оскільки зменшення від`ємного значення за серпень 2017 року не вплинуло на значення рядка 18 (сплата ПДВ) чи рядка 20.2 (відшкодування ПДВ) в деклараціях з ПДВ за вересень 2017 - січень 2018 року, томурезультати цього уточнюючого розрахунку слід відобразити в декларації за лютий 2018 року.

В підтвердження відсутності задекларованих ТзОВ Факро-ТЛ сум ПДВ до сплати по деклараціях з ПДВ за вересень 2017 - січень 2018 року (рядок 18 декларації) представлені копії податкової декларації з ПДВ за вересень 2017 року з уточнюючим розрахунком, податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 року з уточнюючим розрахунком, податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року, податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 року, податкової декларації з ПДВ за січень 2018 року.

Згідно висновків перевірки позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн. (від`ємне значення за липень 2017 року в сумі 16757 грн., відображене в уточнюючому розрахунку за вересень 2017 року.

Разом з тим, в податковому повідомленні-рішенні № 0008101401 від 14.05.2018р. зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 33514 грн.

Вирішуючи наведений спір та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні ТМЦ охоплюються Актом інвентаризації від 22.03.2018р., тобто, такі не були реалізовані/списані підприємством, є у наявності.

Відповідачем у жодний спосіб не спростовано твердження позивача про те, що такі ТМЦ за результатами інвентаризації включені до відповідного акта, підлягають відображенню у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація, тобто, вже з 2018 року. Інших доказів нестачі ТМЦ у позивача у червні 2017 року до матеріалів справи не надано.

Крім того, оскільки таку інвентаризацію завершено у 2018 році (22.03.2018р.), контролюючий орган вийшов за межі податкового періоду охопленого перевіркою з 01.01.2014р. по 30.09.2017р.

Оскільки зменшення від`ємного значення за серпень 2017 року не вплинуло на значення рядка 18 (сплата ПДВ) чи рядка 20.2 (відшкодування ПДВ) в деклараціях з ПДВ за період вересень 2017 року - січень 2018 року, тому результати цього уточнюючого розрахунку слід відобразити в декларації за лютий 2018 року.

При цьому, законодавчого обґрунтування необхідності подання уточнюючих розрахунків з ПДВ за наступні після подання позивачем уточнюючого розрахунку місяці (з серпня 2017 року до лютого 2018 року) за відсутності впливу уточнених показників на розрахунки з бюджетом, не наведено.

Також розбіжності сум, що встановлені в Акті перевірки, зокрема, у висновках про завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн. із сумами бюджетного відшкодування згідно з податковим повідомленням-рішенням 33514 грн. не знайшли свого документального підтвердження, таке в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 16757 грн., а також нараховані штрафні санкції з вказаної суми у розмірі 4189 грн. 25 коп., є протиправними.

Разом тим, правильно по суті вирішивши справу, суд помилково застосував норми матеріального права. Зокрема. колегія суддів вважає, що сформовані судом першої інстанції висновки не у повній мірі ґрунтуються на фактичних обставинах справи та частково відповідають вимогам чинного законодавства.

Як встановлено під час судового розгляду, під час планової документальної виїзної перевірки на вимогу податкового органу платником податків проведено інвентаризацію ТМЦ станом на 22.03.2018р., за результатами якої складено Акт інвентаризації № Ф-00000004 від 22.03.2018р. (Т.1, а.с.137-139, 140-143).

Вказаною інвентаризацією встановлено відсутність 318 найменувань ТМЦ (вентилятор, зворотній клапан, шафа електрична, шафа вентиляційна та інше) на загальну суму 1064672 грн. 64 коп.

Через встановлену за наслідками інвентаризації нестачу ТМЦ у платника податків виник обов`язок нарахувати податкове зобов`язання ПДВ на відповідну суму товарів, а також виписати та зареєструвати відповідну податкову накладну.

Факт відсутності вказаних ТМЦ стверджується як самим Актом інвентаризації, так і подальшими діями позивача - останній на підставі результатів інвентаризації, затверджених протоколом інвентаризаційної комісії від 02.04.2018р. (Т.1, а.с.187-204), відобразив її результати у бухгалтерському обліку того звітного періоду, в якому завершена інвентаризація.

Також позивач задекларував податкові зобов`язання з ПДВ за наслідками проведеної інвентаризації, що стверджується копіями податкової накладної № 18 від 02.04.2018р. та квитанцією про її реєстрацію в ЄРПН (Т.1, а.с.179-185, 186).

Водночас, за висновками податкового органу позивачем внаслідок ненарахування податкових зобов`язань по операціях, що не є господарською діяльністю підприємства (за рахунок встановленої Актом інвентаризації № Ф-00000004 від 22.03.2018р. відсутності у підприємства залишків ТМЦ), занижено податкові зобов`язання з ПДВ за червень 2017 року на суму 212935 грн.

При цьому, ключовим питанням є встановлення вірного періоду, за який позивач повинен задекларувати вказані податкові зобов`язання.

Відповідно пп. г п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до підпункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (п.198.5 ст.198 ПК України).

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Отже, вимога щодо проведення інвентаризації поширюється на усіх платників податків. При цьому проведення інвентаризації має здійснюватись саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас, нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, в межах якої вона була призначена (ініційована).

За змістом наведених норм, платник податку зобов`язаний самостійно нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПК України, за товарами, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому під положення зазначеної статті підпадають і ті товари, нестачу яких виявлено за результатами проведеної вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу контролюючого органу.

Отже, проведення платником податку на вимогу контролюючого органу під час проведення податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Крім того, положення пп.20.1.19 п.20.1 ст.20, п.198.5 ст.198 ПК України вказують на те, що контролюючий орган наділений правом вимагати проведення інвентаризації під час здійснення ним відповідної перевірки саме з метою використання отриманих відомостей в межах цієї ж перевірки.

Відповідно до ст.10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014р.

Згідно з п.5 розділу І цього Положення інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються:

виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів;

установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку;

виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення;

виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Пунктами 3 і 4 розділу IV вказаного Положення визначено, що результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку:

основні засоби, нематеріальні активи, які виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходів майбутніх періодів (доходів спеціального фонду бюджетної установи);

цінні папери, грошові кошти, їх еквіваленти та інші оборотні матеріальні цінності, які виявлені в лишках, підлягають оприбуткуванню зі збільшенням доходу звітного періоду підприємства (доходу спеціального фонду бюджетної установи);

нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних нестач і після взаємозаліку нестач цінностей і лишків внаслідок пересортиці. За відсутності норм природного убутку втрата розглядається як нестача понад норму;

нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Офіційне визначення терміна товарно-матеріальні цінності не визначено чинним законодавством. Разом з тим, термін товарно-матеріальні цінності за економічним змістом відповідає терміну запаси .

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 Баланс , затв. наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999р., активи - це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигід у майбутньому.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р., запаси - це активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затв. наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000р., передбачено, що основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Отже, із наведеного можна дійти висновку про те, що інвентаризація - це метод бухгалтерського обліку (спосіб дослідження), що використовується для забезпечення відповідності облікових даних фактичній наявності господарських засобів та зобов`язань.

Здійснюється інвентаризація шляхом перевірки в натуральному або грошовому вираженні наявності господарських засобів та зобов`язань і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Таке порівняння дає змогу встановити розбіжності між обліковими даними і фактичною наявністю засобів та зобов`язань (надлишки чи нестачі), які оформлюються відповідними документами і відображаються в обліку.

Інвентаризація проводиться на поточну дату, а її результати відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Таким чином, висновки податкового органу про те, що позивачем внаслідок ненарахування податкових зобов`язань по операціях, що не є господарською діяльністю підприємства (за рахунок встановленої Актом інвентаризації № Ф-00000004 від 22.03.2018р. відсутності у підприємства залишків ТМЦ), занижено податкові зобов`язання з ПДВ за червень 2017 року на суму 212935 грн., в частині вказаного періоду не ґрунтуються на вимогах закону.

З цих же підстав у позивача не виникало обов`язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну (за рахунок встановленої Актом інвентаризації № Ф-00000004 від 22.03.2018р. відсутності у підприємства залишків ТМЦ) за червень 2017 року в сумі ПДВ 212935 грн, через що застосування штрафних санкцій на суму 106467 грн. 50 коп. згідно податкового повідомлення-рішення № 0008121401 від 14.05.2018р. є помилковим.

Згідно представлених Декларацій з податку на додану вартість (з врахуванням уточнень) рядок 21 Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) Декларації з податку на додану вартість (з врахуванням уточнень) за серпень 2017 року становить 1510323 грн.

Однак, позивачем подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року (вх.9011325062 від 03.02.2018р.), відповідно до якого рядок 16.1 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду становить 1515797 грн., що призвело до завищення задекларованих ТзОВ Факро-ТЛ показників у рядку 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду Декларацій з податку на додану вартість за вересень 2017 року в сумі 5474 грн. (Т.1, а.с.109-110).

Нормативне регулювання порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів на момент проведення перевірки, результати дослідження якої є предметом оцінки у межах спірних відносин, визначалось Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затв. наказом Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015р.

Згідно з п.5 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (п.4 розділу ІІІ вказаного Порядку).

Між тим, обґрунтування причини розбіжностей між показниками рядків 16.1 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду в Декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року та Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2017 року, не описані в Акті перевірки, не відображені в такому первинні документи, на підставі яких формувалися спірні показники.

За таких обставин дослідження на предмет підтвердження первинними бухгалтерськими документами та документами фінансової звітності висновків Акта перевірки в цій частині не можна вважати повним і конкретним.

Водночас, обґрунтувати причини розбіжностей між вищевказаними показниками не надається за можливе, оскільки в Акті перевірки є відсутнім аналітичний розрахунок суми завищення задекларованих ТзОВ Факро-ТЛ показників у рядку 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду Декларацій з податку на додану вартість за вересень 2017 року, із посиланням на документи обліку.

Також податковим органом не наведено законодавчого обґрунтування необхідності подачі позивачем по причині уточнення в лютому 2018 року показників декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року уточнених розрахунків за періоди з серпня 2017 року до лютого 2018 року.

Окрім цього, відповідачем не доведено, що відсутність такого уточнення мала вплив на проведення позивачем розрахунків з бюджетом.

Враховуючи вищезазначене, висновки перевірки про те, що в порушення вимог п.189.1 ст.189, п.198.5 г ст.198, п.п.200.1, 200.4 ст.200 ПК України підприємством завищено показники у рядку 16 Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду Декларацій з податку на додану вартість за вересень 2017 року в сумі 5474 грн., документально не підтверджуються.

За даними перевірки Уточнюючим розрахунком № 9011325062 від 03.02.2018р. підприємством збільшено податкові зобов`язання за вересень 2017 року на суму ПДВ 16757 грн. за рахунок виписаної накладної № 24 від 18.09.2017р. (з датою реєстрації із запізненням 03.02.2018р.) на ТзОВ Факро Львів , що призвело до зменшення від`ємного значення на суму 16757 грн. та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн., яку 10.11.2017р. відшкодовано на поточний рахунок позивача за вересень 2017 року.

Згідно з поданими Додатками 3 (ДЗ) до даного уточнюючого розрахунку (№ 9011325062 від 03.02.2018), ТзОВ Факро-ТЛ у Таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України встановлено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування уточнено, зокрема, по контрагенту ТзОВ Галицька гуртівня (2771859) - за вересень 2017 року було змінусовано (сторновано) суму ПДВ 16757 грн., та сторновано за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями з контрагентами за липень 2017 року.

Таким чином, в порушення вимог п.п.200.1, 200.2, 200.4, 200.14 ст.200 ПК України позивачем за вересень 2017 року завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн.

Разом з тим, на підставі цього порушення відповідач зробив висновки про:

завищення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн., яку 10.11.2017р. відшкодовано на поточний рахунок ТзОВ Факро-ТЛ за вересень 2017 року;

завищення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн. (від`ємне значення за липень 2017 року у сумі 16757 грн., відображене в уточнюючому розрахунку за вересень 2017 року (№ 9011325062 від 03.02.2018р.)).

Згідно податкового повідомлення-рішення № 0008111401 від 14.05.2018р. зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі 33514 грн., в тому числі відшкодовано 16757 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8378 грн. 50 коп.

Таким чином, сума ПДВ по контрагенту ТзОВ Галицька гуртівня (2771859) за вересень 2017 року, яка була змінусована (сторнована) за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями з контрагентами за липень 2017 року, складає 16757 грн. На цю ж суму збільшено податкові зобов`язання за вересень 2017 року за рахунок виписаної накладної № 24 від 18.09.2017р. (з датою реєстрації із запізненням 03.02.2018р.) на ТзОВ Факро Львів .

Разом з тим, податковим органом двічі враховано вказану суму під час зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку, згідно податкового повідомлення-рішення № 0008111401 від 14.05.2018р. і безпідставно нараховано в цій частині штрафні санкції.

Також в поданій апеляційній скарзі відповідачем наголошено на тому, що в порушення вимог п.п.200.1, 200.2, 200.4, 200.14 ст.200 ПК України позивачем за вересень 2017 року завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника, за вересень 2017 року в розмірі 16757 грн., а не 33514 грн., як вказано в податковому повідомленні-рішенні № 0008111401 від 14.05.2018р.

Звідси, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов є підставним та обґрунтованим, через що підлягає до задоволення, з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак помилково застосував норми матеріального права (допустив незастосування закону, який підлягав застосуванню), та порушив норми процесуального права (в частині надання правильної оцінки результатам проведеної інвентаризації), через що оскаржуване рішення суду слід змінити в мотивувальній частині шляхом викладення дійсних мотивів задоволення позовних вимог.

В решті рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків прийнятого судом рішення, а тому підстави для його скасування чи зміни у цій частині є відсутніми.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ ДПС у Львівській обл.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській обл. задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2020р. в адміністративній справі № 1.380.2019.004529 змінити в частині мотивів задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Факро-ТЛ , виклавши такі в мотивувальній частині постанови апеляційного суду.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС у Львівській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький І. І. Запотічний Дата складення повного тексту судового рішення: 01.07.2020р.