Постанова

від 01.07.2020 по справі 820/6376/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року

м. Київ

справа № 820/6376/16

адміністративне провадження № К/9901/20526/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н.А.,

суддів: Смоковича М.І., Шевцової Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма", про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року (головуючий суддя - Спірідонов М.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року (головуючий суддя - Зеленський В.В., судді - Чалий І.С. , П`янова Я.В.) у справі № 820/6376/16.

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року позивач, Харківське державне вище училище фізичної культури №1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, б. 18, м. Харків, 61166, код ЄДР 37999654) із здійснення безспірного списання коштів на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12;

- зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, б. 18, м. Харків, 61166, код ЄДР 37999654) на підставі п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, у зв`язку з пред`явленням до виконання з пропущенням установленого строку, повернути наказ Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12 Товариству з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма" (вул. Велика Панасівська (Котлова), б. 19, м. Харків, 61017, код ЄДР 34390176);

- зобов`язати Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, б. 18, м. Харків, 61166, код ЄДР 37999654) утриматися від вчинення дій, направлених на здійснення безспірного списання коштів на підставі наказу господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачем від відповідача отримано повідомлення про здійснення безспірного списання коштів з рахунків №05-23/805 від 16.11.2016 на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12, при тому, що строк пред`явлення цього наказу до виконання встановлено судом до 16.04.2015. Тобто такий строк на момент пред`явлення наказу до виконання є пропущеним, що унеможливлює здійснення безспірного списання коштів з рахунків позивача за таким наказом.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, адміністративний позов Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 до Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова (вул. Бакуліна, б. 18, м. Харків, 61166, код ЄДР 37999654) із здійснення безспірного списання коштів на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди виходили з того, що на момент початку вчинення оспорюваної дії відповідачем, а саме здійснення безспірного списання коштів з рахунків згідно повідомлення №05-23/805 від 16.11.2016 на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12, строк пред`явлення до виконання останнього був вже пропущений, а у визнанні поважними причин такого пропущення та відновлення такого строку судом було відмовлено. Суди зазначили, що положення Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII Про виконавче провадження в частині строків пред`явлення виконавчих документів до виконання, визначених у ч. 1 ст. 12 цього Закону, в аспекті положень пункту 5 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону, розповсюджуються виключно на виконавчі документи видані з дня прийняття цього Закону та до набрання ним чинності, оскільки застосування поняття набрання чинності законом у спірних правовідносинах не може зводитись лише до визначення певної календарної дати, а повинно невід`ємно пов`язуватись із моментом прийняття відповідного закону при неухильному дотримуванні принципу незворотності дії законів у часі. Стосовно вимог позивача щодо зобов`язання відповідача на підставі п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, у зв`язку з пред`явленням до виконання з пропущенням установленого строку, повернути наказ господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12 товариству з обмеженою відповідальністю Буд-Норма та зобов`язання утриматися від вчинення дій, направлених на здійснення безспірного списання коштів на підставі такого наказу, суди зазначили, що повноваження щодо прийняття виконавчих документів до виконання чи відмови у прийнятті та їх повернення належать до виключної компетенції відповідача, а тому суд згідно положень ч. 3 п. 4 ст. 17 КАС України не може підміняти собою відповідача, оскільки дана дія є його виключною компетенцією.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

21 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Буд-Норма на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, в якій третя особа просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII виконавчі документи пред`являються до виконання протягом трьох років. Вказує, що відповідно до пункту 5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто протягом трьох років. А тому скаржник вважає, що оскільки наказ Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12 був виданий до набрання чинності Законом №1404-VIII, він підлягає виконанню у строки, встановлені цим Законом, тобто протягом трьох років. Отже, вважає, що відповідач, здійснюючи виконання цього виконавчого документу, діяв правомірно, на підставі та в межах повноважень, встановлені законом.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Господарським судом Харківської області 07.05.2014 на виконання рішення господарського суду Харківської області від 01.11.2012 та постанови Вищого господарського суду від 15.04.2014 по справі №5023/2735/12 видано наказ про стягнення боргу з Харківського державного вищого училища фізичної культури № 1 на користь ТОВ Буд-Норма , строк пред`явлення до виконання якого встановлено судом до 16.04.2015, тобто в межах одного року згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999, редакція якого діяла на момент видачі такого наказу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 по справі №5023/2735/12, залишеною без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 та Вищого господарського суду України від 04.10.2016, у задоволені заяви ТОВ Буд-Норма про визнання поважними причин пропуску строку пред`явлення на виконання вказаного наказу та його відновлення відмовлено у повному обсязі.

15.11.2016 відповідачем від ТОВ Буд-Норма отримано заяву про виконання наказу Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12 та розпочате його фактичне виконання шляхом здійснення безспірного списання коштів з рахунків позивача згідно з повідомлення №05-23/805 від 16.11.2016.

Позивач, не погодившись з цим, звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 45 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов`язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал та постанов.

Згідно статті 115 ГПК України (у редакції, чинній на час видачі наказу) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій (частина 1 статті 116 ГПК України у редакції, чинній на час видачі наказу).

Вимоги до виконавчого документа були встановлені статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на час видачі наказу), згідно пункту 6 частини 1 якої у виконавчому документі зазначається строк пред`явлення наказу до виконання.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час видачі наказу) виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрали чинності Закон України №1404-VIII Про виконавче провадження та Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" №1403-VIII, відповідно до пункту 1 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення .

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) виконавчі документи пред`являються до примусового виконання протягом трьох років.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з п. 5 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом, тобто протягом трьох років.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 №460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що строк пред`явлення наказу Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12 до виконання становить один рік.

Таким чином, враховуючи, що ухвалою Господарського суду Харківської області було відмовлено ТОВ Буд-Норма у визнанні поважними причин пропуску строку пред`явлення наказу Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12 до виконання, строк пред`явлення цього наказу до виконання сплив 16.04.2015.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 05.04.2001 року по справі № 3-рп/2001 зазначено, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України від 05.04.2001 року по справі № 3-рп/2001, встановлено, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже із встановлених судами обставин вбачається, що строк для пред`явлення наказу Господарського суду Харківської області від 07.05.2014 по справі №5023/2735/12 до виконання сплив 16.04.2015, тобто до набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" у редакції від 02.06.2016. Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.06.2016 по справі №5023/2735/12, залишеною без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 19.07.2016 та Вищого господарського суду України від 04.10.2016, у задоволені заяви ТОВ Буд-Норма про визнання поважними причин пропуску строку пред`явлення на виконання вказаного наказу та його відновлення відмовлено у повному обсязі.

При цьому із приписів Закону №1404-VIII у редакції від 02.06.2016 не вбачається, що цим Законом відновлюється дія наказів господарських судів, строк пред`явлення яких до виконання сплив до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 березня 2018 року у справі №905/6977/13.

Таким чином, Суд вважає обґрунтованим відхилення судами попередніх інстанцій посилань скаржника на необхідність застосування до спірних правовідносин положень пункту 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII, на які скаржник також посилається в поданій ним касаційній скарзі.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Норма" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року у справі № 820/6376/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.А. Данилевич М.І. Смокович Н.В. Шевцова