Рішення

від 01.07.2020 по справі 756/4400/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01.07.2020 Справа № 756/4400/18

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 756/4400/18

Провадження №2/756/444/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

головуючого судді Диби О.В.

за участю секретаря П`яли Ю.Б.,

представника позивача адвоката Мороза В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автокооперативу Промінь - 2 , третя особа: Київська міська рада про визнання права власності на самочинно збудований гараж,

УСТАНОВИВ:

Позивач у квітні 2018 року звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на самочинно збудований гараж.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у 2017 на території автокооперативу Промінь-2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, позивачем було виконано ряд будівельно-підрядних робіт та збудовано гараж під номером НОМЕР_4 загальною площею 420,5 кв.м.

Під час здійснення будівництво вказаного гаражу позивачем не було допущено порушень прав власників сусідніх земельних ділянок.

Оскільки будівництво гаражу проведено позивачем самовільно, без належних дозволів, гараж було зареєстровано згідно з технічним паспортом БТІ ПП Пектораль-ленд 03.08.2017.

22.12.2017 позивачем отримано відповідь на його заяву від голови автокооперативу Промінь-2 , в якій зазначено, що правління автокооперативу не вбачає підстав для реєстрації за позивачем права власності на гараж АДРЕСА_2 .

На підставі викладеного позивач просить визнати за ним право власності на гараж НОМЕР_4 , який знаходиться в автокооперативі Промінь-2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13.04.2018 було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.07.2018.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 12.07.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

26.10.2018 стороною позивача було подано на затвердження мирову угоду зі змісту якої убачається, що відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 26.10.2018 судом було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору - Київську міську раду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 було визначено головуючого суддю Дибу О.В.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити. Звертався до суду із клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів та клопотав перед судом про повернення до підготовчого провадження для їх подачі.

Клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження судом було відхилено, оскільки підстав для проведення повторного підготовчого судового засідання судом не встановлено.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від голови правління автокооперативу Промінь-2 Середюка О.В. надійшов відзив, в якому він пояснив, що до виконання своїх посадових обов`язків приступив тільки з 03.04.2018, лист №22-12-1 від 22.12.2017, на який посилається позивач, був підписаний іншим головою, пояснень з приводу відмови позивачу у реєстрації за ним права власності на гараж він надати не може, просив залучити до участі в справі колишнього голову автокооперативу Промінь-2 ОСОБА_2 та розглянути це питання за його відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду пояснення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не зазначено у позові ким і яким чином його право власності оспорюється чи не визнається. Крім того, вказав, що позивач не звертався в порядку, визначеному чинним законодавством, до Київської міської ради для вирішення питання щодо відведення земельної ділянки, на якій побудовано гараж.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до технічного паспорту на гараж АДРЕСА_2 , складеному БТІ ПП Пектораль-Ленд , на вказаній земельній ділянці в автокооперативі Промінь-2 знаходиться самочинне будівництво -гараж НОМЕР_4 загальною площею 420,5 кв.м. (а.с.9-16).

Згідно заяви представника позивача, адресованої голові автокооперативу Промінь-2 , позивачем у 2017 на території автокооперативу Промінь-2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_1 було виконано ряд будівельно-підрядних робіт та збудовано гараж під номером НОМЕР_4 , на підставі чого просив зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на вказаний гараж (а.с.17).

Листом №22/12-1 від 22.12.2017 автокооператив Промінь-2 по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів повідомив позивача, що ОСОБА_1 дійсно є членом автокооперативу, і ним на території автокооперативу у 2017 було виконано ряд будівельно-підрядних робіт та збудовано гараж під номером НОМЕР_4 , проте правління не вбачає підстав для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказаний гараж, а у разі незгоди з таким рішенням рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На момент звернення позивача до суду із позовом, стороною позивача було надано суду копію технічного паспорту на гараж АДРЕСА_2 , складеному БТІ ПП Пектораль-Ленд та відмову відповідача від 22.12.2017.

Жодних інших доказів сторона позивача не надавала, представник позивача перед вирішенням судом питання про закриття підготовчого провадження вказував на відсутність інших доказів та відповідних клопотань.

У пункті 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) роз`яснено, що у справах, пов`язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього.

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Частинами п`ятою, восьмою статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що це питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Позивач не звертався до уповноваженого державного органу для набуття права власності та введення об`єкту до експлуатації у встановленому законом порядку, а одразу звернувся з позовом про визнання права власності до автокооперативу.

Інформація про наявність у позивача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва об`єкту та вводу його до експлуатації у встановленому законодавством порядку відсутня.

Наявність технічного паспорту на гараж виготовленого БТІ ПП Пектораль - Ленд не може свідчити про те, що позивачем було дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо отримання правовстановлюючих документів на самочинно збудований об`єкт.

Наведені висновки узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постановах: від 27.05.2015 №6-159цс15 та від 02.12.2015 №6-1328цс15, а також у висновках Верховного Суду: від 04.06.2018 №640/13030/16-ц, (провадження №61-1073св17) та від 18.02.2019 у справі №308/5988/17, (провадження №61-39346св18).

Окрім того положеннями ст. 90, 95 Земельного кодексу України визначено, що власники та користувачі земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Також, положення ст.102-1 Земельного кодексу України передбачають, що право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) роз`яснено, що спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України). У зв`язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об`єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

До виникнення права власності на таке майно право власності існує лише на матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення) майна. Отже, законом не передбачено можливість визнання права власності на новостворене майно та об`єкт незавершеного будівництва в судовому порядку, якщо право власності на таке майно не було зареєстроване раніше в установленому законодавством порядку.

Зі змісту ст. 375, 376 ЦК України та вищенаведених норм закону убачається, що може бути визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу.

Згідно ст.ст.12, 81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, спірний гараж, який розташований на території автокооперативу Промінь-2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , є самочинним будівництвом, здійсненим позивачем без будь - яких дозвільних документів та на земельній дільниці, яка не була відведена позивачу у встановленому законом порядку.

З урахуванням зазначених обставин, ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 23.06.2020 судом було відмовлено у затвердженні мирової угоди, оскільки її умови суперечать закону (п.1 ч.5 ст. 207 ЦПК України).

Враховуючи наведене, суд не убачає підстав для задоволення позовних вимог.

Інших доводів, які б спростували висновки суду, сторонами не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , ІПН НОМЕР_1 ) до Автокооперативу Промінь - 2 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 23379628), третя особа: Київська міська рада (м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визнання права власності на самочинно збудований гараж - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 01.07.2020

Суддя: О.В. Диба