Ухвала

від 17.06.2020 по справі 757/24367/20-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24367/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42017000000002506,

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, а саме вилучене під час проведеного 12- 13.06.2020 обшуку домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 майно, а саме.

- грошові кошти в сумі 4568825 (чотири мільйони п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень;

- грошові кошти в сумі 200795 (двісті тисяч сімсот дев`яносто п`ять) доларів США.

В обґрунтування даного клопотання прокурор вказує наступне.

Слідчими Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013 - 2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002506 від 04.08.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 396 КК України.

У клопотанні слідчий зазначає, що у листопаді 2013 року більш точний час слідством не встановлено, у невстановленому слідством місці, з корисливих мотивів, як полягали у власному незаконному збагаченні, ОСОБА_9 надав свою згоду на пропозицію невстановлено органом досудового розслідування особи щодо створення стійкого ієрархічного об`єднання - злочинно організації та участі у ній в якості організатора - керівника.

У подальшому, з метою підбору осіб для участі у злочинній організації, ОСОБА_9 , точний час слідством не встановлено, але не пізніше періоду часу з листопада 2013 року - по лютий 2014 року використовуючи зв`язки у міжнародній асоціації єдиноборств «ТАЙ», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належала йому на праві приватної власності, безпосередню здійснив відбір осіб за фізичними та психологічними якостями для участі у злочинній організації.

Так, до складу злочинної організації увійшли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи.

У період 2013-2015 років учасники злочинної організації, під керівництвом її лідера ОСОБА_9 , та невстановленої органом досудового розслідування особи, вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини проти життя та здоров`я особи; волі, честі та гідності особи; інших особистих прав людини і громадянина; власності та громадської безпеки.

З листопада 2013 до 02.04.2014, більш точний час слідством не встановлено, у невстановленому слідством місці, керівник злочинної організації ОСОБА_9 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи - організатора злочинної організації замовлення на викрадення та умисне вбивстві активіста та учасника «Самооборони Євромайдану Черкаської області», журналіста ОСОБА_16 .

Близько 20 год. 00 хв. 04.04.2014 ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 .В дочекавшись моменту, коли ОСОБА_16 вийшов на подвір`я свого домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_3 , із застосуванням насильства схопивши його та, шляхом нанесення ударів в область голови та тулуба, подолали опір ОСОБА_16 , який він почав чинити у відповідь не дії нападників, силою витягнули останнього на вулицю з подвір`я, після чого заштовхали на заднє сидіння свого автомобіля -ЛАДА 217030 «Пріора», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Продовжуючи виконання плану щодо викрадення та вбивства ОСОБА_16 , ОСОБА_10 разом І учасниками підконтрольної йому групи, у складі: ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , у період часу з 20 год. 00 хв. до 20 год. 30 хв. 04.04.2014 приїхали на вказаному автомобілі до заздалегідь обумовленого злочинним планом місця, а саме на заасфальтовану ділянку, розмірами близько 10x20 метрів відразу з лівої сторони після повороту в сторону с. Виграїв Корсунь Шевченківського району, Черкаської області та зустрілися із ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , яким передали ОСОБА_16 .

Після передачі ОСОБА_16 групою ОСОБА_10 , ОСОБА_11 разом з ОСОБА_13 поклали ОСОБА_16 на заднє сидіння автомобіля «Mitsubishi Outlander XL» та з метою виконання спільного злочинного плану злочинної організації щодо вчинення умисного вбивства останнього попрямували до заздалегідь підготовленого місця у квадраті №31 сектору № 3 Виграївського лісництва, де спричинили ОСОБА_16 тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть останнього. Після вчинення вбивства ОСОБА_11 та ОСОБА_13 скинули труп ОСОБА_16 до заздалегідь підготовленої ями та закопали.

Крім цього, у період часу з 01.01.2015 до 10.07.2015, більш точний час слідством не встановлено, у не встановленому слідством місці, керівник злочинної організації ОСОБА_9 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи - організатора злочинної організації замовлення на знищення майна Приходька ГМ та ОСОБА_19 .

У подальшому ОСОБА_13 за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_20 , попередньо отримавши інструкції від ОСОБА_9 з приводу знищення чужого майна шляхом його підпалу, 11.07.2015, близько 05 год. 00 хв., приїхали до ТОВ «Тальнівський комбінат хлібопродуктів», що розташований по вул. Вокзальній у м. Тальне Черкаської області, де намагались знищити майно ОСОБА_21 та ОСОБА_19 , але злочинний намір до кінця не довели з обставин, які не залежали від їхньої волі, оскільки ОСОБА_12 , ОСОБА_20 та ОСОБА_13 були затримані на місці співробітниками органів внутрішніх справ.

За наслідками досудового розслідування вказаних кримінальних правопорушень до суду для розгляду по суті скеровані обвинувальні акти щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 та ОСОБА_20 .

Разом з цим, на даний час ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в межах іншого кримінального провадження перебувають у розшуку.

Оцінюючи здобуті у кримінальному провадженні докази, орган досудового розслідування розглядає на даний час версію участі ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у злочинній організації в якості організатора її діяльності, на якого покладалось фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності злочинної організації, організація приховування злочинної діяльності, у тому числі з використанням корупційних зв`язків в органах державної влади України, правоохоронних органах м. Києва, Київської та Черкаської областей, організація захисту в незаконний спосіб власних бізнес інтересів на території м. Києва, Черкаської та Київської областей, а також замовлення вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів учасниками злочинної організації.

Таким чином, в діях ОСОБА_8 можуть вбачатися ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 255 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений п.п. 3, 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України відноситься до категорії особливо тяжких та передбачає відповідальність у виді довічного позбавлення волі.

Версія щодо причетності ОСОБА_8 до вказаних злочинів підтверджується матеріалами кримінального провадження № 42017000000002506, зокрема кількістю телефонних з`єднань ОСОБА_8 з організатором злочинної діяльності та безпосередніми виконавцями вчинених злочинів, зокрема з 01.01.2014 по 01.02.2015 відбулось 122 контакти з ОСОБА_9 , 11 контактів з ОСОБА_22 , а також показами потерпілих та свідків у кримінальному проваджені щодо відомих їм обставин.

Крім того, встановлені учасники злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_12 не були особисто знайомі з потерпілими ОСОБА_16 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 , у зв`язку з чим особистий мотив на викрадення та вбивство ОСОБА_16 , а також знищення майна фермерів ОСОБА_21 та ОСОБА_19 у них відсутній.

Разом з цим, згідно з версією органу досудового розслідування, особистий корисливий мотив щодо вчинення вказаних злочинів наявний у ОСОБА_8 .

Так, журналістська діяльність ОСОБА_16 , зокрема щодо проведення ним журналістського розслідування за фактом неправомірних корупційних дій ОСОБА_8 у земельній сфері на території Черкащини, активна громадська діяльність ОСОБА_16 під час Революції Гідності, зокрема щодо підбурювання людей на пікетування органів державної влади та вимагання звільнення місцевих чиновників, які тісно були пов`язані та були лояльні до ОСОБА_8 , через що останній втрачав вплив на процеси в районі, ініціювання ОСОБА_16 позбавлення ОСОБА_8 звання Героя України, політичні амбіції ОСОБА_16 та проведення фактичної агітації проти ОСОБА_8 , могло завадити останньому продовжити безперешкодно займатись бізнесом на території Черкащини та перемогти на позачергових виборах до Верховної Ради України у 2014 році.

Також слідчий вказує, що інтереси ОСОБА_8 перетинались з бізнес інтересами фермерів ОСОБА_21 та ОСОБА_19 , зокрема у земельній сфері.

Крім того, встановлено, що учасники злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , та ОСОБА_12 постійно використовували автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2013 р/в, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належав на праві приватної власності сину ОСОБА_8 , - ОСОБА_23 .

Транспортний засіб LADA 217030, 2013 р/в, VIN№ НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_4 , за допомогою якого безпосередньо вчинено викрадення ОСОБА_16 , на момент вчинення злочину належав та був зареєстрований на ОСОБА_14 , у подальшому був перереєстрований за ОСОБА_12 . Інший транспортний засіб LADA 217030, 2013 р/в, VIN№ НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_5 , який використовувався для вчинення злочинів учасниками злочинної організації, був зареєстрований на ОСОБА_10 .

Документами, які стали підставою для реєстрації вказаних транспортних засобів стали довідка-рахунок серії НОМЕР_6 від 04.03.2014 та довідка-рахунок серії НОМЕР_7 від

04.03.2014, видані ТОВ «САПСАН» (ЄДРПОУ 19420242), власником якого є ОСОБА_24 .

Згідно листа Апарату Верховної Ради України № 20-12/1961 від 15.08.2018 ОСОБА_24 та його дружина ОСОБА_25 були помічниками-консультантами на той час народного депутата України ОСОБА_8 на громадських засадах та платній основі відповідно.

Разом з цим, в матеріалах кримінального провадження наявні відомості про те, що протягом тривалого часу ОСОБА_8 неодноразово, окрім численних телефонних розмов, проводив зустрічі з вже встановленими учасниками злочинної організації, зокрема ОСОБА_9 .

Таким чином, ОСОБА_8 мав необхідні знайомства, мотив та можливості замовити вчинення вказаних кримінальних правопорушень, міг бути учасником злочинної організації або причетним до сприяння та укриття злочинної діяльності її учасників.

У клопотанні зазначено, що ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно домоволодіння за вказаною адресою на праві власності належить самому ОСОБА_8 .

Так з метою перевірки версії слідства, щодо причетності ОСОБА_8 до організації та фінансування злочинної організації 12-13.06.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2020 по справі № 757/20000/20-к слідчими Державного бюро розслідувань проведено обшук домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатом проведеного обшуку виявлено та вилучено:

- грошові кошти в сумі 4 568 825 (чотири мільйони п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень;

- грошові кошти в сумі 200 795 (двісті тисяч сімсот дев`яносто п ять) доларів ІША. Згідно декларації за 2019 рік ОСОБА_8 , яка опублікована у зв`язку із звільненням з посади народного депутата України 8 скликання 13.02.2020 на офіційному сайті НАЗК, основні грошові активи ОСОБА_8 , а саме 31 420 000 грн. та 2 500 000 доларів США, зберігаються як готівкові кошти (не на банківському рахунку) в Черкаському обласному управлінні АТ «Ощадбанк».

З цього слідство приходить до висновку, що усі законно отримані готівкові кошти ОСОБА_8 зберігав в банківській установі та офіційно декларував.

Відтак, єдиною можливістю зберігати ці кошти в банку саме у готівці є використання банківської скриньки (сейфу).

Відповідно до офіційних правил використання індивідуальних сейфів, розміщених на офіційному вебсайті АТ «Ощадбанк», вміст індивідуального сейфа відомий тільки клієнту, отже банк жодним чином не перевіряє і не контролює як розмір грошових коштів у індивідуальному сейфі, так і не перераховує їх, а також не обгортає банківською стрічкою.

Натомість, в ході проведеного обшуку виявлено 4 упаковки грошових коштів номіналом по 200 грн. по 1 000 купюр в кожній, - загалом 800 000 грн., які під контролем банку перераховані та перевірені на справжність із проставкою дати січня 2020 року «підтверджується копіями доданих до клопотання банківських стрічок, вилучених у ході обшуку), тобто після звітного періоду для подачі декларації, але до її опублікування ОСОБА_8 на сайті НАЗК.

З огляду на те, що у декларації ОСОБА_8 не вказано жодних готівкових коштів, які б зберігались у нього дома, а також на те, що у разі якби виявлені 800 000 грн. з банківськими відмітками дійсно зберігались у індивідуальному сейфі банку, то вони би не перераховувались і не мали б банківських відміток (печаток, штампів, банківської стрічки).

Саме тому орган досудового розслідування вважає, що вказані гроші не є тими, що зберігаються чи зберігались в індивідуальному сейфі ОСОБА_8 , а є такими, що здобуті злочинним шляхом, внаслідок діяльності злочинної організації, на причетність до керівництва якої ОСОБА_8 перевіряється слідчим шляхом.

З цією метою, слідчими Державного бюро розслідувань внесено до слідчого судді клопотання про тимчасовий доступ до індивідуальних сейфів ОСОБА_8 , однак ані отримати ухвалу виконати її за 48 годин, відведених для вирішення питання про накладення арешту на вилучені кошти, об`єктивно неможливо.

Разом з тим, у розділі 13 декларації ОСОБА_8 зазначено, що він запозичив 17 млн. грн. у ОСОБА_26 та 15 млн. грн. у ОСОБА_27 , при цьому у індивідуальному сейфі АТ «Ощадбанк» ОСОБА_8 зберігається 31 420 000 грн. та 2 500 000 доларів США.

Співставленням активів та пасивів ОСОБА_8 вбачається, що останній заборгував у гривнях більше, ніж у цій грошовій одиниці має грошових активів.

Все це ще раз підтверджує версію органу досудового розслідування про те, що виявлені грошові кошти можуть бути здобуті злочинним шляхом, адже по суті приховані від декларування ОСОБА_8 .

Враховуючи те, що походження вказаних грошових коштів не встановлене, зважаючи за перевірку їх власника до фінансування злочинної організації, на думку слідства вказані грошові кошти є такими, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим постановою слідчого від 14.06.2020 вказані грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Слідчий вважає, що вилучені в ході обшуку грошові кошти здобуті злочинним шляхом, а відтак просить накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом.

У судовому засіданні представники власника майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 щодо задоволення клопотання заперечили, просять відмовити, вказують, що вилучені грошові кошти не є предметом кримінального провадження, не можуть бути речовими доказами, оскільки набутті законним шляхом, які ОСОБА_8 було задекларовано.

Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засідання клопотання підтримали з підстав викладених у клопотанні, просять задовольнити.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Згідно положенням ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний Кримінальний процесуальнийкодекс України не передбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до положень ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину та наявність обґрунтованої підозри, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб (п. 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на слідчого та/або прокурора.

Разом з тим, прокурором не доведено у клопотанні, що вилучене майно є предметом злочину, має доказове значення для кримінального провадження, та те, що дані грошові кошти здобуті кримінально-протиправним шляхом, доказів на підтвердження обставин на які посилається прокурор слідчому судді не надано.

Натомість, представниками власника майна доведена правомірність походження грошових коштів, що вбачається із декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування доданих до клопотання.

Окрім того, ОСОБА_8 не є підозрюваною особою на майно якого може бути застосована конфіскація майна.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що в клопотанні та долучених до нього матеріалах, не надано достатніх і належних доказів на підтвердження обставин, на які послався у клопотанні прокурор.

Доводи прокурора про відповідність вилученого майна, критеріям передбаченим ст. 98 КПК України та наявність в матеріалах справи постанови про визнання речовими доказами від 14.06.2020 року не є безумовною підставою для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів. З даної постанови вбачається, що вилучені в ході обшуку грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом, оскільки відсутні дані про законність їх походження.

Згідно з ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отриманні у передбаченому КПК України порядку.

Разом з тим, за положенням ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи зазначене, а також те, що за матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні докази, що майно, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набуте кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, то існування правової підстави для арешту грошових коштів з метою забезпечення збереження речових доказів взагалі спростовується.

За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність з боку прокурора у необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки даний захід є неспівмірним із засобами і метою яку прагне досягти сторона обвинувачення, а відтак відсутні підстави вважати, що існує правова підстава для арешту майна, тому клопотання підлягає залишенню без задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.107,131,132,171-173,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42017000000002506 залишити без задоволення.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1