Ухвала

від 06.07.2020 по справі 757/24367/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 06 липня 2020 року апеляційну скаргу з доповненням прокурора у кримінальному провадженні начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчиненні у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року,

за участі: прокурорів представників власника майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою залишено без задоволення клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42017000000002506.

Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з доповненням, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, накласти арешт на майно, вилучене 12-13 червня 2020 року під час проведеного обшуку домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в сумі 4 568 825 (чотири мільйони п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень та 200 795 (двісті тисяч сімсот дев`яносто п`ять) доларів США.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та не вмотивованою, через неповноту судового розгляду, невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Як стверджує апелянт, в матеріалах справи відсутні докази щодо належності вказаного майна ОСОБА_10 та джерела його походження, документи, які б підтверджували право власності на тимчасове вилучене майно (грошові кошти) ОСОБА_10 , а також законність джерела походження вказаного майна.

Слідчий суддя прийшов до помилкового висновку про належність вказаного майна та законність джерела його походження лише на підставі пояснень представників ОСОБА_11 , які посилались на його декларації про майновий стан за період 2015-2019 років та зазначення у вказаних деклараціях грошових коштів.

При цьому, для участі у судовому засідання та надання пояснень не викликано ОСОБА_10 , відповідні документи не витребувані у представників ОСОБА_11 , а клопотання прокурора з цих питань безпідставно відхилено, що свідчить про неповноту судового розгляду.

Також, слідчим суддею не взято до уваги докази сторони обвинувачення, які могли істотно вплинути на його висновки.

Зокрема, згідно декларації за 2019 рік ОСОБА_10 , його основні грошові активи, а саме 31 420 000 грн. та 2 500 000 доларів США, зберігаються як готівкові кошти в Черкаському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», а не за місцем їх відшукання і вилучення у домоволодінні, розташованому по АДРЕСА_1 .

У декларації ОСОБА_10 не вказано жодних готівкових коштів, які б зберігались за вказаною адресою, вилучені та задекларовані грошові кошти містять суттєві ідентифікаційні відмінності, в тому числі щодо їх розміру, місця зберігання та грошового еквіваленту.

Також, не надано правової оцінки в оскаржуваному судовому рішенні показанням свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які вказали на обставини створення та фінансування ОСОБА_10 діяльності злочинної організації на території Черкаської області (Том 3 арк. 45-49).

Окрім того, при ухваленні оскаржуваного судового рішення допущено інші істотні порушення кримінального процесуального закону, а саме п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України - у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання та технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове провадження з оголошення повного тексту оскаржуваної ухвали.

При цьому, відповідно до журналу судового засідання від 22 червня 2020 року, який міститься в матеріалах судової справи, проголошення ухвали слідчого судді відбулося в той же день, у відсутність сторін кримінального провадження та відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення представників власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Центральним апаратом Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 04 серпня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017000000002506 від 04.08.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, п.п. 3, 4, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ч. 1 ст. 396 КК України.

З метою перевірки версії слідства, щодо причетності ОСОБА_10 до організації та фінансування злочинної організації 12-13 червня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року по справі № 757/20000/20-к слідчими Державного бюро розслідувань проведено обшук домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатом проведеного обшуку виявлено та вилучено:

-грошові кошти в сумі 4 568 825 (чотири мільйони п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень;

-грошові кошти в сумі 200 795 (двісті тисяч сімсот дев`яносто п ять) доларів США.

Згідно декларації за 2019 рік ОСОБА_10 , яка опублікована у зв`язку із звільненням з посади народного депутата України 8 скликання 13 лютого 2020 року на офіційному сайті НАЗК, основні грошові активи ОСОБА_10 , а саме 31 420 000 грн. та 2 500 000 доларів США, зберігаються як готівкові кошти (не на банківському рахунку) в Черкаському обласному управлінні АТ «Ощадбанк».

З цих підстав орган досудового розслідування прийшов до висновку, що усі законно отримані готівкові кошти ОСОБА_10 зберігав в банківській установі та офіційно декларував, а єдиною можливістю зберігати ці кошти в банку саме у готівці є використання банківської скриньки (сейфу).

Відповідно до офіційних правил використання індивідуальних сейфів, розміщених на офіційному вебсайті АТ «Ощадбанк», вміст індивідуального сейфа відомий тільки клієнту, отже банк жодним чином не перевіряє і не контролює як розмір грошових коштів у індивідуальному сейфі, так і не перераховує їх, а також не обгортає банківською стрічкою.

Натомість, в ході проведеного обшуку виявлено 4 упаковки грошових коштів номіналом по 200 грн. по 1 000 купюр в кожній, - загалом 800 000 грн., які під контролем банку перераховані та перевірені на справжність із зазначення дати січня 2020 року «підтверджується копіями доданих до клопотання банківських стрічок, вилучених у ході обшуку), тобто після звітного періоду для подачі декларації, але до її опублікування ОСОБА_10 на сайті НАЗК.

З огляду на те, що у декларації ОСОБА_10 не вказано жодних готівкових коштів, які б зберігались у нього дома, а також на те, що у разі якби виявлені 800 000 грн. з банківськими відмітками дійсно зберігались у індивідуальному сейфі банку, то вони би не перераховувались і не мали б банківських відміток (печаток, штампів, банківської стрічки).

Саме тому орган досудового розслідування вважає, що вказані гроші не є тими, що зберігаються чи зберігались в індивідуальному сейфі ОСОБА_10 , а є такими, що здобуті злочинним шляхом, внаслідок діяльності злочинної організації, на причетність до керівництва якої ОСОБА_10 перевіряється слідчим шляхом.

З цією метою, слідчими Державного бюро розслідувань внесено до слідчого судді клопотання про тимчасовий доступ до індивідуальних сейфів ОСОБА_10 , однак ані отримати ухвалу виконати її за 48 годин, відведених для вирішення питання про накладення арешту на вилучені кошти, об`єктивно неможливо.

Разом з тим, у розділі 13 декларації ОСОБА_10 зазначено, що він запозичив 17 млн. грн. у ОСОБА_14 та 15 млн. грн. у ОСОБА_15 , при цьому у індивідуальному сейфі АТ «Ощадбанк» ОСОБА_10 зберігається 31 420 000 грн. та 2 500 000 доларів США.

Співставленням активів та пасивів ОСОБА_10 вбачається, що він заборгував у гривнях більше, ніж у цій грошовій одиниці має грошових активів.

Все це ще раз підтверджує версію органу досудового розслідування про те, що виявлені грошові кошти можуть бути здобуті злочинним шляхом, адже по суті приховані від декларування ОСОБА_10 .

Враховуючи те, що походження вказаних грошових коштів не встановлено, зважаючи за перевірку їх власника до фінансування злочинної організації, на думку слідства вказані грошові кошти є такими, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим постановою слідчого від 14 червня 2020 року вказані грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

15 червня 2020 року слідчий другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках. Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках Офісу Генерального прокурора ОСОБА_16 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведеного 12-13 червня 2020 року обшуку домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_10 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, з тих підстав, що прокурором не доведено, що вказане майно набуто кримінально протиправним шляхом абр є предметом кримінального правопорушення, та, як наслідок, може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що грошові кошти, вилучені під час проведення обшуку домоволодіння 12-13 червня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 рокуза адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , відповідають критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та обґрунтовано визнані речовими доказами постановою слідчого від 14 червня 2020 року, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

Окрім того, представниками власника майна не надано жодного доказу, на підтвердження законності походження зазначених грошових коштів.

На підставі викладеного, посилання слідчого судді на те, що органом досудового розслідування не доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ч. 3 ст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним із завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.

Таким чином, доводи прокурора є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

Посилання апелянта на те, що в у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання та технічний носій інформації, на якому зафіксоване судове провадження з оголошення повного тексту оскаржуваної ухвали є безпідставним, оскільки 22 червня 2020 року в судове засідання на проголошення повного тексту ухвали слідчого судді учасники провадження не з`явилися, відповідно фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалася.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, знищення майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні начальника першого відділу процесуального керівництва Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчиненні у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 червня 2020 року, якою залишено без задоволення клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 42017000000002506, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , - задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 12-13 червня 2020 року під час проведеного обшуку домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та на праві приватної власності належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в сумі 4 568 825 (чотири мільйони п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривень та 200 795 (двісті тисяч сімсот дев`яносто п`ять) доларів США.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11сс/824/3366/2020 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_17

Категорія ст.170 КПК Доповідач ОСОБА_1