Ухвала

від 30.06.2020 по справі 641/4503/20

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/1320/2020 Справа № 641/4503/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020221070000085 від 12.05.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло вказане клопотання прокурора в обґрунтування якого він посилається на те, що в провадженні Слобідського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 42020221070000085 від 12.05.2020 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

З урахуванням інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що в результаті проведення оперативно-перевірочних заходів спрямованих на встановлення осіб, які здійснюють незаконну діяльність, пов`язану з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, оперативними співробітниками головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 отримано інформацію щодо громадян Індії: РАНА ПРАДІП, ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідка на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , посвідка на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_2 , які за грошову винагороду організували незаконне переправлення громадян Індії через державний кордон України.

Вищевказані особи шляхом введення в оману громадянина Індії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , посвідка на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_3 , змусили останнього вплинути на його знайомих громадян Індії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , посвідка на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , посвідка на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_5 , а саме звернутись до одного з нотаріусів з метою оформлення заяви-запрошення іноземця до України, яка є підставою для оформлення в дипломатичному представництві чи консульській установі України за кордоном візи.

У подальшому, 10.01.2020 на прохання свого товариша громадянина Індії ОСОБА_6 , ОСОБА_9 оформив відповідну заяву для громадянина Індії ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт НОМЕР_6 , а Сінхмар Рахул для громадянина Індії ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , паспорт НОМЕР_7 .

На підставі вищезгаданих заяв консульською установою України за кордоном громадянам Індії ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 були оформлені короткострокові візи С-02 за №№ Y04358166 та Y04358157, відповідно.

Після чого, 03.03.2020 на в`їзд в Україну в пункті пропуску через державний кордон для авіаційного сполучення «Харків-авіа» прибули громадяни Індії ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , які в подальшому були пропущені через державний кордон України. При цьому, зустрічаюча сторона вказаних іноземних громадян в аеропорту - Сінгл Ануранг та Сінхмар Рахул за вказівкою Рана Праді та ОСОБА_4 надали прикордонному наряду недостовірну інформацію, яка полягала у невідповідності дійсній меті візиту в Україну вищевказаних осіб.

У подальшому, 07.05.2020 було отримано інформацію про затримання Прикордонною поліцією Словацької Республіки на своїй території групи нелегальних мігрантів у складі 11 осіб, які незаконно перетнули державний кордон з України до Словацької Республіки. Зокрема, у складі групи нелегальних мігрантів були громадяни Індії ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

У ході досудового розслідування з обставин справи у якості свідка допитано інспектора прикордонного контролю 2 категорії 1 групи Державної прикордонної служби України відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ОСОБА_12 , яка зазначила, що 03.03.2020 під час виконання своїх службових обов`язків було проведено заходи щодо вивченням документів 2 громадян Індії. У ході вказаних дій встановлено, що у вищевказаних громадян Індії були наявні візи С-02 (приватна мета прибуття) та оплачений зворотній квиток на 30.03.2020, документи щодо бронювання готелю, а також копії двох заяв запрошень для в`їзду в Україну від громадян Індії, які є студентами у м. Харкові.

У подальшому були запрошені 2 особи, які вказали себе, як зустрічаюча сторона, ними були громадяни Індії, а саме: ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , який представився директором фірми, яка займається допомогою громадянам Індії у прибутті в Україну для подальшої організації навчання у вищих навчальних закладах. При цьому вказаний чоловік запевнив, що особи, які прибули до України є його партнерами та він буде забезпечувати організацію їх знаходження на території України. Разом з цим, інспектором було зазначено, що згідно документів для отримання візи заяви запрошення до України були оформлені іншими особами, у зв`язку з чим вони і мають безпосередньо зустрічати.

Через деякий час на вимогу ОСОБА_4 до аеропорту прибули 2 студентів - громадян Індії ( ОСОБА_9 та ОСОБА_14 від яких безпосередньо були оформлені запрошення.) Вказані особи пояснили, що з громадянами Індії, які прилетіли до України вони тривалий час знайомі, заяви запрошення оформили на прохання особи - ОСОБА_4 , який є директором фірми з надання послуг щодо забезпечення прибуття іноземців для навчання в України, оскільки раніше саме ця особа допомагала їм особисто в аналогічних питаннях. Після отримання вказаних відомостей було прийнято рішення щодо пропуску громадян Індії на територію України.

Крім того, за участі інспектора прикордонного контролю 2 категорії 1 групи Державної прикордонної служби України відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ОСОБА_12 було проведено впізнання осіб за фотознімком, а саме ОСОБА_12 показала на Рана Прадіп та ОСОБА_4 , як осіб, які з самого початку прибули до аеропорту ОСОБА_15 для зустрічі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 та зазначали, що саме вони забезпечують їх прибуття та подальшу організацію перебування на території України.

Крім того, у ході досудового розслідування з обставин справи у якості свідків допитані ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які зазначили, що 03.03.2020 авіарейсом «Нью-Делі-Стамбул-Харків» прибули до м. Харкова, у подальшому оселились у готелі «Park-hotel» у м. Харкові, після чого на автобусі поїхали до м. Києва. Основною метою прибуття на територію України було подальше нелегальне потрапляння на територію країн Європейського Союзу, при цьому територія України використовувалась з транзитною метою. На території Індії батьки та родичи звернулись до туристичного агента на ім`я ОСОБА_18 , якому сплатили 4000 дол. США за прибуття на територію України, у подальшому, після прибуття на територію Німеччини мали сплати ще 4000 дол. США.

Також, за участі ОСОБА_9 та ОСОБА_14 було проведено впізнання осіб за фотознімком, під час якого вищевказані особи показали на ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , як на осіб, які напередодні відвели їх до натаріуса для посвідчення заяви-запрошення та у подальшому, 03.03.2020 безпосередньо на території аеропорту м. Харкова інструктували, яку саме недостовірну інформацію надавати працівникам прикордонної служби щодо взаємовідносин з громадянами Індії, які прилетіли.

Сандху ОСОБА_19 - особа, яка на прохання ОСОБА_4 , здійснила пошук інших осіб (в даному випадку залучила знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_14 ), які в свою чергу оформили заяви-запрошення для ОСОБА_16 та ОСОБА_17 . З метою підтвердження вищевказаного факту проведення проведено впізнання осіб за фотознімком, під час якого ОСОБА_6 показав на ОСОБА_4 .

У ході досудового розслідування отримано інформацію, що для прикриття своєї протиправної діяльності щодо незаконного переправлення іноземних громадян через державний кордон України використовується ТОВ «Європейське навчання», код ЄДРПОУ 41772823, яке знаходиться за адресою вул. Короленка, 25, офіс. 18, м. Харків. Засновником вказаного товариства є ОСОБА_4 .

Незаконне переправлення через державний кордон України - це дії, спрямовані на переведення, перевезення тощо осіб через умовну лінію, яка визначає межі території України. При цьому всі дії організатора, керівника такого переправлення або особи, яка сприяє йому, можуть бути повністю виконані ще до того, як особи, яких вони переправляють через державний кордон України, перетнули його. Тому вчинений ними злочин є закінченим в момент, коли виконано відповідні дії: організаційні дії по переправленню осіб через державний кордон України, дії по керівництву таким переправленням, надані необхідні поради, вказівки чи засоби для незаконного перетинання державного кордону України іншими особами або усунені відповідні перешкоди для цього, незалежно від того, чи фактично опинились особи, яких вони переправляють через державний кордон України, за межами України,

За таких підстав, на теперішній час здобуто ряд доказів, які дають підстави стверджувати що, особа ім`я Канті перебуваючи на території Індії здійснила пошук осіб, які мали намір незаконно потрапити на території країн Європейського союзу, зокрема Німеччини за матеріальну винагороду для чого діючи спільно та узгоджено ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , останні вчинили ряд дій, а саме через свого знайомого ОСОБА_6 залучили ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , які в свою чергу не були обізнані про неправомірні наміри щодо незаконного переправлення осіб Індії через державний кордон України, підготували та засвідчили у нотаріуса відповідні заяви-запрошення для ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , після чого на вимогу ОСОБА_20 та ОСОБА_4 прибули до аеропорту м. Харкова та надали недостовірні свідчення працівникам прикордонної служби у зв`язку з чим, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 потрапили на території України та використовуючи її, як транзитну країну перетнули державний кордон, однак були затриманні прикордонною поліцією Словацької Республіки на своїй території.

Встановлено, що причетні до кримінального правопорушення особи здійснюють свою незаконну діяльність конспіративно, вчиняють дії, спрямовані на приховування ряду документів та відомостей, що є підставами для пропуску іноземних громадян на території України.

Враховуючи вищевикладене, на цей час є достатні підстави вважати, що у наслідок протиправних дій ОСОБА_13 та ОСОБА_4 останніми забезпечено незаконний перетин іноземних громадян через державний кордон України.

19.06.2020 отримано ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харків ОСОБА_1 на проведення обшуків за адресами ймовірно причетних осіб, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає громадянин Індії Рана Прадіп та за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає громадянин Індії ОСОБА_4 .

22.06.2020 слідчим СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_21 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , де мешкає громадянин Індії ОСОБА_4 , в ході якого було вилучено наступні предмети, які належать громадянину Індії ОСОБА_4 (посвідка на постійне проживання № НОМЕР_8 ), а саме:

1. мобільний телефон IРhone 10, imei НОМЕР_9 , з сім карткою МТС НОМЕР_10 ;

2. мобільний телефон Samsung M10 LifeCell НОМЕР_11 , imei1: НОМЕР_12 ; imei2: НОМЕР_13 ;

3. Ноутбук Apple s|nC1MOT8VODTY3, у чохлі з зарядним пристроєм;

4. 2 блокноти чорного та коричневого кольору з записами;

5. Додаток №6 та додаток №7 на 2 аркушах та копії паспорта на 5 аркушах.

Все виявлене при проведенні обшуку запаковано до пакету № 7214613.

На даний час все вилучене при проведенні обшуків зберігається в матеріалах кримінального провадження №42020221070000085, які знаходяться в провадженні СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, провулок Балашовський, 12.

На виконання доручення слідчого працівниками головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено першочерговий огляд речей вилучених у ході обшуку, у ході якого зафіксовані дані та відомості, які безпосередньо відносяться до обставин вчинення правопорушення. В наслідку чого складено відповідні протоколи. Разом з тим, враховуючи значний обсяг інформації, яка зберігається на вище вказаних пристроях, необхідним є додатковий час для їх опрацювання, у тому числі з залученням спеціаліста та перекладача.

Прокурор вважає, що зазначені речі потребують детального огляду, з метою встановлення причетних осіб до скоєного злочину зазначеного в матеріалах провадження, для направлення ноутбуків та мобільних телефонів на додатковий детальний огляд до головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 із залученням перекладача та у разі знайдення їх у направленій на огляд техніці, є необхідність накладання арешту на тимчасово вилучене майно при проведенні обшуку.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна Бхаттачарджі Сохам проти задоволення клопотання прокурора не заперечував та зазначив, що жодних протиправних дій не вчиняв.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до клопотання документи, дійшов наступного.

Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.

З аналізу норм п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом із тим, статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано прикцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .

Відповідно допунктів 69,73рішення Європейськогосуду зправ людинивід 23вересня 1982року усправі "Спорронгта Льонротпроти Швеції"(SporrongandLonnrothv.Sweden)будь-якевтручання державногооргану управо намирне володіннямайном повиннозабезпечити "справедливийбаланс"між загальнимінтересом суспільствата вимогамизахисту основоположнихправ конкретноїособи.Необхідність досягненнятакого балансувідображена вцілому вструктурі статті1Першого протоколудо Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

З матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що речі і документи, вказані у клопотанні відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Разом з тим, відповідно до ч. 4ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 159 КПК Українитимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення.

Таким чином, слідчий суддя покладає на прокурора обов`язок за участю спеціаліста зняти інформацію з електронних носіїв, після чого повернути їх власнику.

Такий спосіб арешту цих носіїв інформації, слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеженням права власності, завданням кримінального провадження.

Крім того, слід зазначити щодо вимог прокурора у клопотанні про визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна, що це питання вирішується слідчим або прокурором відповідно до ч. 4 ст. 168 КПК України.

Керуючись вимогами ст. ст. 98, 159, 168, 170-175, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно задовольнити.

Накласти арешт на речі виявлені та вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:

1. мобільний телефон IРhone 10, imei НОМЕР_9 , з сім карткою МТС НОМЕР_10 ;

2. мобільний телефон Samsung M10 LifeCell НОМЕР_11 , imei1: НОМЕР_12 ; imei2: НОМЕР_13 ;

3. Ноутбук Apple s|nC1MOT8VODTY3, у чохлі з зарядним пристроєм;

4. 2 блокноти чорного та коричневого кольору з записами;

5. Додаток № 6 та додаток № 7 на 2 аркушах та копії паспорта на 5 аркушах, які належать громадянину Індії ОСОБА_4 , з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості її приховування, пошкодження, знищення, використання, передачі та відчуження.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали покладається на прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 ..

Зобов`язати прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 , протягом п`яти діб з моменту отримання копії ухвали, за участю спеціаліста, зняти інформацію з електронних носіїв, а саме: мобільного телефону IРhone 10, imei НОМЕР_9 , з сім карткою МТС НОМЕР_10 ; мобільного телефону Samsung M10 LifeCell НОМЕР_11 , imei1: НОМЕР_12 ; imei2: НОМЕР_13 ; Ноутбуку Apple s|nC1MOT8VODTY3, у чохлі з зарядним пристроєм, після чого, вказане арештоване майно, передати на відповідальне зберігання власнику майна - ОСОБА_4 .

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя- ОСОБА_1