Постанова

від 24.06.2020 по справі 394/586/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2020 року м. Кропивницький

справа № 394/586/19

провадження № 22-ц/4809/853/20

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Голованя А.М., Чельник О.І.,

при секретарі - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна на ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області у складі судді Партоліної І.П. від 17 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Кам`янече ОСОБА_2 Леоніда ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди землі від 19.09.2018 року, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки від 05.06.2008 року та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна про визнання договору оренди землі від 05.06.2008 року неукладеним , -

встановив:

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 та Фермерського господарства Кам`янече Петрова Леоніда Юрійовича, в якому просило визнати недійсним договір оренди землі від 19.09.2018 року, укладеного між Фермерським господарством Кам`янече ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3523685600:02:000:0066, площею 3,4228 га, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.09.2018 року, визнати поновленим договір оренди від 05.06.2008 року, укладеного між ПОП ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , вказаної земельної ділянки та визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі від 05.06.2008 року.

09.09.2019 року ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна про визнання договору оренди землі від 05.06.2008 року неукладеним.

Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2020 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог за первісним позовом щодо визнання недійсним договору оренди землі від 19.09.2018 року.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, скаржник подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції з підстав порушення норм процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05 червня 2008 року між ПОП ім. Гагаріна та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 3523685600:02:000:0066 площею 3,4228 га, яка розташована на території Свердликівської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області, строком на 10 років, який зареєстровано в Новоархангельському відділенні Кіровоградської регіональної філії ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 грудня 2008 року за № 040837600354.

Відповідно до Статуту ТОВ Імені Юрія Гагаріна утворене шляхом виділення з ПОП ім. Гагаріна та є правонаступником прав та зобов`язань останнього в обсязі відповідно до розподільчого балансу від 09.01.2013 року, в якому зазначено про правонаступництво позивача по укладеному договору оренди.

19 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ Кам`янече ОСОБА_4 був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки терміном на 10 років, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.09.2018 року.

Зазначений спірний договір було припинено відповідно до Додаткової угоди від 26 вересня 2018 року про припинення Договору оренди землі від 19.09.2018 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 175418265 від 29 липня 2019 року, індексний номер рішення державного реєстратора 47982067.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того, що договір оренди землі від 19 вересня 2018 року, який між відповідачами розірвано, визнати недійсним неможливо, оскільки відсутній предмет спору.

З таким висновком суду погодитися не можна.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з пунктами 2, 10 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмету спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами, а припинення провадження у справі - це форма закінчення цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема, частиною першою зазначеної статті передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, то укладення між відповідачами додаткової угоди про припинення такого договору, не може вважатися правовою підставою для припинення провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17 (провадження № 12-112гс18), від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц (провадження № 14-25цс19).

Отже, суд першої інстанцій не врахував, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення з позовом про визнання такого договору недійсним, а тому суд дійшов до помилкового висновку про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Імені Юрія Гагаріна задовольнити.

Ухвалу Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 17 березня 2020 року скасувати, справу в частині визнання недійсним договору оренди землі від 19.09.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Кам`янече Петрова Леоніда Юрійовича, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 01.07.2020 року.

Судді:

О.А.Письменний А.М. Головань О.І. Чельник