Постанова

від 17.06.2020 по справі 157/549/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 157/549/16-ц

провадження № 61-37928св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),

Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави,

відповідачі: головне управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

треті особи: Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, відділ Держгеокадастру у Камінь-Каширському районі Волинської області, Камінь-Каширська районна державна адміністрація Волинської області, Клітицька сільська рада Камінь-Каширського району Волинської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу головного управління Держгеокадастру у Волинській області на рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 травня

2017 року у складі судді Гордійчука В. М. та постанову Апеляційного суду Волинської області від 10 травня 2018 року у складі колегії суддів:

Здрилюк О. І., Карпук А. К., Бовчалюк З. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області звернувся до суду в інтересах держави 31 травня 2016 року із позовом до головного управління Держгеокадастру у Волинській області та ОСОБА_2 , а 02 червня 2016 року із позовом до головного управління Держгеокадастру у Волинській області та ОСОБА_1

Ухвалою Камінь-Каширського районного суду Волинської області

від 09 листопада 2016 року цивільні справи за цими позовами об`єднано в одне провадження.

Позови мотивовані тим, що до прокуратури звернулися жителі

с. Гута-Камінська Камінь-Каширського району з приводу перевірки законності дій Клітицького сільського голови та односельчанина ОСОБА_6 (сина відповідачів), зокрема щодо дотримання ними вимог земельного законодавства при відведенні та використанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 4 га поблизу вказаного села на території сільського пасовища на земельних частках (паях) селян.

Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог земельного законодавства в діяльності Клітицької сільської ради Камінь-Каширського району та Держземагенства у Камінь-Каширському районі та області, які через надання недостовірної та неправомірної довідки про стан земель, провівши незаконну реєстрацію земельних ділянок, присвоївши їм кадастрові номери та видавши накази щодо розробки проектів землеустрою та виділення земельних ділянок на території Клітицької сільської ради на землях приватної власності та невитребуваних земельних частках (паях), призвели у подальшому до незаконної видачі відповідачам ОСОБА_1 і ОСОБА_2 державних актів на право приватної власності на землю, яка не відносилася до земель державної власності чи до земель запасу, не наданих у власність та користування.

З урахуванням наведеного просив: визнати незаконними та скасувати накази начальника головного управління Держземагенства у Волинській області

№ З-670/15-14-СГ від 26 вересня 2014 року Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та № 3-898/15-14-СГ від 28 жовтня 2014 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність , № 3-669/15-14-СГ від 26 вересня 2014 року Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою та № 3-899/15-14-СГ

від 28 жовтня 2014 року Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ; скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області про державну реєстрацію прав та їх обтяження від 06 листопада 2014 року (індексні номери 17006758, 16996584) щодо державної реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 0721484800:03:000:0381, 0721484800:03:000:0380, скасувати відповідні розділи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності та записи про право власності № № 7591842, 7587007 від 06 листопада 2014 року; визнати недійсними видані реєстраційною службою Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області Скоць М. А. та ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельні ділянки з кадастровими номерами 0721484800:03:000:0381, 0721484800:03:000:0380 площею по 2 га та вартістю по 61 600 грн, індексні номери 29105928, 29086577 від 06 листопада 2014 року та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексні номери 29107016, 29087281 від 06 листопада 2014 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області

від 11 травня 2017 року позов заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази начальника головного управління Держземагенства у Волинській області від 29 вересня 2014 року

№ 3-670/15-14-СГ Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою , від 28 жовтня 2014 року № 3-898/15-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , та від 26 вересня 2014 року № 3-699/15-14-СГ Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою, від 28 жовтня 2014 року

№ 3-899/15-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби

Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області про державну реєстрацію прав та їх обтяження від 06 листопада 2014 року (індексний номер 17006758) щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0721484800:03:000:0381, скасовано відповідний розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності та запис про право власності

від 06 листопада 2014 року № 7591842 ОСОБА_2 .

Скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби

Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області про державну реєстрацію прав та їх обтяження від 06 листопада 2014 року (індексний номер 16996584) щодо державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0721484800:03:000:0380, скасовано відповідний розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності та запис про право власності

від 06 листопада 2014 року № 7587007 ОСОБА_1 .

Визнано недійсними видані реєстраційною службою Камінь-Каширського районного управління юстиції Волинської області: свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку з кадастровим номером 0721484800:03:000:0381, площею 2 га та вартістю 61 600,00 грн), індексний номер 29105928 від 06 листопада 2014 року ОСОБА_2 та (земельну ділянку з кадастровим номером 0721484800:03:000:0380, площею 2 га та

вартістю 61 600,00 грн), індексний номер 29086577 від 06 листопада

2014 року; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 29107016 від 06 листопада 2014 року на ім`я ОСОБА_2 , та індексний номер 29087281 від 06 листопада 2014 року на ім`я ОСОБА_1 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при перевірці законності надання земельних ділянок відповідачам в судовому засіданні встановлено, що дійсно, надані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спірні земельні ділянки знаходяться на землях пайового фонду - на паях громадян с. Гута-Камінська Камінь-Каширського району, частина з яких не витребувана. На думку суду, з метою приховання бездіяльності чи зловживання посадовими особами землевпорядних органів, суду було подано недостовірний доказ, зокрема проект використання та охорони земель Клітицької сільської ради, де невірно вказано цільове призначення земельних ділянок, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були надані безкоштовно в приватну власність на земельних паях, чим порушено законні права та інтереси як відповідачів так і інших громадян.

Проведеною перевіркою встановлено, що вказані земельні ділянки надані з порушенням норм земельного законодавства, що вбачається із акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10 березня

2015 року № 000481 та листа Державної інспекції сільського господарства у Волинській області від 27 березня 2015 року № 01-12/501.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважав, що земельні ділянки надані

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з порушенням вимог чинного законодавства, а тому правовстановлюючі документи на ці ділянки є незаконними і такими, що підлягають скасуванню.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Волинської області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області залишено без задоволення. Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 11 травня 2017 року залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було виділено та у подальшому надано у приватну власність земельні ділянки по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства в ур. Торфове с. Гута-Камінська

Камінь-Каширського району, тобто ті ж земельні ділянки, які попередньо були виділені як паї, на частину яких уже були видані державні акти на землю, а частина залишилася як невитребувані паї. Накладення земельних ділянок підтверджене у тому числі і висновком судового експерта № 48/5

від 21 березня 2018 року.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були надані у приватну власність земельні ділянки, які не були вільними, які не відносилися до земель державної власності чи до земель запасу, не наданих у власність та користування і цим обставинам суд першої інстанції дав належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, головне управління Держгеокадастру у Волинській області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та у задоволенні позову відмовити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

У листопаді 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року справу за позовом заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави до головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи: Державна інспекція сільського господарства у Волинській області, відділ Держгеокадастру у

Камінь-Каширському районі Волинської області, Камінь-Каширська районна державна адміністрація Волинської області, Клітицька сільська рада

Камінь-Каширського району Волинської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про визнання незаконними та скасування наказів, скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, визнання свідоцтв про право власності на земельні ділянки недійсним призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами встановлено, що у полі під горою в урочищі Торфове отримали у власність земельні ділянки 8 громадян, зокрема: ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Проте судами не враховано, що державні акти вказаним громадянам видані в 2003 році, межі земельних ділянок не винесені в натурі (на місцевості), оскільки технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не виготовлялась. Таким чином, встановити розташування в межах земельної ділянки іншої земельної ділянки або її частини стане можливим лише після виготовлення власниками земельної ділянки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідно до позовної заяви прокурор звернувся до суду у зв`язку із порушенням прав визначених громадян, а саме: ОСОБА_7 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Доводи прокурора про те, що територіальна громада с. Гута-Камінська та власники земельних часток (паїв) заходів судового захисту щодо предмета цього позову не здійснювали, з метою вжиття відповідних заходів реагування в інтересах громади села щодо повернення їй громадського пасовища звернулись до прокуратури не відповідає обставинам справи, оскільки жодного рішення органів місцевого самоврядування або органів державної влади щодо створення громадського пасовища надано не було. Таким чином, прокурором не наведено підстав у чому саме полягає порушення інтересів держави при видачі головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області оскаржуваних наказів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області на касаційну скаргу головного управління Держгеокадастру у Волинській області, у якому він просив вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Підставами подання позовів послужило звернення жителів с. Гута-Камінська Камінь-Каширського району у зв`язку з чим був проведений сільський схід селян вказаного населеного пункту, на якому вирішили звернутися до Волинського агентства земельних ресурсів з вимогою повернути урочище Гора та земельні ділянки, надані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у користування сільської громади, що вбачається із протоколу № 1 від 08 листопада

2014 року (а. с. 9-11, том 1).

В урочищі Торфове с. Гута-Камінська Камінь-Каширського району громадянам були виділені паї, на частину земельних ділянок по яких у подальшому власниками було виготовлено відповідну технічну документацію і видано їм державні акти на право приватної власності на землю. Інша частина земельних ділянок залишилася, як невитребувані паї

(а. с. 36-47, 127, т. 4).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було виділено та у подальшому надано у приватну власність земельні ділянки по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства в урочищі Торфове с. Гута-Камінська

Камінь-Каширського району, тобто ті ж земельні ділянки, які попередньо були виділені як паї, на частину яких уже були видані державні акти на землю, а частина залишилася як невитребувані паї.

Накладення земельних ділянок підтверджене у тому числі і висновком судового експерта № 48/5 від 21 березня 2018 року та показаннями свідків (а. с. 133-148, т. 4).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга головного управління Держгеокадастру у Волинській області задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із частиною першою статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

В силу пункту б) частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини п`ятої статті 158 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

За змістом частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно пункту 17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Задовольняючи позовні вимоги прокуратури, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшли обгрунтованого висновку про те, що земельні ділянки надані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з порушенням вимог чинного законодавства, а тому правовстановлюючі документи на ці ділянки є незаконними і такими, що підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги про те, що у матеріалах справи відстутні докази щодо накладання спірних земельних ділянок на землі пайового фонду спростовуються актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10 березня 2015 року № 000481, листом Державної інспекції сільського господарства у Волинській області від 27 березня

2015 року № 01-12/501 та висновком висновком судового експерта № 48/5

від 21 березня 2018 року.

Заявник у касаційній скарзі посилається на окремі постанови Верховного Суду, в тому числі від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17,

від 20 вересня 2018 року у справах № 924/1237/17, від 23 жовтня 2018 року у справі № 926/03/18, від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18.

Проте їх зміст не свідчить про можливість застосування відповідних висновків у цій справі, оскільки вони стосуються інших конкретних обставин, в тому числі таких аспектів, як прийняття позову прокурора та його повернення з підстав не усунення відповідних недоліків, вирішення спору по суті.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду (у справі № 587/430/16-ц; провадження № 14-104цс19) конкретизувала висновок Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, стосовно необхідності підтвердження прокурором відсутності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив таку відсутність, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру , застосовується до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави суд першої інстанції вважав належним та достатнім для відкриття провадження за цим позовом.

Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1

статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу головного управління Держгеокадастру у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Камінь-Каширського районного суду Волинської області

від 11 травня 2017 року та постанову Апеляційного суду Волинської області від 10 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович