Рішення

від 02.07.2020 по справі 826/24704/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 року м. Київ № 826/24704/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства Науково-виробнича фірма Мостопроект доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2015 № 0002682204, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне підприємство Науково-виробнича фірма "Мостопроект" (далі також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2015 р.№0002682204.

Ухвалою суду від 23.11.2015 р. було відкрито провадження в адміністративній справі №826/24704/15.

Ухвалою суду від 18.05.2016 р. було зупинено провадження у справі №826/24704/15 до набрання законної сили рішення у кримінальному провадженні № 32014030000000010. Сторін у даній справі було зобов`язано повідомити суд про усунення підстав, що зумовили зупинення провадження у справі №826/24704/15.

Ухвалою суду від 06.04.2020 р. було поновлено провадження у справі №826/24704/15, судове засідання призначено на 29.04.2020 р.

У зв`язку з нез`явленням представника відповідача судове засідання та у зв`язку з надходженням заяви від представника позивача від 18.05.2020 р. про розгляд справи в порядку письмового провадження, судом протокольною ухвалою від 18.05.2020 р. було ухвалено вирішувати спір у справі у порядку письмового позовного провадження.

15.05.2020 р. позивачем було подано клопотання в якому просив суд викликати та допитати як свідка у судовому засіданні директора ПП "НВФ "Мостпоект" Каплинського Дмитра Миколайовича.

У судовому засіданні 18.05.2020 р. протокольною ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про виклик та допит як свідка директора позивача, з підстав необґрунтованості даного клопотання.

У зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання, призначене на 18.05.2020, та враховуючи надходження клопотання від представника позивача, суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пунктів 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП НВФ Мостопроект (код ЄДРПОУ 30604691) з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Столична торгівельна агенція (код ЄДРПОУ 37568634) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 29.05.2015 року № 2209/26-56-22-04-09/3060469, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. За даними перевірки позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 199 110,00 грн. в тому числі по періодах: за травень 2012 року на суму 33 820,00 грн., червень 2012 року на суму 13 865,00 грн., липень 2012 року на суму 33 760,00 грн., серпень 2012 року на суму 59 000,00 грн., жовтень 2012 року на суму 58 665,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 29.05.2015 року № 2209/26-56-22-04-09/3060469 податковим органом 18.06.2015 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002682204, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість 199 110,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 49 778,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Відповідність рішень суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В акті перевірки зазначено, що ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано Постанову слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Волинській області лейтенанта податкової міліції І.І.Балика від 27.10.2014 про призначення зустрічної звірки по взаємовідносинам із ТОВ Столична Торговельна Агенція (код ЄДРПОУ 37568634) за весь період взаємовідносин, згідно якої встановлено наступне:

....Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Волинській області здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні №32014030000000010 від 21.01.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 205 КК України.

В ході досудового слідства, у відповідності до акту документальної перевірки ПП Нова Аркада (код ЄДРПОУ: 31216779, м. Нововолинськ, вул. Червоноградська, 27) №840/204/2201/31216779 від 04.12.2013 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП Нова Аркада щодо взаємовідносин та взаєморозрахунків із ТзОВ Столична торговельна Агенція (код ЄДРПОУ 37568634) за II та ІІІ квартали 2012 року та-з ТОВ КПД- Будтехніка (код ЄДРПОУ 37404998) за І квартал 2012 року та IV квартал 2011 року , встановлено, що службові особи ПП Нова Аркада ухилились від стати податків на загальну суму 746 150 грн., шляхом відображення в податковому обліку підприємства фінансово-господарських операцій з перерахованими вище суб`єктами господарювання, які в дійсності не відбувались.

Також, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи створили -ТзОВ Столична торговельна агенція (код ЄДРПОУ 37568634, юридична адреса: м. Київ, вулиця Павлівська, будинок 22, квартира 12; фактична адреса: м. Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 13В) з метою прикриття незаконної діяльності. Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 , який документально нібито являвся директором ТзОВ Столична Торговельна Агенція показав, що він не був директором даного підприємства та не підписував жодних документів фінансово- - господарської діяльності даного підприємства... .

За висновками контролюючого органу позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за період, що перевірявся, оскільки господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ Столична торгівельна агенція не мали реального характеру у зв`язку з відсутністю факту реального здійснення господарської діяльності цим контрагентом через відсутність в останнього адміністративно-господарських можливостей для ведення господарської діяльності.

Таким чином, висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на порушеннях податкового законодавства контрагентом ПП Нова Аркада контрагента ТОВ Столична торгівельна агенція та його постачальниками.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у період, що перевірявся позивач не мав господарських взаємовідносин ПП Нова Аркада , який згідно акту перевірки був контрагентом контрагента позивача ТОВ Столична торгівельна агенція .

Суд звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

В даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між ПП НВФ Мостопроект (замовник) та ТОВ Столична торгівельна агенція (виконавець) було укладено ряд договорів, а саме:

договір від 19.03.2012 року № 07/03.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 21 березня 2012 року № 08/03.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 23 березня 2012 року № 09/03.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 26 березня 2012 року № 10/03.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 02 квітня 2012 року № 01/04.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 04 квітня 2012 року № 02/04.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 09 квітня 2012 року № 03/04.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 13 квітня 2012 року № 04/04.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 17 квітня 2012 року № 05/04.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 20 квітня 2012 року № 06/04.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 26 квітня 2012 року № 07/04.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 04 травня 2012 року № 01/05.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 08 травня 2012 року № 02/05.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 10 травня 2012 року № 03/05.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 14 травня 2012 року № 04/05.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 16 травня 2012 року № 05/05.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 21 травня 2012 року № 06/05.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 24 травня 2012 року № 07/05.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 28 травня 2012 року № 08/05.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 01 серпня 2012 року № 01/08.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 03 серпня 2012 року № 02/08.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 07 серпня 2012 року № 03/08.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 09 серпня 2012 року № 04/08.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 13 серпня 2012 року № 05/08.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 15 серпня 2012 року № 06/08.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору);

договір від 17 серпня 2012 року № 07/08.12, за умовами якого, замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати власними та залученими силами будівельно-конструкторські роботи та розрахунки за завданням замовника (п. 1.1., п.4.4 договору).

На підтвердження факту виконання вказаних договорів позивачем надано завдання на будівельно-конструкторські роботи щодо вказаних договорів, кошториси на проектні роботи, акти приймання виконаних робіт (послуг) за травень 2012 року - жовтень 2012 року, податкові накладні за відповідні періоди.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні (далі-Закон).

Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 ст. 3 Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Дослідивши первинні документи, подані позивачем на підтвердження реальності спірних господарських операцій, суд зазначає, що вони відповідають встановленим вимогам.

Крім того, на підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності позивачем надано копії договорів підряду та актів виконаних робіт до них, укладених з іншими суб`єктами господарювання, за якими позивач як підрядник взяв на себе зобов`язання виконати певні роботи, з метою забезпечення виконання яких було в подальшому укладено договори підряду з ТОВ Столична торгівельна агенція .

Враховуючи те, що виконання умов договорів про надання послуг підтверджене дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано суду доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагента позивача на момент укладення чи виконання договору або відсутності у нього статусу платника ПДВ.

Суд критично оцінює посилання відповідача на матеріали кримінального провадження №32014030000000010 від 21.01.2014, оскільки визначальним фактом права платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем, виписки про рух коштів позивача наявні у справі.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі Інтерсплав проти України ).

Посилання контролюючого органу на відсутність у ТОВ Столична торгівельна агенція господарських можливостей, найманого персоналу не спростовує того факту, що роботи на виконання договорів ТОВ Столична торгівельна агенція могли бути виконані залученими особами, аутсорсінг тощо. Доказів на спростування зазначеного суду не надано.

Враховуючи те, що надання позивачу послуг підтверджено дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ Столична торгівельна агенція мали реальний характер, а податковий кредит по вказаних операціях сформовано позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи на підставі наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ Столична торгівельна агенція у спірний період та наявність господарської мети при їх здійсненні.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок завищення від`ємного значення з податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам справи.

Посилання відповідача на пояснення гр. ОСОБА_1 , який є директором контрагента позивача ТОВ Столична торгівельна агенція , з яких вбачається, що ця особа відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ Столична торгівельна агенція не мала, суд оцінює критично зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні або ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, надана відповідачем ухвала Нововолинського міського суду Волинської області від 11.03.2016 р. у справі №165/1136/15-к свідчить про те, що судом було розглянуто кримінальне провадження №32014030000000010 про обвинувачення директора ПП "Нова Аркада" (прізвище встановити неможливо, оскільки надано копію ухвали із Єдиного державного реєстру судових рішень) свідка у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Даною ухвалою директора ПП "Нова Аркада" на підставі ст. 49 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення його до відповідальності.

Як вбачається з акта перевірки від 29.05.2015 №2209/26-56-22-04-09/3060469, підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення рішення була встановлена неможливість реального настання правових наслідків по взаємовідносинам позивача з ТОВ "Столична торговельна агенція".

Відповідно до ухвали Нововолинського міського суду Волинської області від 11.03.2016 у справі №165/1136/15-к ТОВ КПД-Будтехніка та ТОВ Столична торговельна агенція протягом 2011-2012 років нібито виконали для ПП Нова Аркада будівельні роботи по капітальному ремонту школи №10 м. Ковель та школи №11 м. Ковель, фасадів та покрівлі обласної дитячо-юнацької спортивної школи на вул. Шевченка в м. Луцьку, підлоги першого поверху дитячої поліклініки у м. Нововолинську, фасадів, інтер`єрів, даху будинку І.Ф. Стравінського (м. Устилуг, Володимир-Волинського району), приміщення майстерні РЕМ ПАТ Волиньобленерго та ТОВ КПД-Будтехніка поставило в адресу ПП Нова Аркада будівельні матеріали: труби сталеві, дошки, пиломатеріал, цвяхи мінеральну вату, антисептик, болти, ламінат та інші матеріали, однак в дійсності ніяких із вищезазначених робіт та товарів для ПП Нова Аркада останні не виконували та не постачали, людських та матеріальних ресурсів, а також засобів для виконання таких робіт та постачання товарів не мали, а документи про виконання зазначеними суб`єктами господарювання в адресу ПП Нова Аркада носили для всіх сторін завідомо несправжній характер.

Тобто, ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 11.03.2016 у справі №165/1136/15-к піддано сумніву господарській відносини ПП Нова Аркада та ТОВ Столична торговельна агенція , яке було контрагентом позивача у спірних правовідносинах.

Проте, суд звертає увагу, що предметом розгляду у даній справі є взаємовідносини Товариства з обмеженою відповідальністю Столична торговельна агенція та Приватного підприємства Науково-виробнича фірма Мостопроект .

В свою чергу, вищезазначена ухвала суду жодним чином не спростовує настання реальних правових наслідків здійснення господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Столична торговельна агенція , що свідчить про відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджували факт відсутності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та настанням відповідних негативних наслідків.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки контролюючого органу в спірних правовідносинах базуються на припущеннях.

Крім того, пояснення ОСОБА_1 , на які посилається відповідач, не є допустимими та належними у справі доказами у розумінні вимог ч. 2 ст.74 та ст. 78 КАС України, оскільки зазначена особа надавала свої покази в рамках кримінального провадження щодо директора ПП "Нова Аркада", на момент ухвалення судом даного рішення, відсутній вирок, який би встановлював вину, зокрема, директора ТОВ "Столична Торгівельна Компанія" ОСОБА_1 у вчиненні злочину та відповідні фактичні дані, які б мали значення для справи.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Мостопроект" задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0002682204 від 18.06.2015 р.

3. Присудити на користь Приватного підприємства Науково-виробничої фірми "Мостопроект" (04028, м. Київ, вул. Георгія Гонгадзе, 7, кв. 33, код ЄДРПОУ 30604691) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 733,32 (три тисячі сімсот тридцять три) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.