Постанова

від 02.07.2020 по справі 540/2317/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2317/19 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Стас Л.В.,

суддів: Шеметенко Л.П., Турецької І.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року у справі за позовом Новокаховської міської ради Херсонської області до Державного агентства рибного господарства України, третя особа: Державна установа "Новокаховський рибоводний завод частикових риб" про визнання протиправним та скасування наказу від 09 жовтня 2019 року №431 "Про припинення державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб",

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Новокаховська міська рада Херсонської області, звернувся з позовом до Державного агентства рибного господарства України, третя особа - Державна установа "Новокаховський рибоводний завод частикових риб", в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства рибного господарства України від 09 жовтня 2019 року №431 Про припинення державної установи Новокаховський рибоводний завод частикових риб , згідно якого Державна установа Новокаховський рибзавод припиняється шляхом приєднання до Державної установи Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що зазначений наказ суперечить Конституції України, законам та підзаконним нормативним актам України, не відповідає внутрішній політиці держави, прийнятий в порушення принципів забезпечення балансу загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів, відкритості та прозорості процесів підготовки і прийняття рішень органами державної влади, свободи, соціальної справедливості і творчої самореалізації, участі громадян в управління державними і суспільними справами, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року позов Новокаховської міської ради Херсонської області - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства рибного господарства України від 09 жовтня 2019 року №431 "Про припинення державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб".

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

В апеляційній скарзі, Державне агентство рибного господарства України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскаржуваний наказ від 09 жовтня 2019 року прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спрямовано на оптимізацію виробничих потужностей шляхом скорочення адміністративних керівних посад, а не виробничого персоналу. Перенос виробничих потужностей установи також не передбачає спірний наказ. Після завершення реорганізації, виконання плану буде здійснено з меншою затратою матеріальних ресурсів.

Також скаржник вказує на те, що оскаржуваний наказ жодним чином не обмежує права і самостійність позивача, Держрибагенство не втручалося в розробку, затвердження і виконання місцевого бюджету. Оскаржуваний наказ не є нормативно-правовим актом, а тому висновок суду першої інстанції про те, що Держрибагенство повинно було проводити консультації з громадськістю щодо оскаржуваного наказу, є помилковим.

Окрім того, скаржник вказує, що суд першої інстанції не надав аналізу доводам скаржника щодо відсутності порушення прав територіальної громади.

Таким чином, позивачем не надано жодних доказів, що він є суб`єктом правовідносин, які виникають з приведення в дію оскаржуваного наказу, не наведено доказів посягання на права та інтереси громади.

Новокаховська міська рада Херсонської області та Державна установа "Новокаховський рибоводний завод частикових риб" не скористалися правом звернення до суду з відзивом на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом встановлено, що Державне агентство рибного господарства України є засновником Державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб", код ЄДРПОУ 22761834, юридична адреса: 74994, Херсонська область, с.Обривка.

09 жовтня 2019 року Державним агентством рибного господарства України видано наказ №431 "Про припинення державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб", яким Державна установа "Новокаховський рибзавод" припиняється шляхом приєднання до Державної установи "Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб".

Не погоджуючись з вказаним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ не містить мотивувальної частини з обґрунтуванням прийнятого рішення. Відповідачем не надані докази існування такого обґрунтування, які б свідчили про урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд першої інстанції також зазначив, про порушення відповідачем вимог чинного законодавства у зв`язку з не проведенням консультацій з громадськістю щодо оскаржуваного рішення. Разом з тим, вказане рішення стосується конституційних прав та життєвих інтересів громадян.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенням про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №895 (надалі - Положення №895) встановлено, що Державне агентство рибного господарства України (Держрибагенство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Держрибагентство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

З системного аналізу статей 104 та 110 ЦК України колегія суддів дійшла висновку, що законодавством передбачено відмінність понять припинення та ліквідації юридичних осіб, що полягає в тому, що при припиненні юридичної особи шляхом приєднання, юридична особа, яка виникає при цьому, продовжує виконувати діяльність обох попередніх осіб та є правонаступником юридичної особи, яка припинила свою офіційну діяльність та виконує всі її обов`язки. При цьому, юридична особа ліквідується, коли її діяльність є неможливою або недоцільною, та не передбачає виникнення після себе правонаступників, що унеможливлює виконання обов`язків перед заінтересованими особами.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 17 Закону України Про центральні органи виконавчої влади від 17 березня 2011 року №3166 (далі - Закон №3166) одним із основних завдань центральних органів виконавчої влади є управління об`єктами державної власності.

Керівник центрального органу виконавчої влади згідно з пунктом 18 частини 4 статті 19 вказаного Закону утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує їхні положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, здійснює в межах своїх повноважень інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до підпункту 16 пункту 12 Положення №895 Голова Держрибагентства утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства установи, організації, затверджує положення про них (їх статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, виконує в межах повноважень, передбачених законом, інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Держрибагентства.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 6 Закону України Про управління об`єктами державної власності від 21 вересня 2006 року №185 (далі - Закон №185) уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств, установ та організацій, заснованих на державній власності.

Пунктом 9 Положення №895 визначено, що Держрибагентство у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінекоенерго видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Враховуючи наведені положення законодавства, Держрибагентство прийняло оскаржуваний наказ від 09 жовтня 2019 року №431 Про припинення державної установи Новокаховський рибоводний завод частикових риб . В межах вимог Положення №895 та Закону №185 оскаржуваний наказ №431 підписано головою Держрибагентства Бєловим Я.С.

Дослідивши вказаний наказ №431 колегією суддів встановлено, що ним припинено державну установу Новокаховський рибоводний завод частикових риб шляхом приєднання до Державної установи Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб . Тобто, згідно положень частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України утворена юридична особа, продовжує виконувати діяльність обох попередніх осіб та є правонаступником юридичної особи, яка припинила свою офіційну діяльність та виконує всі її обов`язки.

Вказані обставини підтверджує пункт 2 оскаржуваного наказу №431 від 09 жовтня 2019 року, відповідно до якого, державна установа Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб є правонаступником майна, прав та обов`язків держаної установи Новокаховський рибоводний завод частикових риб .

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із доводами скаржника про те, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, колегія суддів також погоджується з доводами скаржника про те, що оскаржуваний наказ жодним чином не обмежує права і самостійність позивача, оскільки Держрибагенство не втручалося в розробку, затвердження і виконання місцевого бюджету, з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (стаття 25 Закону №280/97-ВР).

Конституційний суд України у своєму рішенні від 26 березня 2002 року №6- рп2002, зокрема, визначив, що органи місцевого самоврядування не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов`язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції і законах України.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464 (далі - Закон №2464) сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами У країни, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Аналогічна норма міститься в абзаці 2 частини 2 статті 64 Бюджетного кодексу України, яким визначено, що податок на доходи фізичних осіб (крім податку, визначеного абзацом п`ятим цієї частини статті), який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Тобто, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування сплачується на рахунок органу доходів і зборів, відкритому в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, а податок на доходи - до бюджету за місцем реєстрації податкового агента в органах Державної фіскальної служби України.

Відповідно до пункту 14.1.121 статті 14 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації - неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 133.4 статті 133 цього Кодексу.

Згідно пункту 133.4 статті 133 вказаного кодексу не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Відповідно підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Абзацом 6 підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України встановлено, що зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Як вбачається з Реєстру неприбуткових установ та організацій Головним управлінням ДПС у Херсонській області Автономній республіці Крим та м.Севастополі з 01 квітня 1999 року присвоєно ознаку неприбутковості (0031) Державній установі "Новокаховський рибоводний завод частикових риб".

Таким чином, податкове навантаження на установу є тільки по сплаті податків із заробітної плати, на заробітну плату та земельному податку.

Пунктами 287.1, 287.3 статті 287 Бюджетного кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Державна установа "Новокаховський рибоводний завод частикових риб" наголошує на тому, що протягом 2 років Новокаховська міська рада Херсонської області надавала пільги по сплаті земельного податку.

Таким чином, оскаржуваний наказ №431 жодним чином не обмежує права і самостійність позивача, як представника територіальної громади, оскільки Держрибагенство не втручалося в розробку, затвердження і виконання місцевого бюджету, а тому посилання позивача на зменшення надходжень до місцевого бюджету шляхом сплати податків є необґрунтованим.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Держрибагентство обґрунтовує доцільність реорганізації шляхом приєднання установи вказуючи про те, що:

- об`єднання промислових можливостей і обладнання для проведення процесу інкубації - значно скоротить витрати на утримання маточного поголів`я, отримання полових продуктів (напрямок діяльності та видовий склад отримуємого рибопосадкового матеріалу ідентичний на двох установах) та збільшення обсягів виконання державного замовлення;

- виробничий процес установ складається з ретельної підготовки ставового фонду до заходів з зариблення. Об`єднання наявного механізованого обладнання дозволить скоротити терміни обробки ставів, оптимізувати строки виконання робіт, скоротити витрати ПММ та розширити площі задіяні у виробничому процесі (значне скорочення термінів та площ ставів, які виводяться на літування);

- збереження та утримання в зимовий період рибопосадкового матеріалу для його підрощення до дворічного віку, передбачає заповнення водою спеціальних зимувальних ставів. Оптимізація цього процесу в розрізі використання зимувальних ставів одного з підприємств дозволить скоротити витрати на спожиту електроенергію для підкачування води на протязі зимівлі риби приблизно на 150-170 тис. грн.

Згідно із частинами 1 і 2 статті 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Державне агентство рибного господарства України повинно було провести консультації з громадськістю щодо прийняття оскаржуваного наказу, як проекту нормативно-правового акту, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 264 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Як видно з наведеної правової норми, рішення суб`єкта владних повноважень можуть бути виражені у формі нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії.

Так, нормативно-правовий акт це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що стосується актів ненормативного характеру (актів індивідуальної дії), то вони породжують права та обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними кола суб`єктів), якому вони адресовані.

Основним критерієм розмежування адміністративних актів є коло осіб, на яких поширюється їх дія, при цьому визначальним у визначенні нормативно-правового акта є те, що останній є джерелом права.

Відповідно до пункту 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться.

За визначенням пункту 1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року №34/5, нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб`єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що позивач є суб`єктом правовідносин, які виникають з приведенням в дію оскаржуваного наказу, оскільки ним не наведено доказів посягання на права та інтереси громади.

Більш того, колегія суддів не погоджується з доводами позивача про те, що оскаржуваний наказ є нормативно-правовим актом, оскільки він не встановлює, не змінює та не скасовує норми права, не носить загальний чи локальний характер та не застосовується неодноразово. До того ж у позивача відсутні докази реєстрації оскаржуваного наказу в Міністерстві юстиції України як нормативно-правового акту.

З системного аналізу вимог чинного законодавства та обставин справи колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення позову Новокаховської міської ради Херсонської області.

При цьому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до помилкового вирішення справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки, судом першої інстанції при ухваленні рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів керуючись ч.1 т. 315 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України - задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2020 року - скасувати.

Ухвалити у справі постанову, якою у задоволенні позову Новокаховської міської ради Херсонської області до Державного агентства рибного господарства України, третя особа - Державна установа "Новокаховський рибоводний завод частикових риб" про визнання протиправним та скасування наказу від 09 жовтня 2019 року №431 "Про припинення державної установи "Новокаховський рибоводний завод частикових риб" - відмовити повністю.

Скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державного агентства рибного господарства України від 09 жовтня 2019 року №431 Про припинення державної установи Новокаховський рибоводний завод частикових риб .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 02.07.2020 року.

Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.