Постанова

від 30.06.2020 по справі 320/1450/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1450/19 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т. суддів:Епель О.В, Бабенка К.А., за участю секретаря:Закревської І.Л., представник позивачаДубовик В.В., представник відповідачаМенькова М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Івар-Груп до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариства з обмеженою відповідальністю Івар-Груп звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В3 від 05.12.2018 №0232005005, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні з ПДВ за вересень 2018 року в розмірі 55 455, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом було порушено порядок проведення перевірки, у зв`язку з тим, що питання своєчасності сплати податкового зобов`язання не є об`єктом камеральної перевірки, оскільки камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Крім того, Товариство не порушувало вимог Податкового кодексу України при здійсненні господарських операцій з ПП ЯРА . Всі операції з придбання позивачем у ПП ЯРА товару відносяться до об`єкта оподаткування ПДВ. А згідно положень статті 198 ПК України позивач має повне право на включення сум ПДВ, сплачених на користь цього контрагента у складі вартості придбаного товару, до складу свого податкового кредиту за вересень 2018 року, оскільки ці витрати мають належне документальне та фактичне підтвердження, що жодним чином не заперечується відповідачем в акті перевірки.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що твердження контролюючого органу про відсутність факту реальності господарських операцій позивача з контрагентом спростовані наявними доказами в матеріалах справи. Первинні документи, складені позивачем та його контрагентом у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а отже і підтверджують суму задекларованого позивачем податку, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування. Доказів недобросовісності платника (позивача), а також того, що відомості, які містяться у поданих ним документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, відповідачем не надано.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що видами діяльності позивача є: Код КВЕД 31.09 Виробництво інших меблів, Код КВЕД 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям, Код КВЕД 46.64 Оптова торгівля офісними меблями, Код КВЕД 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах, Код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

З матеріалів справи встановлено, що 20.11.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку ТОВ Івар-Груп , за результатами якої складено акт № 3408/10-36-50-05/39867355 від 20.11.2018 Про результати камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Івар-Груп з питань достовірності нарахувань сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за вересень 2018 року .

Камеральною перевіркою встановлено порушення ТОВ Івар-Груп пунктів 200.1, 200.4, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету за вересень 2018 року та відмовлено у наданні у бюджетному відшкодуванні в сумі 55 455, 00 грн.

В обґрунтування правомірності таких висновків податковий орган в акті перевірки зазначив, що аналізом відображення показників даних податкової звітності з податку на додану вартість з додатками за вересень 2018 року від 19.10.2018 № 9228833169 встановлено, що ТОВ Івар-Груп в декларації з податку на додану вартість за вересень 2018 року від 19.10.2018 № 9228833169 задекларовано рядок 19 від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі ПДВ 59641 грн. У рядку 20.2 (підлягає бюджетному відшкодуванню) задекларовано від`ємне значення у сумі 55 455, 00 грн. У рядку 20.2.1 задекларовано від`ємне значення, яке заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок у банку у сумі 55 455, 00 грн.

В таблиці 2 Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України додатку № 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за вересень 2018 року (від 19.10.2018 № 9228833186) не вірно відображено звітний (податковий) період, у якому виникла сума від`ємного значення.

Таким чином, враховуючи те, що ТОВ Івар-Груп в графі № 3 таблиці № 2 додатка № 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування до податкової декларації за вересень 2018 року від 19.10.2018 № 9228833186 не вірно відображено звітний (податковий) період, у якому виникла сума від`ємного значення, камеральною перевіркою встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 55455, 00 грн.

При проведені аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ Івар-Груп впродовж вересня 2018 року сформовано податковий кредит, а саме придбання товарно-матеріальних цінностей (Дюбель розпірний б/м 8х45, бортик потайний, болт оцинкований 10х60, гровер D6, гайка оцинкована М6, гвинт з шайбою 6х10 цинку, гайка з фланцем зубчастаМ10) у ПП ЯРА .

За результатами аналізу діяльності основних постачальників ПП ЯРА та прослідкувавши рух ТМЦ, встановлено, що реалізовані ТОВ Івар-Груп ТМЦ, придбані від підприємства з ознаками ризику ТОВ СМК ДіректСістем , по якому 30.08.2017 управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємства, фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації доходів, підроблення групою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочинів передбачених частиною другою статті 205, частиною третьою статті 358, частиною другою статті 209, частиною третьою статті 209, частиною третьою статті 191 КК України.

Так, особи діючи навмисно, повторно, не маючи наміру здійснювати діяльність підприємств, на території адміністративно-територіальної одиниці Київської, Одеської областей та м. Києва за схемою створили (придбали) ряд інших підприємств (юридичних осіб), а також використовуючи реквізити підконтрольних суб`єктів господарської діяльності з стійкими ознаками фіктивності , в тому числі ризику ТОВ СМК Дірект-Сістем .

Таким чином, вбачається неможливість реального здійснення платником податків господарських операцій задекларованих у податковій декларації з ПДВ з додатками за вересень 2018 року в частині вказаних постачальників по ланцюгу постачання.

Зазначене порушення виявлено та доведено Оперативним управлінням ГУ ДФС у Київській області, проведенням перевірочних оперативних заходів, яким надано довідку щодо ризиків заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ та/або формування від`ємного значення податку від 20.11.2018 № 2773/10-36-21-13, в якій встановлено включення до бюджетного відшкодування сум по операціям сформованих від підприємства з ознаками ризику по ланцюгу постачання.

На підставі вказаного висновку, викладеного в акті перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 № 0232005005, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ на суму 55455, 00 грн. (а.с. 41).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій позивача з ПП ЯРА при виконанні договору№ Я-0000009 від 16.02.2016, предметом якого є поставка товару позивачу (дюбель розпірний б/м 8х45, бортик потайний, болт оцинкований 10х60, гравер D6, гайка оцинкована М6, гвинт з шайбою 6х10 цинку, гайка з фланцем зубчаста М10 - кріпильні вироби), підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами.

При укладенні договору сторонами досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Згідно частину 2 статті 9 названого Закону неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Зважаючи на вимоги вищенаведених норм, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Колегія суддів, перевіряючи досліджені судом першої інстанції первинні документи, погоджується з його висновком про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих спірним контрагентом.

Судом цілком обґрунтовано не прийняті посилання відповідача на наявність кримінальної справи щодо ТОВ СМК ДіректСістем , який був контрагентом ПП ЯРА , по-перше, з огляду на відсутність відповідного вироку суду.

По-друге, податковою інспекцією не представлено будь-яких інших переконливих доводів та/ або доказів на підтвердження того, що відомості у первинних документах, складенням яких були опосередковані правовідносини між позивачем та ПП ЯРА , є недостовірними та суперечливими.

Поруч з цим, в обґрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

Висновки відповідача ґрунтуються лише на матеріалах кримінального провадження стосовно ТОВ СМК ДіректСістем , який є одним із постачальників ПП ЯРА , а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару/робіт/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведені податковим органом обставини, з огляду на правила формування податкового кредиту, регламентовані положеннями Податкового кодексу України не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів або інших доказів, які спростовують такі доводи.

Доводи апеляційної скарги податкового органу викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом першої інстанції.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2020 року. Головуючий суддя:Л.Т. Черпіцька Судді:О.В. Епель К.А. Бабенко