Ухвала

від 02.07.2020 по справі 140/3336/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

02 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/3336/19 пров. № А/857/6674/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Обрізка І. М. суддів -Іщук Л. П. Онишкевича Т. В.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі № 140/3336/19 за адміністративним позовом приватного підприємства "Спека" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копію зазначеної ухвали скаржник отримав 19 червня 2020 року.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

На виконання вимог вказаної ухвали, скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване знову ж таки відсутністю коштів для сплати судового збору. Також, апелянт зазначає, що на період дії карантину в контролюючого органу, з об`єктивних причин була відсутня можливість вчасно виконати вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2020 року (отримана 19.06.2020 року) сплатити судовий збір до 29.03.2020 року.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Стаття 129 Конституції України зазначає, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ч.1 ст.13 КАС України - учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно ч.1 ст.45 КАС України - учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно зі статтею 293 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Недостатність бюджетних асигнувань може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, втім не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Щодо доводів скаржника про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а саме про неможливість сплати судового збору при зверненні з апеляційною скаргою у цій справі вперше, то колегія суддів визнає їх неповажними, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Слід зазначити, що право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Зазначений вище висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.04.2020 року у справі №160/3110/19.

З приводу покликання на неможливість виконати вимоги ухвали суду від 06.03.2020 року у зв`язку із запровадженням карантину, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції у період дії карантинних заходів забезпечено процесуальну можливість для учасників справи доступу до суду, в тому числі надіслання необхідних процесуальних документів засобами, як поштового так і електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду.

При цьому колегією суддів враховано, що діяльність Головного управління ДПС у Волинській області на період проведення карантинних заходів припинена не була, а, відтак, у відповідача була процесуальна можливість надання необхідних заяв, клопотань, документів шляхом надіслання на поштову чи електронну адресу суду. Проте, відповідач не зважаючи на широкий обсяг прав, наданих йому щодо забезпечення його процесуальні можливості доступу до суду таким правом не скористався без поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі № 140/3336/19 за адміністративним позовом приватного підприємства "Спека" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич