Постанова

від 22.07.2021 по справі 140/3336/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/3336/19 пров. № СК-А/857/6674/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, прийняте суддею Валюх В.М. у місті Луцьку у справі за позовом приватного підприємства Спека до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ПП Спека (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (надалі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій в частині нарахування підприємству пені в сумі 78506 грн. шляхом внесення відповідного запису до інтегрованої картки платника за податком на додану вартість та зобов`язання здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДФС шляхом виключення з інтегрованої картки платника з податку на додану вартість пені в сумі 78506 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що строк сплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2018 № 0009901401, яке частково було скасовано постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19, в силу приписів пункту 57.3 статті 57 ПК України становив 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

25.07.2019 (у межах 10-денного строку, визначеного пунктом 57.3 статті 57 ПК України) ПП Спека відповідно до платіжного доручення № 2741 сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 248289,37 грн., відтак правові підстави для нарахування позивачу пені в сумі 78605,00 грн. відсутні.

Також суд звернув увагу на те, що таке нарахування було проведено після прийняття постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19, що підтверджується даними інтегрованої картки та листом ГУ ДФС у Волинській області від 20.03.2019 № 9011/10/03-20-17-02-14, відповідно до якого станом на 18.03.2019 податковий борг по ПП Спека відсутній.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ДПС у Волинській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги звертається увага на п.129.2 ст.129 ПК України, де зазначено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується. Відтак, в даному випадку частина грошового зобов`язання скасована і як наслідок пеня також по згаданій частині скасована, а решта залишена в силі.

Звертає увагу на те, що граничним строком сплати податкового зобов`язання, починаючи з першого робочого дня, наступного за яким здійснюється нарахування пені, передбаченої пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Кодексу, є граничний строк сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного Кодексом по відповідній податковій декларації, по якій виявлено заниження (тобто з урахуванням дати, коли таке зобов`язання повинно бути сплачене за відповідний податковий період та за весь період такого заниження).

Відповідно до п.129.3.1 ст.129 ПУ України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.03.2018 у справі №825/1558/17.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

ПП Спека у відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу на те, що нарахування пені відбулося з порушенням вимог п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, оскільки сума грошового зобов`язання була визначена за результатами податкової перевірки, сплата такого зобов`язання повинна здійснюватися у строки, визначені саме п.57.3 ст.57 ПК України, а не п.57.1 ст.57 ПК України, вказаний строк сплати платник не порушив. Позивач 25.07.2019, у межах 10-денного строку відповідно до платіжного доручення №2741 сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 248289,37, відтак правові підстави для нарахування пені відсутні.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 20.06.2018 по 11.07.2018 контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Спека з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт від 18.07.2018 № 11430/14-01/20134464, на який були подані заперечення. За результатами розгляду заперечень, ГУ ДФС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Спека за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 та складено акт № 13538/14-01/201344464 від 03.09.2018. Відповідно до висновків акту перевірки встановлено заниження ПП Спека ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 259633,00 грн. Вказані фактичні обставини встановлені у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19 за позовом ПП Спека до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (а. с. 12-25).

На підставі акту перевірки № 13538/14-01/201344464 від 03.09.2018, ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 13.09.2018 № 0009901401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 319073,25 грн. (з яких: 254165,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 64908,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а. с. 9).

17.10.2019 ПП Спека подало до ДФС України скаргу на податкові повідомлення-рішення, у т. ч. на податкове повідомлення-рішення від 13.09.2018 № 0009901401, про що повідомило ГУ ДФС у Волинській області (а. с. 33-34), а після отримання рішення ДФС України від 14.12.2018 № 40474/6/99-99-11-04-01-25 ПП Спека 23.01.2019 звернулося до Волинського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у т. ч. податкового повідомлення-рішення від 13.09.2018 № 0009901401 (а. с. 35-36).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 у справі № 140/147/19 за позовом ПП Спека до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 13.09.2018 № 0009901401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ ПП Спека у розмірі 46928,68 грн., в тому числі за основним платежем - 37542,94 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9385,74 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а. с. 12-18).

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19 апеляційні скарги ГУ ДФС у Волинській області та ПП Спека задоволено частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 щодо відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2018 № 0009901401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 23855,20 гривень (з них податкове зобов`язання - 19084,16 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4771,04 грн.) та розподілу судових витрат, скасовано та прийнято постанову, якою позов в цій частині задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.09.2018 № 0009901401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 23855,20 грн. (з них податкове зобов`язання - 19084,16 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4771,04 грн.), в решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 залишено без змін (а. с. 19-25).

ПП Спека , відповідно до платіжного доручення від 25.07.2019 № 2741 сплатило суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 248289,37 грн., у графі призначення платежу платіжного доручення вказано про сплату грошових зобов`язань по акту перевірки від 03.09.2018 № 13538/14-01/201344464 (а. с. 8).

16.08.2019 ГУ ДФС у Волинській області, на підставі акту перевірки № 13538/14-01/201344464 від 03.09.2018 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19, винесло податкове повідомлення-рішення № 0009041401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 295218,05 грн. (з них: 235080,84 грн. - за податковими зобов`язаннями, 60137,21 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а. с. 10).

В подальшому, 24.09.2019 ГУ ДПС у Волинській області, на підставі акту перевірки № 13538/14-01/201344464 від 03.09.2018 та рішення суду у справі № 140/147/19, сформувало податкове повідомлення-рішення № 0000451401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 248289,37 грн. (з них: 197537,90 грн. - за податковими зобов`язаннями, 50751,47 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а. с. 11).

Листом від 26.09.2019 № 2620/10/03-20-05-01-12 ГУ ДПС у Волинській області повідомило ПП Спека про те, що податкове повідомлення-рішення від 16.08.2019 № 0009041401 було виімпортовано з інтегрованої картки платника податків та надіслано податкове повідомлення-рішення від 24.09.2019 № 0000451401 на загальну суму 248289,37 грн., при цьому суми донарахування сплачені платником самостійно 25.07.2019. Крім того, платника повідомлено, що на суму донарахованих податкових зобов`язань було нараховано пеню в сумі 78506,00 грн. (а. с. 27).

Листом від 22.10.2019 № 5464/10/03-20-05-01-11 ГУ ДПС у Волинській області надіслало ПП Спека розрахунок пені із роз`ясненням правових підстав її нарахування (а. с. 28-31).

Станом на 30.11.2019 в інтегрованій картці платника податків ПП Спека з ПДВ відображена пеня в сумі 78506,00 грн. (а. с. 57).

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Підпунктами 129.1.1 - 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2017) визначено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (підпункт 129.1.3).

Згідно із абзацом першим пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Статтею 57 ПК України визначені строки сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За правилами пунктів 56.1 - 56.3, 56.5, 56.10 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі акту перевірки № 13538/14-01/201344464 від 03.09.2018, ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 13.09.2018 № 0009901401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 319073,25 грн. (з яких: 254165,00 грн. - за податковим зобов`язанням, 64908,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а. с. 9). При цьому, вказане податкове повідомлення-рішення у встановленому порядку та з дотриманням строків було оскаржене позивачем до ДФС України, а потім у судовому порядку.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19 апеляційні скарги ГУ ДФС у Волинській області та ПП Спека задоволено частково, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 щодо відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2018 № 0009901401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 23855,20 гривень (з них податкове зобов`язання - 19084,16 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4771,04 грн.) та розподілу судових витрат, скасовано та прийнято постанову, якою позов в цій частині задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.09.2018 № 0009901401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 23855,20 грн. (з них податкове зобов`язання - 19084,16 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4771,04 грн.), в решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 залишено без змін.

Згідно із частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, до 17.07.2019 (день набрання законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19) грошове зобов`язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2018 № 0009901401, в розумінні пункту 56.18 статті 56 ПК України вважалося неузгодженим.

При цьому, строк сплати грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 13.09.2018 № 0009901401, та яке частково було скасовано постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19, в силу приписів пункту 57.3 статті 57 ПК України становив 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

24.09.2019 ГУ ДПС у Волинській області, на підставі акту перевірки № 13538/14-01/201344464 від 03.09.2018 та рішення суду у справі № 140/147/19, сформувало податкове повідомлення-рішення № 0000451401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 248289,37 грн. (з них: 197537,90 грн. - за податковими зобов`язаннями, 50751,47 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а. с. 11).

Разом з тим, як вірно звернута увага судом першої інстанції, 25.07.2019 (у межах 10-денного строку, визначеного пунктом 57.3 статті 57 ПК України) ПП Спека відповідно до платіжного доручення № 2741 сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 248289,37 грн.

Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі № 820/6468/17 зазначив про те, що нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України (при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (податкове повідомлення - рішення), розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати, визначеного пунктом 57.3 статті 57 ПК України, податкового зобов`язання, включаючи період адміністративного та судового оскарження та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При вирішенні спірних правовідносин застосуванню підлягає саме положення підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України у редакції з 01.01.2017, з аналізу якого вбачається, що нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням - рішенням, включаючи період адміністративного та/або судового оскарження, отже необхідно правильно встановити дату початку нарахування пені з огляду на приписи статті 57 ПК України, у якій встановлено строки сплати податкових зобов`язань. Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 у редакції з 01.01.2017 не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання.

Тлумачення змісту норм ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, свідчить про те, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що в даному випадку нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України здійснюється у випадку пропуску граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного пунктом 57.3 статті 57 ПК України. Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі № 820/3878/17.

Відтак, саме після прийняття постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19 нарахування пені за несплату грошового зобов`язання могло розпочатись з наступного робочого дня у випадку несплати такого зобов`язання протягом десяти календарних днів, зокрема, до 27.07.2019.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, 25.07.2019, тобто у межах 10-денного строку, визначеного пунктом 57.3 статті 57 ПК України, ПП Спека відповідно до платіжного доручення № 2741 сплатило узгоджену суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 248289,37 грн., відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для нарахування позивачу пені в сумі 78605,00 грн.

Крім того, згідно із розрахунком пені в сумі 78506,00 грн. контролюючий орган нарахував пеню на суму заниження податкового зобов`язання в загальному розмірі 197537,90 грн. за такі звітні періоди: травень 2016 (сума заниження становить 42463,90 грн.), липень 2016 (сума заниження становить 16897,00 грн.), листопад 2017 (сума заниження становить 111680,00 грн.), січень 2018 (сума заниження становить 18074,00 грн., лютий 2018 (сума заниження становить 8423,00 грн.) (а. с. 60-61). При цьому, таке нарахування було проведено після прийняття постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19, що підтверджується даними інтегрованої картки (а. с. 54-59) та листом ГУ ДФС у Волинській області від 20.03.2019 № 9011/10/03-20-17-02-14, відповідно до якого станом на 18.03.2019 податковий борг по ПП Спека відсутній (а. с. 26).

Таке нарахування пені проведено контролюючим органом з порушенням вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, оскільки сума грошового зобов`язання була визначена за результатами податкової перевірки, сплата такого зобов`язання повинна здійснюватися у строки, визначені саме пунктом 57.3 статті 57 ПК України, а не пунктом 57.1 статті 57 ПК України, вказаний строк сплати платник не порушив, а на період адміністративного та судового оскарження податкового повідомлення-рішення таке грошове зобов`язання вважалося неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а тому правові підстави для нарахування пені за період до дня набрання судовим рішенням законної сили (тобто, постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі № 140/147/19) були відсутні.

З приводу покликання апелянта на п.129.2 ст.129 ПК України, де зазначено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується, тому в даному випадку частина грошового зобов`язання скасована і як наслідок пеня також по згаданій частині скасована, а решта залишена в силі, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 129.2 статті 129 ПК України передбачено, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

Аналіз пункту 129.2 статті 129 ПК України у системному зв`язку із пунктами 129.1, 129.4 статті 129 ПК України дає підстави дійти висновку про те, що у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження, пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується у тому випадку, коли платник порушив строки сплати грошового зобов`язання та розпочалося нарахування пені.

Відтак, приписи пункту 129.2 статті 129 ПК України на спірні правовідносини у даній справі не поширюються, позаяк позивач не порушив строки сплати грошового зобов`язання, визначені пунктом 57.3 статті 57 ПК України, тому нарахування пені не могло розпочатися.

Апеляційний суд не здійснює розподілу судових витрат в силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі № 140/3336/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 22.07.2021 року.