Ухвала

від 01.07.2020 по справі 903/721/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

01 липня 2020 року Справа № 903/721/19 за заявою Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про поновлення пропущеного строку пред`явлення наказу до виконання

по справі № 903/721/19

за позовом Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Луцьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІРІЛІС» , м.Луцьк

про стягнення 50 000 грн. 00 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Коваль О.М.

Представники:

від стягувача: н/з

від боржника: н/з

встановив: 24.06.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла заява Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №53-02/26-402 від 19.06.2020 про поновлення пропущеного строку пред`явлення наказу суду №903/721/19-1 до виконання.

Ухвалою суду від 24.06.2020 заяву Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 01.07.2020 о 12 год. 45 хв.

Сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром відправки поштової кореспонденції за 25.06.2020.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до судових рішень» , цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з част.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 2, 3 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Таким чином, вчасне отримання ухвали суду та ознайомлення з нею залежить виключно від волевиявлення самих учасників справи, тобто має суб`єктивний характер.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Волинської області від 06.11.2019, зокрема стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віріліс" (м. Луцьк, вул. Салтикова-Щедріна, буд. 12, код ЄДРПОУ 31670739) до державного бюджету України штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з рішенням №22 від 31.10.2017 у сумі 5 000 грн. 00 коп. та пеню у сумі 40 000 грн. 00 коп. за прострочення сплати штрафу, а всього 45 000 грн. 00 коп. (сорок п`ять тисяч грн. 00 коп.) (одержувач: УК у м.Луцьку/м.Луцьк/21081100, інд. код 38009628, номер рахунку 31112106003002 в Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, призначення платежу: штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з рішенням №22 від 31.10.2017 та пеня за прострочення сплати штрафу, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100).

На виконання рішення суду від 06.11.2019 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2020 видано наказ від 27.02.2020 №903/721/19-1.

Наказ дійсний для пред`явлення до виконання до 15.05.2020.

Ухвалою суду від 12.05.2020 заяву Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №53-02/26-185 про виправлення помилки в наказі суду від 27.02.2020 №903/721/19-1 задоволено, виправлено помилку в наказі Господарського суду Волинської області від 27.02.2020 №903/721/19-1, вказавши стягувачем Волинське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (вул. Винниченка, 67, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 20120930).

Повідомленням Першого відділу ДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 10.06.2020 наказ Господарського суду Волинської області №903/721/19-1 від 27.02.2020 повернуто стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з пропуском встановленого строку його пред`явлення до виконання.

У відповідності зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції "кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру".

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Відповідно до ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Частиною 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено право стягувача, у разі пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, на звернення із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Водночас можливість відновлення судом пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання безпосередньо пов`язана із наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

При цьому судом враховано, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009).

Враховуючи вищевикладене, пропуск встановленого судом строку пред`явлення наказу суду №903/721/19-1 від 27.02.2020 до виконання у зв`язку з незалежних від стягувача причин, обов`язковість виконання рішення суду, з метою недопущення порушення права особи на доступ до правосуддя, визначеного ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України, суд дійшов висновку про поновлення пропущеного строку пред`явлення наказу №903/721/19-1 від 27.02.2020 до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №916/215/15-г від 21.01.2019.

Керуючись ст.ст. 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №53-02/26-402 від 19.06.2020 про поновлення пропущеного строку пред`явлення наказу суду №903/721/19-1 від 27.02.2020 до виконання задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/721/19-1 від 27.02.2020.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 02.07.2020.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук