Ухвала

від 25.06.2020 по справі 910/12631/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

м. Київ

25.06.2020Справа № 910/12631/19 За скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Динат Груп"

до Акціонерне товариство "Українська залізниця"

про стягнення 139237,70 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники учасників справи:

від скаржника: Никипорець І.Ф

від стягувача: не з`явились

від виконавчої служби: не зявились

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Динат Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 139237,70 грн.

Рішенням суду від 03.12.2019 позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Динат Груп" (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул.. Попудренка, будинок 52, код ЄДРПОУ 38293839) 119126 (сто дев`ятнадцять тисяч сто двадцять шість) грн. 29 коп. пені, 19929 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 00 коп. 3% річних, 2085 (дві тисячі сімдесят три) грн. 84 коп. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 182,41 грн - відмовлено.

26.12.2019 на виконання рішення суду видано відповідний наказ.

12.06.2020 від відповідача надійшла скарга на дії щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення коштів з відповідача в рамках виконавчого провадження та бездіяльність державного виконавця щодо в неприйняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 61693982 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 розгляд скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 910/12631/19 призначено на 25.06.2020.

24.06.2020 через канцелярію суду від виконавчої служби надійшли письмові пояснення на скаргу. У поясненнях зазначено про можливість звернення стягнення на грошові кошти відповідача, оскільки, вони не можуть бути предметом застави; зазначено про інший ідентифікаційний код відповідача, ніж той, що вказаний у постанові Кабінету Міністрів України та правомірність дій по вчиненню виконавчих дій спрямованих на виконання наказу суду в даній справі. Виконавча служба просить відмовити у задоволенні скарги.

Представники позивача та Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ у судове засідання 25.06.2020 не з`явились, про час, дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник заявника в судовому засіданні 25.06.2020 підтримав подану скаргу, просив її задовольнити.

Згідно з частинами 1, 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В обґрунтування поданої скарги, боржник зазначає, що Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. Згідно з додатком 2 до цього Закону Акціонерне товариство "Українська залізниця" включено до вказаного переліку. Водночас, 20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації". Пунктом 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлена заборона вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

Розглянувши скаргу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" затверджено перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Згідно з додатком 2 до цього Закону Акціонерне товариство "Українська залізниця" включено до вказаного переліку.

20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 № 145-ІХ.

Відповідно до пункту 3 розділу III. Прикінцеві та перехідні положення забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об`єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.

02.04.2020 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61693982 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 № 910/12631/19 про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Динат Груп" 119126 (сто дев`ятнадцять тисяч сто двадцять шість) грн. 29 коп. пені, 19929 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. 00 коп. 3% річних, 2085 (дві тисячі сімдесят три) грн. 84 коп. судового збору.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначені права та обов`язки виконавців, закріплена обов`язковість вимог виконавців.

Так, відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Водночас, за приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Скаржник просить визнати неправомірними дії виконавчої служби щодо стягнення з боржника коштів, присуджених рішенням суду в рамках виконавчого провадження № 61693982.

Проте, суду не було надано доказів того, що виконавець вчиняв дії спрямовані на стягнення з боржника коштів на підставі наказу 26.12.2019 № 910/12631/19, в рамках виконавчого провадження № 61693982.

Відкриття виконавчого провадження № 61693982 не є заходом примусового виконання рішення.

З огляду на вищезазначене, суд не вбачає підстав для визнання дій виконавчої служби протиправними, оскільки, виконавцем не вчинялись дії по стягненню з боржника коштів за наказом 26.12.2019 № 910/12631/19.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону:1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене ст. 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення; 10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"; 11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону.

Отже, з фабули ст. 37 не вбачається обов`язок повернути стягувачу виконавчий документ без відкриття виконавчого провадження.

Прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження не є заходом примусового виконання рішення, а законом не зобов`язано державного виконавця повертати виконавчий документ стягувача без відкриття виконавчого провадження за наявності підстав, передбачених ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Натомість, у виконавця є обов`язок відкрити виконавче провадження за заявою стягувача про виконання судового рішення, а тому суд не вбачає підстав для скасування постанови Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження № 61693982, на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 № 910/12631/19.

Щодо вимог про зобов`язання виконавчої служби винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Пунктом 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

З урахуванням наведеної норми законодавства та зважаючи на те, що Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" набрав чинності до відкриття державним виконавцем виконавчого провадження відносно боржника Акціонерного товариства "Українська залізниця", суд дійшов висновку про те, що державний виконавець Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повинен був повернути наказ Господарського суду міста Києва 26.12.2019 № 910/12631/19 стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на пряму вимогу закону.

Отже вимога скарги в цій частині є обгрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За таких обставин, суд вважає скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії та бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) частково обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у частині.

Суд відзначає, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання. Мораторій на вчинення виконавчих дій стосовно боржника встановлений строком на 3 роки з дня набрання чинності вищезазначеним Законом. Строк пред`явлення наказу до виконання становить 3 роки та переривається пред`явленням наказу до виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже для можливості в подальшому виконати рішення суду, стягувач зобов`язаний пред`являти наказ до виконання для переривання строку його пред`явлення, а виконавець має виносити постанову про повернення виконавчого документа стягувачу з передбаченої ст. 37 Законом України "Про виконавче провадження" підстави.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання (ч. 1 ст. 345 ГПК України).

Враховуючи викладене та керуючись статтями 339-345, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 910/12631/19 задовольнити частково.

2. Зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 № 910/12631/19 стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

3. В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

4. Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно ст.ст 254-256 ГПК України.

Суддя І.В.Усатенко