Рішення
від 26.06.2020 по справі 916/3450/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3450/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Сулімі Г.В.,

розглянувши справу за позовом: Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 40, код ЄДРПОУ 30646621)

про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах у розмірі 95 344,00 грн.

Представники:

Від позивача - Кобко О.В. (довіреність від 16.01.2020 № Ц/6-44/15-20);

Від відповідача - Трояновський О.В. (довіреність від 19.12.2019).

Суть спору:

Акціонерне товариство Українська залізниця (далі - Позивач) в особі Регіональної філії Львівська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський портовий виробничоперевалочний комплекс (далі - Відповідач, ТОВ ОПВК ) про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах у розмірі 95 344,00 грн.

Ухвалою суду від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 23.12.2019.

Протокольною ухвалою від 23.12.2019 відкладено судове засідання на 13.01.2020, постановлено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції та доручено його проведення Господарському суду Львівської області.

Протокольною ухвалою від 13.01.2020 залучено до матеріалів справи Відповідь на відзив від 08.01.2020 № ДНЮ-1 (вхід. від 13.01.2020 № 574/20) разом із додатками - доказами, з огляду на неможливість їх подання з причини відсутності обізнаності з правовою позицією Відповідача, висловленою лише у відзиві на позовну заяву. Окрім того, протокольною ухвалою від 13.01.2020 відкладено судове засідання на 22.01.2020, постановлено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції та доручено його проведення Господарському суду Львівської області.

Протокольною ухвалою від 22.01.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 24.01.2020, постановлено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції та доручено його проведення Господарському суду Львівської області.

Протокольною ухвалою від 24.01.2020 суд, з урахуванням матеріалів справи, з власної ініціативи дійшов висновку, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження є неможливим та справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного з`ясування обставин справи, відповідно до частини шостої статті 250 Господарського процесуального кодексу України. Постановлено розгляд справи призначити зі стадії відкриття провадження та призначено підготовче засідання на 14.02.2020.

Крім того, протокольною ухвалою від 24.01.2020 постановлено провести наступне підготовче засідання в режимі відеоконференції та доручено його проведення Господарському суду Львівської області.

Протокольною ухвалою від 14.02.2020 відкладено підготовче засідання на 26.02.2020, постановлено провести наступне підготовче засідання в режимі відеоконференції та доручено його проведення Господарському суду Львівської області.

Протокольною ухвалою від 26.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2020, постановлено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції та доручено його проведення Господарському суду Львівської області.

Протокольною ухвалою від 10.03.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 23.03.2020, постановлено провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції та доручено його проведення Господарському суду Львівської області.

Ухвалою від 18.03.2020, враховуючи встановлення на всій території України карантину з 12.03.2020 по 03.04.2020 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 № 211, зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, призначено розгляд справи на нову дату поза межами встановленого карантину, а саме, на 17.04.2020. Доручено Господарському суду Львівської області забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою від 17.04.2020 відкладено судове засідання на 13.05.2020, постановлено провести судове засідання в режимі відеоконференції та доручено його проведення Господарському суду Львівської області.

Судове засідання призначене на 13.05.2020 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Шаратова Ю.А. на лікарняному з 06.05.2020, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою суду від 09.06.2020 призначено судове засідання на 26.06.2020.

Ухвалою суду від 10.06.2020 доручено Господарському суду Львівської області, що знаходиться за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 забезпечити проведення судового засідання у справі № 916/3450/19, призначеного на 26.06.2020 в режимі відеоконференції.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Позовні вимоги з посиланням на статті 11, 16, 526, 530, 610, 611, 614, 908, 920 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 175, 179, 180, 306-312 Господарського кодексу України, статті 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, Правила складання актів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, обґрунтовані неправильним зазначенням Відповідачем у накладній № 41062514 маси вантажу пальмовий олеїн , що був відправлений у вагоні № 51134575 до станцій призначення - Львів, Львівської залізниці.

Позивач зазначає, що при прибутті вагона на станцію Львів на підставі частини другої статті 24 Статуту залізниць України та на прохання вантажоодержувача ТОВ Щедро згідно листа від 29.12.2018 № 192/04/05 залізницею було проведено контрольне зважування вантажу, за результатами якого встановлено, що маса у вагоні № 51134575 не відповідала відомостям, вказаним у перевізному документі, а саме: маса вантажу за документами (нетто) - 60 000 кг, а встановлена при переважуванні (нетто) - 60 350 кг. Більше вантажопідйомності - на 350 кг (нетто).

Про факт неправильного зазначення відправником (ТОВ ОПВК ) даних про масу вантажу у перевізних документах (накладній № 41062514) складено комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1 відповідно до статті 129 Статуту залізниць України.

Позивачем відповідно до статті 118 Статуту залізниць України нараховано штраф в розмірі п`ятикратної провізної плати (тарифу) за перевезення вагону № 51134575 за накладною № 41062514 у сумі 95 344,00 грн. (19 068,80 Х 5 = 95 344,00).

У Відповіді на відзив від 08.01.2020 № ДНЮ-1 (вхід. від 13.01.2020 № 574/20) Позивач додатково зазначає, що ним не ставиться під сумнів справність вагонної ваги Відповідача, однак вважає, що її технічний стан не має відношення до предмету спору, тому, що згідно накладної № 41062514 зважування вантажу при його відправленні проводилося на вагонних вагах відправника, а штраф у застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України підлягає стягненню за неправильно зазначену у накладній масу вантажу, тобто неправдиве внесення показників, яке згідно пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів, буде виявлено під час перевезення вантажу або на станції його призначення, тобто незалежно від правильності маси вантажу саме перед відправкою і подальше внесення її в перевізний документ.

Заперечуючи проти доводів ТОВ ОПВК , Позивач також зауважує, що проведення належним чином зважування на вагонних вагах Відповідачем із подальшим внесенням показників зважування до перевізного документу, аналогічно як і митне оформлення вантажу (товару) здійснене на 120 т і відображення у внутрішньо-складських документах Відповідача і у складських документах вантажоодержувача, жодним чином не спростовують виявлених залізницею і відображених в комерційному акті обставин невідповідності фактичної маси вантажу у вагоні зазначеній у залізничній накладній. При цьому, виявлення більшої маси вантажу здійснено за результатами його комісійного зважування з подальшим складанням комерційного акту у присутності представника вантажоодержувача, який підписав комерційний акт без зауважень.

Також, заперечуючи проти доводу Відповідача про те, що після завантаження вагону № 51134575, його було прийнято до перевезення залізницею без будь-яких зауважень, Позивач вказує на те, що відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Окрім того, Позивач, із посиланням на пункти 2.1, 2.3, 2.5, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6, 5.33, Додаток 3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, зазначає, що у даному випадку строк експлуатації, встановлений виробником для тензометричної вагонної ваги ВВТ-150-С2 - 10 років міжповірочний інтервал - 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяці (пункти 6, 11, 12 технічного паспорту ЗВВТ). Як випливає із записів від 28.01.2019 та від 26.07.2019 технічного засобу вагоновимірювальної технікі (ЗВВТ) станції Львів, після проведення профілактично-технічного обслуговування, зважування вантажів на даній вазі дозволено і вона придатна до експлуатації. А відтак, тензометрична вагонна вага ВВТ-150-С2 станції Львів є придатною до використання, перебуває у справному технічному стані, та у встановлений строк пройшла державну перевірку.

Позивач вважає необґрунтованими доводи Відповідача про відсутність у даному випадку підстав для перевірки маси, кількості місць і стану вантажу, а також про те, що видача вантажу повинна була проводитись без перевірки маси, оскільки він прибув в справних цистернах за справними пломбами відправника, із посиланням на пункти 12, 17 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644. При цьому, Позивач вказує на те, що відповідно до преамбули вказаних Правил видачі вантажів, вони застосовуються щодо положень статей 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту залізниць України, зокрема, у випадку, коли залізниця зобов`язана перевірити масу вантажу на станції призначення (ст. 52 Статуту) та у випадку виявлення недостачі, псування або пошкодження вантажу (ст. 53 Статуту). Перевірка маси вантажу у вагоні № 51134575 за накладною № 41062514 на станції призначення була здійснена на підставі статті 24 Статуту залізниць України та частини п`ятої пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, і на вимогу вантажоодержувача ТОВ Щедро у листі від 29.12.2018 № 192/04/05. За проведення цих наданих додаткових послуг, залізницею на підставі статті 62 Статуту залізниць України, стягнено по накопичувальній картці зборів за роботи (послуги) та штрафів пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) № 15050363 від 15.05.2019 платежі згідно Збірника тарифів Р.3 п. 4.1

При цьому, Позивач окремо зазначає, що пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, на які посилається Відповідач, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Однак, користуючись правом, визначеним статтею 24 Статуту залізниць України під час перевірки на проміжних станціях він не позбавлений права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб.

Позивач наголошує, що твердження Відповідача про порушення пункту 15 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, а також пункту 3.10 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої спільним наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту та зв`язку України від 18.09.2008 № 1019/1143, не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки, працівниками залізниці видано вантаж у вагоні № 51134575, який перебував під митним контролем після дозволу митниці, що підтверджується реєстрацією даного факту працівником станції в спеціальному журналі залізничної станції. Крім того, Позивач вказує на те, що проведення зважування тари вагона проводилось саме після видачі вантажу одержувачу.

Також Позивач звертає увагу на відсутність підстав для обов`язкової перевірки залізницею на станції призначення маси вантажу, передбачених статтею 52 Статуту залізниць України та пунктом 12 Правил видачі вантажів, що підтверджується фактичними обставинами, встановленими при складанні комерційного акту (розділ Д) від 16.05.2019 № 370006/1, в якому зазначено, що цистерна прибула у супроводі стрілка залізниці за справною пломбою відправника без доступу до вантажу і витікання та відсутністю складених інших актів. Тому підстави для звернення працівників станції Львів до митниці щодо надання дозволу на перевірку маси вантажу у даному вагоні були відсутні, що також підтверджується листом Львівської митниці ДФС від 06.12.2019 № 421/адв13-70-78-01.

Заперечуючи проти доводу Відповідача про відсутність у графі 49 електронного перевізного документу - накладної № 41062514 відмітки залізниці щодо складання комерційного акту від 16.05.2019 № 370006/1, Позивач, із посиланням на статті 23, 37 Статуту залізниць України, пункт 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, пункти 1.1, 1.2, 1.3, 5.1, Додаток 3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, зазначає про відсутність обов`язку залізниці вносити дані у графу 49 накладної виключно у електронному вигляді. А відтак, на думку Позивача, є правомірним заповнення даної графи в ручну з проставленням штемпелю станції, якою внесені ці відомості.

Крім того, заперечуючи проти доводу ТОВ ОПВК про відсутність в комерційному акті інформації щодо видачі надлишків вантажу та ненадання доказів оформлення схоронної розписки, Позивач, із посиланням на статтю 32 Статуту залізниць України, пункт 28 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зазначає, що така розписка видається на вантаж, власник якого не відомий. Однак, у даному випадку, вантажоодержувач прийняв вантаж згідно складеного на станції Львів комерційного акту від 16.05.2019 № 370006/1, про що свідчить відмітка у графі 49 накладної № 41062514 про те, що вагон № 51124575 з вантажем виданий за масою вантажу 60 350 кг (більше 350 кг комерційний акт ст. Львів 370006/1 від 16.05.2019), що підтверджує наявність надлишку вантажу при комісійному зважуванні у присутності представника одержувача, яким підписано вказаний комерційний акт без зауважень.

Також, заперечуючи проти доводу Відповідача про те, що комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1, складений на станції Львів, не можна вважати належним доказом, оскільки він не містить підпису начальника вантажного району, Позивач, із посиланням на частину другу статті 24, статтю 129 Статуту залізниць України, пункт 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, пункти 2, 6, 8, 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, погоджується з імперативним визначенням суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів, однак зазначає, що вказані норми не виключають можливості залучення до складання комерційного акту й інших працівників, поряд з особами, підписи яких є обов`язковими реквізитами комерційного акту.

При цьому, Позивач вказує на те, що у штатному розписі станції Львів відсутня посада начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), а згідно із посадовою інструкцією агента комерційного станції Львів, затвердженої начальником виробничого структурного підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень , він виконує посадові обов`язки начальника вантажного району в частині прийняття участі у контрольних переважуваннях вагонів на перевірку маси вантажу, кількості місць вантажу у вагонах та підписує комерційні акти. Також, як вбачається із запису № 8 у трудовій книжці АХ № 593047 ОСОБА_1 переведена агентом комерційним ст. Львів 01.10.2011, згідно запису № 9 у трудовій книжці АФ № 124253 Баїк ОСОБА_2 переведена агентом комерційним ст. Львів 05.01.2018. Отже, за твердженням Позивача, комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1, підписаний повноважними особами, за формою і змістом відповідає встановленим вимогам та є належним доказом на підтвердження факту неправильного зазначення ТОВ ОПВК маси вантажу у залізничній накладній.

Представник Відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні повністю. У Відзиві на позовну заяву (вхід. від 19.12.2019 № 26276/19) Відповідач зазначає, що 07.05.2019 ним зі станції Одеса-Порт Одеської залізниці за накладною № 41062514 було відправлено вагони № 51134369 та № 51134575 із вантажем пальмовий олеїн (ЄТСНВ 556180). Маса вагона та маса вантажу визначалась на справних вагонних вагах PC-150 (заводський номер 821/9547). Дата останньої перевірки 21.01.2019, останнього огляду-перевірки 22.04.2019.

Відповідач, із посиланням на пункти 1.5, 1.7, 2.1, 2.3, 3.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, пункт 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зазначає, що технологічний процес навантаження вагонів силами ТОВ ОПВК обов`язково передбачає зважування належним чином паспортизованими (сертифікованими) вагами кожного вагону після навантаження. ТОВ ОПВК наголошує, що при відправленні вагону № 51134575 зважування здійснювалось на справних вагах незалежною сюрвеєрською компанією Intertek з проведенням фотофіксації результатів зважування, і складенням Сертифікату ваги від 05.05.2019 № 069-2019/7033 та Акту переважування від 05.05.2019 № 457/05. Вказані обставини, за твердженням Відповідача, виключають можливість визначення невірної маси вантажу у вагоні № 51134575.

Відповідач вказує на те, що відповідно до результатів зважування вагона № 51134575 на зазначених вагонних вагах: маса тари - 22 500 кг; маса брутто - 82 500 кг; маса вантажу - 60 000 кг. Ці відомості й були зазначені ТОВ ОПВК у накладній № 41062514 відповідно до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138.

ТОВ ОПВК , із посиланням на частину третю статті 909 Цивільного кодексу України, статтю 6 Статуту залізниць України, пункт 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зазначає, що після завантаження вагону № 51134575, його було прийнято до перевезення Одеською залізницею без будь-яких зауважень.

Окрім того, Відповідач звертає увагу на те, що Позивачем не надано жодних документів, що підтверджують справність та проходження держпровірки тензометричних ваг, на яких проводилось зважування, зокрема, копії технічного паспорту.

Також, ТОВ ОПВК вказує на те, що відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Відповідач зазначає, що цей пункт Правил направлений на усунення розбіжностей, які можуть виникнути в разі перевірки маси вантажу на станції призначення іншим способом. При цьому звертає увагу на те, що на здійснення маневрової роботи з подачі та забирання, зважування двох вагонів зі станційної колії, було затрачено 10 хвилин часу, що, на думку Відповідача, є неможливим для виконання з дотриманням правил зважування. Крім того, під час руху вантаж у цистерні схильний до коливання, що також може вплинути на достовірність результатів зважування у разі його здійснення до повної зупинки вагона, що може бути поясненням похибки ваги вантажу.

ТОВ ОПВК , із посиланням на статтю 52 Статуту залізниць України, пункт 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вказує на відсутність підстав для перевірки маси, кількості місць і стану вантажу. При цьому, додатково зазначає, що згідно із пунктом 17 Правил видачі вантажів, видача вантажу повинна була проводитись без перевірки маси, оскільки він прибув в справних цистернах за справними пломбами відправника, що підтверджується й комерційним актом від 16.05.2019 № 370006/1, складеним Львівською залізницею.

Також Відповідач, із посиланням на статтю 310 Господарського кодексу України, статтю 24 Статуту залізниць України, пункт 7 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зазначає, що перевірка станцією Львів вантажу у вагоні № 51134575 здійснювалась після видачі вантажу одержувачу, тобто після закінчення перевезення. При цьому вказує, що відповідно до даних у накладній № 41062514 одержувача про прибуття вантажу повідомлено 14.05.2019 о 14 год. 38 хв., а видача вантажу відбулась о 14 год. 46 хв. (графа 53 накладної).

Окрім того, Відповідач звертає увагу на те, що перевезення вантажу пальмовий олеїн за накладною № 41062514 здійснювалось під митним контролем, про що свідчить відмітка у графі 18 накладної: Під митним контролем ЕМД UA 209180/2019/027946 . А, згідно із пунктом 15 Правил видачі вантажів, видача на станції призначення цього імпортного вантажу, який прибув в справних вагонах, з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, повинно проводитись без участі залізниці, без перевірки кількості й стану вантажу.

При цьому, відповідно до пунктів 2.16, 3.10 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої спільним наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту та зв`язку України від 18.09.2008 № 1019/1143, про прибуття товару (вантажу) працівник станції повідомляє митницю призначення та вантажоодержувача, а працівники залізниць не мають права видавати товари (вантажі), що перебувають під митним контролем, виконувати з ними будь-які операції (навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошкоджень упаковки, розпакування, упакування, перепакування або зміну ідентифікаційних знаків чи маркування, нанесених на упаковку) без дозволу митниці.

Відповідач зазначає, що відповідно до листа Львівської митниці ДФС від 06.12.2019 № 421/адв/13-70-78-01 у відділі митного оформлення № 1 митного поста Городок Львівської митниці ДФС 14.05.2019 о 18 год. 29 хв. було здійснено митне оформлення в кількості 120 тонн вантажу Рідка фракція пальмової олії - пальмовий олеїн рафінований, дезодорований, відбілений у пластичному стані… за ЕМД UA 209180/2019/030556, залізничною накладною від 07.05.2019 № 41062514, документом контролю за доставкою від 03.05.2019 № UA 209180/2019/027946. Підстави для проведення зважування вантажу, що переміщувався у вагоні № 51134575 та прибув згідно залізничної накладної від 07.05.2019 № 41062514, були відсутні. Звернення працівників станції Львів до Львівської митниці ДФС стосовно перевірки маси вантажу у вагоні № 51134575 станом на 05.12.2019 не надходили.

При цьому, відповідно до ЕМД UA 209180/2019/030556 митне оформлення вантажу (товару) здійснилось на загальну масу 120 т, що відповідає інформації зазначеній у накладній № 41062514.

Крім того, ТОВ ОПВК , із посиланням на пункт 28 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зазначає про відсутність в комерційному акті інформації щодо видачі надлишків вантажу, а також ненадання Позивачем доказів оформлення схоронної розписки. А відтак, з урахуванням того, що на склад вантажоодержувача прийнято вантаж у кількості 60 000 кг, надлишки були відсутні.

ТОВ ОПВК також, із посиланням на пункти 8, 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зазначає, що на його думку, комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1, складений на станції Львів, не можна вважати належним доказом, оскільки він не містить підпису начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи). Цей комерційний акт підписано ДСЗМ Львів Андрухів Т.І., комерційними агентами Баїк О ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , однак жодних документів на підтвердження повноважень цих осіб на право підпису комерційних актів, зокрема повноважень начальника вантажного району, залізницею не надано. При цьому, Відповідач вказує на те, що пунктом 10 Правил складання актів імперативно визначено частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів.

Окремо Відповідач зазначає, що відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 66 Залізничний транспорт і метрополітен , затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 20.05.2016 № 181, начальник району вантажного та комерційний агент мають різні завдання та виконують різні обов`язки.

Відповідач, із посилання на пункт 8 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, пункти 1.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, зазначає про відсутність у графі 49 електронного перевізного документу - накладної № 41062514 відмітки залізниці щодо складання комерційного акту від 16.05.2019 № 370006/1. Натомість Позивачем було надано копію вказаної накладної у паперовому вигляді, яка містить записи залізниці зроблені від руки, тобто не в електронному вигляді з накладанням ЕЦП, що, на думку ТОВ ОПВК , свідчить про порушення вказаних Правил оформлення перевізних документів та положень договорів про надання послуг укладених АТ Укрзалізниця з Відповідачем та вантажоодержувачем.

У Запереченнях від 20.01.2020 (вхід від 20.01.2020 № 1299/20) Відповідач, із посиланням на статті 125, 129 Статуту залізниць України, зазначає, що матеріальні підстави відповідальності вантажовідправника мають часові межі: вони закінчуються з видачою вантажу, що перевозився. При цьому, як випливає з накладної (графа 53) вантаж був одержаний вантажоодержувачем о 14:46. Переважування відбулося по закінченню перевезення (18:30) та відповідно до окремого господарського договору між залізницею та вантажоодержувачем. Визнання Позивачем обставини відсутності підстав для обов`язкової перевірки залізницею на станції призначення маси вантажу, передбачених статтею 52 Статуту залізниць України та пунктом 12 Правил видачі вантажів, на думку Відповідача, також свідчить про те, що зважування відбувалося після закінчення перевезення і видачи вантажу, та є наданням послуги за окремим господарським договором між залізницею та вантажоодержувачем.

Відповідач додатково, із посиланням на пункти 3.4, 3.6, 3.9 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, зазначає, що по вагонним вагам ВВТ-150 (зав. № 05) по станції Львів, та в цілому по АТ Укрзалізниця , не реалізоване програмне забезпечення, яке б здійснювало автоматичне формування результатів зважування вагонів на статичних вагонних вагах у Книзі зважування вантажів на вагонних вагах форми ГУ-36. Позивачем не надано інформації щодо такого програмного забезпечення. Тому результати зважування вантажу у Книгу зважування вантажів на вагонних вагах форми ГУ-36, в тому числі яка ведеться і в електронному вигляді, вносяться працівниками станції вручну відповідно до Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц.

З огляду на викладене, Відповідач наголошує на тому, що Позивачем не надано належних доказів результатів зважування (протоколів зважування) на вагонних вагах у друкованому вигляді, які повинні автоматично формуватися відповідно до пункту 3.4 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442.

Також Відповідач, із посиланням на пункт 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зазначає, що відповідно до Пам`ятки про подавання вагонів № 56, доданої до відповіді Львівської залізниці на адвокатський запит, передача вагона на під`їзну колію ПАТ Львівський жиркомбінат вантажовласнику ТОВ Щедро здійснювалась 14.05.2019 о 18 год. 30 хв. А згідно з витягом з Книги зважування вантажів на вагонних вагах ф. ГУ-36 зважування вагону № 51134575 у завантаженому стані здійснювалось на станційній вагонній вазі 14.05.2019 о 18 год. 30 хв. Тобто зважування відбувалося в той же час, що й подача вагона на під`їзну колію, що, на думку Відповідача, ставить під сумнів дотримання станцією Львів технології зважування вагона № 51134575 на станційних вагах.

Окрім того, ТОВ ОПВК вказує на те, що як випливає з Книги зважування вантажів на вагонних вагах ф. ГУ -36 з електронної бази даних ГІОЦ УЗ АСК ВП УЗ-Е за 14.05.2019, зважування вантажу, що прибув на адресу ТОВ Щедро та здійснювалось за його замовленням, відбувалося з 18:30 до 18:31 - тобто за неповних дві хвилини було зважено сім вагонів-цистерн. При цьому протягом останньої з двох хвилин було зважено п`ять вагонів - тобто на зважування одного вагону було витрачено 12 секунд, а в цілому (згідно із цим розрахунком) на зважування 7 вагонів було затрачено 84 секунди або 1 хв. 24.сек.

Згідно з інформацією, яка міститься у комерційному акті, зважування здійснювалось з зупинкою та розчепкою . Проте відповідно до пункт 3.2 Додатка 6 до пункту 6.1 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, час на зважування встановлюється з розрахунку: 2,5 - 3 хв. на фізичний вагон при зважуванні з розчепленням вагонів. Тобто на зважування групи з 7 вагонів, згідно із встановленими нормативами, мало бути затрачено 21 хвилину, що в 15 разів перевищує час, який було затрачено залізницею при зважуванні цього відправлення.

Відповідач звертає увагу, що відповідно до даних, наведених у технічному паспорті ваг, витяг з якого був наданий Позивачем, швидкість пересування на вагонних вагах під час зважування - 5 км/год, що становить 83 м/хв або 1,38 м/с. При цьому згідно із довідником вагонів-цистерн ДСТУ 3431-96 Вагони вантажні. Терміни та визначення , ДСТУ 3445-96 (ГОСТ 10674-97) Вагони-цистерни магістральних залізниць колії 1520 мм. Загальні технічні умови, характеристика цистерн і бункерних напіввагонів наведених в альбомі-довіднику Грузовые вагоны колеи 1520 мм железных дорог СССР (М., Транспорт, 1989 г.) , довжина цистерни по осях автозчепів становить 12 020 мм, тобто загальна довжина з 7 вагонів - 84 140 мм або 84,14 м. У випадку проведення операцій розчеплення/зчеплення ця відстань ще збільшується за рахунок додаткових маневрових рухів, оскільки вагони, що не зважуються, мають бути убрані з платформи ваг (яка становить до 17 м).

Отже, за твердженням Відповідача, подолання відстані, яка дорівнює довжині групи з 7 вагонів (84,14 м) з встановленою нормативною швидкістю 5 км/год фізично можливо лише в разі поступального, прямолінійного, рівномірного, без зупинок руху, що спростовує зазначену в комерційному акті технологію зважування з зупинкою і розчепкою та достовірність результатів зважування, що відображені у книзі обліку контрольних зважувань, на підставі яких складено комерційний акт.

Заперечуючи проти доводу Позивача про відсутність обов`язку залізниці вносити дані у графу 49 накладної виключно у електронному вигляді, Відповідач, із посиланням на пункт 8 Правил складання актів, пункт 5.1 Правил оформлення перевізних документів, зазначає, що лише за відсутності положень у договорі між залізницею і вантажоодержувачем про електронний обмін документами, перевізний документ на вантаж може бути оформлений в паперовому вигляді. У випадку наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положень про електронний обмін документами, оформлення перевізних документів, зокрема, в частині відміток залізниці (графа 49) здійснюється в електронному вигляді.

Відповідач вказує на те, що відповідно до пункту 8.5.6 Договору про надання послуг, який є договором про приєднання відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, текст якого доступний на офіційному сайті АТ Українська залізниця видача вантажу, перевезення якого здійснювалось за електронною накладною, проводиться за електронною накладною.

При цьому Відповідач звертає увагу на те, що, як вбачається з накладної № 41062514, її оформлення, а також видача вантажу, здійснювалось в електронному вигляді, про що свідчить відмітка у графі 53 Підтвердження одержання вантажу накладної: Довіреність № 2 від 02.01.2019 паспорт КВ 230964 ОСОБА_4 ЕЦП 14.05.2019 14:46 . Тобто оформлення перевезення за перевізним документом здійснювалося в електронному вигляді.

Відповідач, із посиланням на пункти 3.1, 3.2, 3.3 Порядку застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.11.2010 № 800, зазначає, що у накладній № 41062514, яка міститься в архіві електронних документів Укрзалізниці, в графі 49 відсутні відмітки залізниці щодо складання акту. А відтак, надана Позивачем копія накладної № 41062514 у паперовому вигляді, що містить записи залізниці зроблені від руки, не відповідає електронному перевізному документу, та, на думку Відповідача, не є належним та допустимим доказом.

ТОВ ОПВК заперечує проти доводу Позивача про те, що комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1 підписаний повноважними особами.

Відповідач зазначає, що обізнаний із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17, згідно із якою, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Проте вказує на те, що суміщення професій (посад) допускається в межах однієї категорії персоналу в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання основної роботи, так і суміщеної (додаткової) роботи. А відтак, оскільки начальник вантажного району та агент комерційний віднесені до різних категорій персоналу ( керівники та фахівці ) та для них встановлені різні кваліфікаційні вимоги, на думку Відповідача, положення посадових інструкцій агента комерційного, якими уповноважено його на підписання комерційного акту, не відповідають положенням чинного законодавства.

Окрім того, ТОВ ОПВК зазначає, що Позивачем не надано доказів оформлення наказу (розпорядження) адміністрації щодо сумісництва посад (виконання додаткових обов`язків) комерційним агентом, та погодження такого сумісництва з комітетом профспілки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

07.05.2019 зі станції відправлення Одеса-Порт Одеської залізниці відправником ТОВ ОПВК на адресу одержувача ТОВ Щедро (станція призначення - Львів Львівської залізниці) у вагонах № 51134369 та № 51134575 відправлений вантаж - пальмовий олеїн, що підтверджується залізничною накладною № 41062514. /а.с.12/.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини другої статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно із частинами першою, другою статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно із статтею 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Для посвідчення прийняття вантажу до перевезення станція видає відправнику квитанцію. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів. Станції видають вантажовідправникам бланки накладних (комплектів перевізних документів) за плату згідно з тарифом.

Отже, наявна у матеріалах справи залізнична накладна № 41062514 свідчить про укладення між Позивачем (перевізником) і Відповідачем (вантажовідправником) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до пункту 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

Згідно із Додатком 3 Правил оформлення перевізних документів, графа 24 накладної Маса вантажу, визначена відправником заповнюється відправником, якщо маса вантажу визначена ним. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). У графі 26 накладної Спосіб визначення маси відправником зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/відправником). Якщо масу вантажу визначено за стандартом, то в цій графі зазначається також стандартна маса брутто/нетто одного вантажного місця.

У графі 55 накладної Правильність внесених відомостей підтверджую представник відправника засвідчує правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. В електронній накладній накладається електронний цифровий підпис відправника.

Відмітки у залізничній накладній № 41062514 свідчать, що вантаж завантажений відправником, пакування - налив рідина, маса вантажу визначена на вагонних вагах (150 т) та становить 120 000 кг - маса вантажу, у вагоні № 51134369 - 60 000 кг, у вагоні № 51134575 - 60 000 кг. Завантаження вантажу у вагон здійснено вантажовідправником. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджена відправником, з накладенням електронного цифрового підпису диспетчера Кіньової В.Р.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

16.05.2019 працівниками станції Львів складено Комерційний акт № 370006/1 про те, що на підставі листа ТОВ Щедро 192 /04/05 від 29.12.2018 проведено зважування на 150-ти тонній тензометричній вазі станції Львів, яка пройшла держперевірку 28.01.2019, цистерни 51134575 з вантажем пальмовий олеїн, яка прибувала по відправці вказаної на звороті цього акту. По документу значиться брутто 82 500 кг, нетто 60 000 кг, тара 22 500 кг. Фактично при зважуванні цистерни з зупинкою і розчепкою встановлено брутто 82 850 кг, нетто 60 350 кг, тара 22 500 кг, що більше перевізного документа і вантажопідйомності вагона на 350 кг. Цистерна прибула у супроводі стрілка залізниці за справною пломбою відправника без доступу до вантажу і витікання. 16.05.2019 агентом комерційним станції Львів ОСОБА_1 при перевірці тари цистерни на вказаній вазі, встановлено 22 500 кг, що підтверджує надлишок вантажу і завантаження цистерни більше на 350 кг. Зважування цистерни з вантажем проведено 14.05.2019 агентом комерційним станції Львів Баїк О.В. в присутності заступника начальника станції Львів Андрухіва Т.І., представника вантажоодержувача Кубрак Г.М. Зважування тари вагона проводилося агентом комерційним станції Львів Сабадаш І.В. 16.05.2019 в присутності заступника начальника станції Львів Андрухіва Т.І., представника вантажоодержувача Кубрак Г.М. /а.с. 11/.

Суд не приймає довід Відповідача про те, що комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1 підписаний неповноважними особами, з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд при розгляді цієї справи враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.11.2018 у справі № 916/2450/17, згідно із якою, якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів, і такими доказами можуть підтверджуватися повноваження осіб на підписання комерційного акта.

Комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1 підписаний заступником начальника станції Львів Андрухівим Т.І., агентом комерційним Баїк О.В., агентом комерційним Сабадаш І.В., а також представником вантажоодержувача Кубрак Г.М.

Як випливає із записів № 8, № 9, № 10, № 11 у трудовій книжці АФ № 124253 ОСОБА_5 працює на посаді агента комерційного станції Львів з 25.01.2016. На момент складання комерційного акту від 16.05.2019 № 370006/1 ОСОБА_5 займала посаду агента комерційного 2 категорії на підставі наказу від 03.07.2018. /а.с.138/.

Відповідно до Посадової інструкції агенту комерційному другої категорії станції Львів, затвердженої в.о. начальника виробничого структурного підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень 23.05.2018, ОСОБА_6 О ОСОБА_3 виконує посадові обов`язки начальника вантажного району в частині прийняття участі у контрольних переважуваннях вагонів на перевірку маси вантажу, кількості місць вантажу у вагоні та підписує комерційні акти. /а.с. 140-142/.

Як випливає із запису № 8 у трудовій книжці АХ № 593047 ОСОБА_1 працює на посаді агента комерційного станції Львів з 01.10.2011. /а.с. 139/.

Згідно із Посадовою інструкцією агенту комерційному станції Львів, затвердженої начальником виробничого структурного підрозділу Львівська дирекція залізничних перевезень 04.01.2016, ОСОБА_1 , зокрема, проводить зважування вагонів, контрольні переважування на станційній вазі, контрольні перевірки вантажу, веде книгу зважувань вантажів на вагонних вагах, та книгу обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах. Складає комерційні акти у випадках і у порядку встановленому статтею 129 Статуту залізниць України. /а.с. 143-145/.

Суд протокольною ухвалою від 13.01.2020 прийняв до розгляду вищевказані докази, надані з Відповіддю на відзив від 08.01.2020 № ДНЮ-1, з огляду на неможливість їх подання Позивачем разом із позовною заявою з причини відсутності його обізнаності з правовою позицією Відповідача щодо повноважень осіб, які підписали комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1, яку було висловленою лише у відзиві на позовну заяву.

Суд також не приймає довід Відповідача, щодо того, що положення посадових інструкцій агента комерційного, якими уповноважено його на підписання комерційного акту, не відповідають положенням чинного законодавства через те, що начальник вантажного району та агент комерційний віднесені до різних категорій персоналу ( керівники та фахівці ) та для них встановлені різні кваліфікаційні вимоги, а також відсутності доказів погодження такого сумісництва з комітетом профспілки, з огляду на наступне.

Відповідач не вказує, положенням якого чинного законодавства суперечить посадова інструкція агента комерційного, яка уповноважує останнього на виконання посадових обов`язків начальника вантажного району в частині прийняття участі у контрольних переважуваннях вагонів на перевірку маси вантажу, кількості місць вантажу у вагоні та підписання комерційних актів. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 66 Залізничний транспорт і метрополітен , затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 20.05.2016 № 181 має довідковий характер та не є актом законодавства. Окрім того, цей документ не містить жодних обмежень щодо виконання агентом комерційним додаткових обов`язків. При цьому, слід зазначити, що ці обов`язки не пов`язані з керівною функцією та не вимагають від їх виконавця іншої кваліфікації.

Крім того, оцінка трудових правовідносин, що склалися між Позивачем та його працівником, зокрема, з`ясування обставини погодження посадових інструкцій з профспілковим комітетом, не входить до предмету доказування у цій справі.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини покладення на агента комерційного Баїк О.В. виконання обов`язків начальника вантажного району відповідно до затвердженої посадової інструкції, склад працівників залізниці, що підписали комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1, відповідав складу визначеному імперативно у пункті 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Щодо доводу Відповідача про відсутність у графі 49 електронного перевізного документу - накладної № 41062514 відмітки залізниці щодо складання комерційного акту від 16.05.2019 № 370006/1 слід зазначити наступне.

Пунктом 8 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, передбачено, що комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу. Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Відповідно до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Згідно із пунктами 4.2, 4.3 Правил оформлення перевізних документів, під час перевезення передбачені цими Правилами відмітки зазначаються у графі 49 Відмітки залізниці . У разі складання акта в графі 49 Відмітки залізниці зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, про нестачу _____ місць , про нестачу маси _____ кг , про відсутність пломб тощо).

Пунктом 5.1 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що заповнення накладної на станції призначення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил. За наявності в договорі між залізницею і вантажоодержувачем положень про електронний обмін документами на вантаж, що прибув за електронною накладною (із накладенням ЕЦП), одержувачу надається накладна в електронному вигляді у порядку, визначеному договором. За відсутності таких положень у договорі одержувачу видається накладна у паперовому вигляді, роздрукована на підставі електронної накладної та засвідчена календарним штемпелем станції призначення.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.11.2010 № 800, електронні перевізні документи (далі - ЕПД) - сукупність електронних документів (далі - ЕД), що визначені Законом України Про електронні документи та електронний документообіг , в яких зафіксована інформація у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. ЕПД повинні містити інформацію, визначену для накладної (яка на кожне відправлення вантажу повинна подаватися відправником станції навантаження) Правилами перевезення вантажів.

Як вбачається з накладної № 41062514, її оформлення, а також видача вантажу, здійснювалось в електронному вигляді, про що свідчить відмітки у графі 55 накладної Правильність внесених відомостей підтверджую - Диспетчер Кіньова Вікторія Рудольфівна ЕЦП 05.05.2019 12:07 , а також у графі 53 Підтвердження одержання вантажу накладної: Довіреність № 2 від 02.01.2019 паспорт КВ 230964 ОСОБА_4 ЕЦП 14.05.2019 14:46 . Тобто оформлення перевезення за перевізним документом здійснювалося в електронному вигляді.

Отже, у випадку складання комерційного акту, в графі 49 Відмітки залізниці електронного перевізного документу - накладної № 41062514, повинно бути зазначено про цю обставину.

Однак, як випливає з наданої Відповідачем копії накладної № 41062514, яка міститься в архіві електронних документів Укрзалізниці, в графі 49 відсутні відмітки залізниці щодо складання комерційного акту від 16.05.2019 № 370006/1. /а.с. 64/.

При цьому в графі 49 Відмітки залізниці наданої Позивачем паперової копії накладної № 41062514, міститься запис від руки: вагон № 51134575 вантаж виданий за масою вантажу 60350 кг, більше 350 кг, ком. акт ст. Львів 370006/1 від 16.05.2019 ДСМ Львов Андрухів . /а.с. 12/.

Тобто паперова копія накладної № 41062514 не відповідає електронній копії цієї ж накладної в частині записів у графі 49 Відмітки залізниці .

Проте невідповідність вказаних записів не впливає на дійсність самої залізничної накладної № 41062514, яка є належним та допустимим доказом укладення договору перевезення вантажу та його виконання. Слід зазначити, що записи в інших графах обох копій цієї накладної є ідентичними.

Відсутність в графі 49 електронного перевізного документу - накладної № 41062514 відмітки залізниці щодо складання комерційного акту свідчить про недотримання Позивачем положень пунктів 1.1, 4.2, 4.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, щодо зазначення відомостей про складання комерційного акту від 16.05.2019 № 370006/1.

Однак відсутність вказаних відомостей у графі 49 електронної залізничної накладної не впливає на наявність та не спростовує самої обставини складання комерційного акту від 16.05.2019 № 370006/1 відповідно до статті 129 Статуту залізниць України.

Суд не приймає довід Відповідача про те, що після завантаження вагону № 51134575, його було прийнято до перевезення залізницею без будь-яких зауважень. Відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Тобто вказана процедура не передбачає перевірку маси вантажу залізницею. А відтак, прийняття вантажу до перевезення без такої перевірки не означає безумовне та автоматичне підтвердження перевізником відомостей про його масу, вказаних у залізничній накладній.

Щодо доводу Відповідача про відсутність у залізниці підстав для перевірки маси вантажу, оскільки він прибув в справних цистернах за справними пломбами відправника, що підтверджується й комерційним актом від 16.05.2019 № 370006/1, складеним Львівською залізницею, слід зазначити наступне.

Статтею 52 Статуту залізниць України та пунктом 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачені випадки, коли на станції призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу. При цьому, цими ж приписами, а також пунктом 17 вказаних Правил видачі вантажів, встановлено, шо у решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули в справних вагонах (цистернах) за справними пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі, видаються залізницею без перевірки маси, кількості й стану.

Водночас статтею 24 Статуту залізниць України та частиною п`ятою пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, встановлено право залізниці перевіряти правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Отже у разі реалізації Позивачем вказаного права, складання комерційного акта відповідно до статті 129 Статуту залізниць України у тих випадках, коли залізниця не зобов`язана була видавати вантаж з перевіркою, не може бути підставою для визнання відповідного комерційного акта таким, що не має доказового значення.

Твердження Відповідача про порушення пункту 15 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, а також пунктів 2.16, 3.10 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої спільним наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту та зв`язку України від 18.09.2008 № 1019/1143, не відповідає дійсним обставинам справи.

Як випливає зі змісту листа Львівської митниці ДФС від 06.12.2019 № 421/адв/13-70-78-01 у відділі митного оформлення № 1 митного поста Городок Львівської митниці ДФС 14.05.2019 о 18 год. 29 хв. було здійснено митне оформлення вантажу за ЕМД UA 209180/2019/030556, за залізничною накладною від 07.05.2019 № 41062514. /а.с. 86-87/.

При цьому, як випливає з Книги зважування вантажів на вагонних вагах ф. ГУ -36 з електронної бази даних ГІОЦ УЗ АСК ВП УЗ-Е за 14.05.2019, зважування вагону № 51134575 було здійснено 14.05.2019 о 18 год. 30 хв., тобто вже після завершення митного оформлення. /а.с. 127/.

Слід також звернути увагу на те, що обставина проведення митного оформлення вантажу (товару) відповідно до ЕМД UA 209180/2019/030556 на загальну масу 120 т сама по собі не свідчить про правильність зазначення відправником (ТОВ ОПВК ) даних про масу вантажу у перевізних документах (накладній № 41062514). Адже, як випливає зі змісту листа Львівської митниці ДФС від 06.12.2019 № 421/адв/13-70-78-01 підстави для проведення зважування вантажу, що переміщувався у вагоні № 51134575 та прибув згідно залізничної накладної від 07.05.2019 № 41062514, були відсутні. А звернення працівників станції Львів до Львівської митниці ДФС стосовно перевірки маси вантажу у вагоні № 51134575 станом на 05.12.2019 не надходили. Тобто під час митного оформлення зважування вантажу не здійснювалося.

Щодо доводу Відповідача про відсутність в комерційному акті інформації щодо видачі надлишків вантажу, а також ненадання Позивачем доказів оформлення схоронної розписки, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 28 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, надлишки вантажів, що прибули за справними пломбами (ЗПП) відправника, видаються одержувачу. Наднормативні надлишки вантажів, що прибули за пломбами залізниці або були нею навантажені, видаються порядку, зокрема, вантажі, що перевозяться навалом, насипом або наливом та швидкопсувні, видаються одержувачу на місцях загального й незагального користування під схоронну розписку. Про видачу одержувачу надлишків вантажу зазначається в комерційному акті. Якщо протягом 30 діб належність надлишкового вантажу не буде встановлено, то вантаж передається відповідній організації в порядку, передбаченому Правилами реалізації вантажів.

Отже оформлення схоронної розписки обумовлено передаванням надлишків вантажу до моменту встановлення його належності або реалізації після закінчення граничного терміну його зберігання. Тобто йдеться про випадок, коли прибув вантаж, власник якого не відомий.

При цьому, сам по собі факт не оформлення схоронної розписки не може свідчити про відсутність надлишків вантажу.

Слід зазначити, що комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1 було складено саме для засвідчення обставини наявності надлишку вантажу у розмірі 350 кг. При цьому, цей акт не містить відомостей про будь-які заяви представника одержувача щодо неналежності цього вантажу ТОВ Щедро . А відтак, підстави для оформлення схоронної розписки були відсутні.

Також слід звернути увагу на те, що Складська довідка ТОВ Щедро про прийняття на склад одержувача вантажу з цистерни № 51134575 у кількості 60 000 кг не свідчить про правильність зазначення відправником (ТОВ ОПВК ) даних про масу вантажу у перевізних документах (накладній № 41062514), адже нею зафіксовано дані складського обліку, а не результати зважування. При цьому вказана довідка не містить відомостей про те, що стало підставою для відображення у складському обліку саме такої маси вантажу по факту. /а.с. 63/.

Суд не приймає довід Відповідача про обмеження у часі матеріальних підстав відповідальності вантажовідправника та закінчення її з видачою вантажу, що перевозився, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 125 Статуту залізниць України після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.

Проте, як вже зазначалось, пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138, передбачено, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Статтею 118 Статуту залізниць України визначено суб`єкта, який несе відповідальність за правопорушення - пред`явлення вантажу з неправильним зазначенням його найменування або властивостей, яким є саме відправник.

Об`єктивна сторона цього правопорушення характеризується дією - неправильним зазначенням маси вантажу у накладній, що можливо лише в момент її складання та підписання представником відправника. А відтак, часом вчинення правопорушення є час здійснення вказаної дії.

Отже відповідальність, яка передбачена статтею 118 Статуту залізниць України, для відправника наступає з моменту вчинення правопорушення - часу складання та підписання залізничної накладної, а не після виявлення неправильного зазначення маси вантажу на станції призначення.

При цьому, обставина проведення станцією призначення перевірки вантажу у вагоні після його видачі одержувачу та закінчення перевезення, тобто вчинення залізницею дій з виявлення правопорушення, не впливає на момент виникнення підстав для відповідальності відправника, передбаченої статтею 118 Статуту залізниць України.

Згідно із пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів. Маса вантажів, які перевозяться навалом, насипом, наливом, визначається зважуванням на вагонних вагах. Допускається використання інших типів ваг, крім вагонних, за умови їх відповідності вимогам законодавства про метрологію.

Пунктом 10 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, передбачено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення. Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.

Відповідно до пунктів 1.5, 1.7, 2.1 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, для визначення маси вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, можуть застосовуватися електромеханічні (електронні) та важільні вагонні ваги для зважування із зупинкою та зважування у русі, а також інші засоби ваговимірювальної техніки (ЗВВТ), передбачені Правилами приймання вантажів до перевезення. ЗВВТ повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів, у тому числі цієї Інструкції, і нормативних документів. ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (далі - сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Пунктом 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України передбачено, якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854, оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом. У технічному паспорті електронних ЗВВТ записуються також заводські номери датчиків, вагопроцесора, у разі потреби - контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ, зазначене в експлуатаційних документах виробника ЗВВТ, яке визначає його технічний стан.

Технічний паспорт ЗВВТ надається начальнику станції, на якій будуть оформлятися перевізні документи за результатами зважування на цих ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ повинні зберігатися в місці, визначеному розпорядчим документом начальника станції, який забезпечує їх схоронність. На прохання власника ЗВВТ йому може бути надано копію технічного паспорта ЗВВТ. Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов`язані з визначенням маси вантажу.

Згідно із пунктами 4.1, 4.5, 5.33 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, на ЗВВТ за результатами зважування, згідно з якими оформляються перевізні документи під час перевезень залізничним транспортом, поширюється метрологічний нагляд. ЗВВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації. Повірка чи державна метрологічна атестація ЗВВТ проводиться у порядку, встановленому ДСТУ 2708:2006 Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення та ДСТУ 3215-95 Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення . Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється. Результати повірки або державної метрологічної атестації державні повірники записують також у контрольному примірнику технічного паспорта ЗВВТ. При цьому для електронних ЗВВТ, які мають програмне забезпечення, записують також контрольне число фіскальної реєстрації регулювання ЗВВТ. Повірка та обслуговування ЗВВТ повинні проводитися відповідно до інтервалів, наведених в додатку 3 до цієї Інструкції.

Судом встановлено, маса вагонів № 51134369 і № 51134575 та вантажу в них, відправлених 07.05.2019 зі станції Одеса-Порт за накладною № 41062514 була визначена 05.05.2019 на вагонних вагах PC-150 (заводський номер 821/9547). Вказана обставина підтверджується Актом переважування від 05.05.2019 № 457/05, складеним незалежною сюрвеєрською компанією Intertek . Також, вказаною компанією видано Сертифікат ваги від 05.05.2019 № 069-2019/7033, яким підтверджено кількість завантаженого вантажу, зокрема, у вагон № 51134575 - 60 000 кг (нетто). /а.с. 66, 69/.

У Технічному паспорті засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) на Вагонні ваги тип РС-150 заводський номер 821/9547, що належать ТОВ ОПВК , оформленому 17.12.2012, зазначені міжповірочний інтервал - 6 місяців та інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяці.

Як випливає зі змісту вказаного Технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) Вагонні ваги РС-150 (заводський номер 821/9547) проходили періодичну повірку - 21.01.2019, а огляд-перевірку - 22.04.2019. При цьому, за результатами огляду-перевірки зроблено запис: Показники ваги в межах допустимих. Ваги допускаються до застосування . /а.с. 67-68/.

Отже, станом на 05.05.2019, дату зважування вагонів № 51134369 і № 51134575 та вантажу в них, відправлених за залізничною накладною № 41062514, Вагонні ваги РС-150 (заводський номер 821/9547) пройшли періодичну повірку та огляд-перевірку відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, а відтак, вважаються справними.

У Технічному паспорті засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) на Вагонні ваги станції Львів, ВП Львівська дирекція залізничних перевезень , модифікація ВВТ-150-С2, заводський № 05, оформленому 24.12.2012, зазначені міжповірочний інтервал - 6 місяців та інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяці.

Згідно із записами у вказаному Технічному паспорті засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) Вагонні ваги ВВТ-150-С2, заводський № 05, проходили періодичну повірку - 28.01.2019, за результатами якої зроблено запис: Вагонній тензометрічній вазі № 05 проведено профілактично-технічне обслуговування. Похибка ваги в межах допуску. Зважування вантажів дозволяється. Похибка (50кг) . Також, 26.04.2019 Вагонні ваги ВВТ-150-С2, заводський № 05, проходили огляд-перевірку, за результатами якої зроблено запис: Вагонній тензометричній вазі № 05 проведено огляд-перевірку. Похибка ваги в межах допуску. Зважування дозволяється. Похибка (50кг) . /а.с. 122-125/.

Тобто, станом на 14.05.2019 та 16.05.2019, дати зважування вагону № 51134575 на станції Львів, Вагонні ваги ВВТ-150-С2, заводський № 05, пройшли періодичну повірку та огляд-перевірку відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, а відтак, вважаються справними.

Відповідно до частин першої, другої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, комерційний акт є тільки одним з доказів, який господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами зі справи. Зокрема, комерційний акт може оцінюватися як такий, що не має сили доказу, якщо він не відповідає фактичним обставинам.

Суд відхиляє надані Позивачем витяги з Книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Львів (форма ГУ-36), заповнені вручну та в електронному вигляді, з огляду на наступне.

Ведення Книги зважування вантажів на вагонних вагах форма ГУ-36 передбачено Інструкцією з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-Ц, яка не пройшла державну реєстрацію в якості нормативно-правового акту та є внутрішнім документом залізниці, який не створює юридичних наслідків для Відповідача.

Згідно із пунктами 3.4, 3.6 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 за № 1716/22028, результати зважування на електронних ЗВВТ повинні видаватися у друкованому вигляді, для чого конструкція вагопроцесора має передбачати можливість підключення до нього друкувального пристрою. У складі електронних ЗВВТ повинні застосовуватися вагопроцесори, у яких має бути передбачена можливість підключення до мереж автоматизованих систем управління, що застосовуються на залізничному транспорті. Приєднання зовнішнього обладнання до електронних ЗВВТ має виконуватися через стандартні інтерфейси і не повинне негативно впливати на метрологічні характеристики ЗВВТ.

Відповідно до пункту 3.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, у ЗВВТ для статичного зважування, прийнятих в експлуатацію до набрання чинності цією Інструкцією, допускається відсутність друкувального пристрою.

У пункті 3 Технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) на Вагонні ваги станції Львів, ВП Львівська дирекція залізничних перевезень , модифікація ВВТ-150-С2, заводський № 05, оформленого 24.12.2012, зазначена швидкість пересування на вагонних вагах: під час зважування 5 км/г, без зважування 15 км/г. Тобто вказаний ЗВВТ Позивача призначений для динамічного зважування (у русі) і до нього не може бути застосований пункт 3.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відомості у витягах з Книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Львів (форма ГУ-36) відповідають результатам зважування, роздрукованим пристроєм, підключеним до вагопроцесора вагонної тензометричної ваги ВВТ-150-С2, заводський № 05, а також формування цих відомостей у мережі автоматизованої системи управління, підключеної до вказаного вагопроцесора.

А відтак, відсутні підстави для врахування наданих Позивачем витягів з Книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Львів (форма ГУ-36) як доказів, що підтверджують результати зважування, отримані відповідно до пунктів 3.4, 3.6 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442.

Окрім того, слід зазначити, що, як випливає з Книги зважування вантажів на вагонних вагах ф. ГУ -36 з електронної бази даних ГІОЦ УЗ АСК ВП УЗ-Е за 14.05.2019, зважування вантажу, що прибув на адресу ТОВ Щедро , у 7 вагонах, відбувалося з 18:30 до 18:31. При цьому, для вагонів № 51134369 та № 51134575, які відправлялись за залізничною накладною № 41062514, вказано один і той самий час, 18 год. 30 хв. А для наступних вагонів цієї групи (№ 57169799, № 77223501, № 77221612, № 77233245, № 57119497) зазначений час: 18 год. 31хв. Тобто вагони № 51134369 та № 51134575 були зважені протягом однієї хвилини.

Відповідно до пункту 3.2 Додатка 6 Методика розробки єдиних технологічних процесів роботи під`їзних колій і станцій примикання до пункту 6.1 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, коли зважування вагонів здійснюється без дозування вантажу, час на зважування встановлюється з розрахунку: 1 - 1,5 хв. на вагон при зважуванні з зупинкою без розчеплення вагонів; 2,5 - 3 хв. на фізичний вагон при зважуванні з розчепленням вагонів.

З огляду на зазначене, суд критично сприймає відомості Книги зважування вантажів на вагонних вагах ф. ГУ -36 з електронної бази даних ГІОЦ УЗ АСК ВП УЗ-Е за 14.05.2019, щодо зважування вагонів № 51134369 та № 51134575 протягом однієї хвилини, у той час коли для цього при зважуванні з розчепленням, згідно із встановленим нормативом, потрібно 5-6 хв. І, як наслідок, вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам зазначення у комерційному акті від 16.05.2019 № 370006/1 про зважування цистерни з зупинкою і розчепкою.

Також суд не приймає до уваги Акти загальної форми (форма ГУ-23) від 14.05.2019 № 662 та від 16.05.2019 № 665, оскільки зазначені в них відомості про зважування не ґрунтуються на доказах, що підтверджують результати зважування, отримані відповідно до пунктів 3.4, 3.6 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що обставина наявності надлишку вантажу і завантаження цистерни 51134575 більше на 350 кг, про що складено комерційний акт від 16.05.2019 № 370006/1, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, а сам комерційний акт не відповідає фактичним обставинам. А відтак, відсутні підстави для нарахування Відповідачу штрафу відповідно до статті 118 Статуту залізниць України.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що не обґрунтовані та не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в перевізних документах у розмірі 95 344,00 грн.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, частиною першою статті 11, частиною другою статті 908, частиною третьою статті 909 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою статті 307 Господарського кодексу України, статтями 6, 23, 24, 37, 52, 118, 122, 125, 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, пунктами 1.1, 2.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.5, Додатком 3 Правил оформлення перевізних документів, пунктами 5, 7, 10, частиною п`ятою пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, пунктом 3.2 Додатка 6 Методика розробки єдиних технологічних процесів роботи під`їзних колій і станцій примикання до пункту 6.1 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, пунктами 12, 15, 17, 28 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, пунктом 1.5 Порядку застосування електронного перевізного документа під час перевезення вантажів залізничним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.11.2010 № 800, пунктом 8 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, пунктами 2.16, 3.10 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої спільним наказом Державної митної служби України та Міністерства транспорту та зв`язку України від 18.09.2008 № 1019/1143, пунктами 1.5, 1.7, 2.1, 2.3, 3.4, 3.5, 3.6, 4.1, 4.5, 5.33 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" цього кодексу.

Повний текст складено 02 липня 2020 р.

Суддя Ю.А. Шаратов

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення26.06.2020
Оприлюднено03.07.2020
Номер документу90154250
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/3450/19

Постанова від 15.10.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Ухвала від 17.08.2020

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Таран С.В.

Рішення від 26.06.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Шаратов Ю.А.

Ухвала від 10.06.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Шаратов Ю.А.

Ухвала від 09.06.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Шаратов Ю.А.

Ухвала від 22.04.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Шаратов Ю.А.

Ухвала від 18.03.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Шаратов Ю.А.

Ухвала від 10.03.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Шаратов Ю.А.

Ухвала від 28.02.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Шаратов Ю.А.

Ухвала від 17.02.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Шаратов Ю.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні