Рішення

від 02.07.2020 по справі 923/285/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

РІШЕННЯ

ІМЕННЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року Справа № 923/285/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. , розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС ТРЕЙД", с. Малі Ланки, Перемишлянський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 39459017,

до: Приватного підприємства "Щасливе дитинство", м. Херсон, код ЄДРПОУ 39505838,

про стягнення 152438,38 грн.

Обставини справи.

23 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АКС ТРЕЙД" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Щасливе дитинство" заборгованості у розмірі 152438,38 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки непродовольчих товарів №ОП-30Б-1541 та Договору поставки непродовольчих товарів №ОП-30Б-1554 від 15.04.2019, порушено п.5.1. та п. 5.2. Договору.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 26.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 923/282/20. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 27.05.2020.

Суд зазначає, що 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020, яким внесено зміни до Господарського та Господарського процесуального кодексів України. Зокрема, пунктом 3 частини 11 Розділу I закону внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України:

3) розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

- визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 внесені зміни у постанову КМУ № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом (COVID-19)", із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, якою на території України продовжено карантин до 24.04.2020 через спалах у світі коронавірусу. На засіданнях КМУ 22.04.2020 та 04.05.2020 строки загальнонаціонального карантину продовжувались до 11.05.2020, до 22.05.2020, до 22.05.2020 та до 31.07.2020.

Приймаючи до уваги наведене, судом продовжено процесуальні строки в межах строку дії карантину для надання можливості реалізації процесуальних прав учасникам справи. За період дії карантину і по теперішній час звернень щодо необхідності реалізації таких прав від учасників справи не надходило.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання відповідачем 30.03.2020 ухвали про відкриття провадження від 26.03.2020 у справі № 923/285/20.

Станом на день розгляду справи, відповідачем відзив на позов не подано, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявлено.

Разом з тим, згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012року).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Дослідивши матеріали справи, суд врахував характер спірних правовідносин, наявність необхідних доказів у матеріалах справи. Також враховано, що судом було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України.

За таких обставин, суд вважає за можливим здійснювати розгляд справи з прийняттям рішення по суті спору.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 15 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акс Трейд" (надалі - Продавець або Позивач) і Приватним підприємством "Щасливе Дитинство" (надалі - Покупець або Відповідач) були укладені Договори поставки непродовольчих товарів № ОП-30Б-1541 (надалі - Договір -1) та Договір поставки непродовольчих товарів № ОП-30Б-1554 ( надалі - Договір-2), за умовами яких Позивач взяв на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цими договорами поставити Відповідачу непродовольчі товари, іменовані надалі "Товар", в узгодженому сторонами асортименті та кількості, за цінами відповідно до Прайс-листа Продавця, а Відповідач в свою чергу зобов`язався прийняти товар та оплатити Товар згідно умов Договорів.

Предметом зазначених Договорів є поставка непродовольчих товарів.

Сторонами Договорів досягнуто згоди щодо істотних умов договору, визначено предмет договору, кількість та якість товару, порядок та умови поставки, порядок проведення розрахунків та інші умови.

Відповідно до п. 8.2. Договорів, останні набувають сили з моменту підписання сторонами та діють на протязі 12 місяців. Договір автоматично продовжується на кожні наступні 12 місяців, у випадку якщо жодна з сторін за 30 робочих днів до закінчення терміну дії Договору письмово не повідомить про його розірвання.

Доказів про відмову від договору чи його розірвання у визначеному законодавством порядку суду не надано.

Умовами Договорів визначено, що загальна вартість Договору складає суму поставок, відображених у накладних на поставку товару (п. 1.2 Договору).

Сторонами Договорів визначено, що кількість і асортимент Товару, його ціна і вартість вказуються у накладній на кожну поставку (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.3. Договорів конкретна номенклатура, асортимент, кількість та ціна Товару, що постачається і є предметом даного договору, буде узгоджуватися Сторонами у відповідній заявці (замовлені) Покупця. Така заявка може подаватися Покупцем шляхом направлення Постачальникові відповідного листа (поштою, факс, ел. поштою). У випадку, якщо Постачальник не може виконати замовлення Покупця повністю або частково, Постачальник зобов`язаний не пізніше одного робочого дня, наступного за днем отримання замовлення повідомити про це Покупця (у формі в якій було одержано Замовлення). В такому випадку Постачальник не несе відповідальності за невиконання замовлення Покупця та не відшкодовує жодних збитків, понесених Покупцем у зв`язку з цим. Після чого сторони узгоджують інші умови поставки товару.

Згідно п.п.4.1., 4.2. Договорів Продавець передає, а Покупець приймає Товар відповідно до накладної. При прийомі Товару Покупець зобов`язаний перевірити його якість, кількість, комплектацію, стан тари, упаковки і переконатися в придатності для експлуатації.

Відповідно до п. п. 5.1., 5.2. Договорів покупець зобов`язується здійснити оплату Товару не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки. У платіжному дорученні Покупець обов`язково повинен вказати номер і дату видаткової накладної, за якою здійснюється оплата. Якщо в платіжному дорученні не вказані ці дані, Продавець має право зарахувати цю суму в рахунок погашення заборгованості Покупця за попередні поставки, починаючи з самої ранньої.

Так, на виконання умов Договорів Позивач у період з 25.04.2019 по 12.08.2019 здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 209885,36 грн.

За твердженням позивача, відповідачем лише частково було оплачено поставлений позивачем товар - на суму 36792,75 грн.

Позивач також зазначає, що згідно з додатковою двосторонньою домовленістю, було здійснено повернення частини Товару - на загальну суму 20654,23 грн.

За розрахунками позивача, сума боргу відповідача за поставлений позивачем товар з урахуванням часткової сплати, становить - 152438,38 грн.

На підтвердження зазначеного до матеріалів позовної заяви додано копії наступних документів: Договір поставки непродовольчих товарів № ОП-30Б-1541 та Договір поставки непродовольчих товарів № ОП-30Б-1554 від 15.04.2019, видаткові накладні, специфікація до акту наданих послуг, виписку по рахунку позивача.

Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання в частині оплати придбаного товару, позивач звернувся до суду з позовною заявою за захистом своїх прав, шляхом стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 152438,38 грн.

Таким чином виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акс Трейд" підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договір поставки непродовольчих товарів № ОП-30Б-1541 та Договір поставки непродовольчих товарів № ОП-30Б-1554 від 15.04.2020, які укладені між сторонами у справі, за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частина перша статті 691 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1. вказаних договорів встановлено, що проведення розрахунків за поставлений товар здійснюється не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки Товару.

Факт поставки позивачем товару підтверджено доданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних, які підписані обома сторонами.

Отже, з урахуванням приписів п.5.1. Договорів та ч.1 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунок з позивачем за поставлений Товар не пізніше ніж через 30 днів з дати поставки Товару, однак відповідачем не було виконано вказаних вимог Закону та Договорів.

Доказів сплати, заперечень або спростування заявленої до стягнення суми боргу у розмірі 152438,38 грн. відповідачем суду не надано.

Відповідач, позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача

Щодо витрат позивача на правову допомогу, то суд зазначає наступне.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Станом на день прийняття рішення, позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу. У тексті позовної заяві позивачем лише зазначено про орієнтований розрахунок витрат на правову допомогу.

За таких обставин, судом не розглядається та не вирішується питання щодо розподілу витрат позивача на правову допомогу.

Керуючись статтями 123 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Щасливе дитинство" (код ЄДРПОУ 39505838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКС ТРЕЙД" (ЄДРПОУ 39459017) суму основного боргу у розмірі 152438,38 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2286,58 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Нікітенко