Постанова

від 23.06.2020 по справі 910/12452/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/12452/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав"

представник позивача - не з`явився

відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Актив Інвест"

представник відповідача-1 - не з`явився

відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промтекінжинірінг"

представник відповідача-2 - Нечитайленко О. В., керівник

особа, яка приєдналася до апеляційної скарги - Корпорація Інспірейшн Ей Груп Інк (Inspiration A Group Inc)

представник особи, яка приєдналася до апеляційної скарги - не з`явився

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 (головуючий суддя Буравльов С. І., судді Сітайло Л. Г., Смірнова Л. Г.) у справі Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Актив Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтекінжинірінг" за участю особи, яка приєдналася до апеляційної скарги - Корпорації Інспірейшн Ей Груп Інк (Inspiration A Group Inc) про визнання договорів недійсними.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 17.09.2018 Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" (далі - Позивач, Банк) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Актив Інвест" (далі - Відповідач-1, Компанія) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтекінжинірінг" (далі - Відповідач-2, Товариство) з позовом про визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги від 01.08.2017 (далі - Договір відступлення права вимоги-1), укладеного між Позивачем та Відповідачем-1; визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № 1-0/2017-ВПВ (Договір цесії), укладеного 08.09.2017 Відповідачами (далі - Договір відступлення права вимоги-2).

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір відступлення права вимоги-1 є недійсним відповідно до частин другої, третьої статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки укладений за відсутності рішення колегіального органу Банку на його укладення, що свідчить про відсутність волевиявлення Банку на вчинення цього правочину, який підписано неуповноваженою особою Банку; також Договір відступлення права вимоги-1 містить ознаки нікчемності відповідно до пунктів 1, 2, 3, 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". У зв`язку з чим є недійсним і Договір відступлення права вимоги-2, укладений Відповідачами.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 14.02.2019 Господарський суд міста Києва (суддя Сівакова В. В.) позов задовольнив повністю; визнав недійсним Договір відступлення права вимоги-1, укладений між Банком та Компанією; визнав недійсним Договір відступлення права вимоги-2, укладений між Відповідачами.

2.2. Рішення суду мотивоване тим, що Договір про відступлення права вимоги від 01.08.2017 укладено від імені Банку особою з перевищенням повноважень, з огляду на відсутність будь-яких протокольних рішень наглядової ради та/або кредитного комітету, які мали бути прийняті цими колегіальним органами для відступлення на користь Відповідача-1 прав вимоги за Кредитним договором № 15/01-КР-17/2008 (далі - Кредитний договір), за ціною відступлення 150 000,00 грн, що менше ринкової ціни відступленого права. Суд також дійшов висновку про обґрунтованість висновків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про нікчемність Договору відступлення права вимоги-1 відповідно до пунктів 1-3, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". З огляду на наведене недійсним є також і Договір відступлення права вимоги-2, оскільки укладений внаслідок отримання Відповідачем-1 прав вимоги за Договором відступлення права вимоги-1.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанцій

3.1. 19.11.2019 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Відповідача-2 та Корпорації Інспірейшн Ей Груп Інк (Inspiration A Group Inc) задовольнив, рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 скасував та прийняв нове рішення; відмовив у задоволенні позову.

3.2. Постанова суду мотивована тим, що висновки місцевого господарського суду про недійсність Договору відступлення права вимоги-1 і як нікчемного правочину у порядку статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і недійсність його як оспорюваного у зв`язку з укладенням такого правочину особою з перевищенням повноважень не ґрунтуються на нормах матеріального права. Позивач не надав доказів наявності підстав нікчемності спірного договору відповідно до пунктів 1, 2, 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Суд зазначив, що статут Банку надає голові правління право вчиняти будь-які правочини, у тому числі і довіреності на представництво інтересів Банку, тому за умови визначення у преамбулі Договору відступлення права вимоги-1 про те, що заступник голови правління діє на підставі статуту, безпідставно стверджувати про вчинення заступником голови правління спірного правочину з перевищенням повноважень, а, укладаючи цей договір, підписант діяв у межах наданих йому повноважень.

Також суд вказав, що положення про кредитний комітет та положення статуту Банку не містять застережень щодо можливості укладення договорів про відступлення права вимоги виключно за наявності позитивного рішення кредитного комітету або ж погодження наглядовою радою ціни такого виду договорів, отже відсутні підстави для висновку про те, що у Компанії могли бути сумніви щодо можливості укладення спірного договору із встановленням його ціни на рівні 150 000, 00 грн або, що остання могла бути обізнана про відсутність у підписанта необхідного пакета документів, у тому числі відповідного рішення наглядової ради для укладення цього Договору, що свідчить про відсутність правових підстав для висновків про недійсність Договору відступлення права вимоги-1 внаслідок укладення його від імені Банку особою з перевищенням повноважень. Отже, з огляду на відсутність підстав вважати Договір відступлення права вимоги-1 нікчемним або недійсним, відсутні підстави для визнання недійсним Договору відступлення права вимоги-2.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019.

5. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

5.1. Суд апеляційної інстанції не виконав приписи статті 86, частини третьої статті 198, частини п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а постанова прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Суд, вивчаючи статутні документи Банку, дослідивши ліміт повноважень у сумі 1 млн, не врахував, що працівник Банку фактично розпорядився активами на суму понад 9 млн. грн, тому дійшов хибного висновку про наявність відповідних повноважень на підписання спірного правочину, отже належним чином не дослідив зібрані у справі докази; також суд встановив обставини, які мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, оскільки врахував лише пункт Договору про оплату 150 000 грн, а пункт Договору щодо суми кредиту не врахував. Наведене є підставою для скасування оскаржуваної постанови згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

5.2. Звертаючись до суду, Банк не обмежений у праві надавати докази недійсності договору з підстав, не пов`язаних з нікчемністю, а також і докази нікчемності, а суд, враховуючи статтю 216 ЦК України, може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину на власний розсуд.

5.3. Суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, задовольнивши апеляційну скаргу Корпорації Інспірейшн Ей Груп Інк, оскільки не встановив на підставі належних та допустимих доказів наявності у цієї особи прав щодо предмета спору, а Корпорацією не наведено доводів щодо порушення її прав.

5.4. Суд неправильно застосував статтю 241 ЦК України, оскільки у Банку відсутні будь-які рішення наглядової ради та/або кредитного комітету, які мали бути прийняті цими колегіальними органами для відступлення на користь Відповідача-1 прав вимоги, доказів на підтвердження виконання Договору відступлення права вимоги-1 та, відповідно, його схвалення, не подано та матеріали справи не містять, зокрема, відсутній акт прийому-передачі документів між сторонами цього правочину, що визначено пунктом 6 Договору, та відсутні докази сплати Відповідачем-1 Банку вартості переданих прав у сумі 150 000,00 грн, яка мала бути сплачена до 31.12.2017 згідно з пунктом 7 Договору.

5.5. Договір відступлення права вимоги-1 підписано заступником голови правління Банку 01.08.2017, в той час як виконання функцій голови правління на нього було покладено на період з 27.06.2017 по 07.07.2017, отже цей Договір підписано неуповноваженою особою. Також цей Договір підписано без належним чином оформленої згоди наглядової ради та кредитного комітету Банку, що суперечить положенням пункту 11.9 статуту Банку, порушує вимоги статті 92, частини другої статті 203 ЦК України.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. 27.02.2020 Відповідач-2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 - без змін.

6.2. Товариство зазначає, що доказів на підтвердження нікчемності спірних правочинів не надано, а за відсутності у розпорядчому рішенні уповноваженої особи Фонду посилань на передбачені законом підстави нікчемності правочину, таке рішення є необґрунтованим.

6.3. На думку Відповідача-2, Фонд не наділений повноваженнями визнавати правочини нікчемними та не може самостійно застосовувати наслідки недійсності нікчемних правочинів.

6.4. Банк неправильно обрав спосіб захисту, оскільки має право звернутися до суду для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

6.5. Станом на час прийняття рішення про нікчемність Договору відступлення права вимоги звіту про оцінку права вимоги не існувало.

6.6. Банк не надав підтвердження відсутності внесення змін до наказу № 84/04-В від 22.06.2017 або присутності голови правління Банку на робочому місці на час укладення Договору відступлення права вимоги-1.

6.7. Заступник голови правління Банку діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності, виданої головою правління 14.09.2016 строком до 31.12.2018.

6.8. Також Відповідач-2 послався на те, що відповідно до статті 265 ГПК України до апеляційної скарги можуть також приєднатися особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

7. Встановлені обставини

7.1. 30.04.2008 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Базальт-Прогрес" (позичальника) укладено Кредитний договір (про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії в іноземній валюті), відповідно до якого Банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в іноземній валюті з загальним лімітом в сумі - 330 000,00 євро та надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (далі - Кредит) на поповнення обігових коштів, зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 15 % відсотків річних, терміном до 29.04.2009.

7.2. Одночасно, на забезпечення зобов`язань позичальника за Кредитним договором, 30.04.2008 між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіндека" укладено договори поруки № 15/01-ПР-5 та застави обладнання № 15/01-ЗС-42.

7.3. Свої зобов`язання за Кредитним договором Позивач виконав у повному обсязі - відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в іноземній валюті та надав йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується заявою про надання суми кредиту від 30.04.2008, заявою про надання суми кредиту від 15.05.2008 та виписками з особових рахунків позичальника за період з 30.04.2008 по 15.05.2008.

7.4. 01.08.2017 між Банком (первісний кредитор) та Відповідачем-1 (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги-1, відповідно до пункту 1 якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе всі без виключення права вимоги первісного кредитора та стає кредитором у зобов`язанні за Кредитним договором в загальному розмірі 327 101,48 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього договору еквівалентно сумі в розмірі 9 917 687,76 грн.

7.5. Відповідно до пункту 2 вказаного Договору за цим договором одночасно здійснюється відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за договором застави обладнання № 15/01-ЗС-42 від 30.04.2008.

7.6. Згідно з пунктом 3 цього Договору вартість відступлених на користь Відповідача-1 прав вимоги становила 150 000,00 грн.

7.7. За пунктом 4 Договору Відповідач-1 зобов`язався здійснити розрахунки за відступлені права вимоги до 31.12.2017.

7.8. Пунктом 6 Договору передбачено, що права вимоги за Кредитним договором та Договором застави переходять до Відповідача-1 як нового кредитора з моменту підписання сторонами договору відступлення.

7.9. Від Банку вказаний Договір про відступлення права вимоги підписано заступником голови правління Бебком Василем Володимировичем, який діяв на підставі наказу № 84/04-В від 22.06.2017 та статуту Банку.

7.10. Встановлено, що станом на дату підписання Договору відступлення права вимоги-1 чинною була редакція статуту, затверджена 17.02.2017 позачерговими загальними зборами акціонерів Банку (протокол № 1 від 17.02.2017) та погоджена Національним банком України 24.04.2017.

7.11. Згідно зі статтею 11.9 статуту Банку у разі тимчасової відсутності Голови Правління його функції виконує Заступник Голови Правління, який має право без довіреностей здійснювати юридично значимі дії від імені Банку в межах компетенції Голови Правління, визначеної цим Статутом.

7.12. Відповідно до наказу № 84/04-В від 22.06.2017 голова Правління Банку Заремба Л. П., відбуваючи у щорічну основну відпустку з 27.06.2017 по 07.07.2017, на період своєї відсутності з 27.06.2017 по 07.07.2017, поклала виконання функцій Голови правління Банку на заступника Голови правління Банку Бебка В. В.

7.13. Згідно з табелем виходу на роботу голова правління Банку Заремба Л. П. з 01.08.2017 по 31.08.2017, тобто і у день підписання Договору відступлення права вимоги-1, знаходилась на роботі та не перебувала у відрядженні.

7.14. Відповідно до пункту 9.2 статуту Банку до виключної компетенції Загальних зборів його акціонерів належить прийняття рішень щодо, зокрема: 7) затвердження положень про Загальні збори акціонерів, Наглядову раду, Правління, а також внесення змін та доповнень до них, та їх відміну (скасування).

7.15. Відповідно до пункту 10.3 статуту до виключної компетенції Наглядової ради Банку належать такі функції, зокрема, 8) визначення кредитної політики Банку, 30) затвердження ринкової вартості майна Банку (у тому числі акцій Банку, у випадках, передбачених законодавством України; 42) встановлення обмеження у вигляді граничних сум (лімітів) для Правління Банку на прийняття рішень з розпорядження рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами Банку, а також для Голови Правління Банку на укладення угод та вчинення правочинів з розпорядження рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами Банку. Надання згоди на перевищення Правлінням Банку та Головою Правління банку вказаних вище обмежень.

7.16. Рішенням Наглядової ради Банку, оформленим протоколом № 41 від 09.07.2010, встановлено обмеження повноважень для Голови Правління - 1 (один) мільйон гривень (або еквівалент в іноземній валюті).

7.17. Відповідно до пункту 11.8 статуту правління Банку очолює Голова правління Банку, який керує роботою Правління Банку, має право представляти Банк без доручення та має наступні повноваження, зокрема, 6) вчиняти від імені Банку будь-які правочини, сума за якими не перевищує ліміту, встановленого Наглядовою радою Банку. У випадку перевищення такого ліміту укладення таких правочинів Головою Правління Банку можливе лише після отримання на цe згоди Наглядової ради Банку, яка надається шляхом прийняття Наглядовою радою Банку відповідного рішення.

7.18. Відповідно до пункту 13.6 статуту Банк з метою управління ризиками утворює постійно діючі комітети, зокрема: кредитний комітет та комітет з питань управління активами та пасивами.

7.19. Рішенням Правління Банку (протокол № 27 від 15.05.2017) затверджено Положення про Кредитний комітет Банку (нова редакція), відповідно до пункту 1.4 якого Кредитний комітет приймає рішення, зокрема: про визначення подальших заходів щодо роботи з позичальниками, які не виконують взяті зобов`язання за кредитними договорами, в тому числі щодо претензійно-позовної роботи, роботи з реалізації заставленого майна; про віднесення заборгованості за кредитами і процентами до сумнівної, внесення пропозицій Правлінню Банку (з подальшим затвердженням їх Наглядовою радою Банку) про визнання такої заборгованості безнадійною, погашення її за рахунок сформованого резерву, списання заборгованості за нарахованими, але не сплаченими процентами за кредитами, що віднесені до безнадійних, продажу проблемних активів.

7.20. У Банку відсутні будь-які протокольні рішення Наглядової ради та/або Кредитного комітету Банку щодо погодження відступлення на користь Відповідача-1 прав вимоги у розмірі 327.101,48 євро, що в еквіваленті станом на 01.08.2018 складає 9 917 687,76 грн до ТОВ "Торговий дім "Базальт-Прогрес" за Кредитним договором за ціною відступлення 150 000,00 грн.

7.21. Докази на підтвердження виконання Договору відступлення права вимоги-1 та його схвалення не подано і матеріали справи не містять, зокрема, відсутній акт прийому-передачі документів між Банком та Відповідачем-1, що визначений пунктом 6 цього Договору, та відсутні докази сплати Відповідачем-1 Банку вартості переданих прав у сумі 150 000, 00 грн, яка мала бути сплачена до 31.12.2017 згідно з пунктом 7 Договору.

7.22. 08.09.2017 між Відповідачем-1 (первісний кредитор) та Відповідачем-2 (новий кредитор) укладено Договір відступлення права вимоги-2, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе всі без виключення права вимоги первісного кредитора та став кредитором у зобов`язанні за Кредитним договором в загальному розмірі 327 101,48 євро.

7.23. Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору за цим договором одночасно здійснюється відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за договором застави обладнання № 15/01-ЗС-42 від 30.04.2008.

7.24. Згідно з пунктом 1.3 цього договору право вимоги відступлено за ціною 200.000,00 грн.

7.25. За пунктом 4. договору Відповідач-1 зобов`язався здійснити розрахунки за відступлені права вимоги до 31.12.2017.

7.26. Відповідно до пункту 6 договору відступлення права вимоги за кредитним договором та договором застави переходять до Відповідача-2, як нового кредитора, з моменту підписання сторонами договору цього договору.

7.27. На підставі рішення правління Національного банку України № 708-рш/БТ від 06.11.2017 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 4928 від 06.11.2017 "Про запровадження тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав" та делеговано повноваження тимчасового адміністратора банку", відповідно до якого розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 13 год 00 хв 06.11.2017 по 05.12.2017 включно; призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора Банку провідному економісту відділу моніторингу операцій проблемних банків департаменту дистанційного та інспекційного моніторингу банків Калугіну С. В.

7.28. Рішенням правління Національного банку України № 774-рш від 30.11.2017 відкликано банківську ліцензію Банку та прийнято рішення про його ліквідацію.

7.29. Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 5267 від 01.12.2017 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Богуслав" та делегування повноважень ліквідатора банку", яким запроваджено ліквідацію Банку строком на один рік з 01.12.2017 по 30.11.2018 включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора банку Єрмаку В. О.

7.30. За результатами роботи комісії з перевірки правочинів (у тому числі договорів) складено акт № 12 від 29.11.2017, затверджений наказом уповноваженої особи Фонду Калугіним С. В., в якому зазначено, що за результатами перевірки виявлено: правочин, що має ознаки нікчемності, передбачені пунктами 1-3, 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме Договір відступлення права вимоги-1,укладений між Банком та Компанією; зазначено про необхідність повідомлення сторін про нікчемність та вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів; також вказано про необхідність проведення оцінки права вимоги за Договором відступлення права вимоги-1.

7.31. Листом № 314/04 від 18.06.2018 уповноважена особа Фонду повідомила Відповідача-1 про нікчемність правочину - Договору відступлення права вимоги-1 на підставі пунктів 1-3, 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

7.32. Встановлено, що згідно зі звітом про оцінку майнових прав, а саме права вимоги за Кредитним договором, складеного оцінщиком Закритого акціонерного товариства "Консалтингюрсервіс" Лищенко В. В., ринкова вартість права вимоги за зобов`язаннями з Кредитного договору становить 2 776 552, 65 грн без ПДВ.

8. Розгляд справи Верховним Судом

8.1. Ухвалою Суду від 12.02.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Позивача; розгляд справи призначено на 03.03.2020; встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.02.2020.

8.2. У призначеному судовому засіданні за участі представників Позивача та Відповідача-2 оголошено перерву до 31.03.2020.

8.3. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - Постанова № 211) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин. У зв`язку з чим ухвалою Суду від 25.03.2020 розгляд касаційної скарги Банку відкладено та зазначено, що про дату і час судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково.

8.4. Ухвалою від 22.04.2020 призначено розгляд касаційної скарги Банку на 19.05.2020.

8.5. Ухвалою від 19.05.2020, враховуючи, що 18.05.2020 від представника Відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на обмеження, введені Постановою № 211, розгляд справи відкладено на 02.06.2020.

8.6. Ухвалою від 02.06.2020, враховуючи, що 02.06.2020 до початку судового засідання від представника Відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на обмеження, запроваджені Постановою № 211, розгляд справи відкладено на 23.06.2020.

8.7. Суд враховує, що Постановою № 211, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 31.07.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

8.8. В той же час Cуд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

8.9. З метою дотримання розумних строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 суд касаційної інстанції дійшов висновку про здійснення розгляду касаційної скарги у визначену дату.

8.10. Суд констатує, що учасники справи мали можливість висловити свої позиції у касаційній скарзі та відзиві на неї, а до визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у призначеному судовому засіданні 23.06.2020.

9. Позиція Верховного Суду

9.1. За частиною першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

9.2.Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

9.3. При цьому, частинами другою, третьою статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

9.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про визнання недійсними Договорів відступлення права вимоги-1, 2, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нікчемність правочину відповідно до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та одночасно визнання цього правочину недійсним як оспорюваного у зв`язку з укладенням його особою з перевищенням повноважень не ґрунтуються на нормах матеріального права.

9.5. Суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду в цій частині, оскільки нікчемний правочин не підлягає визнанню недійсним, а є недійсним в силу вимог закону.

9.6. У застосуванні статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/12294/16, за якою правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу Банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів Банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також наступають для сторін в силу вимог закону. Наказ Банку не є підставою для застосування таких наслідків, тому не може вважатись одностороннім правочином, адже він не є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків ані у Банку, ані у іншої сторони правочину, віднесеного наказом до нікчемних. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом Банку як суб`єкта господарювання, виданим керівником Банку в межах своїх повноважень.

9.7. Також, у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції вказав, що Позивач не надав доказів нікчемності спірного договору відповідно до пунктів 1, 2, 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому зазначив, що статут Банку надає голові правління право вчиняти будь-які правочини, у тому числі і довіреності на представництво інтересів Банку, тому за умови зазначення у преамбулі Договору відступлення права вимоги-1 про те, що заступник голови правління діє на підставі статуту, відсутні підстави для висновків про те, що останній діяв з перевищенням повноважень.

Апеляційний господарський суд послався на те, що положення про кредитний комітет та положення статуту Банку не містять застережень щодо можливості укладення договорів про відступлення права вимоги виключно за наявності позитивного рішення кредитного комітету або ж погодження наглядовою радою ціни такого виду договорів, отже відсутні підстави для висновку про те, що у Компанії могли бути сумніви щодо можливості укладення договору із встановленням його ціни на рівні 150 000, 00 грн, або що остання могла бути обізнана про відсутність у підписанта необхідного обсягу документів, які б надавали достатній обсяг повноважень для укладення спірного Договору, тому відсутні підстави вважати Договір відступлення права вимоги-1 нікчемним або недійсним, що, відповідно, свідчить і про відсутність підстав для визнання недійсним Договору відступлення права вимоги-2, укладеного Відповідачами.

9.8. Втім, суд касаційної інстанції наведені висновки вважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та правильному застосуванні норм права.

9.9. Згідно з статтею 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

9.10. Як свідчать встановлені судами обставини спірний Договір відступлення права вимоги-1 підписаний від Банку заступником голови Правління Бебком Василем Володимировичем на підставі наказу № 84/04-В від 22.06.2017.

9.11. Так, пунктом 11.9 статуту Банку передбачено, що у разі тимчасової відсутності голови правління його функції виконує заступник голови правління, однак згідно з наказом, на який міститься посилання в преамбулі Договору відступлення права вимоги-1, виконання своїх функцій голова правління Банку поклала на свого заступника на період відпустки з 27.06.2017 по 07.07.2017.

9.12. Водночас, встановлено, що спірний Договір відступлення права вимоги-1 підписано 01.08.2017, тобто у дату, що не охоплена вказаним періодом, та в яку голова правління Банку знаходилася на роботі.

9.13. Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

9.14. Як з`ясовано судами, встановлення обмеження для голови правління Банку на укладення угод та вчинення правочинів щодо розпорядження, у тому числі грошовими коштами Банку належить до виключної компетенції Наглядової Ради Банку, рішенням якої № 41 від 09.07.2010 встановлено відповідне обмеження, що становить 1 (один) мільйон гривень (або еквівалент в іноземній валюті), тому вчинення Головою Правління Банку правочинів на суму, що перевищує встановлений ліміт потребувало згоди Наглядової Ради, оформленої рішенням.

9.15. Втім, встановлено, що у Банку відсутні будь-які протокольні рішення Наглядової Ради та/або Кредитного комітету, які б надавали повноваження та мали бути прийняті для відступлення на користь Відповідача-1 прав вимоги у розмірі 327 101, 48 євро (еквівалент станом на 01.08.2018 складає 9 917 687, 76 грн) за Кредитним договором за ціною відступлення 150 000, 00 грн.

9.16. Водночас, варто зазначити, що відповідно до частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

9.17. За положеннями статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

9.18. У застосуванні наведених норм Суд звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 925/1147/18, за якими з огляду на положення статей 92, 241 Цивільного кодексу України вчинення правочину органом (посадовою особою) юридичної особи з перевищенням наданих йому повноважень може бути підставою для недійсності такого правочину лише за умови обізнаності контрагента про наявність відповідного обмеження повноважень (коли він знав чи за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження), а також відсутності подальшого схвалення правочину.

Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

9.19. Поряд з нормативним регулюванням цивільних правовідносин визначено також загальні засади цивільного законодавства, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, визначені статтею 3 ЦК України, якими мають керуватися усі учасники цивільних правовідносин на рівні з положеннями законодавства, здійснюючи свої права та обов`язки.

9.20. Водночас, як передбачено частиною третьою статті 509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

9.21. Так, у вирішенні питання щодо недійсності правочину у зв`язку з відсутністю у особи, яка вчинила такий правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності, має також враховуватися добросовісність поведінки та розумність дій контрагента такої особи - третьої особи, зокрема, чи була ця особа обізнана або чи могла, проявивши розумну обачність, знати про відсутність у іншої особи повноважень на вчинення спірного правочину чи вчинення цього спірного правочину з особою, яка не мала необхідного обсягу дієздатності, відбулося умисно з певною метою. Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 5023/5027/12 (пункт 8.16).

9.22. Відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

9.23. Наведеним положенням встановлено презумпцію добросовісності та розумності особи при здійсненні нею своїх цивільних прав та закріплено обов`язок учасників цивільного обороту дотримуватися принципів добросовісності та розумності у здійсненні своїх цивільних прав.

9.24. З огляду на викладене, враховуючи, що спірний Договір відступлення права вимоги-1 підписано від Банку заступником голови правління з посиланням в преамбулі цього Договору на наказ, відповідно до якого на заступника покладено функції голови правління Банку, проте у період, який не включає дату підписання цього Договору, контрагент Банку - Відповідач-1, проявивши розумну обачність та обережність, міг дізнатися про наведені обставини, які свідчать про відсутність у особи, яка підписала Договір відступлення права вимоги-1 від Банку, необхідного обсягу повноважень для вчинення дій від імені Банку.

9.25. До наведених висновків Суд доходить, враховуючи також і ту встановлену судами обставину, що статут Банку містив застереження щодо встановленого Наглядовою Радою ліміту суми, в межах якої Голова Правління Банку має право вчиняти правочини від імені Банку, у той час як вартість права вимоги, що передана за спірним Договором відступлення права вимоги-1, була вищою.

9.26. Водночас, встановлено, що доказів на підтвердження виконання спірного правочину - Договору відступлення права вимоги-1 сторонами судам не надано (пункт 7.11 цієї постанови), отже й відсутні підстави для висновків про вчинення Банком в подальшому дій, які свідчать про схвалення правочину.

9.27. За наведених обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про відсутність у заступника голови правління Банку повноважень на вчинення дій від його імені, що свідчить про наявність підстав для визнання Договору про відступлення права вимоги-1 недійсним.

9.28. Також суд першої інстанції дійшов підставного висновку про те, що оскільки Договір відступлення права вимоги-2 укладений внаслідок отримання Відповідачем-1 прав вимоги за Кредитним договором на підставі Договору відступлення права вимоги-1, є підстави для визнання недійсним цього Договору відступлення права вимоги-2, укладеного Відповідачами.

При цьому суд відхилив посилання Відповідачів на наявність складеного між ними акта прийому-передачі документів за Договором відступлення права вимоги-2 як на факт виконання Договору, з огляду на відсутність доказів виконання Договору відступлення права вимоги-1

9.29. Враховуючи викладене, висновки апеляційного господарського суду про те, що спірний Договір відступлення права вимоги-1 підписаний від Банку заступником голови правління у межах наданих йому повноважень, а положення про кредитний комітет та статуту Банку не містять застережень щодо можливості укладення договорів про відступлення права вимоги виключно за наявності рішення кредитного комітету або погодження наглядовою радою ціни такого виду договорів не ґрунтуються на правильному застосуванні положень законодавства та дійсних обставинах справи.

9.30. За наведених мотивів постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню в силі з мотивів, викладених у цій постанові, у зв`язку з чим касаційну скаргу необхідно задовольнити.

10. Судові витрати

10.1. Враховуючи те, що касаційна скарга Позивача підлягає задоволенню із скасуванням постанови суду апеляційної інстанції і залишенням в силі рішення суду першої інстанції, витрати із сплати судового збору за розгляд касаційної скарги мають бути покладені на Відповідачів.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" задовольнити.

2. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/12452/18.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2019 у справі № 910/12452/18 залишити в силі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Актив Інвест" (49000, м. Дніпро, вул. Барнаульська, 2-А, каб. 205, код ЄДРПОУ 37004959) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81, код ЄДРПОУ 34540113) 3 524, 00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтекінжиніринг" (03062, м. Київ, вул. Кулібіна, 4/2 кім. 7, код ЄДРПОУ 37922115) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 81, код ЄДРПОУ 34540113) 3 524, 00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак