Постанова

від 02.07.2020 по справі 809/963/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року

м. Київ

справа № 809/963/17

адміністративне провадження № К/9901/15536/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №809/963/17

за позовом Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Косівського кооперативно-державного будівельно-монтажного об`єднання Райагробуд про стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Косівського кооперативно-державного будівельно-монтажного об`єднання Райагробуд на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (суд у складі головуючого судді- Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Пліша М.А.,)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Косівського кооперативно-державного будівельно-монтажного об`єднання Райагробуд про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 07 січня 2015 року по 26 червня 2017 року в сумі 23 277,24 грн.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено порушення вимог законодавства та невідшкодовано понесених Косівським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених та виплачених працівнику відповідача ОСОБА_1 на пільгових умовах за період з 07 січня 2015 року по 26 червня 2017 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 23277,24 грн., яку позивач просить стягнути.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Косівського кооперативно-державного будівельно-монтажного об`єднання Райагробуд на користь Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2017 року в сумі 805 (вісімсот п`ять) грн. 50 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень 2017 року Косівського кооперативно-державного будівельно-монтажного об`єднання Райагробуд за Списком №2 становить - 805,50 грн., оскільки будь-яких інших підстав для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, окрім розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій від 07 червня 2017 року №2038/04, позивач суду не надав.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Косівського кооперативно-державного будівельно-монтажного об`єднання Райагробуд на користь Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 07 січня 2015 року по 26 червня 2017 року в сумі 23 277 (двадцять три тисячі двісті сімдесят сім) гривень 24 коп.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що звертаючись з адміністративним позовом, позивач надав суду лише один розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , а судом першої інстанції не повністю встановлено наявність інших розрахунків, що надсилались відповідачу. Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідачу крім наведеного вище розрахунку надсилались також розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з листопада 2016 року від 14 листопада 2016 року та з квітня 2017 року від 18 квітня 2017 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Косівське кооперативно-державне будівельно-монтажне об`єднання Райагробуд звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно дослідив докази у справі, зокрема, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року по справі №347/200/16 та безпідставно відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що унеможливило захистити належним чином права відповідача по справі - Косівського кооперативно-державного будівельно-монтажного об`єднання Райагробуд .

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 жовтня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою Косівського кооперативно-державного будівельно-монтажного об`єднання Райагробуд на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.

10. З 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Анцупова Т.О. (суддя-доповідач), Стародуб О.П., Кравчук В.М.

12. У зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т.О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 809/963/17 (провадження К/9901/ 15536/18 ).

13. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 червня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду вказаної справи у складі: Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.

14. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року по справі №347/200/16 зобов`язано Косівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 07 січня 2015 року із зарахуванням до пільгового періоду його роботи з 21 березня 1979 року по 21 серпня 1992 року на посаді майстра в Косівському кооперативно-державному будівельно-монтажному об`єднанні Райагробуд (а.с. 17-22).

16. На виконання вищевказаного рішення суду позивач прийняв розпорядження №161989 від 19 травня 2017 року, яким ОСОБА_1 призначено пенсію на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 07 січня 2015 року.

17. Позивачем проведено та направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсії, призначеної відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення по пенсіонеру, який перебував у трудових відносинах з відповідачем.

18. За відповідачем за період з січня 2015 року по червень 2017 року рахується заборгованість по вищевказаних платежах на суму 23 277,24 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

20. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

22. За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

23. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

24. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.

25. Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) для юридичних осіб, незалежно від форми власності, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, до об`єкту оподаткування відносить фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України Про пенсійне забезпечення .

26. Вимогами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування встановлено, що після 01 січня 2004 року зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності цим Законом.

27. Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Управління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2013 року №21-1 (далі - Інструкція №21-1), передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 першого частини другої Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

28. Відповідно до статті 2 Закону № 400/97-ВР об`єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

29. Статтею 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього закону.

Згідно з пунктами 6.4 - 6.5 розділу 6 Інструкції №21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 01 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

За приписами пункту 6.8 розділу 6 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій покладено на органи Пенсійного фонду, а відповідач - підприємство, зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах, визначених позивачем.

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відшкодуванню підлягають саме фактичні витрати , здійснені Пенсійним фондом із виплати та доставки пільгових пенсій.

30. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, звертаючись з даним адміністративним позовом, надав суду лише один розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 07.06.2017 №2038/04 на суму 805,50 грн.

Суд першої інстанції не встановлював та не витребовував інші розрахунки, що надсилались відповідачу та підтверджують вказану позивачем у позовній заяві суму відшкодування.

Суд апеляційної інстанції з цього приводу встановив, що відповідачу, крім наведеного вище розрахунку, надсилались також розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 14 листопада 2016 року №4413/04 та від 18 квітня 2017 року №1461/04.

Вказане, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про наявність у відповідача зобов`язань по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 07 січня 2015 року по 26 червня 2017 року.

31. Оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості в сумі 23 277,24 грн.

32. У касаційній скарзі заявник вказує на те, що розрахунок від 14 листопада 2016 року №4413/04 здійснений на підставі розпорядження позивача №1179 від 04 листопада 2016 року, яке було прийняте у відповідності до постанови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2016 року по справі № 347/200/16, що в подальшому була скасована постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року. Відтак, на думку скаржника, такий розрахунок не може братися судами до уваги у цій справі.

Суд апеляційної інстанції не надав оцінку цій обставині та не звернув увагу на те, що у відповідності до постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року у справі № 347/200/16 пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах призначено з 07 січня 2015 року, а у розрахунку від 14 листопада 2016 року №4413/04 вказано, що пенсію ОСОБА_1 призначили з 21 березня 2015 року.

Апеляційний суд також не врахував, що у розрахунку від 18 квітня 2017 року №1461/04, відповідно до якого пенсію ОСОБА_1 призначили з 07 січня 2015 року не вказано суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку, а у розрахунку від 07 червня 2017 року №2038/04 зазначено про необхідність провести доплату за періоди з дати призначення пенсії по 31.05.2017 року в сумі 1068, 66 грн.

33. Колегія суддів Верховного Суду з цього приводу зазначає, що в силу вимог статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

34. Частиною 2 статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

35. З огляду на те, що саме судом апеляційної інстанції були допущені порушення з приводу перевірки та оцінки доказів, що лягли в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про необхідність скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

36. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

37. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Косівського кооперативно-державного будівельно-монтажного об`єднання Райагробуд - задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року по справі №809/963/17 - скасувати.

3. Справу №809/963/17 за позовом Косівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області до Косівського кооперативно-державного будівельно-монтажного об`єднання Райагробуд про стягнення заборгованості - направити на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко