Ухвала

від 20.05.2020 по справі 369/10864/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/10864/19

Провадження №2/369/1256/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Одинцов О.С.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договорів купівлі-продажу, визнання права власності та скасування реєстрації права власності, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Позивач повторно не з`явився в судове засідання і від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Частиною 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 жовтня 2019 року відкрито провадження по справі.

У судові засідання 21 листопада 2020 року та 17 березня 2020 року та 20 травня 2020 року позивач повторно не з`явивсь. Причини неявки позивач суду не повідомив, клопотань про відкладення від нього не надходило. Про час місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджено зворотнім повідомленням. Позивач причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин причини неявки позивача є неповажними.

Належність повідомлення судом позивача про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами - зворотнім повідомленням рекомендованих листів, а також розпискою позивача. Про судові засідання позивач був повідомлений завчасно. Жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від позивача, повідомлення причини неявки ні в паперовому вигляді, ні електронною поштою до суду не надходило. Також не містить матеріали справи заяву про розгляд справи за відсутності позивача. Позивач не цікавився розглядом справи, починаючи з листопада 2019 року. До суду також не подано докази, які позивач бажала долучити до матеріалів справи, не повідомлено причини не можливості подати такі докази. Заяв про зміну адреси листування, направленням судових викликів по смс-повідомленням від позивача не надходило. Також суд не повідомлено про причини неможливості подати такі заяви

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини Чікоста і Віола проти Італії .

Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем своїх процесуальних прав.

Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов`язок щодо явки до зали суду.

При вирішенні питання про залишення позову без розгляду, суд враховує також те, що позов надійшов до суду ще у серпні 2019 року, з того часу жодних клопотань про витребування доказів, приєднання доказів, призначення експертизи від позивача до суду не надходило. Позивач не подавав заяви про зміну адреси листування.

За ст..13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач та його представник, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з`явилися до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 223, ст. 257 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договорів купівлі-продажу, визнання права власності та скасування реєстрації права власності - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.С. Пінкевич