Постанова

від 01.07.2020 по справі 266/2251/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2119/20

266/2251/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 року м. Маріуполь

Єдиний унікальний номер 266/2251/20

Номер провадження 22-ц/804/2119/20

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Кочегарової Л.М., Пономарьової О.М., ¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬Ткаченко Т.Б.,

секретар судового засідання Галстян Г.Г.,

сторони :

заявник - ОСОБА_1

заінтересована особа - Автогаражний споживчий кооператив Автолюбитель-25

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель-25 на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 травня 2020 року, у складі судді Пантелєєва Д.Г.,

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви відносно оскарження рішень, прийнятих в Автогаражному споживчому кооперативі Автолюбитель-25 (далі АСК Автолюбитель-25 ).

Заява обґрунтувана тим, що під час самостійного збору доказів для звернення до суду з позовом до АСК Автолюбитель 25 його голова - Харакоз С.С., відмовився надавати витребувані ним документи, що позбавляє заявника можливості отримати докази для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 травня 2020 року, з уточненнями від 27 травня 2020 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви задоволено.

В порядку забезпечення доказів до подання позовної заяви ОСОБА_1 до АСК Автолюбитель 25 витребувано наступні докази:

Належним чином засвідчену, копію протоколу загальних зборів членів (уповноважених членів) автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель - 25 від 21 грудня 2019 року, з додатками до протоколу, що можуть підтвердити чи є кворум;

Належним чином засвідчену, копію протоколу загальних зборів членів (уповноважених членів) автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель - 25 від 03 березня 2019 року, з додатками до протоколу, що можуть підтвердити чи є кворум;

Належним чином засвідчену, копію протоколу загальних зборів членів (уповноважених членів) автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель - 25 від 29 жовтня 2016 року №21-10292016, з додатками до протоколу, що можуть підтвердити чи є кворум;

Належним чином засвідчену, копію списків (списку) уповноважених членів автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель - 25 , які є дійсними станом на 21 грудня 2019 року;

Належним чином засвідчені заяви - списки на передачу повноважень уповноваженим, присутнім на зборах;

Належним чином засвідчену, копію списку членів автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель - 25 , які є дійсними на теперішній час.

Зобов`язано надати списки осіб, які є членами правління автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель - 25 станом на 21 грудня 2019 року, а також на дійсний час; списки осіб, які входять до складу ревізійної комісії (групи) автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель - 25 станом на 21 грудня 2019 року та на дійсний час.

Не погоджуючись з ухвалою, АСК Автолюбитель - 25 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів відмовити в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що суд ухвалив правильне рішення про забезпечення доказів, оскільки його звернення до керівництва АСК Автолюбитель - 25 залишалися без реагування, що і спонукало до подачі заяви про забезпечення доказів, щоб проаналізувати ці документи та подати позов.

Заслухавши суддю-доповідача, представників АСК Автолюбитель - 25 Харакоз С.С. та ОСОБА_2 , які підтримали скаргу, заперечення ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку, що докази, які просить забезпечити заявник, мають істотне значення для вирішення справи; заява про забезпечення доказів обґрунтована та наявні правові підстави, передбачені ст.116 ЦПК України для забезпечення доказів у справі до подачі позовної заяви.

З висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказане судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 376 ЦПК України визначає, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, крім іншого, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Так, не погоджуючись з рішенням суду, АСК Автолюбитель - 25 в апеляційній скарзі посилався на те, що суд належним чином не повідомив кооператив про дату, час і місце розгляду справи; справа розглянута судом першої інстанції у відсутність представника кооперативу, що позбавило його можливості заперечувати проти заяви та надати відповідні аргументи.

Апеляційний суд вважає, що вказані доводи скарги заслуговують на увагу і є підставою для скасування рішення.

Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою 05 травня 2020 року.

Відповідно до ч.3 ст.118 ЦПК України заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Стаття 128 ЦПК України визначає, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому

розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Встановлено, що даних про належне повідомлення АСК Автолюбитель - 25 про розгляд питання про забезпечення доказів за заявою ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Заявник ОСОБА_1 повідомив апеляційний суд, що його також не повідомляли про дату розгляду його заяви.

Таким чином, доводи АСК Автолюбитель - 25 про те, що йому не було відомо про ухвалення спірного рішення та справа розглянута у його відсутність не спростовані.

Наведене свідчить, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, внаслідок чого кооператив не мав можливості скористатися своїми процесуальними правами та захистити свої права шляхом заперечень проти заяви ОСОБА_1 .

Отже, з урахуванням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга АСК Автолюбитель - 25 підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, у зв`язку з порушенням норм процесуального права при його постановленні, з ухваленням нового судового рішення, оскільки порушення норм процесуального права призвела до ухвалення незаконного рішення.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, колегія суддів, з урахуванням доводів апеляційної скарги АСК Автолюбитель - 25 , не вбачає підстав для задоволення вимог, виходячи з наступного.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів - це процесуальна дія суду, яка вчиняється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо вони вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів.

Саме, з метою недопущення випадків втрати доказів, забезпечення об`єктивного та всебічного розгляду і вирішення справи, існує інститут забезпечення доказів у цивільному судочинстві.

Згідно вимог п.п. 4, 5 ч. 1ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому.

Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність тощо).

Аналіз норм права, що регулюють порядок вирішення вказаного питання, дає можливість зробити висновок про те, що задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об`єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося.

Крім того, основною складовою обгрунтованості заяви про витребування доказів необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому.

Така ж позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 02 травня 2019 року під час розгляду справи № 3д/9901/2/19.

Обґрунтовуючи своє звернення із заявою про забезпечення доказів ОСОБА_1 з припущеннями посилався на те, що у грудні 2019 року при проведенні начебто загальних зборів, кворум членів кооперативу не був дотриманий; був прийнятий звіт ревізійної комісії та прийнято цілу низку важливих для кооперативу рішень і він, заявник, має намір оскаржити в суді незаконні рішення оформлені протоколами.

Проте, у порушення вимог ч.1 ст.116 ЦПК України заявник не вказав, які є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06 лютого 2020 року у справі № 9901/241/19, яка зводиться до того, що недостатньо лише просто написати у мотивувальній частині ухвали пару речень загального характеру про необхідність забезпечення позову чи доказів, а необхідно обґрунтувати існування реальної загрози невиконання рішення суду чи утруднення його виконання, а в даному випадку існування реальної загрози знищення чи втрати доказів, що унеможливить отримання їх в майбутньому.

На це особливу увагу звернув в апеляційній скарзі АСК Автолюбитель - 25 та посилався саме на те, що заявник ОСОБА_1 у своїй заяві не зазначив, які існують загрози ненадання цих доказів в майбутньому для вирішення спору.

Крім того, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 118 ЦПК України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Оскільки в судовому засіданні апеляційного суду безспірно встановлено, що ОСОБА_1 позовну заяву до АСК Автолюбитель - 25 не подав, колегія суддів вважає, що судове рішення про забезпечення доказів не може залишати без змін.

Дослідивши подану ОСОБА_1 заяву та його пояснення у суді апеляційної інстанції про те, що позовна заява до АСК Автолюбитель - 25 дотепер не подана, колегія суддів на підставі ч.5 ст.116 ЦПК України, вважає необхідним, скасувавши ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 травня 2020 року, відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

На підставі ст.ст.116,141,282 ЦПК України, апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів, вважає необхідним відшкодувати АСК Автолюбитель - 25 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2102 грн, оплачені при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду від 07 травня 2020 року.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, ст.376 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель - 25 задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 07 травня 2020 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Автогаражного споживчого кооперативу Автолюбитель-25 у відшкодування судового збору 2102 (дві тисячі сто дві) грн. - у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного судового рішення 02 липня 2020 року.

Судді: Л.М. Кочегарова

О.М. Пономарьова

Т.Б.Ткаченко