Ухвала
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 591/4938/18
провадження № 61-5894ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 листопада 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ від 07 травня 2018 року № 52-п в частині його звільнення, поновити на посаді головного юрисконсульта, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати незаконного звільнення до дати ухвалення судом відповідного рішення, стягнути матеріальну допомогу у розмірі одного посадового окладу, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, моральну шкоду в розмірі 30 000, 00 грн. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягненні середнього заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 20 листопада 2019 року позов задоволено частково.
Визнано наказ Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України (далі - АТ ДПЗКУ ) Про надання основної відпустки ОСОБА_1 та наступне його звільнення від 07травня 2018 року № 52-п в частині звільнення з посади головного юрисконсульта ОСОБА_1. незаконним та скасовано його.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного юрисконсульта АТ ДПЗКУ в особі філії АТ ДПЗКУ Сумський комбінат хлібопродуктів з 20 липня 2018 року.
Стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 143 205, 80 грн з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Стягнуто з АТ ДПЗКУ на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу в розмірі 8 549 , 62 грн з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Стягнуто з АТ ДПЗКУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 143 205, 80 грн з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів.
Стягнуто з АТ ДПЗКУ на користь ОСОБА_1 25 000, 00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з АТ ДПЗКУ на користь держави судовий збір у розмірі 6 740 , 52 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного юрисконсульта АТ ДПЗКУ в особі філії АТ ДПЗКУ Сумський комбінат хлібопродуктів та в частині стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати в межах платежу за один місяць в розмірі 8 549, 62 грн з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено у зв`язку з необгрунтованістю.
Постановою Сумського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року зазначене рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ ДПЗКУ про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 143 205, 80 грн скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 листопада 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ ДПЗКУ про стягнення моральної шкоди змінено .
Стягнуто з АТ ДПЗКУ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 1 000, 00 грн.
В іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.
У березні 2020 року АТ ДПЗКУ через свого представника Самсонову С. І. звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 листопада 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року .
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року заявнику поновлено строк на касаційне оскарження вказаних вище судових рішень та залишено касаційну скаргу АТ ДПЗКУ без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
На виконання вимог зазначеної ухвали до Верховного Суду надіслано платіжне доручення № 3913 від 30 квітня 2020 року про сплату судового збору у розмірі 13 480, 00 грн.
Підставами касаційного оскарження рішення Зарічного районного суду міста Суми від 20 листопада 2019 року та постановиСумського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року АТ ДПЗКУ зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- суди в оскаржуваних судових рішенняхзастосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, зокрема, судиналежним чином не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у строк, передбачений законом, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ухвалив:
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Витребувати з Зарічного районного суду міста Суми цивільну справу № 591/4938/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали , але не пізніше десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2020 |
Оприлюднено | 03.07.2020 |
Номер документу | 90169179 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні