Рішення
від 17.06.2020 по справі 204/6251/19
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/6251/19

Провадження № 2/204/199/20 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю позивачки ОСОБА_1

за участю представника позивачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького Дніпропетровської обласної ради про визнання неправомірним і скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила визнати неправомірним і скасувати наказ Комунального закладу культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького № 241 від 01.08.2019 року Про винесення догани ОСОБА_1 . В обґрунтуванні своїх позовних вимог вказала на те, що з 11.09.2002 р. вона працює в КЗ Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького і наразі перебуває на посаді завідувача відділом меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького. За весь час роботи, а саме з 2002 вона не мала жодного дисциплінарного стягнення. Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького відокремлений від основного корпусу історичного музею і перебуває за адресою: АДРЕСА_1 . 01.08.2019 року її було ознайомлено з наказом № 241 від 01.08.2019 р. Про винесення догани ОСОБА_1 . Ознайомившись з даним наказом, з його змісту позивачка не зрозуміла, за що саме вона отримала дисциплінарне стягнення, через що вважає даний наказ протиправним. Оскаржуваний наказ не містить обґрунтування за які саме факти було винесено догану, відсутні дати вчинення проступків та посилання на пункти посадової інструкції чи правил трудового розпорядку, що були нею порушені. Відповідач не вказує в чому саме позивачкою було допущено недбале поводження з музейними експонатами та порушено вимоги інструкції з обліку і збереження музейних предметів. Лише після ознайомлення з доповідною ОСОБА_3 , позивачка зрозуміла, що саме випадок з пошкодженням музейного експонату (розбиттям дзеркала) дирекція музею, напевно, вважає як причину порушення вимог інструкції з обліку і збереження музейних експонатів. Звертає увагу суду, що пошкодження експонату: падіння настінного дзеркала відбулось в час, коли музей був закритий, це відбулось через сильну вібрацію будівлі від здійснення ремонтних робіт в будівлях поблизу музею. Це був другий випадок падіння зі стіни експонату, перший відбувся 11 червня 2019 р., і позивачка своєю доповідною від 11.06.2019 р. зверталася до керівництва, щоб здійснили посилення кріплення експонатів, але ніхто на її доповідну не відреагував. Щодо випадку з дзеркалом, що розбилося: 05.07. 2019 р. при відкриванні експозиції Меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького було виявлено, що один з експонатів музею - настінне дзеркало упало і розбилось на дрібні шматки, як його скляна частина, так і різьблена дерев`яна рама. Діючи відповідно інструкції, позивачка повідомила про це головного зберігача музею. В цей же день до будинку-музею прийшли заступник директора по фондовій роботі ОСОБА_4 та двоє художників-реставраторів. Один з них, ОСОБА_3 , після огляду розбитого дзеркала на питання: що з ним робити, в присутності всіх вище перелічених осіб, а також охоронця музею та прибиральниці музею ОСОБА_5 повідомив, що дерев`яну раму від дзеркала можна відреставрувати, тому треба зібрати всі деталі рами, а скло не підлягає реставрації, тому його обережно зібрати в смітник. Після цього, позивачка почала переносити частини рами з дзеркала до іншої кімнати і складати разом з реставраторами, перевіряючи, чи є в наявності всі частини для реставрації. Менш ніж за годину позивачці зателефонував заступник директора з фондової роботи ОСОБА_4 і сказав, що потрібні всі друзки скла здати у фонди музею, але прибиральниця ОСОБА_5 , почувши слова реставратора, зрозуміла їх як керівництво до дії, і, виконуючи свою роботу, все прибрала і скло винесла до смітника, який знаходиться на подвір`ї музею, що є приватним будинком. Тому відповіла, що той, хто давав такі накази, має повертати. Реставратор ОСОБА_3 дістав шматки скла та віддав позивачці. Позивачка вважає, що даний інцидент не доводить її вини у невиконанні інструкції з обліку і збереження музейних експонатів, оскільки вона зверталась до адміністрації з доповідною запискою щодо необхідності перевірити та підсилити кріплення експонатів, а після того, як виявила пошкодження (розбиття), одразу викликала уповноважених осіб з адміністрації, виконувала всі дані ними розпорядження, а потім здала всі частини пошкодженого експонату у фонди музею з дотриманням відповідної музейної документації. Вважає, що пошкодження музейного експонату відбулось через відсутність реакції адміністрації музею на попередження позивачки. В оскаржуваному наказі відповідач однією з підстав винесення догани вказує недопуск 12.07.2019 р. в приміщення будинку-музею в.о. директора музею ОСОБА_6 , головного зберігача фондів ОСОБА_7 , заступника директора по науковій роботі ОСОБА_8 та інженера ОСОБА_9 , що приходили обстежувати будинок-музей. Даний візит було здійснено без попередження, це був вихідний в Меморіальному будинку-музеї Д.І. Яворницького, будинок-музей є режимним об`єктом і охороняється ротою охорони об`єктів та публічної безпеки управління поліції охорони в Дніпропетровській області. У охорони є Перелік осіб, які мають право вскривати об`єкт (Меморіальний будинок-музей Д.І. Яворницького), в переліку відсутні прізвища ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , тому охорона їх і не пропускала до будинку-музею 12.07.2019 р. Крім того, в Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.І. Яворницького є затверджені документальні перепустки, які не були виписані на ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також перелічені особи не пред`явили ніяких інших документів, що підтверджували би їх особу (вони не були знайомі охоронцю особисто) або їх повноваження (не пред`явлені службові посвідчення), а також не надали накази або розпорядження стосовно необхідності відкриття музею. Після пояснення охоронця стосовно необхідних нормативно-правових документів, в.о. директора ОСОБА_6 пізніше в той же день було видане Розпорядження про відкриття Меморіального будинку- музею Д.І. Яворницького і надано охоронцю. Відповідач жодним чином не обґрунтував в чому були порушені ці підстави та не вказав конкретні факти порушень позивачкою - насамперед пунктів її посадової інструкції чи Правил внутрішнього трудового розпорядку. На її письмове прохання від 22.08.2019 р. до адміністрації музею надати пояснення, на якій підставі їй було винесено догану, надати копії документів, які на думку адміністрації музею були нею порушені, в тому числі для складання позовної заяви до суду, їй було відмовлено за підписом в.о. директора. Також зазначила, що наразі позивачка подала до Дніпропетровського адміністративного окружного суду позов про визнання протиправним рішення конкурсної комісії з конкурсного добору директора КЗ Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького та скасування його дії, а тому вважає, що нинішній керівник історичного музею ОСОБА_6 застосувала дисциплінарне стягнення з метою помсти та задля подальшого звільнення позивачки. Впродовж останніх 10 місяців, коли музей очолює адміністрація на чолі з ОСОБА_6 , позивачка подавала до неї з власної ініціативи декілька доповідних про стан справ в Меморіальному будинку-музеї Д.І. Яворницького, що потребують вирішення, зокрема значну неукомплектованість штату, що має негативні наслідки для всіх видів роботи, за які відповідає позивачка згідно своєї посадової інструкції. Але відповіді на її доповідні вона не отримала, а також адміністрація не врегулювала ці проблеми, ігноруючи те, що вони можуть мати негативні наслідки для роботи всього музейного комплексу, які тепер намагається поставити позивачці в провину. Оскаржуваний наказ не містить дат доповідних записок та письмових пояснень, що стали підставою прийняття рішення про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, що також є доказом того, що дисциплінарне стягнення виражене оскаржуваним наказом є безпідставним.

Представником відповідача ОСОБА_10 було подано відзив та заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що ОСОБА_1 працюючи в КЗК «ДНІМ ім. Д.І. Яворницького» ДОР» з 2002 року та перебуваючи на посаді завідувача відділом меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького у своїй діяльності повинна діяти відповідно до Наказу Міністерства культури України від 21.07.16 № 580 «Про затвердження Інструкції з організації обліку музейних предметів» . Ця Інструкція визначає порядок та основні вимоги до організації обліку музейних предметів державної частини Музейного фонду України, предметів музейного значення, предметів і матеріалів науково-допоміжного фонду. Зокрема, зобов`язана здійснювати контроль за рухом предметів та умовах їх зберігання, вести облік виданих і прийнятих ним предметів, невідкладно повідомляти керівника структурного підрозділу, що відповідає за облік, та головного зберігача про всі випадки виявлення порушень умов зберігання в експозиційних залах, втрати, пошкодження, руйнування предметів фонду музею тощо. Крім того, ОСОБА_1 у своїй роботі повинна діяти відповідно до посадової інструкції, з якою вона ознайомлена 02.06.12, а саме несе відповідальність в порядку та межах, встановлених діючим законодавством за збереження музейних предметів, переданих по відповідній обліковій документації. Повинна знати постанови та рішення Уряду, накази, інструкції тощо. Однак, ОСОБА_1 маючи досвід роботи у музейній справі майже 17 років не вжила відповідних заходів щодо належного зберігання музейного предмету - дзеркала настінне, Російська імперія. 1890- 1920р.р. Дерево, скло дзеркальне. Ручна робота. 62Х69Х4см. (КН-134338 НОМЕР_1 -2579. та 05.07.19 фактично призвело до його знищення. Музейний предмет тримався на пеньковому дроті. І лише після зазначеної події було прийнято рішення - провести заміну кріплень у стінах і мотузок на синтетичні, тобто більш міцні. Відповідно до протоколу №1919 засідання фондово-закупівельної комісії від 11.07.19 вартість зазначеного музейного предмету склала 15000грн. (еквівалент 582 дол. США за курсом НБУ станом на 11.07.19). Крім того, ОСОБА_1 після зазначеної події нехтуючи елементарними нормами, викинула друзки скла у смітник. Зазначене підтверджено художником-реставратором ОСОБА_3 . Крім того, 12.07.19 в.о. директора КЗК «ДНІМ ім. Д.І. Яворницького» ДОР» Пісчанською Ю.В ОСОБА_11 було видано наказ «Про відкриття експозиції будинку-музею Д.І. Яворницького» , зокрема відповідно до п. 2 комісії у складі наказано провести обстеження внутрішніх приміщень та експозиційні зали з фотофіксацією стану стін, стель та настінного розпису у вестибюлі для складання технічного завдання відповідним фахівцям та отримання звітів. При цьому обстеження згідно п. 3 наказу провести в присутності ОСОБА_6 під наглядом чергового охоронця. Таким чином безпідставне недопущення в приміщення в.о. директора КЗК «ДНІМ ім. Д.І. Яворницького» ДОР» Пісчанської ОСОБА_12 та комісії, будинку-музею Д.І. Яворницького» грубо суперечить посадовій інструкції ОСОБА_1 , яка відповідно до п.п.1, 2 - призначається та звільняється з посади директором, з питань виконання своїх службових обов`язків підпорядковується директору музею. Разом з тим, твердження ОСОБА_1 про те, що 12.07.19 був нібито вихідним днем є неправдивим. Так, відповідно до графіку роботи будинку-музею Д.І. Яворницького» та книзі обліку екскурсій, на 12.07.19 об 11 та 12 годині було заплановано проведення 2-х екскурсій для груп з Харківської області. Однак при відвідуванні в.о. директора КЗК «ДНІМ ім. Д.І. Яворницького» ДОР» ОСОБА_6 та комісії у складі : головного зберігача ОСОБА_7 , заступника музею з наукової роботи ОСОБА_8 , інженера 1 категорії ОСОБА_9 на робочому місці правників музею не було, заплановані заходи не проводились, керівництво музею до відома не повідомлено. Така ситуація непоодинока і має системний характер. Доказами поширення у ЗМІ недостовірної інформації з боку ОСОБА_1 підтверджено публікацією на інтернет сторінці Меморіального будинку-музею імені Дмитра Явориницького, 11 каналі, Видання День, Новости Кам`янского зокрема без будь-якого офіційного заключення та тлумачення фахівців ОСОБА_1 звинуватила у падінні дзеркала будівельників, які проводили роботи 05.07.19 в приміщенні дитячої лікарні №5, назвав це неоголошеною війною. Відповідно до звіту НВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» будь-які висновки про причинно-наслідковий зв`язок між розбиттям дзеркала та будівельних робіт, відсутній.

Пізніше позивачка надала відповідь на відзив, в якій вказує, що розташування предметів в експозиції музею, у тому числі зазначеного дзеркала, відбувалось в 1988 р., до того, як вона почала працювати в музеї, з реекспозицією під час ремонту музею в 2005 році, коли вона ще не очолювала названий заклад і не керувала процесом реекспозиції. Крім того, кріплення експонатів, як і вибір матеріалів для кріплення, аналіз їх за міцністю у розрахунку до ваги кріпленого експонату, не входять до кола компетенцій наукових співробітників, у тому числі позивачки, а здійснюються або дизайнером музею, або/та реставраторами музею. Зазначає, що кріплення на пеньковий дріт використовувалось в музеях довгий час, сам матеріал вважався надійним та міцним (за умови відсутності механічного пошкодження, як то рухів та тертя). У фондах Дніпропетровського національного історичного музею на більшості картин використовується мотузка з цього матеріалу, її заміна є компетенцією не наукових співробітників, а реставраторів. Під час знаходження предметів (картин, настінного дзеркала, годинників тощо) на стіні в музеї, стан мотузки не можливо перевірити візуально без демонтажу зі стіни, а враховуючи вагу, крихкість та специфіку кріплення цих експонатів, здійснення цього неприпустимо без сторонньої компетентної допомоги, як то реставратори або дизайнер. Твердження відповідача, що позивачка не вжила заходів щодо належного зберігання експонатів та порушила Інструкцію з організації обліку музейних предметів, не відповідають дійсності, оскільки, раніше відбувся подібний інцидент. Звинувачення у тому, що позивачка викинула друзки скла, абсолютно не відповідають дійсності, і цьому є декілька свідків. Крім того, в жодній доповідній від присутніх, наданих відповідачем, а саме ОСОБА_4 від 5.07.2019 р. та ОСОБА_13 від 11.07.2019 р. не міститься інформації про те, що позивачка викинула дзеркало. Щодо подій 12.07.2019 р. звертає увагу суду, що позивачки особисто не було в музеї, оскільки це був її вихідний день, музей знаходився під сигналізацією, його охорону здійснював поліцейський з Роти охорони об`єктів та публічної безпеки управління поліції охорони в Дніпропетровській області, який не є співробітником керованого нею відділу, їй не підпорядковується і 12.07.2019 року діяв в межах наявних у нього інструкцій та документів. Крім того, представник відповідача у відзиві надає неправдиву інформацію, порушуючи часову послідовність подій 12.07.2019 р. Так зазначений у відзиві наказ Про відкриття експозиції будинку-музею Д.І. Яворницького було видано і принесено до будинку-музею через декілька годин після візиту адміністрації музею без всяких документів, і лише після того, коли поліцейський пояснив, що наказ необхідний для здійснення відкриття режимного об`єкту, що знаходиться під сигналізацією у вихідний день. Твердження у відзиві, що 12.07.2019 р. не був вихідним днем в музеї є неправдивим, не відповідає дійсності і режимним документам музею, оскільки це була п`ятниця - день, закритий для відвідувачів, згідно з графіком роботи будинку-музею, затвердженим наказом директора Дніпропетровського національного історичного музею від № 51 від 15.04.2002 року, який ніколи не змінювався і діє до цього дня (крім особливих розпоряджень чи заходів за узгодженням з адміністрацією). Крім того, це постійний вихідний касира та доглядача музею. Стосовно запланованих екскурсій на 12.07.2109 р., цього не може бути тому, що в Меморіальному будинку-музею відсутня книга реєстрації запланованих екскурсій, оскільки відсутня посада адміністратора музею, який міг би цим займатись; а по-друге, згадана відповідачем Книга обліку екскурсій - це книга, в яку записуються вже проведені екскурсії, її заповнення покладається на касира музею. Як неодноразово пояснювала касир музею адміністрації музею, у тому числі у пояснювальній записці, вона помилково поставила дату замість 11.07, 12.07.2019 р., що є опискою, але не принциповою, оскільки Книга запису екскурсій є внутрішнім документом музею, її ведення не регламентується документами, звітність касира здійснюється за бухгалтерськими фінансовими документами, а кількість відвідувачів відповідає кількості проданих квитків. Крім того, ведення цієї книги є додатковим навантаженням на касира за відсутності адміністратора музею. Стосовно доказів поширення недостовірної інформації названо пост на сторінці у фейсбуці ОСОБА_14 . Зазначає, що та ж сама інформація міститься в документах, копії яких надав відповідач як висновки компетентних фахівців. Так заступник директора Ю.Ю. Фанигін у доповідній записці від 05.07.2019 р. причиною падіння експонату називає ремонтні роботи поруч з Меморіальним будинком-музеєм Д.І. Яворницького

В судовому засіданні представник позивачки та позивачка підтримали позовну заяву та просили її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив відкласти розгляд справи у зв`язку з хворобою, але підтверджуючих документів хвороби не надав. Раніше в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі по наступним підставам.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. (Офіційне тлумачення положення частини першої статті 233 див. в Рішенні Конституційного Суду № 4-рп/2012 від 22.02.2012).

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 11.09.2002 р. працює в КЗ Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького і наразі перебуває на посаді завідувача відділом меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького, що підтверджується копією її трудової книжки (а.с.11-12).

Наказом в.о. директора ОСОБА_6 . Комунального закладу культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького № 241 від 01.08.2019 року Про винесення догани ОСОБА_1 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за недбале поводження з музейними предметами, невиконання інструкції з обліку і збереженню музейних предметів, недопущення 12.07.2019 р. в приміщення будинку-музею в.о. директора музею ОСОБА_6 , головного зберігача фондів ОСОБА_7 , заступника директора по науковій роботі ОСОБА_8 та інженера ОСОБА_9 , що прийшли обстежити будинок після виявлення пошкоджень, невміння налагодити графік роботи співробітників відділу, порушення Правил внутрішнього розпорядку музею, систематичну відсутність на методрадах музею, відмову робити виставку по колекції Д.І. Яворницького, неузгодження роботи будинку-музею у вихідні дні з адміністрацією музею, поширення у ЗМІ недостовірної інформації (а.с.13).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження вимог кожної із сторін в судовому засіданні були допитані свідки, зокрема:

Свідок ОСОБА_15 , яка працює касиром в Комунальному закладі культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького , і яка вказала, що дійсно в книзі обліку екскурсій нею було помилково заначено дату екскурсії, а саме 12.07.2019 року замість 11.07.2019 року, оскільки 12.07.2019 року був вихідним днем. В цьому журналі фіксуються лише проведені екскурсії, майбутні екскурсії не зазначаються. Вихідний у неї понеділок і п`ятниця, про що її ознайомили з прийомом на роботу. Даний журнал для виправлення дати не надавали. Також зазначила, що дійсно в лікарні, яка знаходиться поряд проводиться ремонт і Комунальному закладі культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького відчуваються вібрації від ремонтних робіт в лікарні.

Свідок ОСОБА_6 , яка працює директором в Комунальному закладі культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького пояснила, що позивачка відмовилася проводити екскурсії, які повинна проводити. Стосовно пошкодження картини та розбиття дзеркала вказала, що позивачка стосовно цього написала доповідну записку, а шматки розбитого дзеркала викинула у смітник. На наради неодноразово не з`являлася. На фейсбуці ОСОБА_1 звинуватила ремонтників, які роблять ремонт у лікарні поблизу, але дана інформація не підтверджена. 12.07.2019 року саме охорона не впустила її з іншими робітниками в музей.

Свідок ОСОБА_5 , працююча прибиральницею в Комунальному закладі культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького , пояснила, що саме реставратор сказав їй викинути залишки розбитого дзеркала, які потім сам забирав зі сміття.

Свідок ОСОБА_8 , яка працює заступником директора з наукової роботи в Комунальному закладі культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького , вказала, що позивачка не виконує роботу, яку їй доручає директор, не з`являється на наради.

Свідок ОСОБА_9 , яка працює інженером в Комунальному закладі культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького та пояснила, що про пошкодження експонатів дізналася від директора музею. Така ситуація склалася вперше. Було вирішено провести експертизу. ОСОБА_1 звернулася в ЗМІ, хоча її на це ніхто не вповноважував. Сама свідок займається лише станом будівлі, а не самими експонатами музею. Фахівці не дали такого висновку, що саме ремонтні роботи стали причиною падіння дзеркала та картини, з яким позивачку ознайомили. Оглянути будинок-музей не дозволила саме охорона, але пізніше їх пропустили.

Свідок ОСОБА_3 , який працює художником-реставратором в Комунальному закладі культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького , який пояснив, що після падіння експонатів було створено комісію, до якої увійшли він, ОСОБА_16 та ОСОБА_4 , з метою з`ясувати причину падіння експонатів та усунити їх. Дзеркало висіло на мотузці. Він може сказати, чи можливо відремонтували експонат. Вказав, що комісією було складено пояснювальну записку, в якій причиною падіння дзеркала вказано перетирання мотузки через вібрацію. Заміну кріплень здійснюють реставратори. Про доповідні позивачки не знав, бо вони не проходять через нього. Як позивачка викидала шматки дзеркала не бачив, та не чув щоб вона давала такі розпорядження. Найважчі експонати знімали втрьох.

Свідок ОСОБА_7 , яка працює головним зберігачем в Комунальному закладі культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького , яка пояснила, що до її обов`язків належить облік та зберігання експонатів музею. Про події стосовно падіння дзеркала вона знає лише зі слів, її особисто там не було. Вона повинна була скласти акт про пошкодження експонату, який вона зробила. Створену комісію на чолі з директором не впустила охорона, після чого її викликала директор. Охорона повідомила, що саме за розпорядженням ОСОБА_1 йому заборонено пускати сторонніх людей до охоронюваного приміщення, хоча директор музею є першою відповідальною особою. Прибувши на місце, вона зателефонувала позивачці, на що та повідомила, що вона проти, щоб вони заходили до приміщення. Але директор музею має на це право. В даній ситуації позивачка повинна була написати на ім`я директора доповідну, що вона і зробила. П`ятниця і понеділок є вихідними днями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, вислухавши уважно всіх свідків, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вже було вказано вище, підставами притягнення ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за недбале поводження з музейними предметами, невиконання інструкції з обліку і збереженню музейних предметів, недопущення 12.07.2019 р. в приміщення будинку-музею в.о. директора музею ОСОБА_6 , головного зберігача фондів ОСОБА_7 , заступника директора по науковій роботі ОСОБА_8 та інженера ОСОБА_9 , невміння налагодити графік роботи співробітників відділу, порушення Правил внутрішнього розпорядку музею, систематичну відсутність на методрадах музею, відмову робити виставку по колекції Д.І. Яворницького, неузгодження роботи будинку-музею у вихідні дні з адміністрацією музею, поширення у ЗМІ недостовірної інформації.

Разом з тим, судом встановлено, що 05.07.2019 року було виявлено, що експонат музею, а саме настінне дзеркало упало та розбилось. Того ж дня, ОСОБА_1 написала доповідну записку на ім`я в.о. директора Комунального закладу культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького Пісчанської Ю.В. (а.с. 49), як і повинна була зробити відповідно до посадової інструкції. В судовому засіданні, факт того, що ОСОБА_1 повинна була написати доповідну записку підвередили свідки.

Крім того, судом встановлено, що падіння музейного експонату сталося не вперше, а відповідно до доповідної записки ОСОБА_1 на ім`я в.о. директора Комунального закладу культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького ОСОБА_6 , 11 червня 2019 року об 11 год. 50 хв. було пошкоджено музейний предмет, що знаходиться на експонуванні в Меморіальному будинку-музеї академіка АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 . 50*38 см (а.с. 21). Також з даної доповідної записки вбачається, що позивачка просила реставраторів музею дослідити інші картини на предмет цілісності та надійності кріплення в експозиції та замінити кріплення у разі необхідності.

Стосовно того, що ОСОБА_17 надала охороні розпорядження не впускати сторонніх людей до приміщення меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького, суд зазначає, що суду було надано перелік осіб (підписаний директором музею ОСОБА_18 ), які мають право вскривати даний об`єкт. (а.с. 16). Крім того, судом встановлено, що комісію до приміщення меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького не пропускала служба охорони.

Крім цього, відповідно до наказу № 51 від 15.04.2002 року вихідними днями для відвідувачів є: понеділок, четвер, п`ятниця. 12.07.2019 року було саме п`ятницею, тому жодного з працівників меморіального будинку-музею Д ОСОБА_19 . Яворницького не було на робочому місці, що було також підтверджено поясненнями свідків. Також членами комісії під час відвідування меморіального будинку-музею Д ОСОБА_19 . Яворницького не було пред`явлено посвідчення працівника меморіального будинку-музею Д.І. Яворницького встановленого зразку (а.с. 19).

Твердження представника відповідача стосовно того, що в книзі обліку екскурсій на 12.07.2019 року було заплановано екскурсії спростовуються поясненнями касира ОСОБА_15 , яка працює касиром в Комунальному закладі культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького , яка вказала, що при заповненні даної книги було допущено описку, замість 11.07.2019 року вказано 12.07.2019 року, крім того 12.07.2019 року був вихідним днем.

Стосовно поширення у ЗМІ недостовірної інформації зі сторони ОСОБА_1 необхідно зазначити, що 05.07.2019 року ОСОБА_4 на ім`я в.о. директора Комунального закладу культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького ОСОБА_20 надано доповідну записку, з якої вбачається, що: Поруч з садибою йдуть будівничі роботи по реконструкції лікарні, важке сміття скидають з 5 і 6 поверху напряму у двір, працює важка техніка. За свідченнями будівників 4-го липня протягом дня працював важкий віброкоток, що створювало вібрації у меморіальному будинку. Саме ці вібрації могли призвести до падіння і трощення дзеркала та його рами. (а.с. 48). Також, у протоколі № 1919 засідання фондово-закупівельної комісії від 11.07.2019 року, вбачається, що було заслухано питання щодо прийняття оціночної вартості музейного предмету - дзеркало настінне, Російська імперія. 1890-1920рр. Дерево, скло дзеркальне. Ручна робота. 62*69*4см., ( НОМЕР_2 - 2579), яке було пошкоджене через проведення будівельних робіт на території дитячої лікарні № НОМЕР_3 , що ведуться поруч з будинком - музеєм АДРЕСА_2 , де знаходилось дзеркало. При розміщенні на сторінці у фейсбуці ОСОБА_14 Яворницького посту, ОСОБА_1 керувалася інформацією, яка вказана у вищевказаній доповідній записці ОСОБА_4 , а звіт НВНЗ Придніпровська державна академія будівництва та архітектури , на який посилається сторона відповідача було виготовлено значно пізніше. Крім цього, працівники музею, яких було допитано в судовому засіданні, підтвердили, що дійсно в музеї були вібрації від ремонту у лікарні, яка знаходиться поруч.

Крім цього, стосовно порушення Правил внутрішнього розпорядку музею, систематичну відсутність на методрадах музею, відмову робити виставку по колекції Д ОСОБА_19 . Яворницького ОСОБА_1 слід зазначити, що з показань свідків вбачається, що методради скликалися в телефонному режимі; в судовому засіданні було оглянуто журнал проведення методрад, з якого систематичної відсутності на них ОСОБА_1 не вбачається, а плани проведення, протоколи проведення методрад підписані секретарем не надано. Судом було оглянуто протокол, з якого вбачається, що розглядалось питання, стосовно можливості та необхідності проведення виставки по колекції Д.І. Яворницького, але доказів того, що було вирішено проводити вищевказану виставку, накази, розпорядження адміністрації з цього приводу та того, що ОСОБА_1 є відповідальною за її проведення, або ж відмовилась від її проведення суду не надано.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня2006 року).

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає необхідним визнати наказ Комунального закладу культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького № 241 від 01.08.2019 року Про винесення догани ОСОБА_1 неправомірним та скасувати його.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином оскільки позивачці задоволені її позовні вимоги в повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.(в порядку ч.ч.1-2 ст.4 Закону України Про судовий збір в редакції на момент звернення до суду зданим позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 139, 147, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 229, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького Дніпропетровської обласної ради про визнання неправомірним і скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення - задовольнити повністю.

Визнати наказ Комунального закладу культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького № 241 від 01.08.2019 року Про винесення догани ОСОБА_1 неправомірним та скасувати його.

Стягнути з Комунального закладу культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Комунальний заклад культури Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького Дніпропетровської обласної ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02215992, місцезнаходження: 49027, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 18.

Суддя В.В. Самсонова

СудКрасногвардійський районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення17.06.2020
Оприлюднено03.07.2020
Номер документу90173667
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —204/6251/19

Постанова від 02.02.2021

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Куценко Т. Р.

Ухвала від 08.09.2020

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Куценко Т. Р.

Ухвала від 26.08.2020

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Куценко Т. Р.

Рішення від 17.06.2020

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Самсонова В. В.

Рішення від 17.06.2020

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Самсонова В. В.

Ухвала від 17.09.2019

Цивільне

Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська

Самсонова В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні