Постанова
від 24.06.2020 по справі 910/12275/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р. Справа№ 910/12275/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі: Пересенчук Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Стовба А.В.;

від відповідача: Волошинович О.П.;

від третьої особи 1: Журавльов В.В.;

від третьої особи 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 (повне рішення складено 23.12.2019)

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.01.2020

у справі №910/12275/19 (суддя Гумега О.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ"

третя особа 1 , що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

третя особа 2 , що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державний реєстратор Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації Галунко Андрій Петрович

про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ - ЕЛ, з такими вимогами:

- визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" (03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1; код ЄДРПОУ 30404738), оформлене протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року;

- визнати недійсною та скасувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Галунко Андрієм Петровичем 20 червня 2019 року за №10731050015007991 - "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваним рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ", оформленим протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року, було порушено корпоративні права позивача, як учасника Товариства, оскільки його незаконно було виключено зі складу учасників, в якому він володів часткою статутного капіталу в розмірі 50%. Позивач стверджує, що при скликанні та проведенні загальних зборів учасників Товариства 19 червня 2019 року відповідачем були порушені норми ст. 15, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки йому не надходило жодного повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства, письмового попередження про прострочення внесення додаткового вкладу, а строк внесення додаткового вкладу не був визначений ні у рішенні загальних зборів, ні у Статуті Товариства. Відтак, на думку позивача, оспорюване рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року, не відповідає нормам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положенням установчих документів Товариства, порушує його корпоративні права як учасника Товариства на участь в управлінні Товариством, а отже є недійсним, а оскільки на його підставі були здійснені реєстраційні дії, то такі реєстраційні дії підлягають скасуванню.

21.10.2019 до Господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про зміну предмета спору. В обґрунтування наведеної заяви позивач посилався на те, що після відкриття провадження у справі позивачу стало відомо про прийняття єдиним учасником ТОВ "СІ-ЕЛ" рішення № 01/10/2019 від 01.10.2019 про припинення (реорганізацію) юридичної особи шляхом перетворення ТОВ "СІ-ЕЛ" в ПП "СІ-ЕЛ". З огляду на те, що первісною вимогою є визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "СІ-ЕЛ", оформлене протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року, а рішення № 01/10/2019 від 01.10.2019 про припинення (реорганізацію) юридичної особи шляхом перетворення ТОВ "СІ-ЕЛ" в ПП "СІ-ЕЛ" прийняте без участі позивача, останній вважає, що його незаконно позбавлено можливості реалізовувати свої корпоративні права, в тому числі брати участь у прийнятті рішень щодо перетворення ТОВ "СІ-ЕЛ" в ПП "СІ-ЕЛ", у зв`язку з чим просив суд доповнити заявлені позовні вимоги такими вимогами:

- визнати недійсним та скасувати рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" (03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1; код ЄДРПОУ 30404738) №01/10/2019 від 01 жовтня 2019 року;

- визнати недійсною та скасувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації Галунко Андрієм Петровичем 03 жовтня 2019 року за №10731270017007991 - "внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 у справі №910/12275/19 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ", оформлене протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року.

Визнано недійсною та скасовано реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Галунко Андрієм Петровичем 20 червня 2019 року за №10731050015007991 - "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників".

Визнано недійсним та скасовано рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" №01/10/2019 від 01 жовтня 2019 року.

Визнано недійсною та скасовано реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації Галунко Андрієм Петровичем 03 жовтня 2019 року за №10731270017007991 - "внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" на користь ОСОБА_1 7684,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 960,50 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив порушення відповідачем вимог закону (зокрема, ст. 15, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") та Статуту (зокрема, пп. 10.3.1 п. 10.3) під час скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства; позбавлення учасника Товариства ОСОБА_1 можливості взяти участь у загальних зборах учасників Товариства 19.06.2019; порушення прав та законних інтересів учасника Товариства ОСОБА_1 рішенням загальних зборів (за захистом яких він звернувся до суду), що є підставами для визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "СІ-ЕЛ", оформленого протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року.

Також суд першої інстанції дійшов до висновку про визнання недійсним та скасування рішення №01/10/2019 від 01.10.2019, так як воно було прийняте єдиним учасником Товариства без участі позивача, як незаконно виключеного учасника Товариства, таке рішення суперечить положенням ст. 116 Цивільного кодексу України та п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Додатковим рішенням Господарського суду м. Києва від 02.01.2020 у справі №910/12275/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" на користь ОСОБА_1 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції зазначив на доведеність позивачем співмірності, розумності витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2019 та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 02.01.2020 у справі №910/12275/19 та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог та відмову в задоволенні вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлені позивачем вимоги у даній справі не узгоджуються із способом захисту прав, визначених п.п. д п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , що підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16. За твердженням апелянта, позивач, будучи посадовою особою ТОВ Сі-Ел , вчиняв очевидно недобросовісні дії на шкоду відповідача, а тому він втратив право захищати свої права, як учасник товариства та посилатися на формальні підстави визнання рішення загальних зборі недійсними. Апелянт зазначає, що у позивача була відсутня правосуб`єктність учасника ТОВ Сі-Ел щодо оскарження рішення єдиного учасника № 01/10/2019 від 01.10.2019.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/12275/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Коробенко Г.П., суддів: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020, у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П., яка не є суддею-доповідачем, у підготовці суддів для підтримання кваліфікації з 27.01.2020, для розгляду справи №910/12275/19 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя - Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: Коробенка Г.П. - головуючого судді, суддів Дикунської С.Я., Кравчука Г.А.) від 16.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 у справі №910/12275/19; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.02.2020.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2020, для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" у справі №910/12275/19 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Кравчука Г.А. сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Дикунська С.Я., Козир Т.П.

17.02.2020 вищевказаною колегією суддів подано заяву про самовідвід від розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" у справі №910/12275/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 заяву колегії суддів у складі: Коробенка Г.П. - головуючого судді, суддів Дикунської С.Я., Козир Т.П. про самовідвід у справі №910/12275/19 було задоволено; матеріали справи №910/12275/19 передано на автоматизований розподіл для здійснення повторного розподілу та визначення іншого складу суду відповідно до ст. 32 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Дідиченко М.А., судді Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 р. та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 р. у справі №910/12275/19 до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду на 18.03.2020.

18.03.2020 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/12275/19 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючої судді Дідиченко М.А. у відпустці.

На підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України було встановлено на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.

З огляду на вказані обставини, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 учасникам справи запропоновано подати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 р. та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 р. у справі №910/12275/19 у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; у випадку не реалізації сторонами їхнього права на подачу відповідної заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, про дату і час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

22.04.2020 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшла заява, в якому останній просить розглядати справу № 910/12275/19 за участі його представника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 розгляд справи призначено на 20.05.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 10.06.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 було оголошено перерву до 24.06.2020.

Позиції учасників справи

14.02.2020 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Позивач, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Явка представників сторін

Представник третьої особи 2 у судове засідання 24.06.2020 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи вказана особа повідомлялась належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень.

Колегією суддів під час розгляду даної справи також враховано, що постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 внесено зміни до постанови від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зокрема, продовжено період карантину до 22 червня 2020 р. та на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови (дозволено: з 22 травня - регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні за умови перевезення пасажирів у межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб; з 25 травня - перевезення пасажирів метрополітенами за умови забезпечення перевізником контролю за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, у тому числі виготовлених самостійно; з 1 червня - перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) між регіонами в межах кількості місць для сидіння, передбачених технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб).

Постановою Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020 було внесено зміни до постанови № 392 від 20.05.2020"Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", зокрема, продовжено дію карантину до 31 липня 2020 р.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 з 11 травня 2020 р. були послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.

А тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пом`якшення карантинних заходів з 11 травня 2020 року, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи 2 у судовому засіданні 24.06.2020.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

23.10.2015 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено Договір купівлі - продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору його предметом є корпоративні права, які відповідно до чинного законодавства визначаються як право власності на статутний капітал юридичної особи або його частки (пай), включаючи право на управління, отримання відповідної частки прибутку, а також активів юридичної особи у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства України.

Згідно пункту 1.2 Договору продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі передати покупцю свої права, а саме - частину частки, що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" (далі - Товариство або ТОВ "СІ-ЕЛ"), загальною вартістю 2 500,00 грн, а покупець зобов`язаний прийняти цю частину частки та сплатити обумовлену суму в цьому Договорі.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору вартість частини частки у статутному капіталі Товариства, що відчужується, становить 2500,00 грн і підлягає сплаті покупцем на користь продавця. Покупець сплачує продавцю вартість частини частки у статутному капіталі Товариства відповідно до п.2.1 Договору не пізніше 23 жовтня 2017 року.

Пунктом 4.1 Договору сторони узгодили, що з моменту державної реєстрації змін до установчих документів Товариства, що фіксує факт переходу права на частку від продавця до покупця, випливають наступні юридично значимі наслідки: права і обов`язки продавця як власника частини частки у статутному капіталі Товариства переходять до покупця у розмірі, визначеному частками.

Згідно з п. 6.1, 6.2 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, строк цього Договору починає свій перебіг у момент його укладення та діє до повного виконання умов за цим Договором.

23.10.2015 відбулись загальні збори учасників ТОВ "СІ-ЕЛ", оформлені протоколом №01/10/15.

Відповідно до пункту 1 порядку денного загальних зборів учасників від 23.10.2015 було вирішено надати згоду Журавльову Володимиру Васильовичу на передачу своєї частини частки корпоративних прав, а саме: 2500,00 грн, що становить 50% статутного капіталу Товариства, на підставі договору купівлі-продажу між ним та ОСОБА_1 , а також прийняти ОСОБА_1 до складу учасників Товариства.

Відповідно до п. 2 порядку денного загальних зборів учасників від 23.10.2015 було вирішено збільшити розмір статутного капіталу за рахунок грошового внеску на 395 000,00 грн до 400 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 порядку денного загальних зборів учасників від 23.10.2015 було вирішено затвердити новий розмір статутного капіталу наступним чином: розмір статутного капіталу становить 400 000,00 грн, частка статутного капіталу учасника ОСОБА_2 складає 50%, що в грошовому виразі становить 200 000,00 грн та дає 50% голосів на загальних зборах учасників Товариства, частка статутного капіталу учасника ОСОБА_1 складає 50%, що в грошовому виразі становить 200 000,00 грн та дає 50% голосів на загальних зборах учасників Товариства.

Відповідно до п. 4 порядку денного загальних зборів учасників від 23.10.2015 було вирішено внести вищевказані зміни у Товаристві в нову редакцію Статуту та затвердити нову редакцію Статуту Товариства, доручити директору Товариства або уповноваженій ним особі здійснити дії, необхідні для державної реєстрації змін до Статуту Товариства.

12.11.2015 здійснено державну реєстрацію змін до Статуту Товариства (номер запису 10731050012007991 від 12.11.2015 - " державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників").

Відповідно до пунктів 1.8, 7.2, 7.3 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників (Протокол №01/10/15 від 23.10.2015), державну реєстрацію якого проведено 12.11.2015, номер запису 10731050012007991 (далі - Статут), встановлено, що у Товаристві збережено сформований статутний капітал в розмірі 400000,00 грн, учасниками Товариства є: гр. України ОСОБА_2 , який володіє часткою вартістю 200000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу; гр. України ОСОБА_1 , який володіє часткою вартістю 200000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу.

19.06.2019 відбулись загальні збори учасників ТОВ "СІ-ЕЛ", оформлені Протоколом №19/06/19, на яких вирішено:

- виключити учасника Товариства ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства згідно ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки ОСОБА_3 , який є учасником Товариства з 23.10.2015 (Протокол № 01/10/15 загальних зборів учасників ТОВ "СІ-ЕЛ" від 23.10.2015) за час або з моменту перебування учасником Товариства не вніс свій грошовий внесок в статутний капітал Товариства у вигляді 200 000,00 грн;

- у зв`язку з прийняттям рішення про виключення учасника Товариства, зменшити розмір статутного капіталу Товариства еквівалентно частці виключеного учасника ОСОБА_3 , а саме на 200 000,00 грн, до загального розміру статутного капіталу 200000,00 грн;

- у зв`язку з виключенням учасника Товариства та у зв`язку зі зменшенням розміру статутного капіталу Товариства, перерозподілити та затвердити частку в статутному капіталі Товариства ОСОБА_2 , якому належить частка статутного капіталу Товариства розміром в 200 000,00 грн, що становить 100% від загального розміру статутного капіталу;

- доручити директору Товариства або уповноваженій ним особі здійснити дії, необхідні для державної реєстрації змін до Статуту Товариства.

20.06.2019, на підставі зазначеного рішення загальних зборів учасників ТОВ "СІ-ЕЛ", оформленого Протоколом №19/06/19, державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації Галунко Андрієм Петровичем було внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме запис за №10731050015007991 від 20.06.2019 - "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників", що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "СІ-ЕЛ" станом на 06.09.2019.

Подаючи позов, позивач зазначив, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "СІ-ЕЛ", оформлене Протоколом №19/06/19 від 19.06.2019, прийняте з численними порушеннями, всупереч порядку скликання загальних зборів учасників товариства, передбаченого ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", без повідомлення його про проведення загальних зборів - дати, часу, місця їх проведення, порядку денного та проекту запропонованих змін до статуту Товариства.

Крім того, підставою для виключення позивача зі складу учасників Товариства у Протоколі №19/06/19 від 19.06.2019 вказано те, що з моменту перебування учасником Товариства він не вніс свій грошовий внесок в статутний капітал Товариства у розмірі 200000,00 грн. Однак, як стверджує позивач, у рішенні не обґрунтовано пропущення ним строку внесення такого вкладу, а також прямо порушено процедуру прийняття рішень з цього питання, передбачену статтею 15 Закону України України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відтак, на думку позивача, рішення загальних зборів учасників ТОВ "СІ-ЕЛ", оформлене Протоколом №19/06/19 від 19.06.2019, не відповідає нормам Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та положенням установчих документів Товариства, порушує його корпоративні права як учасника Товариства на участь в управлінні Товариством, а тому підлягає визнанню недійсним та скасуванню, а оскільки на його підставі були здійснені реєстраційні дії, то такі реєстраційні дії, на думку позивача, підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

В подальшому, позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про зміну предмета позову, в якій останній, окрім заявлених позовних вимог, просив суд:

В обґрунтування вказаної заяви позивач посилався на те, що 01.10.2019 єдиним учасником ТОВ "СІ - ЕЛ" ОСОБА_2 прийнято рішення №01/10/2019 єдиного учасника ТОВ "СІ - ЕЛ" від 01.10.2019 "Про припинення ТОВ "СІ - ЕЛ" шляхом перетворення ТОВ "СІ - ЕЛ" від 01.10.2019.

Згідно наведеного рішення ОСОБА_2 , як єдиний учасник ТОВ "СІ - ЕЛ", вирішив, зокрема: припинити (реорганізувати) Товариство з обмеженою відповідальністю "СІ - ЕЛ" шляхом перетворення в Приватне підприємство "СІ - ЕЛ"; у зв`язку з прийняттям рішення про реорганізацію шляхом перетворення ТОВ "СІ - ЕЛ", звільнити з посади директора Товариства ОСОБА_2 з 01.10.2019 та призначити комісію з перетворення в особі одного члена - голови комісії з перетворення ОСОБА_2 з 02.10.2019; затвердити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до ТОВ "СІ - ЕЛ", а саме встановити, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до ТОВ "СІ - ЕЛ" повинен складати 2 місяці з моменту публікації в офіційному друкованому органі повідомлення про припинення ТОВ "СІ - ЕЛ" шляхом перетворення в Приватне підприємство "СІ - ЕЛ"; після спливу строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог Комісії з перетворення скласти Передавальний акт та передати його на затвердження Учаснику ТОВ "СІ - ЕЛ".

03.10.2019 державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Галунко Андрієм Петровичем була проведена реєстраційна дія, внаслідок якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №1073120017007991 від 03.10.2019 - "внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації", що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "СІ-ЕЛ" станом на 16.10.2019.

Позивач зазначає, що оскільки його незаконно було виключено зі складу учасників, то відповідно його незаконно позбавлено можливості реалізовувати свої корпоративні права, в тому числі брати участь у прийнятті рішень щодо перетворення ТОВ "СІ - ЕЛ".

Позивач вважає, що Рішення №01/10/2019 було прийняте єдиним учасником Товариства без його участі, як незаконно виключеного учасника Товариства, а тому таке рішення підлягає визнанню недійсним як таке, що суперечить положенням ст. 116 Цивільного кодексу України та положенням п. 13 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки порушує корпоративні права позивача. Також позивач вважає, що реєстраційна дія 03.10.2019 підлягає скасуванню як похідна дія щодо недійсного, на його думку, Рішення №01/10/2019.

Суд першої інстанції задовольнив заяву позивача про зміну предмету позову та розглядав такі позовні вимоги позивача:

- визнати недійсною та скасувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Галунко Андрієм Петровичем 20 червня 2019 року за №10731050015007991 - "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників";

Задовольняючи вказані позовні вимоги, суд першої інстанції встановив порушення вимог закону (зокрема, ст. 15, 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") та Статуту (зокрема, пп. 10.3.1 п. 10.3) під час скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства; позбавлення учасника Товариства ОСОБА_1 можливості взяти участь у загальних зборах учасників Товариства 19.06.2019; порушення прав та законних інтересів учасника Товариства ОСОБА_1 рішенням загальних зборів (за захистом яких він звернувся до суду), що є підставами для визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ "СІ-ЕЛ", оформленого протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року.

Однак, колегія суддів частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Стосовно задоволених судом першої інстанції вимог про визнання недійсним та скасування рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" №01/10/2019 від 01 жовтня 2019 року та скасування реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації Галунко Андрієм Петровичем 03 жовтня 2019 року за №10731270017007991 - "внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, у первісному позові ОСОБА_1 заявлено вимогу про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ", оформленого протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року, та відповідної реєстраційної дії, з підстав порушення порядку скликання загальних зборів учасників товариства, передбаченого ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", без повідомлення його про проведення загальних зборів - дати, часу, місця їх проведення, порядку денного та проекту запропонованих змін до статуту Товариства та відсутності письмового попередження про прострочення внесення додаткового вкладу.

21.10.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зміну предмета спору, в якій останній просив суд доповнити заявлені позовні вимоги такими вимогами:

В обґрунтування наведеної заяви позивач посилався на те, що після відкриття провадження у справі позивачу стало відомо про прийняття єдиним учасником ТОВ "СІ-ЕЛ" рішення № 01/10/2019 від 01.10.2019 про припинення (реорганізацію) юридичної особи шляхом перетворення ТОВ "СІ-ЕЛ" в ПП "СІ-ЕЛ". З огляду на те, що позивача було незаконного позбавлено своєї частки у статутному капіталі та права на участь в управлінні ТОВ Сі-Ел , а тому рішення № 01/10/2019 від 01.10.2019 про припинення (реорганізацію) юридичної особи шляхом перетворення ТОВ "СІ-ЕЛ" в ПП "СІ-ЕЛ" прийняте без участі позивача, тобто його незаконно позбавлено можливості реалізовувати свої корпоративні права, в тому числі брати участь у прийнятті рішень щодо перетворення ТОВ "СІ-ЕЛ" в ПП "СІ-ЕЛ".

Колегія суддів відзначає, що збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Отже, заява від 21.10.2019 не є заявою про зміну предмета позову, як вказує позивач за первісним позовом, оскільки позивачем фактично змінено і предмет позову (заявлено нові позовні вимоги немайнового характеру) і підстави позову (вказано інші обставини, на яких ґрунтуються такі вимоги позивача).

А тому, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції помилково прийнято заяву позивача про зміну предмету позову (яка фактично є іншим позовом) до розгляду та задоволені вимоги, які були викладені у ній, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції така заява залишається без розгляду, а вимоги позивача розглядаються в редакції, наведеній у позовній заяві.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений права на загальних підставах звернутись до господарського суду з окремим позовом про визнання недійсним та скасування рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" №01/10/2019 від 01 жовтня 2019 року та відповідної реєстраційної дії.

Згідно із положеннями статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 140 ЦК України, товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

За умовами частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Статтею 116 Цивільного кодексу України визначено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: 1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; 2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); 3) вийти у встановленому порядку з товариства; 4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; 5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом (частина друга статті 116 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) учасники товариства мають такі права, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства можуть мати інші права, передбачені законом та статутом товариства.

Згідно з ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ст. 29 Закону загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.

За змістом частин 1, 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема: 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Згідно з частинами 1, 4 статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (частина 2 статті 34 Закону).

Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (частина 3 статті 34 Закону).

Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (частина 4 статті 34 Закону).

За змістом статуту, затвердженого загальними зборами учасників TOB "CI-EЛ" (Протокол №01/10/15 від 23.10.2015), редакція якого була чинна станом на час проведення загальних зборів учасників товариства 19.06.2019:

- учасники Товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами Товариства (пп. 4.5.1 п. 4.5);

- вищим органом Товариства є Загальні Збори Учасників (п. 10.1);

- учасники повідомляються, про проведення загальних зборів персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше ніж за 30 днів до скликання загальних зборів учасників (пп. 10.3.1 п. 10.3);

- будь-хто із учасників Товариства має право вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніше ніж за 25 днів до початку зборів (пп. 10.3.2 п. 10.3);

- не пізніше ніж за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного (пп. 10.3.3 п. 10.3).

Отже, статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Ел" було передбачено, що повідомлення про скликання загальних зборів має здійснюватися персонально із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного не менше ніж за а 30 днів до скликання загальних зборів учасників.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у матеріалах справи відсутні належні у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України докази повідомлення позивача про проведення 19.06.2019 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Сі-Ел".

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 викладено позицію, згідно якої підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При цьому, за своєю правовою природою, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Таким чином, внаслідок неповідомлення позивача про проведення загальних зборів 19.06.2019 у встановлений законом та статутом строк, ОСОБА_1 було позбавлено можливості взяти участь у загальних зборах та відповідно реалізувати свої права як учасника відповідача.

Посилання відповідача на те, що позивач, будучи посадовою особою ТОВ Сі-Ел , вчиняв недобросовісні дії на шкоду відповідача, а тому втратив право захищати свої права, як учасник товариства, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до норм ЦК України та Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав на участь у діяльності такого товариства.

Своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства (аналогічна правова позиція викладена у п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16).

Також, зі змісту протоколу №19/06/19 від 19.06.2019 вбачається, що на загальних зборах учасників ТОВ "СІ-ЕЛ" було прийнято рішення про виключення ОСОБА_3 зі складу учасників Товариства згідно ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у зв`язку з невнесенням грошового внеску у статутний капітал Товариства.

Частиною 1 статті 15 Закону встановлено, що якщо учасник прострочив внесення вкладу чи його частини, виконавчий орган товариства має надіслати йому письмове попередження про прострочення. Попередження має містити інформацію про невнесений своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий для погашення заборгованості. Додатковий строк, наданий для погашення заборгованості, встановлюється виконавчим органом товариства чи статутом товариства, але не може перевищувати 30 днів.

Частиною 2 наведеної статті Закону встановлено, що якщо учасник товариства не вніс вклад для погашення заборгованості протягом наданого додаткового строку, виконавчий орган товариства має скликати загальні збори учасників, які можуть прийняти одне з таких рішень: 1) про виключення учасника товариства, який має заборгованість із внесення вкладу; 2) про зменшення статутного капіталу товариства на розмір неоплаченої частини частки учасника товариства; 3) про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру статутного капіталу товариства та сплату такої заборгованості відповідними учасниками; 4) про ліквідацію товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Протоколу №01/10/15 загальних зборів учасників ТОВ "СІ-ЕЛ" від 23.10.2015, під час проведення загальних зборів учасників 23.10.2015, на яких вирішувались питання про прийняття позивача до складу учасників Товариства та про збільшення розміру статутного капіталу Товариства, ОСОБА_1 не встановлювалось порядок та строки внесення додаткових вкладів, у зв`язку зі збільшенням статутного капіталу Товариства.

Доказів встановлення позивачу строку для внесення додаткових вкладів іншими рішеннями загальних зборів ТОВ "СІ-ЕЛ" матеріали справи не містять.

Підпунктом 4.6.5 пункту 4.6 Статуту, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "СІ-ЕЛ" (Протокол №01/10/15 від 23.10.2015), визначено, що учасники Товариства зобов`язані своєчасно вносити вклади у розмірі, порядку та у спосіб, що передбачені установчими документами Товариства.

Пунктом 7.3 Статуту визначено частка учасників у статутному капіталі Товариства становить: ОСОБА_2 - володіє часткою вартістю 200000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу; ОСОБА_1 - володіє часткою вартістю 200000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу.

Пунктом 7.9 Статут визначено, що учасники можуть вносити додаткові внески до статутного капіталу, якщо цього вимагають інтереси Товариства. Рішення про внесення додаткових внесків приймаються загальними зборами учасників.

Разом цим, строк внесення додаткового вкладу не був визначений ні Статутом Товариства, ні рішенням загальних зборів учасників Товариства.

Крім того, матеріали справи не містять доказів надсилання позивачу письмового попередження про прострочення внесення ним вкладу чи його частини (в порядку ст. 15 Закону), яке б містило інформацію про невнесений учасником своєчасно вклад чи його частину та додатковий строк, наданий учаснику для погашення заборгованості.

Заперечення відповідача, що будучи посадовою особою ТОВ "СІ-ЕЛ" позивач вчиняв недобросовісні дії на шкоду відповідача, які полягали у створенні TOB "МВКОМ" з ідентичними видами діяльності TOB "СІ-ЕЛ" та спонукання контрагентів TOB "CI-EЛ" розривати договори з відповідачем і переукладати їх з ТОВ "МВКОМ", судом першої інстанції правомірно відхилені, оскільки такі обставини не повідомлялись на загальних зборах учасників Товариства 19.06.2019 та, відповідно, не були підставами для виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства, що підтверджується Протоколом №19/06/19 від 19.06.2019.

При цьому діяльність позивача як посадової особи товариства регулюється ст. 42 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", за приписами частини восьмої якої встановлено, що порушення посадовою особою обов`язків, передбачених частинами другою, четвертою, шостою і сьомою цієї статті, є підставою для розірвання товариством договору (контракту) з такою особою без виплати компенсації (а не виключення позивача зі складу учасників).

Стосовно посилання апелянта на те, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним рішення не узгоджуються із способом захисту прав, визначених п.п. Д п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , що підтверджується висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Отже, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви, спір про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Сі-Ел , які оформлені протоколом № 19/06/19 від 19.06.2019 та скасування реєстраційних дій, які були проведені на підставі даного рішення, виник у зв`язку з порушенням прав та законних інтересів позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-ЕЛ , на участь у загальних зборах та відповідно реалізації своїх корпоративних прав як учасника відповідача.

В той же час, як вбачається з постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019, в межах справи № 923/876/16 позивач у заявленому позові прагнув відновлення становища, яке існувало до порушення його прав у зв`язку з багаторазовим відчуженням часток у статутному капіталі, тобто відновлення чітко визначеного складу учасників Товариства з визначенням розмірів їх часток до порушення його права.

А тому, у межах справи № 923/876/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла до висновку, що належним способом захисту прав позивача буде позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду у справі № 923/876/16 наголосила, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Статтею 98 Цивільного кодексу України передбачено право учасника товариства на оскарження рішень загальних зборів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 вказала, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі № 923/876/16 зазначила, корпоративні права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні, що в свою чергу є підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів.

А тому, обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права шляхом оскарження рішень загальних зборів у даному випадку є належним та ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права, характеру його порушення та спричиненим цими діяннями наслідкам, а саме усунення позивача від участі у загальних зборах та реалізації його корпоративного права на управління Товариством.

Оскарження рішення загальних зборів Товариства внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, як належний спосіб захисту порушеного права, підтверджується, зокрема, і правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 22.01.2020 у справі № 915/99/19, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, від 03.03.2020 у справі № 922/2120/19 та інших.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та задоволення заявленої позивачем вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ", що оформлене протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року, як такого, що суперечить Закону та порушує корпоративні права позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ".

В той же час, як вбачається з резолютивної частини рішення, судом було визнано недійсним та скасовано рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ", оформлене протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення спору в частині визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів товариства, судом першої інстанції не надано правової оцінки предмету заявлених позовних вимог (визнання рішень недійсними, скасування рішення зборів).

Так, рішення загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Рішення загальних зборів товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред`явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України права та законні інтереси позивача мажуть бути захищені у передбачений ними спосіб, а також іншими способами, передбаченими законом.

Як позивач, так і суд першої інстанції не навели положень законодавства, які б передбачали такий спосіб захисту порушеного права як одночасне визнання недійсними та скасування, зокрема, рішень загальних зборів товариства.

За своєю правовою суттю такі вимоги як "визнання рішення недійсним" та "скасування рішення" є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта.

Так, у разі визнання акта недійсним у суду немає потреби скасовувати його, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив правових наслідків із дня його вчинення. Скасування ж акта означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Колегія суддів відзначає, що в резолютивній частині оскаржуваного рішення місцевого суду задоволено фактично альтернативні вимоги щодо визнання рішень загальних зборів недійсними та одночасне скасування цього рішення, тоді як резолютивна частина рішення не повинна викладатись альтернативно.

Колегія суддів зазначає, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-ЕЛ , яке оформлені протоколом № 19/06/19 від 19.06.2019, є недійсним, оскільки це рішення не породило правових наслідків із дня його прийняття, у зв`язку з чим в частині позовних вимог про скасування оспрюваного рішення загальних зборів рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.08.2018 у справі № 925/715/17.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

У зв`язку з визнанням недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю СІ-ЕЛ , які оформлені протоколом № 19/06/19 від 19.06.2019, як основної вимоги, підлягає також задоволенню як похідна позовна вимога про скасування реєстраційної дії, вчиненої державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Галунко Андрієм Петровичем 20 червня 2019 року за №10731050015007991 - "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників".

Аналогічна правова позиція щодо можливості задоволення скасування реєстраційної дії, як похідної вимоги від визнання недійсним рішення загальних зборів, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 916/782/17.

Стосовно додаткового рішення, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в порядку ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України до суду першої інстанції не звертався.

Більше того, заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу адвоката апеляційна скарга також не містить.

Заперечення апелянта, що докази детального опису робіт та первинні документи, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги, були подані вже після винесення оскаржуваного рішення, колегією суддів відхиляються, оскільки як вбачається з матеріалів справи, представник позивача у судовому засіданні 16.12.2019 до закінчення судових дебатів у суді першої інстанції звернувся до суду з заявою про вирішення питання про судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу), згідно якої просив після ухвалення рішення по суті позовних вимог призначити додаткове судове засідання для вирішення питання стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

21.12.2019 представник позивача у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до суду з заявою про приєднання доказів до матеріалів справи та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В якості доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, позивачем було надано договір про надання правової допомоги від 27.08.2019, укладений між ОСОБА_1 (далі - замовник) та Адвокатським об`єднання "АРЕС- ДІС" (далі-виконавець).

Згідно з п.1.1 Договору виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом дії даного Договору надавати за винагороду замовнику правову допомогу, а замовник зобов`язується оплатити вартість наданої виконавцем правової допомоги у тому обсязі та на тих умовах, що закріплені за взаємною згодою сторін у даному Договорі.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що для надання правової допомоги замовнику, виконавець призначає адвоката зі складу учасників Адвокатського об`єднання "АРЕС- ДІС".

Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів позивача у суді першої інстанції здійснювалось адвокатом Стовбою А.В., що діє на підставі ордеру про надання правової допомоги серії КВ № 750695 від 26.09.2019. Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному реєстрі адвокатів України, адвокат Стовба А.В. перебуває у складі Адвокатського об`єднання "АРЕС-ДІС".

Пунктом 2.1.- 2.2 Договору визначено, що питання, щодо яких надається правова допомога за договором, формуються замовником у замовленні. Обсяг та зміст правової допомоги, умови оплати, порядок здійснення платежів та інші умови формуються у замовленні за взаємним погодженням сторін. Погоджене замовлення підписується виконавцем та замовником, після чого становить невід`ємну частину Договору.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що плата за Договором та порядок розрахунків визначається та погоджується сторонами в замовленні.

З наявної в матеріалах справи копії Замовлення на надання правової допомоги № 2 від 27.08.2019 вбачається, що адвокатів АО "АРЕС-ДІС" уповноважено надавати ОСОБА_1 правничу (правову) допомогу у формі консультацій, складання процесуальних документів та інших документів правового характеру з правом їх підпису від імені ОСОБА_1 адвокатами, завірення підписом адвокатів АО "АРЕС-ДІС" необхідних копій документів та сплати від імені ОСОБА_1 необхідних платежів, вчинення адвокатських запитів, довідок тощо, а також здійснювати представництво інтересів у підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, судах України усіх інстанцій, зокрема, але не виключно, в Господарському суді міста Києва у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "СІ-ЕЛ" про визнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій.

Зазначеним Замовленням на надання правової допомоги №2 від 27.08.2019 ОСОБА_1 та АО "Арес-Діс" було погоджено, що загальна вартість наданої правничої (правової) допомоги, визначається за фактом наданої правничої (правової) допомоги на підставі виставлених виконавцем рахунків та погоджується сторонами в актах приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги. Сторонами також було визначено види правничої допомого та їх вартість.

Матеріали справи мітять копії рахунків за надану правову допомогу АО "АРЕС- ДІС" ОСОБА_1, якими визначено види правничої допомоги, кількість годин/засідань та вартість.

Відповідно до рахунку № 1 від 10.12.2019 загальна вартість наданої правової допомоги складає 12 000,00 грн та відповідно до рахунку № 2 від 16.12.2019 - 1 000,00 грн.

Матеріали справи також містять Акт приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги № 1 від 20.12.2019 ОСОБА_1 , яким сторони погодили, що АО "АРЕС- ДІС" надало, а ОСОБА_1 прийняв правову допомогу (вид, кількість годин/засідань, вартість), загальна сума якої складає 13 000,00 грн.

На підтвердження оплати наданих АО "АРЕС- ДІС" ОСОБА_1 згідно Договору послуг, представником позивача надано оригінали квитанцій про оплату за надану правову допомогу згідно Договору про надання правової допомоги від 27.08.2019: № 24251217 від 13.12.2019 на суму 5000,00 грн; № 0.0.1560790686.1 від 20.12.2019 на суму 3500,00 грн; № 0.0.1549364174.1 від 20.12.2019 на суму 4500,00 грн.

А тому, судом першої інстанції було правомірно встановлено, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн відповідає критеріям, що наведені у ч. 4 ст. 126 ГПК України, оскільки він є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатами робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; значенням справи для позивача, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію позивача.

Порядок розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, врегульовано статтею 129 ГПК України, згідно приписів частини 4 якої встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 9 наведеної статті передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням наведеного, оскільки позовні вимоги апеляційним господарським судом після перегляду рішення суду першої інстанції були задоволенні, однак в редакції, наведеної судом, а тому враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції помилково прийняв заяву позивача про зміну предмету позову, яка містила додаткові (окремі) вимоги, та ухвалив рішення щодо них, а тому в цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 року у справі № 910/12275/19 підлягає скасуванню.

Також, рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 року у справі № 910/12275/19 підлягає зміні в частині альтернативного задоволення позовних вимог, які викладені у позовній заяві.

В решті оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.01.2020, зважаючи на доводи апеляційної скарги, підлягає залишенню без змін.

Згідно із ст.ст. 126, 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на відповідача; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 року у справі № 910/12275/19 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 року у справі № 910/12275/19 змінити та частково скасувати, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" (03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1; ідентифікаційний код 30404738), оформлене протоколом №19/06/19 від 19 червня 2019 року.

Скасувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Галунко Андрієм Петровичем 20 червня 2019 року за №10731050015007991 - "державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників".

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" (03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1; ідентифікаційний код 30404738) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) 3 842,00 судового збору за подання позовної заяви, 960,50 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 року у справі № 910/12275/19 залишити без задоволення.

4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 року у справі № 910/12275/19 залишити без змін.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ-ЕЛ" (03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 1; ідентифікаційний код 30404738) 5 763,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 910/12275/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.07.2020 р.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко


Дата ухвалення рішення	24.06.2020
Оприлюднено	03.07.2020
Номер документу	90175001
Судочинство	Господарське

Дідиченко М.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 24.06.2020 по справі 910/12275/19ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/12275/19

Постанова
від 24.06.2020 по справі 910/12275/19
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД