Постанова

від 17.06.2020 по справі 920/695/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р. Справа№ 920/695/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

на рішення Господарського суду Сумської області від 24.01.2020

у справі №920/695/19 (суддя Джепа Ю.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Харчовик

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Харчовик звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим на той самий строк договору оренди земель державної власності загальною площею 71,1612 га (кадастрові номери: 5922086900:02:002:0731, 5922086900:02:002:0732), розташованих на території Присеймівської сільської ради Конотопського району Сумської області від 01.04.2009, зареєстрований 22.04.2009 у Конотопському районному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України за № 04096190034; визнання укладеною в редакції позивача додаткової угоди до вищевказаного договору від 01.04.2009, укладеного між Конотопською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Харчовик шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди від 01.04.2009, зареєстрованого 22.04.2009 у Конотопському районному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України за № 04096190034, об`єктом оренди якого є земельні ділянки загальною площею 71,1612 га ріллі, а саме: земельна ділянка площею 59,3944 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 5922086900:02:002:0731) та земельна ділянка площею 11,7668 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 5922086900:02:002:0732), що розташовані на території Присеймівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.01.2020 у справі №920/695/19 позов задоволено повністю. Договір оренди земель державної власності від 01.04.2009, зареєстрований 22.04.2009 за № за № 04096190034 визнано поновленим на той самий строк, а також визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.04.2009, укладеного між Конотопською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Харчовик шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди від 01.04.2009, зареєстрованого 22.04.2009 у Конотопському районному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України за № 04096190034, об`єктом оренди якого є земельні ділянки загальною площею 71,1612 га ріллі, а саме: земельна ділянка площею 59,3944 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 5922086900:02:002:0731), та земельна ділянка площею 11,7668 га (сільськогосподарські угіддя - рілля, кадастровий номер 5922086900:02:002:0732), що розташовані на території Присеймівської сільської ради Конотопського району Сумської області, в редакції позивача.

Вирішуючи спір, суд виходив з обґрунтованості заявлених вимог, реалізації позивачем свого переважного права на поновлення договору оренди землі шляхом своєчасного, в межах законодавчо визначеного строку, направлення відповідачеві заяви про прийняття останнім рішення з цього питання та укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та постановити нове, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник наголошував на тому, що позивач не надав доказів на підтвердження обраного ним способу захисту порушеного права в контексті ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , оскільки зміст позовної заяви містить посилання ТОВ Агрофірма Харчовик на порушення відповідачем ч.ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , відтак суд не надав належної оцінки тим обставинам, що позивач, отримавши заздалегідь повідомлення орендодавця про закінчення терміну дії договору, хоча і звернувся з клопотанням про поновлення його дії, однак надав перелік документів, які мали суттєві недоліки та перешкоджали розгляду питання про поновлення договору; наступне звернення позивача про поновлення договору оренди було подано з порушенням строку, після закінчення строку його дії, у зв`язку з чим орендодавець листом-повідомленням інформував позивача про відмову в поновленні договору, яка останнім у судовому порядку не визнавалась неправомірною.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 24.01.2020 у справі №920/695/19 залишено без руху, а в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення судом сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду 13.04.2020 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Враховуючи, що ч. 4 Розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину, колегія суддів визнала заяву скаржника про усунення недоліків від 13.04.2020 поданою в межах строку для усунення недоліків скарги.

21.04.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Мальченко А.О., судді Чорногуз М.Г., Агрикова О.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 24.01.2020 у справі №920/695/19; ТОВ Агрофірма Харчовик встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі., розгляд справи призначено в судове засідання на .

Позивач скористався свої правом, наданим ст. 263 ГПК України, надав 12.05.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Наголосив на тому, що, реалізуючи своє переважне право на поновлення договору оренди, ним на вимогу відповідача було направлено клопотання разом із документами, що вимагались останнім, не зважаючи на те, що подання таких ст. 33 Закону України Про оренду землі не передбачено. Зі своєї сторони, ТОВ Агрофірма Харчовик скористалось своїм переважним правом на поновлення договору, оскільки більш ніж за 30 днів до закінчення строку його дії, а саме 14.03.2019 направило відповідачеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди; відповідач, в порушення ч.5 ст. 33 Закону України Про оренду землі , не виконав свого обов`язку у місячний термін розглянути клопотання про поновлення договору, а направлений ним лист від 18.04.2019 не є відмовою у поновленні, оскільки не має жодних ознак відмови чи заперечень щодо поновлення його дії; водночас Закон України Про оренду землі не передбачає обов`язку в орендаря надавати до листа -повідомлення про поновлення договору оренди землі будь-яких інших документів, окрім проекту додаткової угоди, а посилання скаржника на достатність часу у позивача для підготовки витребуваних документів є некоректним та таким, що не впливає на вирішення спору по суті. Водночас, позивач повідомив суд, що протягом дії договору та у квітні-травні 2019 року, після закінчення строку дії договору, продовжує користуватись земельною ділянкою та сплачувати за користування нею орендну плату.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 задоволено клопотання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, розгляд апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 24.01.2020 у справі №920/695/19 призначено на 17.06.2020.

На підставі службової записки головуючого судді від 09.06.2020 та розпорядження керівника Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 №09.1-08/1576/20, у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) з 15.06.2020 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи між суддями.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованоо розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 апеляційну скаргу у справі №920/695/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2020 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 24.01.2020 у справі №920/695/19 прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

10.06.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, яке ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 задоволено частково.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з підстав, зазначених у скарзі, а рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, вважають скаргу безпідставною та необґрунтованою, у зв`язку з чим просили відмовити в її задоволенні, а судове рішення залишити без змін.

Обговоривши в судовому засіданні доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Харчовик та Конотопською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земель державної власності, згідно умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 71,1612 га (сільськогосподарські угіддя - рілля) для ведення товарного сільськогосподарського використання на території Присеймівської сільської ради Конотопського району Сумської області (далі по тексту - Договір). Термін дії договору оренди землі становить 10 років.

Умовами пункту 8 Договору оренди землі, сторони договору передбачили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем за земельні ділянки державної власності у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у грошовій формі, розмір якої складає 8 391,44 грн в рік .

22.04.2009 сторони договору підписали Акт передачі-прийому земельної ділянки, згідно якого Конотопська районна державна адміністрація передає ТОВ Агрофірма Харчовик відповідно до зареєстрованого договору оренди земельної ділянки від 01.04.2009 земельну ділянку загальною площею 71,1612 га (рілля) для ведення товарного сільськогосподарського використання на території Присеймівської сільської ради Конотопського району Сумської області у тимчасове користування на 10 років.

Даний договір був зареєстрований 22.04.2009 у Конотопському районному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис № 04096190034.

Відділом у Конотопському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області листом від 05.02.2019 за № 91/104-19 позивача було повідомлено про закінчення терміну дії договору оренди землі, зареєстрованого 22.04.2019 та запропоновано у разі виявлення у ТОВ Агрофірма Харчовик бажання у продовженні строку дії договору оренди землі, звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, як розпорядника земель, з відповідним клопотанням про поновлення договору, включенням до нього деяких змін та надати ряд документів, а саме, договір оренди землі з додатками, копію Статуту, довідку про відсутність заборгованості, копію витягу з ДЗК, витяг з нормативної грошової оцінки землі, проект додаткової угоди на 12%, агрохімічний паспорт земельної ділянки.

Позивач, маючи намір на поновлення договору та одночасно реалізуючи своє переважне право, визначене договором на його поновлення, виконуючи приписи ст. 33 Закону України Про оренду землі , направив на адресу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 14.03.2019 відповідне клопотання з доданням до нього зазначених вище документів та проекту додаткової угоди, з урахуванням запропонованих відповідачем змін.

Як правильно встановив місцевий господарський суд та зазначив у рішенні, позивач, виконуючи вимоги відповідача, до підписаного ним проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 01.04.2009, також долучив документи, подання яких орендарем стаття 33 цього Закону не передбачає, однак на поданні таких наполягав відповідач.

Листом від 18.04.2019 № 28-18-0.6-2624/2-19 Головне управління Держгеокадастру у Сумській області підтвердило можливість поновлення договору оренди землі від 01.04.2009, за умови додаткового надання відповідачеві агрохімічного паспорту на земельну ділянку загальною площею 71,1612 га та довідки про відсутність заборгованості, сплив терміну дії якої співпав із датою звернення з клопотанням до відповідача (термін дії довідки - 10 днів).

10.05.2019 Сумською філією державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" було виготовлено на замовлення ТОВ Агрофірма Харчовик матеріали обстеження земельних ділянок ТОВ Агрофірма Харчовик на території Присеймівської сільської ради Конотопського району Сумської області загальною площею 71,1612 га (сільськогосподарські угіддя - рілля) та видано на основі вказаних матеріалів два Агрохімічні паспорти на земельні ділянки, а саме, на земельну ділянку площею 59,3944 га (рілля) та на земельну ділянку площею 11,7668 га (рілля) окремо.

Земельна ділянка площею 59,3944 га (сільськогосподарські угіддя - рілля) зареєстрована у Державному земельному кадастрі та має кадастровий номер 5922086900:02:002:0731, земельна ділянка площею 11,7668 га (сільськогосподарські угіддя - рілля) зареєстрована у Державному земельному кадастрі та має кадастровий номер 5922086900:02:002:0732, що підтверджується відповідними витягами з Державного земельного кадастру від 07.03.2019.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ Агрофірма Харчовик 23.04.2019 сплатило орендну плату за землю за березень та квітень 2019 року вчасно у розмірі 34 213,56 грн та 34 213,54 грн відповідно, що підтверджується платіжними дорученнями від 23.04.2019 за № 25 та від 23.05.2019 за №686.

Довідкою від 10.05.2019 про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, виданою Конотопським управлінням Головного управління ДФСУ у Сумській області, якою підтверджується, що в ТОВ Агрофірма Харчовик станом на 10.05.2019 відсутня заборгованість зі сплати податку, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої).

Листом від 11.05.2019 № 1/45 ТОВ Агрофірма Харчовик вдруге направило на адресу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області клопотання про поновлення договору оренди землі від 01.04.2009, виконавши вимоги відповідача, викладені в листі від 18.04.2019, проте Головне управління Держгеокадастру у Сумській області своїм листом від 10.06.2019 повідомило позивача про закінчення строку дії договору оренди землі 22.04.2019 та про відмову в поновленні договору оренди землі від 01.04.2009 у зв`язку з даною обставиною, а також невиконанням орендарем зауважень. Разом з цим листом відповідач надіслав на адресу позивача Акти прийому-передачі (повернення) земельних ділянок.

Як зазначає позивач, його звернення до суду з даним позовом обумовлене тим, що ним було дотримано у повній відповідності до приписів статті 33 Закону України Про оренду землі процедура та строки звернення до орендодавця з повідомленням про намір поновити договір оренди землі, погодження та відображення у проекті додаткової угоди змін істотних умов договору, запропонованих відповідачем. Натомість ГУ Держгеокадастру у Сумській області, в порушення вимог ч.5 ст.33 вищезгаданого Закону, не виконано обов`язку у місячний термін розглянути надіслане йому клопотання, а лист від 18.04.2019, на який посилається відповідач, не є відмовою від поновлення договору оренди, оскільки не має ознак відмови чи заперечень, а навпаки, в такому йдеться про можливість розгляду питання про поновлення договору оренди земельної ділянки . Про відмову у поновленні договору оренди землі відповідач фактично повідомив листом-повідомленням про прийняте рішення лише 10.06.2019. Як зазначає позивач, наведеними діями ГУ Держгеокадастру у Сумській області грубо порушуються його права як орендаря на переважне право на поновлення договору оренди землі, адже у відповідях на звернення відповідач вимагав подачі орендарем додаткових документів, надання яких законодавчо не передбачено, що і послугувало відповідачеві підставою для відмови у поновленні договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Право оренди земельної ділянки, у відповідності до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України, це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні приписи містить ст.1 Закону України Про оренду землі , який є спеціальним законом та визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у даній справі, колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором оренди землі, за яким, у відповідності до ст. 13 Закону України Про оренду землі , орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, у відповідності до ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на землю відповідно до закону.

За приписами ч. 4 ст. 4 Закону України Про оренду землі , орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

З матеріалів справи слідує, що орендодавцем за договором станом на дату його укладення виступала Конотопська районна державна адміністрація Сумської області, що узгоджувалось з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України в редакції, чинній на дату укладення договору.

Відповідно до Закону України від 06.09.2012 № 5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , з 01.01.2013 розмежовано землі державної та комунальної власності.

Повноваження по передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч. 8 ст. 122 Земельного кодексу України, у власність або у користування для всіх потреб, надано центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 № 258 затверджено Положення про Головне управління Держземагенства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 року № 40 пункт 4 Положення доповнено новим підпунктом 4.32, згідно з яким Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Таким чином, з 25.01.2013 повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування було віднесено до компетенції Головного управління Держземагенства у Сумській області. При цьому, переукладення (переоформлення) раніше укладеній договорів оренди землі не вимагалось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держгеокадастру за переліком згідно з додатком. Установлено, що територіальні органи Держземагенства, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Держгеокадастру.

Наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Сумської області.

Згідно з положеннями ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Враховуючи вищенаведені норми та положення договору оренди, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що орендодавцем землі на сьогоднішній день є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, а вказана зміна не є підставою для припинення дії Договору.

Згідно зі ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

За приписами статей Цивільного кодексу України правочин, який підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, як вже зазначалось вище, визначаються Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 31 цього Закону договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 8 договору оренди землі від 01.04.2009 передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Наведене вище положення договору узгоджується із загальною нормою ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України та статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, у ч. 1 ст. 777 Цивільного кодексу України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Законодавцем у ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено послідовність дій, які має вчинити орендодавець, отримавши лист-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення варто розуміти наступним чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із ч.ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених ст. 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частина ж 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачає іншу підставу поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі визначено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Агрофірма Харчовик скористалось своїм переважним правом на поновлення договору оренди, оскільки більш, ніж за 30 днів до закінчення строку його дії, а саме 14.03.2019 направило до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого 22.04.2009, разом із проектом відповідної додаткової угоди.

Термін спливу місячного терміну становить дата - 22.04.2019, так як договір оренди землі починає діяти не з дати його підписання сторонами, а з дати державної реєстрації права оренди землі та фактичної передачі землі у користування згідно відповідного Акту. Отже, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору про намір його поновити, як це передбачено умовами договору оренди землі, зареєстрованого 22.04.2009, та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі відповідач після отримання листа позивача був зобов`язаний протягом місяця розглянути дану заяву, узгодити з орендарем істотні умови договору, прийняти рішення та укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору в разі недосягнення згоди щодо істотних умов договору .

Всупереч цьому, як правильно встановив суд першої інстанції, відповідач направив позивачеві листа-повідомлення № 28-18-0.6-2624/2-19 від 18.04.2019 (тобто у строк більший, ніж місяць, після отримання 14.03.2019 проекту додаткової угоди із додатками) про необхідність подання ряду документів для подальшого прийняття рішення щодо можливості поновлення спірного договору оренди. Вказаними діями відповідач фактично запевнив позивача про наявність в останнього сподівань на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону.

Водночас Закон України Про оренду землі не передбачає надання орендарем в обов`язковому порядку інших додаткових документів до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, крім проекту додаткової угоди.

Орендар та користувач спірної земельної ділянки протягом строку дії договору оренди землі, а також у квітні-травні 2019 року, після закінчення строку дії договору оренди, сплачував орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у повному обсязі, та продовжує на даний час користуватись даною земельною ділянкою.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції про те, що позивач не втратив право на реалізацію свого переваженого права на поновлення договору оренди відповідно до ст.33 Закону України Про оренду землі .

При цьому, доводи скаржника стосовно того, що надання позивачем відповіді від 11.05.2019 , якою погоджено запропоновані відповідачем у листі від 18.04.2019 №28-18-0.6-2624/2-19 істотні умови до договору, здійснено з порушенням строку дії договору, який закінчився 22.04.2019, судова колегія відхиляє, з огляду на те, що зі змісту вказаного листа ГУ Держгеокадастру у Сумській області вбачається, що відповідач вважає за можливе розглянути питання поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.04.2009 (державна реєстрація від 22.04.2009 №0409619000334), за умови надання до Головного управління чинної довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються фіскальними органами, для підтвердження відсутності заборгованості зі сплати орендної плати та агрохімічного паспорта на земельну ділянку.

Втім, відповідачем, з дати закінчення договору оренди землі (22.04.2019), не приймались та не надсилались на адресу позивача листи-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору оренди. А лист-повідомлення про прийняте ним рішення №28-18-0.6-2624/2-19 від 10.06.2019 було ухвалено та надіслано позивачеві після спливу місячного строку з дня закінчення дії договору оренди.

Варто також зауважити, що у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України Про оренду землі обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі , добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17.

Твердження апелянта про ненадання позивачем доказів на підтвердження обраного ним способу захисту в контексті ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими, оскільки позивач у своїх поясненнях лише констатує факт користування ним земельною ділянкою після закінчення строку дії договору, а вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем його права на поновлення строку дії договору в розрізі ч.ч.1-5 ст.33 вищенаведеного Закону.

З приводу дотримання сторонами справедливого балансу між інтересами суспільства та правами заявника свою правову позицію висловив Європейський суд з прав людини, викладаючи відповідні висновки у рішенні від 24.06.2003 за обставинами справи Стретч проти Об`єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії , в якому зазначив, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, а також вказав, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії суд постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Рисовський проти України (№ 29979/04) викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування .

Судовим рішенням Європейського Суду з прав людини від 26.03.2013 у справі Рисовський проти України Європейський Суд зауважив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом.

Згідно з Доктриною venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується на принципі добросовісності, зокрема статті 1.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з позицією суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ТОВ Агрофірма Харчовик та наявності підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України у рішенні від 18.07.2006 та у справі Трофимчук проти України у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Сумської області 24.01.2020 у справі №920/695/19 прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - без задоволення.

Судові витрати за перегляд справи у суді апеляційної інстанції, у зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 24.01.2020 у справі №920/695/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 24.01.2020 у справі №920/695/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №920/695/19 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 02.07.2020.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Т.П. Козир

О.В. Агрикова