Постанова

від 02.07.2020 по справі 920/129/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2020 р. Справа№ 920/129/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Дідиченко М.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Сумської області від 30.03.2020 у справі №920/129/20 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до 19 державної пожежно-рятувальної частини управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області

про стягнення 1869,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом до суду, у якому просить стягнути з 19 державної пожежно-рятувальної частини управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області 1 869,65 грн, з яких: 1 763,81 грн пеня та 105,84 грн 3% річних, обґрунтувавши позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №3516/15-ТЕ-29 від 13.02.2015 та додаткових угод до нього в частині оплати поставленого природного газу.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 30.03.2020 у справі №920/129/20 позовні вимоги про стягнення 1869, 65 грн - задоволено частково. Стягнуто з 19 державної пожежно-рятувальної частини управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 881,91 грн пені, 105,84 грн 3% річних, 2102 грн витрат по сплаті судового збору. Зменшено розмір заявленої Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені на 50%.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 30.03.2020 у справі №920/129/20 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 881,90 грн та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені в повному обсязі. Крім того, апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено норми матеріального права, оскільки суд неправомірно дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50% без належних на те підстав, так як сторони є вільними в укладені договору, а суд, вирішуючи питання про зменшення суми штрафних санкцій має виходити з інтересів сторін, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, поведінки винної сторони.

29.04.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Дідиченко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 відкрито апеляційне провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи. Вказаною ухвалою встановлені процесуальні строки для подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечення та відзив, а також інших клопотань (заяви) з процесуальних питань та по суті справи.

Учасники апеляційного провадження отримали ухвалу суду про відкриття апеляційного провадження.

19.05.2020 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу (в межах строків встановлених судом), у якому осатнній заперечує щодо задоволення апеляційної скарги, оскільки право зменшити розмір неустойки виникає у суду виходячи з прямих норм дії Конституції. Так, суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання щодо можливості зменшення розміру неустойки. Під час винесення судом рішення були враховані обставини справи в сукупності, що стало підставою для зменшення неустойки на 50%.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарським судом Сумської області встановлено, що 10.02.2015 між Публічним акціонерним товариством Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та 19 державною пожежно-рятувальною частиною управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (покупець) було укладено договір №3516/15-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу. Відповідно п.п. 1.1, 1.2 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на територію України НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

За умовами п.п. 2.1, 2.1.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2015 по 31.12.2015 газ обсягом до 1,404 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів. Обсяги газу, що планується передати за цим договором можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091,00 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До оплати за 1000 куб.м. природного газу 1 091,00 грн, крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн, а всього з ПДВ - 1 309,20 грн (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору покупець зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 7.2 договору). Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 років (п. 9.3 договору).

Додатковими угодами №1 від 20.03.2015, №2 від 29.10.2015, №3 від 23.12.2015 сторонами внесено зміни до договору, зокрема до п. 5.2 договору. Згідно з додатковою угодою №2 ціна за 1000 куб м газу з 01.10.2015 становить 2 495,25 грн (ПДВ 20 %), всього - 2 994,30 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору протягом 2015 року Публічне акціонерне товариство НАК "Нафтогаз України" передало, а 19 державна пожежно-рятувальна частина управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області прийняло природний газ на загальну суму 40 122,94 грн, що підтверджується актами приймання-передачі від 28.02.2015, від 31.03.2015, від 30.04.2015, від 31.10.2015, від 30.11.2015, від 31.12.2015, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Водночас, відповідач за отриманий у 2015 році природний газ, розраховувався несвоєчасно, допускаючи прострочення щомісячних платежів. У зв`язку з несвоєчасним розрахунком за газ, позивач нарахував відповідачу 1 763,81 грн пені та 105,84 грн 3% річних за періоди прострочення щомісячних платежів з березня 2015 по березень 2016.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок пені та 3% річних.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 105 грн 84 коп. 3% річних за період прострочення щомісячних платежів протягом березня 2015 року та березня 2016 року є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені, то суд визначив правомірним її нарахування в розмірі 1 763,81 грн, однак, враховуючи клопотання відповідача про зменшення її розміру, дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині та зменшив розмір пені на 50%, стягнувши з відповідача на користь позивача 881,91 грн пені. При цьому суд врахував факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами договором, а також те, що порушення виконання зобов`язання за договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд врахував стягнення сум відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін та те, що відповідач утримується за рахунок коштів державного бюджету, а діяльність його спрямована на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та має важливе значення для реалізації державної політики у сферах цивільного захисту.

В свою чергу, апелянт посилається на те, що суд неправомірно дійшов висновку про зменшення розміру пені на 50% без належних на те підстав, так як сторони є вільними в укладені договору, а суд, вирішуючи питання про зменшення суми штрафних санкцій має виходити з інтересів обох сторін, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, поведінки винної сторони.

Північний апеляційний господарський суд погоджується з вищевикладеними висновками суду та відхиляє твердження апелянта з огляду на таке.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст.551 Цивільного кодексу України.

Аналіз вказаних приписів дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19, від 07.11.2019 у справі № 920/437/19, від 04.03.2020 у справі № 908/2634/18, від 28.05.2020 у справі № 909/636/16, від 26.02.2020 у справі № 924/456/19).

При цьому, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 917/104/19, від 21.11.2019 у справі № 916/553/19, від 07.11.2019 у справі № 920/437/19, від 11.02.2020 у справі № 911/867/19, від 25.02.2020 від у справі № 904/2542/19).

Суд першої інстанції, розглядаючи клопотання відповідача, встановив факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов`язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд врахував, що відповідач утримується за рахунок коштів державного бюджету, а діяльність його спрямована на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та має важливе значення для реалізації державної політики у сферах цивільного захисту.

Колегія суддів враховує, що зобов`язання відповідача зі сплати основного боргу на момент прийняття рішення було виконане повністю, термін прострочення зобов`язань є не більшим місяця (крім останнього, прострочення якого складає не більше 3 місяців), що є також незначним. Позивачем доказів спричинення йому збитків такою прострочкою не надано. Більше того, колегія суддів враховує, що з вказаними позовними вимогами позивач мав право звернутися ще 2016 році, однак безпосереднє звернення відбулося лише в 2020 році, що також свідчить про відсутність збитків завданих такою прострочкою. Крім того, фінансування відповідача здійснюється за рахунок Державного Бюджету України, а отже, несвоєчасне виконання договірних зобов`язань відбулося не з вини останнього.

Тож, враховуючи, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права, оцінивши усі наведені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що Господарський суд Сумської області дійшов правомірного висновку щодо зменшення розміру пені на 50% та стягнення у зв`язку з цим її з відповідача у розмірі 881,91 грн.

Виходячи з вищевикладеного, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому Північний апеляційний господарський суд вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 30.03.2020 у справі №920/129/20 - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Дідиченко