Рішення

від 02.07.2020 по справі 904/5426/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2020м. ДніпроСправа № 904/5426/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбірьової К.В.

за позовом Фермерського господарства "Агротехколос", Дніпропетровська область, м. Верхівцеве

до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Дніпропетровська область, м. Дніпро

про визнання додаткової угоди укладеною

Представники:

від позивача: Норочевський О.О. ордер серія ДП364/015 від 11.11.2019

від відповідача: Полішко І.О. довіреність № 4-0.62-244/62-19 від 28.12.2019

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "Агротехколос" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якій просить суд визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Фермерським господарством "Агротехколос" додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 29/10/14/1-ДО загальною площею 6.4672 га кадастровий номер 1221010300:01:036:0472.

Ухвалою суду від 20.11.2019 позовну заяву Фермерського господарства "Агротехколос" залишено без руху. Запропоновано Фермерському господарству "Агротехколос" усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду поштового чеку та опису вкладення у цінний лист (оригіналів або належним чином засвідчених копій), які підтверджують факт відправлення відповідачу (на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) копії позовної заяви та доданих до неї документів; шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи та правильної адреси відповідача у строк до 04.12.2019 включно.

29.11.2019 до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2019 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою позивач подав до суду докази направлення на адресу відповідача уточненої позовної заяви та уточнену позовну заяву.

Ухвалою від 06.12.2019 прийнято прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.12.2019.

26.12.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що створення фермерського господарства не є підставою для заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки. Відповідач зазначив, що зі сторони Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області згоди на зміну умов договору в частині особи орендаря ОСОБА_1 надано не було. Дана пропозиція ФГ Агротехколос є такою, що суперечить вимогам норм законодавства. Відповідач вважає, що дії юридичної особи ФГ Агротехколос направлені на незаконне отримання юридичною особою в оренду земельної ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення, у спосіб не передбачений нормами Земельного кодексу України, оскільки договір оренди був укладений саме з орендарем - фізичною особою. Крім того, відповідач зазначає, що запропонований позивачем зміст додаткової угоди, яку позивач просить визнати укладеною є незрозумілим. Дана угода до Договору оренди земельної ділянки № 29/10/14/1-ДО від 29.10.2014 датована 12.04.2019. Проте до Головного управління Хилевич В.В. звернувся із пропозицією щодо укладення додаткової угоди - 06.05.2019. До вказаної заяви був наданий проект додаткової угоди від 18.04.2019. Відповідач вважає, що оскільки позивач ФГ Агротехколос не є стороною договору оренди земельної ділянки № 29/10/14/1-ДО загальною площею 6,4672 га кадастровий номер 1221010300:01:036:0472, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ОСОБА_1 , не є підписантом заяви (пропозиції по укладенню додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди землі від 29 жовтня 2014 року), вважає, що він є неналежним позивачем у справі та просить суд відмовити у задоволенні позову.

21.12.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти тверджень відповідача, викладених у відзиві на позов, зазначивши, що після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки користувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. За таких обставин позивач вважає, що право оренди за даним договором перейшло до позивача від його засновників 15.01.2015 (момент створення позивача). Позивач зазначає, що станом на сьогоднішній день дану земельну ділянку обробляє не особисто ОСОБА_1 , а створене ним фермерське господарство - позивач, саме воно фактично здійснює обов`язки орендаря згідно з укладеним з відповідачем договором оренди землі. На підставі викладеного, позивач вважає, що до договору оренди повинні бути внесені зміни щодо особи орендаря - з засновника на створене ним фермерське господарство.

Ухвалою від 26.12.2019 відкладено підготовче засідання на 29.01.2020.

Ухвалою від 29.01.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 05.03.2020 та відкладено підготовче судове засідання на 19.02.2020.

Ухвалою суду від 19.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 18.03.2020.

17.03.2020 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Ухвалою суду від 18.03.2020 відкладено судове засідання на 15.04.2020.

Згідно части 1 та 2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку; суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України: розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвалою суду 15.04.2020 відкладено розгляд справи по суті на 20.05.2020.

20.05.2020 у судове засідання не з`явились представники сторін.

20.05.2020 відкладено розгляд справи по суті на 15.06.2020.

09.06.2020 позивач подав клопотаня про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою ВСУ справи №927/79/19.

15.06.2020 у судове засідання не з`явились представники сторін.

15.06.2020 відкладено розгляд справи по суті на 02.07.2020.

02.07.2020 у судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності правових підстав для визнання укладеної між позивачем та відповідачем додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 29/10/14/1-ДО загальною площею 6,4672 га кадастровий номер 12210 103 00:01:036:0472 в редакції, запропонованій Фермерським господарством "Агротехколос".

З матеріалів справи вбачається, що 29.10.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки №29/10/14/1-ДО (далі - договір).

Цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із переданням орендодавцем орендарю у строкове платне користування земельної ділянки (п. 1.1. договору).

Земельна ділянка надається в оренду на підставі розпорядження Верхньодніпровської райдержадміністрації від 23.05.2012 № Р-246 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Малоолександрівської сільської ради" (п. 1.2. договору).

Орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (п. 2.1. договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею: 6,4672 га - ріллі (п. 3.1. договору).

Кадастровий номер земельної ділянки:12210 866 00:01:036:0472 (п. 3.2. договору).

Договір укладено на строк 49 років (п. 4.1. договору).

Земельна ділянка передається в оренду із земель сільськогосподарського призначення (п. 6.1. договору).

Цільове призначення земельної ділянки: за КВЦПЗ - код 01.02: - для ведення фермерського господарства (п. 6.2. договору).

Орендар має право передавати у суборенду без зміни цільового призначення орендовану земельну ділянку або її частину, за письмовою згодою орендодавця (п. 10.3.5 договору).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації речового права оренди (п. 15.1. договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (п. 12.1. договору).

29.10.2014 відповідно до акту приймання-передачі об`єкта оренди (а.с. 21) Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області передало, а ОСОБА_1 прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер:12210 866 00:01:036:0472.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 29294415 від 11.11.2014 (а.с. 28) вбачається, що 06.11.2014 на підставі договору оренди земельної ділянки № 29/10/14/1-ДО від 29.10.2014 за ОСОБА_1 було зареєстроване право оренди земельної ділянки.

15.01.2015 було зареєстровано Фермерське господарство "Агротехколос" (номер запису: 1 202 102 0000 000896, ідентифікаційний код юридичної особи: 39585384), засновником якого є фізична особа ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.12-14) та Статутом Фермерського господарства "Агротехколос" (а.с. 63-75).

20.01.2015 згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 154) ОСОБА_1 передав, а Фермерське господарство "Агротехколос" в особі голови Хилевича Володимира Віталійовича прийняло земельну ділянку площею 6,4672 кадастровий номер 12210 866 00:01:036:0472, яка передана ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки №29/10/14/1-ДО від 29.10.2014 для ведення фермерського господарства.

Позивач зазначає, що 12.04.2019 направив на адресу відповідача заяву (пропозицію укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 29.10.2014) (а.с. 37), в якій просив прийняти наказ про задоволення заяви та внести зміни до договору оренди землі від 29.10.2014 щодо заміни особи орендаря з засновника ОСОБА_1 на Фермерське господарство "Агротехколос", укласти про це додаткову угоду, проект якої було додано позивачем до зазначеної заяви (а.с.38).

Відповідач листом № Х-2382/0-1868/0/20-19 від 27.05.2019 (а.с. 36) відмовив у задоволенні заяви позивача, посилаючись на те, що земельна ділянка відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення та відповідно до умов договору оренди передана у строкове платне користування фізичній особі орендарю - ОСОБА_1 , а тому не входять до складу фермерського господарства. Відповідач повідомив позивача про те, що створення фермерського господарства не є підставою для заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки, а тому відсутні підстави для внесення змін до договору оренди в частині заміни особи орендаря.

Враховуючи наведені обставини, ФГ "Агротехколос" звернулось до суду з даним позовом про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки укладеною, в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди земельної ділянки № 29/10/14/1-ДО від 29 жовтня 2014 року

номер запису про інше речове право

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

№ 7640541 від 06.11.2014р.

м. Дніпро 12 квітня 2019 року

Дніпропетровської області

Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі першого заступника начальника Є. Нагорного, яке є розпорядником земельної ділянки державної власності кадастровий номер 12210 103 00:01:036:0472 й Орендодавцем за Договором оренди землі від 29 жовтня 2014 року, та громадянин ОСОБА_1 , що є Орендарем за Договором оренди земельної ділянки № 29/10/14/1-ДО від 29 жовтня 2014 року (надалі - Договір) та Фермерське господарство «Агротехколос» в особі його голови Хилевича Володимира Віталійовича (діє на підставі його Статуту) уклали дану угоду про наступне, -

1. Керуючись ст. ст. 1,5,7,8,12 Закону України «Про фермерське господарство» , ст.ст. 2, 30 Закону України «Про оренду землі» , ст.ст. 512-521 Цивільного кодексу України замінити особу орендаря у Договорі з громадянина ОСОБА_1 на Фермерське господарство «Агротехколос» з переходом від першого до останнього усього комплексу прав та обов`язків, які випливають з умов Договору;

2. Викласти преамбулу Договору наступним чином: "Орендодавець" Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі першого заступника начальника Є. Нагорного, яке є розпорядником земельної ділянки державної власності кадастровий номер 12210 103 00:01:036:0472 з одного боку, та Фермерське господарство «Агротехколос» в особі його голови Хилевича Володимира Віталійовича, який діє на підставі Статуту, надалі „Орендар", з другого боку, уклали цей Договір про нижченаведене:» ;

3. Викласти п. 1 «Предмет Договору» наступним чином: «Орендодавець - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області - розпорядник земельної ділянки площею 6,4672 га ріллі державної власності надає, а орендар Фермерське господарство «Агротехколос» приймає в платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області» ;

4. Викласти розділ Договору «Реквізити сторін» наступним чином:

Орендодавець:

Головне управління Держгеокадастру у

Дніпропетровській області

Місце знаходження: 49004, м. Дніпро, просп.

Олександра Поля, 2

Р/р НОМЕР_1

МФО 805012

в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області

код ЄДРПОУ 39835428

Орендар:

Фермерське господарство «Агротехколос»

місце знаходження: 51660, Дніпропетровська

область, Верхньодніпровський район, м.

Верхівцеве, вул. Українська, 2

код ЄДРПОУ 39585384

5. Інші умови договору залишити без змін.

6. Дана угода є невід`ємною частиною договору та укладена в чотирьох аутентичних примірниках українською мовою, кожен з яких має рівну юридичну силу, та набирає чинності з моменту державної реєстрації змін у праві оренди.

Підписи сторін

Начальник Головного управління

Держгеокадастру у Дніпропетровській області

Голова Фермерського господарства «Агротехколос»

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог на підставі наступного.

Статтею 1 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Тобто відповідно до положень Закону України "Про фермерське господарство" обов`язковою умовою державної реєстрації фермерського господарства є набуття засновником фермерського господарства громадянином України (кількома громадянами України) або права власності, або права користування земельною ділянкою.

Землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (ст. 12 Закону України "Про фермерське господарство").

Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство").

Відповідно до ч.ч. 1, 2 і 5 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

За приписами ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку передбаченому ЗК України, або за результатами аукціону.

Таким чином, відповідно до положень Земельного кодексу України орендар набуває право користування (оренди) земельною ділянкою державної або комунальної власності лише за таких умов: 1) після припинення права користування земельною ділянкою іншою особою; 2) на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями; 3) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки; 4) з моменту державної реєстрації цього права оренди в установленому законом порядку.

Іншого порядку набуття особою права оренди земельною ділянкою державної або комунальної власності, ніж встановлений ст.ст. 116, 124, 125, 126, 141 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" чинне законодавство не визначає.

За результатами системного аналізу Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство вбачається, що земельна ділянка для ведення фермерського господарства набувається саме фізичною особою. Після створення (державної реєстрації) фермерського господарства останнє набуває земельні ділянки державної або комунальної власності у користування або власність виключно на підставі земельних торгів, відповідно до положень ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України. Таким чином, суд дійшов висновку, що отримання саме фермерським господарством землі у користування поза процедурою земельних торгів є порушенням закону, а ототожнення фізичної особи та фермерського господарства в контексті спірних правовідносин є неправильним.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 407 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі" право користування (право на оренду) земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем (орендарем) іншим особам, внесено до статутного фонду, передано в заставу, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 8-1 Закону України "Про оренду землі".

Оскільки земельна ділянка, яка була надана Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області в оренду ОСОБА_1 є державною власністю, то тільки орган виконавчої влади в особі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як правонаступник ГУ Держземагенства в Дніпропетровській області, в силу ст.ст. 116, 124, 125 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" вправі розпоряджатися цією земельною ділянкою.

Враховуючи зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку про те, що ФГ «Агротехколос» після його державної реєстрації вправі здійснювати лише право користування земельною ділянкою, яка була надана його засновнику - фізичній особі Хилевичу В.В. з метою ведення фермерського господарства. Однак не має права з урахуванням положень ст. 116, 124, 125 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі", зокрема, вимагати внесення змін до договору оренди землі в частині зміни орендаря.

За таких обставин та з урахуванням положень статті 652 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про те, що правомірна відмова відповідача у внесенні змін до договору оренди в частині заміни орендаря не може вважатися порушенням права користування ФГ «Агротехколос» вищевказаною земельною ділянкою.

За змістом ГПК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. Тобто судовому захисту підлягає вже порушене право.

Наведені позивачем обставини не можуть свідчити про невизнання відповідачем права користування ФГ «Агротехколос» спірною земельною ділянкою в порядку, визначеному Законом України "Про фермерське господарство".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2019 у справі №925/939/18.

При цьому висновки Великої Палати Верховного Суду у справах № 348/992/16-ц, № 317/2520/15-ц, на які посилається позивач, не спростовують висновків суду у даній справі, оскільки висновки Великої Палати Верховного Суду стосуються регулювання спорів щодо визначення підсудності та узгоджуються з висновками про те, що від фізичної особи засновника до фермерського господарства переходять лише обов`язки землекористувача, а не його права.

Крім вищезаначеного, суд звертає увагу та враховує наступне.

Позивач просить визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 29/10/14/1-ДО загальною площею 6,4672 га кадастровий номер 12210 103 00:01:036:0472. З запропонованої позивачем редакції додаткової угоди (прохальна частина позовної заяви) також вбачається, що мова йде про земельну ділянку з кадастровим номером 12210 103 00:01:036:0472.

Однак, в матеріалах справи міститься договір оренди земельної ділянки №29/10/14/1-ДО від 29.10.2014 між Головним управлінням Держземагентства у Дніпропетровській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), відповідно до п. 3.2. якого кадастровий номер земельної ділянки:12210 866 00:01:036:0472. Згідно з актом приймання-передачі об`єкта оренди (а.с. 21) Головне управління Держземагентства у Дніпропетровській області передало, а ОСОБА_1 прийняв в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Малоолександрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, кадастровий номер:12210 866 00:01:036:0472.

Тобто фактично спір виник з приводу земельної ділянки з кадастровим номером 12210 866 00:01:036:0472, однак позивач у всьому тексті позовної заяви, зокрема, і у прохальній частині, зазначає інший номер земельної ділянки 12210 103 00:01:036:0472. Заява про зміну предмету позову або заява про уточнення позовних вимог (виправлення допущеної описки) позивачем до суду не подана.

З огляду на все вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

09.06.2020 позивач подав клопотаня про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою ВСУ справи №927/79/19.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Тобто зупинення провадження з цієї підстави є правом, а не обов`язком суду.

З огляду на встановлені обставини справи, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про зупинення провадження.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, позивачем долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги адвокатом № 157 від 29.09.2018, укладений між позивачем та адвокатом Норочевським А.А., ордер ДП № 364/015 від 11.11.2019, додаток № 2 від 10.10.2019 до договору про надання правової допомоги № 157 від 29.09.2018, свідоцтво № 2019 від 25.05.2009, виписку по рахунку, відповідно до якої позивач сплатив ОСОБА_2 2 000,00 грн. з призначенням платежу: гонорар адвокату за надання правової допомоги про визнання додаткової угоди до договору № 29/10/14/1-ДО від 29.10.2014 .

Згідно із ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача - 2 000,00 грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 1 921,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 03.07.2020

Суддя І.В. Мілєва