Ухвала

від 22.06.2020 по справі 910/3188/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.06.2020Справа № 910/3188/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом Євангелічно-Лютеранської релігійної громади Святого Вознесіння міста Харкова

до Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України

Міністерство культури та інформаційної політики України

про визнання недійсними рішень та зобов`язання вчинити дії,

Представники:

від позивача Тарасенко О.В. (за дов.)

від інших учасників не прибули

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом Євангелічно-лютеранська релігійна громада Святого Вознесіння міста Харкова до Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України (відповідача-1) та Міністерства культури, молоді та спорту України (відповідача-2) про:

- визнання недійсним рішення Про затвердження переліку громад Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України , оформленого протоколом 4-го засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України VI-го скликання від 12-13 вересня 2017 року;

- визнання недійсними рішень, оформлених протоколом позачергового засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України від 10 жовтня 2018 року;

- зобов`язання Міністерства культури, молоді та спорту України скасувати у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційний запис № 15561070018001082 від 18 жовтня 2018 року про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі зміною в установчих документах, - про зміну керівника юридичної особи.

За твердженням позивача, рішення Про затвердження переліку громад Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України (далі - ЦУ (Єпископат) НЄЛЦУ), що оформлене протоколом 4-го засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України VI-го скликання від 12-13 вересня 2017 року, яким затверджено перелік громад ЦУ (Єпископат) НЄЛЦУ без громади позивача, є незаконним, оскільки позивача фактично виключили з числа громад, які об`єднуються Церковним Управлінням (Єпископатом) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України, що суперечить положенням статуту останнього, статуту позивача та ч. 2 ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації .

Наслідком прийнятого на засіданні Синоду 2017 року рішення стало те, що позивач (та ще 9 виключених громад) був усунений від участі в Синоді, на якому здійснюється управління Церковним Управлінням (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України.

Обґрунтовуючи незаконність такого рішення позивач посилається на відсутність у ЦУ (Єпископат) НЄЛЦУ статутних повноважень щодо виключення громад з релігійного об`єднання, центом якого є ЦУ (Єпископат) НЄЛЦУ.

Рішення Синоду, які прийняті 10 жовтня 2018 року позивач вважає є незаконним у зв`язку з відсутністю кворуму, порушенням порядку його скликання. Крім того позивач вважає, що цей Синод не проводився взагалі.

Вимога до Міністерства культури, молоді та спорту України є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення Синоду від 10 жовтня 2018 року, оскільки останнє, як суб`єкт державної реєстрації, у разі визнання недійсним цього рішення зобов`язане буде скасувати реєстраційний запис про керівника Машевського Серге з 10.10.2018.

Суд своєю ухвалою від 03.03.2020 відкрив провадження у справі № 910/3188/20, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 02.04.2020.

Призначене на 02.04.2020 судове засідання не відбулося.

У зв`язку з карантинними заходами суд призначив судове засідання на 04.06.2020.

Суд своєю ухвалою від 04.06.2020 замінив Міністерство культури, молоді та спорту України на Міністерство культури та інформаційної політики України.

Суд відклав розгляд справи до 22.06.2020.

Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України подало клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Обґрунтовуючи своє клопотання ЦУ (Єпископат) НЄЛЦУ послався на Закон України Про свободу совісті та релігійні організації , за яким законодавець надав релігійним організаціям в Україні право автономно здійснювати свою діяльність, визначати напрями цієї діяльності, утворювати в своєму складі необхідні органи, для провадження діяльності, та, в тому числі, вирішувати відповідні спори, у випадку їх виникнення, відокремлено від держави. У зв`язку з цим відповідач-1 робить висновок, що цей спір не віднесено до юрисдикції органів державної влади України, складовою частиною якої є судова влада, оскільки за статутом ЦУ (Єпископат) НЄЛЦУ Синод виконує функції останньої апеляційної інстанції з усіх конфліктних питань в громадах та поміж громад у межах Церкви. Саме такий висновок викладено у постанові Верховного Суду 09 січня 2020 року у справі № 522/10230/17 (провадження № 61-47681 св18) за позовом Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади с. Петродолинське Овідіопольського району Одеської області до Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України про визнання недійсними рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Міністерство культури та інформаційної політики України (відповідач-2) подало клопотання про закриття провадження у справі, вважаючи що спір в частині вимог до Міністерства є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Так, позивач звернувся з позовом до суб`єкта владних повноважень, що здійснює публічно-владні управлінські функції на виконання делегованих повноважень з вимогою зобов`язати Міністерство вчинити певні дії.

Євангелічно-лютеранська релігійна громада Святого Вознесіння міста Харкова проти закриття провадження у справі заперечила, оскільки забезпечення виконання та додержання законодавства про свободу совісті, світогляду, віросповідання та релігійні організації здійснюють у межах компетенції центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері релігії, інші центральні органи виконавчої влади, органи прокуратури, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Здійснивши державну реєстрацію змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулось офіційне визнання державою цього факту, а тому спір підлягає розгляду судами.

Розглянувши доводи сторін суд вважає, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства з огляду на таке.

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями). Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями) (ст. 7 Закону України Закон України Про свободу совісті та релігійні організації ).

Релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (ст. 9 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ), які відповідно до цивільного законодавства визначають їх правоздатність (ст. 12 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ).

Отже статут релігійної організації є основним документом, який визначає її правосуб`єктність, внутрішньо-організаційні зв`язки, форму і порядок їх прояву зовні.

Позивач - релігійна громада Святого Вознесіння Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України, є місцевою релігійною організацією, яка у канонічних та організаційних питаннях підпорядковується Німецькій Євангелічно-лютеранській Церкві України.

За статутом Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України, Єпископат Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України є центром релігійного об`єднання, який репрезентує всю Німецьку Євангелічно-лютеранську Церкву України та об`єднує пов`язані між собою місцеві громади Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України. Кожна громада в складі Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України є самостійною юридичною особою, а Єпископат Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України є неприбутковою організацією, яка здійснює свою духовну, адміністративну і господарську організацію відповідно до Закону України Про свободу совісті і релігійні організації .

Синод Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України є вищим законодавчим органом Церкви України і належить до вищого рівня церковного керівництва.

Відповідно до резолюції 4-го засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України VI-го скликання, що датована 12-13 вересня 2017 року, Синодом Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України були прийняті рішення про затвердження переліку громад Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України (у складі 14 громад), а також ряд інших організаційно-господарський питань (затверджено звіт членів Президії Синоду, затверджено звіт ревізійної комісії, затверджено проект поточної бюджетної діяльності, прийнято до уваги доповіді тощо).

Інше рішення, яке оскаржує позивач, оформлено протоколом також як рішення Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви і датоване 10 жовтня 2018 року.

Згідно з цим протоколом, рішення Синоду стосуються:

- надання оцінки рішенням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , що оформлені протоколом № 09/10 засідання Синоду Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України від 09 жовтня 2018 року, припинення повноважень ОСОБА_22 як Єпископського візитатора, припинення повноважень Президії Синоду у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 як членів Президії Синоду;

- поновлення ОСОБА_23 на посаді керівника - Єпископа Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви і внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, спір, який розглядається у цій справі, є спором між релігійною громадою, яка є першим організаційним рівнем управління Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України, та вищим рівнем церковного управління - Церковним Управлінням (Єпископату) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви, і спір стосується в цілому рішень щодо ієрархічної та інституційної структури Церкви та її керівництва. Ці питання не є такими, що регулюються актами цивільного законодавства, а є предметом регулювання статутами позивача і відповідача-1.

З огляду на це суд зазначає, що церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави. Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії (стаття 5 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації ).

Діючим законодавством України чітко визначені межі юрисдикції органів державної влади. Судова влада є складовою державної влади в Україні (ст. 6 Конституції України). Законодавець надав релігійним організаціям в Україні право автономно здійснювати свою діяльність, визначати напрями цієї діяльності, утворювати в своєму складі необхідні органи, для провадження діяльності, та, в тому числі, вирішувати відповідні спори, у випадку їх виникнення, відокремлено від держави.

Спори щодо ієрархічної та інституційної структури Церкви та порядку формування органів управління керівництва є внутрішньоцерковними спорами, на які не поширюється судова юрисдикція.

Наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційного запису № 15561070018001082 від 18 жовтня 2018 року про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що здійснений на підставі оскаржуваного рішення Синоду від 10 жовтня 2018 року, не змінює правову природу спору, оскільки підставою позову є недійсність рішення відповідача-1 внаслідок його невідповідності статуту, тобто церковним правилам. Вимога, що адресована Міністерству культури та інформаційної політики України, є похідною від вимоги про недійсність рішення відповідача-1, вона не стосується порушення публічних процедур і правил реєстрації, і її наявність зумовлена виключно діями відповідача-1, а не реєстратора.

Таким чином, цей спір не підлягає розгляду судами України.

Пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Враховуючи, що на цей спір не поширюється юрисдикція держави в цілому, не підлягає роз`ясненню позивачеві порядок подальшої судової юрисдикції.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись статтями 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі № 910/3188/20 з позовом Євангелічно-Лютеранської релігійної громади Святого Вознесіння міста Харкова до Церковного Управління (Єпископату) Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України та Міністерства культури та інформаційної політики України.

Повернути Євангелічно-Лютеранській релігійній громаді Святого Вознесіння міста Харкова (вул. Рибалка, 12-А, м. Харків, 61082, код 25616593) з Державного бюджету України 6306 (шість тисяч триста шість) грн. судового збору, сплаченого квитанцією № 0.0.1632642885.1 від 27.02.2020, яка знаходиться в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 910/3188/20.

Ухвала набрала законної сили 22.06.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 01.07.2020.

Суддя С. А. Ковтун