Рішення

від 09.06.2020 по справі 922/1205/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.06.2020Справа №922/1205/18

За позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради доПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Харківської міської ради про визнання договору укладеним

Суддя Бойко Р.В.

секретар судового засідання Кучерява О.М.

Представники учасників справи:

від позивача:не з`явився від відповідача:Каракоця О.Р. від третіх осіб:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач є замовником реконструкції приміщень відділення банку за адресою: вул. Двадцять Третього Серпня, 51 у м. Харкові, проте в порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 22.05.2013 за №319, ухиляється від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.05.2018 у справі №922/1205/18 на підставі ч. 5 ст. 29, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019, у справі №922/1205/18 позов задоволено повністю та визнано укладеним між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та АТ КБ "Приватбанк" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова у редакції, запропонованій позивачем до укладення, викладено у резолютивній частині рішення її зміст. Здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №922/1205/18 касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2018 у справі №922/1205/18 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанцій та направляючи справу №922/1205/18 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Верховний Суд вказав, що судами не досліджено та не надано правової оцінки доводам відповідача, що здійснена ним реконструкція внутрішньої частини нежитлового приміщення без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі, що виключає намір забудови земельної ділянки, а тому за своєю суттю є переплануванням наявного об`єкта; проведені відповідачем роботи, які хоча і мають ознаки внутрішньої реконструкції і належать до загального поняття будівельних робіт за класифікаторами видів будівельних робіт, проте не є саме тими роботами, з огляду на виконання яких, може бути передбачено обов`язок укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста; фактичної забудови земельної ділянки внаслідок здійсненої відповідачем реконструкції банківських приміщень у наведеному випадку не відбулося.

За наслідками проведеного 19.12.2019 автоматизованого розподілу судову справу №922/1205/18 передано для розгляду судді Бойко Р.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2018 прийнято справу №922/1205/18 до свого провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки на подання заяв по суті спору; призначено проведення підготовчого засідання на 04.02.2020.

20.01.2020 через відділ діловодства суду від Харківської міської ради надійшли письмові пояснення, у яких третя особа зазначає, що участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту в силу вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є обов`язковою для замовників усіх видів будівництва незалежно від факту прийняття об`єкта до експлуатації, відмова замовника від укладення договору суперечить вимогам чинного законодавства, таким чином обумовлює право відповідного органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов`язку щодо пайової участі, розмір якої обчислюється, у тому числі, із застосуванням опосередкованої вартості будівництва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеокононференції.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 відкладено підготовче засідання у справі без визначення дати та часу з метою сприяння учасникам справи надати докази; встановлено строк для надання доказів - до наступного підготовчого засідання; вирішено наступне підготовче засідання здійснювати в режимі відео конференції, у зв`язку з чим необхідно погодити дату та час наступного судового засідання з Господарським судом Харківської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 21.02.2020; доручено Господарському суду Харківської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №922/1205/18 за участю представника Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

17.02.2020 через відділ діловодства суду від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що ним не здійснювалась забудова земельної ділянки і відповідач не підпадає під категорію забудовників, які зобов`язуються сплачувати внески на розвиток соціальної інфраструктури відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а отже відсутні підстави для застосування до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" ст. 40 вказаного Закону в частині обов`язку взяти пайову участь, як шляхом сплати коштів пайової участі, так і шляхом укладення договору.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2020 закрито підготовче провадження у справі, встановлено порядок дослідження доказів у справі та призначено справу до судового розгляду по суті без визначення дати та часу судового засідання; встановлено позивачу строк для надання доказів на спростування наданого відповідачем доказу (технічний паспорт) - до наступного засідання; судове засідання вирішено здійснювати в режимі відеоконференції у зв`язку з чим необхідно погодити дату та час наступного судового засідання з Господарським судом Харківської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2020 призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 20.03.2020; доручено Господарському суду Харківської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №922/1205/18 за участю представників Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківської міської ради.

17.02.2020 через відділ діловодства суду від Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких позивач зазначає, що в порівнянні з фактичним описом об`єкта станом до проведення будівельних робіт з реконструкції та після її проведення, склад приміщень, відносно яких подані позовні вимоги щодо взяття пайової участі, є різним за розмірами та конфігураціями, у зв`язку з чим і було проведено реконструкцію об`єкта містобудування та введено до експлуатації нові об`єкти з іншої конфігурацією, параметрами та розмірами.

З урахуванням клопотання сторін та з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.03.2020, від 09.04.2020 та від 05.05.2020 призначались судові засідання у справі №922/1205/18 на 09.04.2020, на 05.05.2020 та на 28.05.2020 відповідно.

Враховуючи перебування судді Бойка Р.В. 28.05.2020 у відпустці, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 призначено судове засідання у справі на 09.06.2020.

В судове засідання 09.06.2020 з`явився представник відповідача, надав пояснення по суті справи та проти задоволення позовних вимог заперечував.

Позивач та третя особа явку своїх представників в судове засідання, призначене на 09.06.2020, не забезпечили, про причини неявки не повідомили, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 (якою було повідомлено учасників справи про призначення засідання на 09.06.2020) була направлена Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківській міській раді рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, що підтверджується відтисками печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на адресу їх місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та були отримані позивачем та третьою особою

Згідно інформації з пошукової системи Акціонерного товариства "Укрпошта" в мережі Інтернет поштові відправлення №0105471637803 та №0105471582553 (ухвала від 25.05.2020) вручені Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківській міській раді 01.06.2020.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач і третя особа були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи №922/1205/18.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень позивача та третьої особи про причини неявки їх представників в судові засідання, з урахуванням того, що справа розглядається з 2018 року і наразі перебуває на новому розгляді, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Харківської міської ради.

У судовому засіданні 09.06.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях 04.02.2020, 21.02.2020 та 09.06.2020 здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" було проведено реконструкцію банківських приміщень відділення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" по вул. Двадцять Третього Серпня, 51 в м. Харкові, код згідно класифікатору будівель 1220.2.; ІІ категорія складності (Декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 09.06.2017 №ХК 142171600532.

Відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09.06.2017 №ХК 142171600532 (надалі - Декларація), нежитлова будівля по вул. Двадцять Третього Серпня, буд. 51 в м. Харкові прийнята в експлуатацію 09.06.2017.

Згідно даних декларації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 269 170,40 грн., у тому числі витрати на будівельні роботи 227 277, 85 грн.

Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради стверджує, що після введення в експлуатацію нежитлової будівлі, розміщеної по вул. Двадцять Третього Серпня, буд. 51 в м. Харкові, відповідач із пропозицією укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в порядку ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної" діяльності не звертався.

Листом від 22.09.2017 №1479/0/124-17 позивачем було проінформовано відповідача про необхідність звернення до виконавчих органів міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Листом від 21.11.2017 №Е.НА.0.0.0.0/17-1931 відповідач звернувся до Департаменту економіки та комунального майна з проханням про укладення договору пайової участі за адресою вул. Двадцять Третього Серпня, буд. 51 в м. Харкові, яка була підписана директором Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" А.І. Терещенко.

На підставі зведеного кошторисного розрахунку Департаментом економіки та комунального майна було підготовлено в установленому порядку проект договору з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури міста, який здійснено на підставі поданого замовником зведеного кошторисного розрахунку.

Позивач зазначає, що пропозиція позивача про укладення договору зареєстрована 12.01.2018 за №43/0/124-18 та направлена Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк" для підписання, проте відповідач відмовився від отримання та підписання вказаного проекту договору.

У зв`язку з відмовою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від підписання договору пайової участі при реконструкції банківських приміщень по вул. Двадцять Третього Серпня, буд. 51 позивачем було 05.02.2018 направлено відповідачу проект договору у 2-х примірниках з додатком до договору (розрахунок величини пайової участі згідно зведеного кошторисного розрахунку) та пропозицією укласти договір рекомендованим поштовим відправленням.

Запропонованим позивачем проектом договору кошторисну визначено вартість будівництва визначено в сумі 518 719,00 грн., а розмір пайової участі визначено в сумі 57 059,09 грн.

Вказана пропозиція залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Як стверджує позивач, відповідач договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції банківських приміщень по вул. Двадцять Третього Серпня, буд. 51 в м. Харкові не уклав, пайовий внесок не сплатив, що й зумовило звернення до суду з позовом у даній справі.

За змістом статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

У ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зазначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини 3 статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частини 5, 9 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

У розумінні положень статті 40 зазначеного Закону у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону.

Строк, визначений у Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" для укладення договору пайової участі, - протягом 15 днів із дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов`язку замовника та не звільняє замовника від обов`язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у виді звільнення від платежу та надання майнових переваг порівняно із законослухняною особою.

До інженерно-транспортної інфраструктури у розумінні положень статті 1 цього Закону законодавець включив комплекс інженерних, транспортних споруд і комунікацій, тобто ту інфраструктуру, навантаження на яку може змінитися, зрости якісно та кількісно чи то в силу створення на земельній ділянці нового об`єкта, чи то у зв`язку зі зміною відповідних показників цього об`єкта внаслідок його реконструкції.

Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Водночас за змістом частини 10 статті 40 зазначеного Закону кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова визначає умови та встановлює процедуру залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі (внеску) у розвитку інфраструктури замовниками будівництва на території міста Харкова.

За змістом наведених у Порядку визначень, термін "будівництво" охоплює нове будівництво, реконструкцію, реабілітацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва; об`єкти будівництва - будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення та їх комплекси; замовник будівництва - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та має намір здійснити будівництво або змінити об`єкт будівництва, у тому числі, під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об`єкта будівництва.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 04.06.2014 №163 затвердило ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" (надалі - ДБН А.2.2-3:2014).

За ДБН А.2.2-3:2014 новим будівництвом є будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

Відповідно до положень цих ДБН А.2.2-3:2014 реконструкцією є перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Також за визначенням, наведеним у ДБН А.2.2-3:2014, капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території.

Поза тим у пункті 25 Переліку об`єктів будівництва для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що під час реконструкції житлових та нежитлових приміщень, без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення, містобудівні умови та обмеження не надаються.

Дослідивши, зокрема, декларацію про готовність до експлуатації об`єкта будівництва, який належить до І-IIІ категорії складності та технічні паспорти приміщення, судом встановлено наступне.

Відповідно до технічного паспорту від 26.11.2012 до реконструкції загальна площа внутрішніх приміщень складала 289,4 кв.м., а після реконструкції, згідно двох нових технічних паспортів від 21.02.2017, у загальному розміру складає 281,4 кв.м. (одне приміщення 178,6 кв.м., а друге 102,8 кв.м.). Проте, відповідачем було проведено реконструкцію нежитлових приміщень без збільшення зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі.

В свою чергу, згідно з положеннями до ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва, тобто певних будівель, споруд або комплексів споруд.

Відповідно, забудова земельної ділянки полягає у створенні на земельній ділянці об`єктів будівництва, тобто розташування на певній території, яка відноситься до відання органу місцевого самоврядування, будівель чи споруд. Здійснення ж капітального ремонту чи реконструкції об`єкту будівництва, що не пов`язано зі зміною площі чи конфігурації об`єкту по відношенню до земельної ділянки, не свідчить про забудову земельної ділянки, оскільки об`єкт будівництва вже створений.

Виконані відповідачем роботи із реконструкції не пов`язані зі зміною площі чи конфігурацією об`єкту по відношенню до земельної ділянки, тобто зміна зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі розміщеного на такій земельній ділянці не відбулась, відтак у розумінні ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідач не є замовником будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки, оскільки він не здійснював забудову земельної ділянки.

Таким чином, проведені відповідачем роботи мають ознаки внутрішньої реконструкції та входять у загальне поняття будівельних робіт за класифікаторами видів будівельних робіт, проте не є такими роботами, за якими, виходячи з цільового тлумачення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", може бути передбачено обов`язок укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Отже, оскільки відповідачем не здійснювалась забудова земельної ділянки і відповідач не підпадає під категорію забудовників, які зобов`язані сплачувати внески на розвиток соціальної інфраструктури відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відсутні підстави для застосування до відповідача ст. 40 названого Закону в частині обов`язку взяти пайову участь як шляхом сплати коштів пайової участі, так і шляхом укладення договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.10.2019 у справі №922/3628/18, в якій суд касаційної інстанції вказав, що у випадку встановлення відсутності пов`язаності робіт із реконструкції з частиною території, як земної поверхні (щодо об`єкта права власності, який не прив`язаний до фундаменту будівлі), Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" не поширює свою дію на такі правовідносини та не встановлює обов`язкових правил щодо участі таких осіб у перерахуванні коштів пайової участі на створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Матеріали справи не містять, а позивачем, не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відтак, позовні вимоги Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про визнання договору укладеним в редакції позивача, є необґрунтованими у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 5, 13, 14, 74, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7; ідентифікаційний код 25610834) до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7; ідентифікаційний код 04059243), про визнання договору укладеним відмовити повністю.

2. Стягнути з Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7; ідентифікаційний код 25610834) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) витрати по сплаті судового збору 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп. за подання апеляційної скарги та 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. за подання касаційної скарги.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 02.07.2020.

Суддя Р.В. Бойко