Ухвала

від 14.12.2020 по справі 922/1205/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1205/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради

до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ?Приватбанк?,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Харківської міської ради,

про визнання договору укладеним,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради через суд апеляційної інстанції звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 (повний текст постанови складено 12.10.2020) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020.

Дослідивши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що подана касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 290 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради підписано представником Замніус М.В. На підтвердження наявності повноважень у Замніус М.В. подавати касаційну скаргу від імені Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заявником до касаційної скарги додано копію довіреності від 20.12.2019 № 948/0/45-19.

Положеннями статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

За змістом частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 розділу ХІІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на день звернення скаржника з касаційною скаргою), положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

Положеннями частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на день звернення скаржника з касаційною скаргою) встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно ж до приписів частини першої статті 58 вказаного Кодексу, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За вимогами частини четвертої статті 131 2 Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Таким чином, процесуальний кодекс розмежовує такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

За загальним правилом у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Однак, як вбачається зі змісту доданої до касаційної скарги довіреності, Замніус Майя Віталіївна, заступник начальника відділу - завідувач сектора правової роботи відділу з економічних, бюджетних та майнових питань юридичного департаменту Харківської міської ради, має право здійснювати саме представництво інтересів міськради, зокрема, у судах, що не є підтвердженням її права на участь у справі в порядку самопредставництва відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, з урахуванням приписів частини четвертої статті 131 2 , підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV Перехідних положень Конституції України та статті 56 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують повноваження особи, що підписала касаційну скаргу, на самопредставництво, або доказів на підтвердження того, що зазначена особа здійснює адвокатську діяльність та уповноважена представляти інтереси скаржника як адвокат.

З огляду наведеного, відсутні підстави вважати, що касаційну скаргу підписано особою, яка має право її підписувати.

Приписами пункту 1 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, яку підписано М.В. Замніус, не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом частини сьомої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу належить залишити в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 у справі № 922/1205/18 повернути.

2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами надіслати заявнику, копію ухвали - іншим учасникам справи.

3. Касаційну скаргу скаржника залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді Є.В. Краснов

В.Ю. Уркевич