Рішення

від 03.07.2020 по справі 913/139/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 липня 2020 року м.Харків Справа № 913/139/20

Провадження №15/913/139/20

За позовом Марківського районного споживчого товариства (вул.Енгельса, буд.2, смт Марківка Луганської області, 92400)

до Марківської державної нотаріальної контори (вул.Центральна, буд.10, кв.12, смт Марківка Луганської області, 92400)

про зняття заборон

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Славич В.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Марківське районне споживче товариство (далі - Марківське РСТ) 11.03.2020 звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Марківської державної нотаріальної контори (далі - Марківська держнотконтора) про зобов`язання скасувати обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, накладене на нежитлову будівлю магазину Універмаг , що розташована за адресою: провулок Південний, буд.3, смт Марківка Луганської області, а саме:

1. Заборону (архівний запис) від 05.12.2005 за №265829, підстава обтяження: не вказано, б/н, 15.01.1998, Марківська Держнотконтора;

2. Заборону (архівний запис) від 05.12.2005 за №265825, підстава обтяження: постанова, б/н, 27.10.1999, Марківська Держнотконтора.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що обтяження у вигляді заборони (архівний запис) від 05.12.2005 за №265829, заборони (архівний запис) від 05.12.2005 за №265825 внесені з порушенням вимог п.2.1 Положення про єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого Міністерством юстиції України від 27.05.1997 №41/5 та п.п.2.3, 2.6 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого Міністерством юстиції України від 09.06.199 №31/5, оскільки не вказана підстава обтяження. Заборону накладено без повідомлення відповідних органів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2020 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою господарського суду від 16.03.2020 позовну заяву Марківського РСТ залишено без руху, оскільки позивачем не були додані докази сплати судового збору у встановленому розмірі, не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Надано позивачу строк на усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 23.04.2020.

Відповідач відзивом від 01.04.2020 №155/01-16 вимоги позову відхилив та зазначив наступне.

Марківською держнотконторою були внесені відомості до державного реєстру Феміда щодо заборони відчуження будівлі магазину Універмаг 03.10.2001 на підставі постанови від 27.10.1999 та 28.09.2001 на підставі документа від 15.01.1998. Внесення цих відомостей було вчинено Марківською держнотконторою, оскільки повноваженнями стосовно внесення обтяжень до реєстру були наділені виключно Державні нотаріальні контори.

У зв`язку з набранням чинності 01.07.2004 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень 05.12.2005 Марківською держнотконторою були перенесені вищевказані архівні записи щодо заборони відчуження будівлі магазину Універмаг до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Зазначив, що Марківській держнотконторі невідомо, з яких підстав накладені вищевказані заборони на відчуження будівлі магазину Універмаг , оскільки всі справи по 2000 рік включно передані на зберігання до Луганського обласного державного нотаріального архіву, доступ до якого є неможливим на даний час.

Для зняття заборони відчуження будівлі магазину Універмаг відсутні відомості щодо первинних документів про накладення заборони і це унеможливлює встановлення адресата повідомлення, визначеного ст.74 Закону України Про нотаріат .

Ухвалою господарського суду від 23.04.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 24.06.2020 (включно); відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 28.05.2020.

Позивач у відповіді на відзив від 07.05.2020 №22 зазначив, що на даний час підприємство не є боржником, не має заборгованості перед кредиторами, не має непогашених позик та стягнень по виконавчому провадженні, що підтверджується інформацією Марківського районного відділу державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Луганській області.

Згідно довідки ГУ ДПС у Луганській області від 04.02.2020 №707/10/12-32-55-08 Марківське РСТ на даний час не має заборгованості по сплаті податків, обтяження не накладалося.

Згідно інформації Марківського районного бюро технічної інвентаризації документи про накладення заборони чи арешт нерухомості на магазин Універмаг відсутні.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2020 закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2020.

У судове засідання 24.06.2020 сторони не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

За змістом положень ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту таких прав та інтересів, на підставі ч.2 наведеної норми, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні положення містяться в ст.20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частинами 1, 2 ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Марківському районному споживчому товариству на праві власності належить будівля магазину Універмаг , що розташована за адресою: провулок Південний, буд.3, смт Марківка Луганської області.

Право власності засвідчує реєстраційне посвідчення, видане Марківським районним бюро технічної інвентаризації від 27.02.1997 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зазначив позивач, у 2018 році він мав намір відчужити магазин Універмаг , але при оформленні документів дізнався, що на нього накладено обтяження.

17.04.2018 позивач, отримавши відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, дізнався, що на магазин Універмаг накладено обтяження Марківською нотаріальною конторою, а саме: 1) заборона (архівний запис) від 05.12.2005 за №265829, підстава обтяження: не вказано, б/н, 15.01.1998, Марківська Держнотконтора; 2) заборона (архівний запис) від 05.12.2005 за №265825, підстава обтяження: постанова, б/н, 27.10.1999, Марківська Держнотконтора.

Марківська держнотконтора листом від 23.04.2018 на лист Марківського РСТ від 16.04.2018 №10 повідомила, що підстав накладення заборони на відчуження нежитлової будівлі магазину Універмаг повідомити не має можливості, оскільки архів Марківської держнотконтори по 2000 рік знаходиться на зберіганні в Луганському обласному державному нотаріальному архіві.

Луганський обласний державний нотаріальний архів листом від 31.05.2018 №622/01-20 на лист позивача від 03.05.2018 №12 повідомив, що Луганський обласний державний нотаріальний архів працює у місті Старобільську Луганської області з 10.03.2015, але сам архівний фонд, усі справи, у тому числі і документи, що засвідчують підстави накладення заборони на відчуження нежитлової будівлі-магазину Універмаг , знаходяться в місті Луганську, на тимчасово окупованій території, яка на даний час не підконтрольна Україні, тому на сьогоднішній день надати інформацію неможливо.

Марківська держнотконтора листом від 13.02.2020 №90/01-16 на лист позивача від 11.02.2020 повідомила, що нею внесені відомості до державного реєстру Феміда щодо заборони відчуження будівлі магазину Універмаг 03.10.2001 на підставі постанови від 27.10.1999 та 28.09.2001 на підставі документа від 15.01.1998. Внесення цих відомостей було вчинено Марківською держнотконторою, оскільки повноваженнями стосовно внесення обтяжень до реєстру були наділені виключно Державні нотаріальні контори.

Також відповідач зазначив, що йому невідомо, за яких підстав накладені вказані заборони на відчуження будівлі магазину Універмаг , оскільки усі справи по 2000 рік включно передані на зберігання до Луганського обласного державного нотаріального архіву, доступ до якого є неможливим на даний час.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Частинами 1, 2 ст.1 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровані обтяження на нежитлову будівлю магазину Універмаг , що розташована за адресою: провулок Південний, буд.3, смт Марківка Луганської області, а саме: 1. Заборона (архівний запис) від 05.12.2005 за №265829, підстава обтяження: не вказано, б/н, 15.01.1998, Марківська Держнотконтора; 2. Заборона (архівний запис) від 05.12.2005 за №265825, підстава обтяження: постанова, б/н, 27.10.1999, Марківська Держнотконтора.

Відповідно до п.2.1 Положення про єдиний реєстр реєстрації заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого Міністерством юстиції України від 27.05.1997 №41/5 (у редакції на момент накладення заборони від 15.01.1998) підставами для внесення у Базовий реєстр відомостей про заборони на відчуження та арешти об`єктів нерухомого майна, а також записів в алфавітну книгу заборон відчуження нерухомого майна є: а) накладення державним нотаріусом заборони на об`єкт нерухомого майна; б) повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів про накладення заборони на об`єкт нерухомого майна; в) повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна; г) повідомлення приватного нотаріуса, який посвідчив угоду, що буде підставою для накладення заборони на відчуження нерухомого майна.

Пунктами 2.2, 2.3 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 09.06.1999 №31/5 (у редакції на момент накладення заборони від 27.10.1999), передбачено, що органи та посадові особи, зазначені в пункті 2.1.2 цього Положення, надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву встановленого цим Положенням зразка. Реєстратор відмовляє у внесенні відомостей до Реєстру заборон, якщо: у заяві в паперовій, електронній формах відсутні або вказані не повністю, не чітко або не розбірливо відомості, передбачені пунктами 2.6.1-2.6.3 цього Положення; формат та засоби подання заяв в електронній формі не відповідають вимогам, установленим Адміністратором; у заяві в електронній формі відсутній електронний цифровий підпис або сертифікат (посилений сертифікат) відкритого ключа електронного цифрового підпису скасований або заблокований.

Пунктом 2.6 вказаного Положення встановлено, що до Реєстру заборон уносяться, такі відомості про обтяження, зокрема, дані про підстави виникнення обтяження: назва документа, його номер та дата, повне найменування органу, що накладає обтяження (пп.2.6.1); дані про обтяжувача та про особу (осіб), щодо майна якої (яких) встановлено обтяження (пп.2.6.2).

Як пояснив відповідач, Марківською держнотконторою були внесені відомості до державного реєстру Феміда щодо заборони відчуження будівлі магазину Універмаг 03.10.2001 на підставі постанови від 27.10.1999 та 28.09.2001 на підставі документа від 15.01.1998.

У зв`язку з набранням чинності 01.07.2004 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень 05.12.2005 Марківською держнотконторою були перенесені вищевказані архівні записи щодо заборони відчуження будівлі магазину Універмаг до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно з п.9 ч.1 ст.34 Закону України Про нотаріат нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема, накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст.74 Закону України Про нотаріат одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення кредитора про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки) або за рішенням суду.

Суд зауважує, що позивачем не оспорюється законність перенесення відповідачем архівних записів щодо заборони відчуження будівлі магазину Універмаг до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Також суд ураховує, що позивачем не надано документів, на підставі яких вчинялися відповідні записи, та не вказано особи (кредитора), в інтересах якої накладено заборону.

Відповідно до листа Луганського обласного державного нотаріального архіву від 31.05.2018 №622/01-20 сам архівний фонд, усі справи, у тому числі і документи, що засвідчують підстави накладення заборони на відчуження нежитлової будівлі-магазину Універмаг , знаходяться в місті Луганську, на тимчасово окупованій території, яка на даний час не підконтрольна Україні, тому на сьогоднішній день надати інформацію неможливо.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відносно доводів позивача про те, що він не є боржником, не має заборгованості перед кредиторами, не має непогашених позик та стягнень по виконавчому провадженню суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаних доводів Марківським РСТ надані наступні документи: лист Марківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 19.04.2018 №2394/16.14-40, відповідно до якого виконавчі документи, стороною в яких є Марківське РСТ станом на 19.04.2018 у відділі не перебувають; довідка ГУ ДПС у Луганській області від 04.02.2020 №707/10/12-32-55-08, відповідно до якої станом на 04.02.2020 Марківське РСТ не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючи органи; лист від 06.02.2020 №107 Марківського РБТІ, згідно якого на нерухоме майно - магазин Універмаг заборон та накладення арешту відповідними органами не проводилось; довідка ТВБВ №10012/0162 філії - Луганського обласного управління ПАТ Державний ощадний банк України від 05.02.2020 №110.48-38, згідно якої у Марківського РСТ заборгованість за кредитами та іншими зобов`язаннями перед АТ Ощадбанк станом на 01.02.2020 відсутня.

Надаючи оцінку листу Марківського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 19.04.2018 №2394/16.14-40, суд виходить з того, що вказаний лист не доводить, зокрема, що в інших органах державної виконавчої служби немає відкритих виконавчих проваджень, де позивач є боржником, зокрема, зведених, а також, що у приватних виконавців не перебувають на виконанні відповідні виконавчі документи, за якими позивач є боржником.

Лист від 06.02.2020 №107 Марківського РБТІ свідчить лише про те, що цим органом не проводилось накладення арешту на нерухоме майно - магазин Універмаг . Водночас ця обставина жодним чином не вливає на законність та обґрунтованість дій відповідача з накладення оскаржуваних позивачем обтяження.

Довідка ТВБВ №10012/0162 філії - Луганського обласного управління ПАТ Державний ощадний банк України від 05.02.2020 №110.48-38 не доводить тих обставин, що Марківське РСТ не має заборгованості перед всіма іншими банками України, а також небанківськими фінансовими установами, наприклад кредитними спілками.

Таким чином суд приходить до висновку, що в порушення приписів ст.ст.74, 77 ГПК України позивачем не надано достатньо доказів відсутності заборгованості за зобов`язаннями перед іншими кредиторами - банками, підприємствами, тощо, які б могли слугувати підставою накладення відповідачем обтяжень, а відтак і що дія оскаржуваних заборон на нерухоме майно втратила правові підстави.

Також суд бере до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.11.2019 у справі №905/386/18, відповідно до якого відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник, або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.

У даній справі позивачем визначений відповідач - Марківська державна нотаріальна контора, як орган, який вніс запис щодо заборони відчуження нерухомого майна.

Марківським РСТ не надано доказів, що накладення Марківською державною нотаріальною конторою заборон відчуження будівлі магазину Універмаг відбулось з порушенням приписів діючого законодавства, зокрема, Закону України Про нотаріат , або за відсутності відповідних підстав .

Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частиною 1 ст.81 ГПК України передбачено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Суд зауважує, що доказів на підтвердження обставин щодо особи, в інтересах якої Марківською державною нотаріальною конторою були накладені відповідні заборони, позивачем не надано. Так само позивачем не заявлялись клопотання про витребування відповідних доказів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Судовий збір у сумі 4 204 грн 00 коп. покладається на позивача згідно зі ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236, 238, 240 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У позові Марківського районного споживчого товариства до Марківської державної нотаріальної контори про зобов`язання скасувати обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відмовити повністю.

2. Судові витрати зі сплати судового збору віднести на позивача.

3. Учасники справи:

Позивач: Марківське районне споживче товариство (вул.Енгельса, буд.2, смт Марківка Луганської області, 92400, ідентифікаційний код 01745015).

Відповідач : Марківська державна нотаріальна контора (вул.Центральна, буд.10, кв.12, смт Марківка Луганської області, 92400, ідентифікаційний код 05382176).

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному пп.17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень ГПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256 , 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено 03.07.2020.

Суддя С. Смола