Ухвала

від 03.07.2020 по справі 937/4668/20

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 03.07.2020

ЄУН 937/4668/20

2-з/937/79/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Юрлагіної Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення суми боргу.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просить: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ; витребувати у ТСЦ МВС № 2343, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про автомобіль (марка, реєстраційний номер), що належить на праві власності ОСОБА_2 ; накласти арешт на автомобіль, що належить на праві власності ОСОБА_2 відповідно до відповіді ТСЦ МВС № 2343 на запит суду.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідач неодноразово виїжджав за кордон працювати. За час судового розгляду може розпорядитися своїм майном або переоформити його на інших осіб, не сплатити борг та не виконати рішення суду, а в подальшому виїхати за межі України.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява розглядається без повідомлення учасників справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Виходячи з вказаних норм, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які

гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних

вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно п. 4 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як убачається з відповіді начальника КП ММБТІ ММР ЗО право власності на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04.07.1997 року.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 № 9 ).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем не надано відомості про вартість об`єкта нерухомого майна, тим самим суд позбавлений можливості визначити співмірність виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Також наведені у поданій позивачем заяві про забезпечення позову обставини не є достатніми для висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду з урахуванням обсягу позовних вимог.

Вимога позивача зазначена в заяві про забезпечення позову про витребування у ТСЦ МВС № 2343, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , відомостей про автомобіль (марка, реєстраційний номер), що належить на праві власності ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає, оскільки дане клопотання може бути вирішене судом у разі подання позивачем відповідного клопотання в порядку передбаченому ст. 84 ЦПК України.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149 , 150 , 153 , 154 , 247 , 260 ЦПК України , -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу відмовити повністю.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи,якому повне рішення або ухвала суду не були вручені удень її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.В.Юрлагіна